Найнеймовірніші причини відкласти. Огляд судів у справах Майдану за 7-9 червня

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 37471 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 11/06/2017Дата публікації

Судячи з тактики, яку повально демонструє у судах захист обвинувачених у справах Майдану, можна стверджувати, що обрано курс на затягування.

На жаль, особливістю українського суспільства і справді є коротка пам'ять і нелюбов до довгих дистанцій, тож можливо затягування судових розглядів на роки і справді може позначитись на рівні висвітлення цих процесів і уваги громадськості до них.

Фото: Emeric Fohlen

Справа катування протестувальників на колонаді стадіону

Події: Січень 2014, на Грушевського триває протистояння між мітингуючими і «Беркутом». На очах в сотень людей під прицілом відеокамер «беркутівці» лупцюють двох затриманих на колонаді стадіону, потім волочуть і «спускають» з колонади так, що більшість присутніх інтерпретують це як «скинули з колонади».

Обвинувачені: представники харківського «Беркуту» Артем Мастега, Владислав Войлоков, Андрій Хандрикін.

Інкримінують: катування.

Фабула: на колонаді незаконно затримано, побито та піддано катуванню двох осіб, один з яких неповнолітній. Наслідки – легкі та важкі тілесні ушкодження. Побитих доставили до міліції, де на них була сфабрикована справа, оголошена підозра та подано до суду клопотання про запобіжний захід – утримання під вартою. Свідчення «беркутівців» стали складовою частиною матеріалів, на основі яких слідчі клопотали про арешт побитих ними протестувальників.

Катування на колонаді

Мастега та Войлоков – втекли до Російської Федерації 11 квітня, перебуваючи під частковим домашнім арештом. Увечері вони пересікли кордон у напрямку Білгорода. А трохи більше, ніж за добу, їх адвокат вже публікував їх відеозвернення, де вони помахали ручкою слідству та суду.

Хандрикін станом на 18 квітня, згідно з листом його поліцейського керівництва, перебував на робочому місці – він служить в перейменованому «Беркуті», охороняє громадський порядок.

Довідка про місцеперебування Хандрикіна станом на 18 квітня

Підготовче судове засідання, на якому в тому числі мали би розглядатись питання оголошення в розшук втікачів та запобіжного заходу для Хандрикіна, не відбулось – не з’явились обвинувачені і їх захисник.

Двоє, як ми пам’ятаємо, - у РФ, їх адвокат в режимі телефонного зв’язку повідомив, що він у суді в іншому місті.

Повістка, спрямована третьому обвинуваченому, Хандрикіну, повернулась (тобто, не отримана). При цьому Хандрикін не може притягатись до відповідальності за неявку до суду, оскільки вважається відтак «неналежно повідомленим». Станом на зараз невідомо, чи він досі в Україні, оскільки таких запитів з квітня ніхто не робив. Засідання перенесено.

Таким чином, Мастега з Войлоковим – офіційно досі не в розшуку, а місцезнаходження Хандрикіна – невідоме. Суд не відбувається, оскільки ніхто з обвинувачених і захисників на нього не з’являється. Виглядає це все вкрай безпорадно.

Справа вбивства журналіста Сергієнка

Події: Вбивство журналіста Василя Сергієнка у 2014 році. Затримано раніше – трьох підозрюваних у виконанні злочину. Нещодавно затримано ймовірного четвертого виконавця, а головне – п’ятого фігуранта, Вадима Мельника, який підозрюється в організації злочину і є екс-керівником служби безпеки нардепа Бобова. Саме щодо Бобова провадив журналістські розслідування Сергієнко перед тим, як його убили.

Підозрюваний: Вадим Мельник, екс-керівник охорони нардепа Бобова.

Підозра: організація вбивства і створення організованого злочинного угруповання (ОЗУ);

Фабула: чоловіки увірвались до будинку Сергієнка, наносячи побої, забрали з собою на машині, вивезли до лісу, катували – перебили коліна, два десятки разів проштрикнули ножем, зрештою - убили. Тіло знайшли неподалік бази «Модус», яка фактично перебуває у розпорядженні Бобова (якщо бути точним - до власників бази належить ТОВ «Панда», власником якої у свою є Бобов ), і на якій неодноразово помічали членів ОЗУ.

Майже місяць триває судова епопея щодо запобіжного заходу ймовірному організатору вбивства. Минулого разу Апеляційний суд загалом і підозрюваного зокрема заблокували сотні людей, коли почули, що судді вирішили відпустити його з-під варти.

Після блокування Мельнику оголосили підозру в створенні організованого злочинного угрупування, суд обрав утримувати під вартою, але захист знов подав апеляцію, і знов почалося.

У середу, 7 червня, до суду привезли підозрюваного, але «захворів» один з адвокатів і на цій підставі засідання перенесли. Незважаючи на наявність основного захисника Мельника. Якимсь чином при цьому встигли (хоча судове засідання не відкрили, а перенесли) задовольнити клопотання захисту Мельника про участь підозрюваного через відеозв’язок, а то, мовляв, у суд його небезпечно привозити.

У п’ятницю ж, 9 червня відбулась ще одна спроба провести засідання. Після того як суд відмовився робити розгляд закритим, Мельнику стало «погано». Із зали кричали «Оскара!», а прибула бригада медиків зафіксувала хороші показники здоров’я у межах норми, про що свідчить довідка, опублікована Олегом Собченко із зали суду.

Лікарі не виявили у Мельника проблем

Після всіх цих спектаклів суд переніс засідання на понеділок, тому що… А тому що чом би й ні?

Наступну спробу призначили на понеділок, 12 червня.

І саме у п’ятницю, 9 червня, Генпрокурор раптом відкликав з Верховної ради подання про зняття недоторканості з нардепа Бобова.

Тим часом Черкаська міська рада на сесії прийняла звернення до Вищої Ради Правосуддя зі скаргами на трійку суддів Апеляційного суду, які скасували арешт Мельнику минулого разу.

Справа генерала Гриняка

Події: Штурм Майдану 18 лютого; отримання неофіційних виплат силовиками за участь у Майдані.

Підозрюваний: генерал-майор Володимир Гриняк. Зараз – керівник департаменту громадської безпеки у Нацгвардії.

Підозра організація штурму Майдану 18-го лютого; адміністрування «чорної каси» для виплат силовикам, які брали участь у протистояннях з майданівцями.

Фабула: Під час Майдану – заступник керівника Департаменту громадської безпеки МВС. Саме у віданні цього департаменту знаходився «Беркут». На думку слідства, був щонайменше одним з керівників штурму 18 лютого. Окрім того, його підозрюють в адмініструванні незаконних виплат силовикам, які знаходились на Майдані і брали участь у протистоянні з мітингувальниками.

Печерський суд 7 червня мав вирішити питання запобіжного заходу для Гриняка. Нагадаємо, минулого разу його просили взяти під варту, але депутати-народнофронтівці вирішили взяти його на поруки.

Поручителі заявляють, що Гриняк насправді таємно надавав їм важливу інформацію. Зі свого боку слідство каже – за три роки ці народні депутати жодного разу не проявили ініціативу, аби поділитись цією важливою інформацією зі слідством, а сам генерал також не поспішає її повідомляти розслідувачам.

Штурм Майдану 18 лютого. Фото: Repor.to

7 червня Печерський суд відхилив клопотання про продовження запобіжного заходу. Адже засідання відбулось після декількох переносів, і на момент його проведення строк попереднього запобіжного заходу вже скінчився. Тому, мовляв «продовжити» його не можна, лише «обрати» заново.

Обвинувачення тепер повинно подати нове клопотання про запобіжний захід. Від попереднього воно буде відрізнятись лише заміною слова «продовжити» на слово «обрати».

Заради цього його заново подаватимуть до канцелярії, прийматимуть рішення про розгляд, призначатимуть дату засідання, традиційно декілька разів учасники процесу зберуться у повному складі, аби почути, що суддя пішов у відпустку\захворів\перебуває у нарадчій кімнаті по іншій справі, поки нарешті з котроїсь спроби розглянуть питання по суті і присудять якийсь запобіжний захід.

До цього часу генерал, який ймовірно керував штурмом Майдану 18 лютого, буде продовжувати працювати одним з чинних керівників Нацгвардії, і перебувати без запобіжного заходу.

Справа диктаторських законів 16 січня

Події: «ручне» голосування за «Диктаторські закони» 16 січня 2014.

Підозрювані: члени лічильної комісії Верховної Ради 7 скликання, екс-нардепи Віталій Калюжний та Андрій Пінчук (і багато інших).

Інкримінують: службове підроблення, зловживання службовим становищем тощо.

Візуалізація загроз законів від руху "Чесно", 2014 рік

Фабула: 16 січня були оголошені "прийнятими" у Верховній раді низка законів, які пізніше отримають назви «Диктаторські закони» або ж «Закони 16го січня». Ними передбачалось значне обмеження прав громадян та звуження можливостей для протестів, збільшувалось покарання за порушення, вводилось обмеження на можливості громадян захищати себе (наприклад заборона на захисне спорядження, заборона на збирання відомостей про суддів та силовиків). Самі закони були внесені до порядку денного та «проголосовані» зі значною кількістю порушень. Зокрема, слідство вважає, що число насправді піднятих депутатами рук не було пораховано, а просто названа необхідна кількість голосів від кожної з провладних фракцій та груп.

Візуалізація загроз законів від руху "Чесно", 2014 рік, частина 2

Слідство зараз працює над отриманням судового дозволу на спеціальне (заочне) розслідування щодо Пінчука та Калюжного. Зараз вони у статусі підозрюваних, а після отримання такого дозволу – їх зможуть і судити по заочній процедурі.

Судові розгляди щодо дозволу вже декілька разів переносились з різних причин за ініціативи адвоката екс-нардепів. Останнього разу він просив, аби Апеляційний суд призначив розглядати цю справу до якогось іншого суду, не Печерського.

Власне, цього тижня Апеляційний суд відмовив, і питання заочного розгляду таки розгляне Печерський суд, але вже аж у липні. Плюс місяць до затягування.

Справа видачі автоматів тітушкам

Події: 20 лютого, після розстрілу протестувальників на вулиці Інститутській.

Обвинувачені: троє працівників МВС та один екс-міліціонер, який на той час вже не працював в силових структурах.

Інкримінують: заволодіння організованою групою вогнепальною зброєю та боєприпасами і незаконне поводження з ними.

Фабула: В ніч з 20 на 21 міліціонери видали, а екс-міліціонер отримав і перевіз до «бази», яку використовували організатори тітушок, 156 автоматів та 47000 набоїв до них.

Цивільний позивач у справі: МВС, вимагає у обвинувачених гроші за втрачені 156 автоматів та набої до них.

Наприкінці квітня підготовче судове засідання у цій справі, на якому мали обрати запобіжний захід «перевізнику» тривало більше 4 днів і складалось з послідовних відводів суддям. Запобіжний захід так і не змогли розглянути і екс-міліціонер вийшов з-під варти.

Наступне засідання, не зважаючи на скандал у пресі, було призначено аж на червень. Суддя посилалась на завантаженість, але ТЕКСТИ досліджували її розклад на сайті суду і прийшли до висновку, що вільних «слотів» для судового засідання вистачало.

І от 9 червня засідання не відбулось через неявку представника цивільного відповідача, тобто МВС. Дуже зручно.

Того самого МВС:

    • на службі у якого - підозрювані та обвинувачені у тяжких злочинах; (Хандрикін, Мастега, Войлоков – справа катування на Грушевського, працювали в МВС станом на квітень 2017; Гончаренко – завершений замах на вбивство трьох осіб, 18 лютого, відсторонений прокураторою від роботи окремим рішенням суду, але продовжував числитись в поліції станом на 2017; , Ріяко – напад на журналістів на Пісочинському блокпості, продовжував числитись в поліції станом на квітень 2017);

    • представники якого пишуть до судів листи на підтримку інших силовиків з числа учасників розгону Майдану і просять відновити їх на посаді;

    • службові особи якого на підозрюваних в замахах на вбивство беркутівців пишуть позитивні характеристики і подають їх до суду, аби тих не брали під варту;

    • керівник якого роздає нагородну зброю нардепам, а ті потім виступають поручителями у судах для підозрюваних генералів з МВС; (ось тут можна забити прізвища нардепів, які клопотали про поруки Гриняка – Антонищак, Соляр, Левус, Бондар, Висоцький - і переконатись, що їм теж дістався "нагородняк".

Таким чином, цього тижня не відбулось жодного розгляду по суті справи чи хоча б по суті запобіжного заходу.

Причини:

- неявка обвинувачених;

- заява підозрюваного про те, що йому «погано» при відсутності підтвердження з боку лікарів;

- необхідність подати заново клопотання про запобіжний захід, аби змінити у ньому слово «продовжити» на слово «обрати»;

- Вимоги захисту про зміну підсудності (визнані Апеляційним судом безпідставними);

- Неявка на розгляд представників МВС.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!