Замість хабара - тестування. Керівник вузу не отримав "на лапу" $5 мільйонів.

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 78996 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 26/06/2009Дата публікації

Випускні бали закінчилися, вступні процедури - в розпалі. Тим часом окремі політики з Партії регіонів розпочали кампанію проти зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) – мовляв, це “знищення системи освіти” та інші страшилки, пов'язані з потенційною відставкою міністра освіти Івана Вакарчука.

ZaUA.org поцікавився враженнями від цьогорічних тестів у Володимира Ковтунця, представника Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні.

Його текст коментують професор Могилянки, асистент кафедри Шевченка і випускниця із 599 балами з 600 можливих.

Володимир Ковтунець (пряма мова)

В Національному університеті імені Шевченка проводилося дослідження – успішність першого курсу (тобто тих дітей, які набиралися торік уже за незалежним тестуванням) зросла на 10-12%, залежно від факультету. Критерії оцінювання в університеті не змінилися. Це означає, що “шевченківці” у 2008-ому взяли собі кращих випусників, ніж за рік до того.

Загалом завдяки ЗНО кращі вузи взяли собі кращих студентів – отже, можна зробити висновок, що у провінційних вузах якість студентів і освіти буде в майбутньому падати. Дивіться, чи не вперше у Інститут зовнішніх відносин (ІМВ) у Києві прийшла не тільки “золота молодь”, а й пересічні діти з високим балом. Раніше ці юні генії змушені були вступати туди, де їх не завалять на іспиті, а тепер можуть вибирати будь-який престижний вуз. А якщо їх побільшало в ІМВ, то їх поменшало на периферії. До речі, прихід цієї молоді в ІМВ вочевидь оздоровить середовище у вузі.

ЗНО - шанс для кожного

Керівництво вузів чинить реформі хіба що глухуватий спротив, але ректори проти міністра освіти жодного разу не йшли. За моїми даними, раніше окремі факультети українських вузів за одну вступну кампанію могли отримати "прибутки" до $5 млн – от керівництво таких факультетів і виступав проти ЗНО. І критичні виступи політика Дмитра Табачника проти міністра Івана Вакарчука – це в тому числі й результат лобістської діяльності цього керівництва.

Певний спротив чинили науковці-юристи – через те, що з переліку обов'язкових для тестування предметів вилучили “Основи правознавства”. Але ж його не було у повному обсязі представлено у шкільній програмі. Відповідно, правознавство просто приречене було на репетиторство. Були спроби заблокувати ці зміни, був відповідно судовий позов з Одеси, розгляд якого продовжується й досі.

У виступі Дмитра Табачника на ТБ я нарахував 4-5 помилок або обмовок, які абсолютно не відповідають дійсності. Скажімо, що міністр нібито комусь надав право позачергового вступу до вузів... І це каже представник тієї політичної сили, котра прийняла закон “Про престижність шахтарської праці”, який знищує мотиви для доброго навчання дітей!

Бо навіщо вчитися, якщо батьки оформлять тебе як дитину шахтаря? Поза конкурсом, з ґарантованою високою стипендією незалежно від результатів навчання. Ось де слід було б опонентам ЗНО виявити принциповість.

Ще одна неправда – що ті діти, які не отримали 124 бали з української мови, є великими знавцями математики і фізики. Результати ЗНО з різних предметів гарно співвідносяться – і де добре вивчають математику, там добре знають і мову. І навпаки.

Результати тестування з української мови в Севастополі – одні з найкращих в Україні. Тому що там багато дітей і внуків офіцерів – а у військових сім'ях дух освіти культивується. Те ж саме, до речі, і в родинах технічної інтелігенції. Недаремно разом із Севастополем високі результати показали містечка при українських АЕС. В тому числі і з української мови, незважаючи на те, що значна частина мешканців цих міст у свій час прибула з поза меж України.

Володимир Ковтунець

Фото: "Дзеркало Тижня"

Ми провели дослідження щодо співвідношення між середнім балом у атестаті випускників 2008 року, їхнім балом на ЗНО і результатами зимової сесії 2009 року у шести вузах – державних Київському національному університеті імені Шевченка, Харківському національному імені Каразіна, Харківському політехнічному, Донецькому університеті економіки і торгівлі імені Туган-Барановського, Південноукраїнському педагогічному імені Ушинського (Одеса) і приватній Національній академії управління у Києві.

За попередними даними дослідження, кореляція доволі висока, на рівні кращих світових зразків. Точніше це називається “прогностична валідність результатів ЗНО”, і вона показує, наскільки можливо за результатами ЗНО спрогнозувати майбутню успішність при навчанні у вузі. Так от, на Заході успіхом вважається показник кореляції у 40%, в нашому випадку ми отримали показник від 40% до 70%. Причому прогностична валідність результату ЗНО – більша, ніж валідність середнього балу атестата.

Загальна прогностична валідність результату ЗНО для Національного університету імені Каразіна (Харків) становить 45%, прогностична валідність середнього балу атестата про середню освіту – 40%. Для більш конкретного прикладу візьмемо харківський результат для спеціальності “Фізика” - 69%.

Прогностична валідність результату ЗНО для Національного університету імені Шевченка (Київ) становить 56%, прогностична валідність середнього балу атестата про середню освіту – 45%. Наведемо конкретніший приклад: показник для спеціальностей “прикладна математика, інформатика, системний аналіз” склав 63%, для “філософія, політологія” - 56%.

Дехто прогнозував, що ЗНО не дасть втрапити у вузи талантам-фізикам або математикам – як бачимо, це виявилося неправдою. Навпаки, тестування виявляє таланти. Нижче 30% наші дані не знижувалися – отже, система працює якісно. Ми продовжимо ці дослідження і за результатами літньої сесії. Природно очікувати зниження показників внаслідок певного розсіювання, однак навряд чи це зниження буде дуже суттєвим.

Тести ЗНО складали фахівці – переважно методисти середньої школи. Погоджуюся, що в тестах були питання, які стосувалися “зубрильні”, а не живої думки. Йдеться не лише про літературу (про що нижче говорить експерт із Могилянки – ZaUA.org), а й інші предмети... Але це питання часу – з кожним роком тести будуть покращуватися.

Опитування, яке провели соціологи з “Демократичних ініціатив”, показало, що громадськість позитивно ставиться до ЗНО як до можливості знизити рівень корупції при вступі до вузу.

У 2008 році ще працювали корупційні механізми, які дозволяли обійти тестування. Приміром, без тестів зараховувалися учні підготовчих відділень вузів, і були випадки, коли вже весною на ці відділення зараховувалися люди заднім числом. Михайло Поплавський казав, що “ректори знають, як прийняти, аби бал був вище 124”. Були відверті шахраї, які пропонували “Платіть гроші – і ми все влаштуємо”.

Зараз шахрайство виключається, хіба що дуже грубе. Розповіді про те, як людина з чужим паспортом прийшла і склала тест за іншого – це розповіді. Щоб прийти з чужим паспортом, треба мати нахабство, яке мало в кого є. Тому що зловлять – скасують результати ваших тестів і порушать кримінальну справу, як торік було у Стрию на Львівщині.

"Не порушуйте самі і не давайте порушувати іншим"

Вузи вдавалися ще до однієї лазівки, щоб зарахувати одних і не зарахувати інших: “небажаному” абітурієнту надсилають повідомлення про те, що він рекомендований до зарахування, в останню хвилину, а то й пізніше необхідного терміну. А якщо цей абітурієнт протягом п'яти днів не відповів – то виходить, що відмовився вчитися. Тоді вуз зараховує замість нього людину з меншим балом. Дехто з абітурієнтів здавався і подавав документи туди, де ґарантовано вступав.

Інша схема – зараховують тих, хто подав оригінали документів, а тих, хто подав копії – ігнорують. Для того, щоб уникнути таких дій, ми розробили систему “Конкурс” - є сайт vstup.info, де можна подивитися списки зарахованих. Кожен вуз, кожен факультет має до цього сайту свій логін з паролем, і в ідеалі повинен оперативно повідомляти інформацію про надходження заяв на участь у конкурсі.

Зараз усі результати ЗНО зберігаються в Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО), тому багато хто вирішує, що найкращий спосіб уплинути на вузівське майбутнє своїх дітей – це натиснути на його директора. Директор і працівники Центру зараз перебувають під безпрецедентним тиском.

Сам центр міститься на Чорновола, 14 – орендує частину приміщень профтехучилища. Через якість цих приміщень неможливо провести сертифікацію Центру в Державній службі спецзв'язку і технічного захисту інформації. Тому зараз надійність цієї системи тримається на нелюдських зусиллях працівників УЦОЯО. Тим часом фінансування будівництва окремої споруди для Центру на Дарниці припинено, та й загалом фінансування неповне, бракує грошей навіть на зарплату.

Був випадок, коли якийсь генерал хотів прорватися до директора Центру. Охоронці – звичайні хлопці з Державної служби охорони – його не пустили, хоч він погрожував їм і звільненням, й іншими карами.

Зараз УЦОЯО зберігає свою таємницю у звичайному правовому режимі, максимальна санкція за порушення цього режиму – 51-85 гривень. Щоб створити умови для належного правового захисту інформації в Центрі, потрібно прийняти відповідний законопроект, який уже пройшов перше читання ВР. Однак, судячи з поведінки окремих політиків, вони просто не розуміють значення цієї реформи для майбутнього нашої освіти.

Яким треба бути невігласом, щоб заявляти, ніби весь світ відмовляється від ЗНО - і це в той час, коли вступ до вищої школи через тестування запровадили практично всі країни Європи. Те ж саме роблять інші - від держав на теренах колинього СРСР до Пакистану. Тим більше на розробки нових, якісніших методів тестування витрачаються чималі бюджетні кошти.

Тестування має удосконалюватися і розвиватися. Треба розробляти і запроваджувати тести на здібності до навчання, які забезпечують кращий відбір студентів. Треба удосконалювати предметні тести. Треба готувати своїх фахівців із тестології і психометрії. А чіплятися за вчорашній день як мінімум нерозумно.

Коментують професор, асистент і першокурсниця

"Є проблеми, але загалом ЗНО - це абсолютний плюс"

Віра АГЕЄВА, професор Києво-Могилянської академії, доктор філологічних наук:

- ЗНО – це абсолютний плюс, який справді дає шанс покінчити з тією тотальною корупцією, яка досі панувала в українській вищій школі. ЗНО – крок уперед для абсолютної більшості українських вузів, але для небагатьох справді якісних – крок назад. Не тому, що тестування – це погано, а тому, що тести не завжди досконалі.

От, скажімо, на пробному тестуванні з української літератури було кілька запитань із серії “Як справжнє прізвище письменника?” Але ж знання того, що Хвильовий народився Фітільовим, а Косинка – Стрільцем, нічого учню не дає, це визубрюєш і все.

Знання літератури – в першу чергу знання текстів, а не фактів. І питання має звучати, наприклад, “В якому творі Хвильового є алюзії на біблійну тематику?” Для того, щоб правильно відповісти, треба читати Біблію, читати “Я (Романтика)” Хвильового і знати, що таке алюзія.

Торік Могилянка набирала студентів за результатами зовнішнього тестування, і всім пропонувалося пройти внутрішній могилянський тест, за яким ми приймали дітей раніше. Той, хто відмовився, не отримає диплом Могилянки, тільки державний. Так от, “академічний” тест виявився складнішим.

Не можуть бути однаковими критерії вступу у, скажімо, Бориспільський педагогічний, і в Києво-Могилянську академію. Це нескладно розв'язати – є ж рейтинг університетів, і для десятки кращих можна встановити таке правило: половину балів абітурієнта нехай визначає ЗНО, а половину – тести самого університету.

Однак це все деталі. ЗНО показало свою ефективність і його треба впроваджувати далі, виправляючи окремі недосконалості.

“На філологію прийшли "тупі" кияни і розумні провінціали”

Ігор КАПЕЛЮШНИЙ (ім'я і прізвище змінені), асистент однієї із славістичних кафедр Інституту філології Національного університету імені Шевченка:

- Наші викладачі відгукуються про ЗНО зі змішаним почуттям. Мінімум третина з більшості груп першокурсників вчаться погано, окремі індивіди не знають української, що донедавна не траплялося. Навіть найгірші з попереднього курсу відрізняються вищим рівнем загальної ерудиції і просто інтересом до навчання.

Однак перший рік – не показник. Це може бути окремим явищем, не пов'язаним із ЗНО – бо часто буває, що курс від курсу залежить. Наступного року можна буде робити точніші висновки.

Як не дивно, але з “тупих” студентів, які роблять 30 помилок у тексті, більшість – кияни. Може, всі розумніші кияни пішли на інші факультети? (сміється) Натомість із провінції прийшли дуже розумні дівчатка. Можливо, раніше вони не могли пробитися, адже навіть професори, за чутками, мали дуже обмежену квоту – одна людина на рік на безкоштовне відділення. Тобто є і плюси.

"Тестування вирівняло шанси для всіх випускників"

Ганна МАРУНИЧ, студентка 1-го курсу юридичного факультету Національного університету імені Шевченка, випускниця київської гімназії №143, на ЗНО-2008 отримала 599 балів із 600 можливих:

- У нас на факультеті дуже багато людей з інших міст України, а це доказ того, що ЗНО вирівняло шанси. Колись далеко не всі подавали документи у столичні вузи, бо не були впевнені у результатах іспитів. А тепер сертифікат з високими балами гарантує місце в омріяному університеті.

До всього нового ставляться негативно, тому було багато хвилювання. Я очікувала, що тестування дадуть шанс показати знання. І це справді так. Ти сам на сам з бланком зі своїми знаннями. Головне - готуватися. А готувалися всі, бо розуміли ціну тестувань. В моєму класі не було таких, що не вступили.

Зимову сесію в університеті я склала на відмінно, отримую підвищену стипендію. Сподіваюся, що все буде добре і на літній.

Підготував Павло Солодько

Випробувати власні мізки і пройти тести зразку 2009 року можна тут

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!