Бандера - Герой України. Хто інші 243 Герої? (+ ТРЕШ_ІНФОГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +5/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 129574 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 27/01/2010Дата публікації

Наприкінці своєї каденції президент Ющенко дав звання Героя України Степану Бандері. ZaUA.org спробував оцінити, що означає цей жест, а заодно подивитися, у якій же компанії опинився лідер однієї з українських партій середини XX-го сторіччя. Тому що за 12 років існування нагороди її отримало вже 244 українці. З них 27 - включно з Бандерою - посмертно.

Апологія Бандери: Анатолій БОНДАРЕНКО

Статистика по інших Героях: Павло СОЛОДЬКО

"Герой" для Бандери - це не свиня для Тимошенко (є такі конспірологічні міркування, начебто факт нагородження мобілізує виборця Януковича). І це не ляпас Росії, хоча його саме так і чомусь з задоволенням сприймає багато хто з наших північно-східних сусідів.

Зверніть увагу на напрочуд беззубий характер заяви російських дипломатів. Кремлівський МЗС, який раніше без передиху трубив про "перегляд спільної історії" та іншу орвелівську маячню, тепер тихенько позначив свою присутність - прикрившись "ЗМІ і громадськими структурами Росії".

Насправді, нагородження Бандери - це критична точка.

Це вузол, у якому зійшлось дуже багато важливих шарів, пластів, сенсів - у першу чергу символічних, але не лише.

Це не просто спроба відмовитися від радянської спадщини.

Це активний наступ на всю ту ідеологію, яка була совковою, а тепер стала фундаментом російського офіціозу.

Бандеру - героєм? Бандеру, який був жупелом для декількох поколінь

поспіль радянських людей? Бандеру, яким досі лякають дітей у Нечерноземній смузі РФ?

Звання Героя України має два різновиди: орден Держави (ліворуч) дають за трудові досягення, а орден "Золота Зірка" - за героїчний вчинок. Але Шухевичу, який загинув, без сумніву, героїчно, зірку чомусь не дали

Навряд чи є ще якась фігура, настільки розкручена в інформаційному просторі екс-СРСР, у просторі колективної радянської свідомості, у супер-его совка, яка б була настільки анти-радянська. Яку б так ненавиділи.

Для совка Сатана - краще ніж Бандера. Бандерівці для совка - це завжди страх і ненависть одночасно.

Тому нагородження Бандери - це точка зламу.

Його варто розглядати в одному ряду із результатами суду над організаторами Голодомору.

Тоді були визначені і виписані на папері судового рішення імена Ворогів. Нагородженням Бандери Ющенко записав на папері ім'я Героя.

-------------------------------------------------------------------------------------------------

Користуючись нагодою, ми подивилися на інших українців, які отримали від президентів Кучми і Ющенка звання Героя України.

Щороку цю найвищу в нашій країні нагороду отримують в середньому 20 українців. Кучма в останній рік президенства нагородив 41, Ющенко — 27.

Останніми Кучма нагородив Віталія Кличка і Андрія Шевченка (разом із ними, щоправда, нагороду отримав і Володимир Литвин, роль якого в Помаранчевій революції так відображена в указі про нагороду за 9 грудня 2004 року - "за реформування політичної системи, утвердження ідеалів громадянської єдності і злагоди").

Загалом же за 12 років існування нагороди (запроваджена в серпні 1998 року) її отримали 244 українці, з них 27 - посмертно.

Орден Держави, який дається за трудові заслуги, отримали 222 нагороджених, а орден "Золота Зірка", яким відзначають героїчний вчинок - 22 особи, що й продемонстровано нижче на виготовленій під час планірки треш-інфографіці. :)

Відзнака Героя (хоч один орден, хоч інший) виготовлена з золота. Не можна стати тричі і більше Героєм України - хіба що здійснити спершу трудовий (отримавши орден Держави) а потім - героїчний чин (отримавши Зірку).

Бандера отримав орден Держави. Як і Роман Шухевич. Хоча саме Шухевичу можна було б дати і "Золоту Зірку".

Один із власників "Золотої Зірки" (отримав у 2001-ому) - легендарний розвідник Євген Березняк (той самий "майор Вихор", який врятував для Краків від знищення фашистами) хотів відмовитися від звання Героя, коли дізнався, що його дали і Бандері.

Але потім подумав і прийняв зважене рішення - мовляв, Україна - це ж не тільки Ющенко, і "не Ющенко мені давав Героя". Логіка Березняка абсолютно правильна: Україна - це і Кучма, і Ющенко, і герої України - це і Бандера, і Березняк.

У 2002-ому від звання Героя відмовився останній командир УПА Василь Кук - він сказав Леоніду Кучмі, що не може носити це почесне звання, поки його побратими не визнані учасниками бойових дій і боротьби за незалежність України на державному рівні.

Першого Героя України (із врученням ордена Держави) отримав керівник НАНУ Борис Патон - наприкінці 1998-го. Першого героя з врученням ордена “Золота Зірка” - Олександр Галуненко, льочик-випробовувач, який встановив 263 світових авіаційних рекорди.

І хоч зараз Галуненко полишив АНТК імені Антонова і працює депутатом у Партії регіонів, ніхто не звинувачує його в антиукраїнстві чи ще чомусь.

Бо Бандера і Галуненко, перепрошую за порівняння — українці. І один, й інший.

Є у героїв і свої традиції. Скажімо, перед Днем працівника сільського господарства — 16 листопада — нагороджують аграріїв.

Не забувають і про металургів. У списку героїв є не тільки голова правління "Запоріжсталі" Віталій Сацький (нагороджений у 1999-ому), але й звичайний сталевар (з того ж підприємства) Віктор Синяков, який отримав звання у 2003-ому.

А наприкінці серпня (до Дня Шахтаря) вшановують шахтарів — не тільки керівників шахт, але й пересічних машиністів виїмкових машин чи прохідників.

Іноді звання Героя стає шляхом у велику політику. Забійник на відбійних молотках Павло Солтус отримав найвище званння у 39-річному віці в серпні 2001 року, а через шість років “регіонали” покликали його у свій список. І зрештою шахтар став нардепом - він прийшов на місце загиблого на полюванні Євгена Кушнарьова.

Натомість педагоги не можуть похвалитися таким лобі. За весь час існування нагороди її отримали тільки дві вчительки (ректорів та інших керівників не рахуємо).

Першу нагородив Кучма — вчительку початкових класів Тамару Прошкуратову з Драбівської загальноосвітньої школи (Черкащина).

Через місяць її, як і забійника Солтуса, покликали у велику політику — вона разом із Суркісом і Кравчуком (теж герой України, став ним в один день із Прошкуратовою) стала обличчям першої п'ятірки СДПУ(О), а там — і народним депутатом.

До речі, Суркісу давно пора вручити Героя - за Євро-2012.

Другого педагога нагородив Ющенко — вчительку української мови Тетяну Балагуру з Полтавського ліцею №1. Політика досягла і її - на цих виборах пані Тетяна була довіреною особою кандидата Юрія Костенка.

Давайте поглянемо, кого ж нагороджують.

Я дозволив собі розбити власників найвищої нагороди на кілька груп.

Найбільшими героями обидва президенти вважають категорію громадян, яку можна охарактеризувати як “управлінці” - ректори, генеральні і просто директори, голови спостережних рад, начальники та інші керівники.

Усього серед 244 нагороджених – 141 управлінець. Більша половина. Для прикладу назву кілька перших-ліпших:

- Володимир Бойко (марупольського металургійного заводу імені Ілліча),

- директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький,

- ректор Національного університету “Острозька академія” Ігор Пасічник,

- директор Інституту транспортних систем і технологій НАНУ Віктор Дзензерський,

- гендиректор с/г товариства “Нібулон” (Миколаїв) Олексій Вадатурський (отримав одразу ж після Шухевича),

- голова правління АТ “Хорольський молочноконсервний комбінат” Микола Гавриленков,

- головний хормейстер Національної опери Лев Венедиктов, президент НАЕК “Енергоатом” Сергій Тулуб,

- генеральний конструктор бронетанкобудування України Михайло Борисюк,

- генеральноий директор і художній керівник хору імені Верьовки Анатолій Авдієвський,

- президент Академії медичних наук Олександр Возіанов,

- голова колгоспу імені Енгельса (Луганщина) Іван Запорожець.

Кучма дав Героя 86 управлінцям – це дві третини зі 132 ним нагороджених. Ющенко дав Героя 55 управлінцям – це трохи менше половини зі 112 ним нагороджених.

Далі йдуть дві однакові за розміром групи - назвімо їх умовно "трудящі" і "митці". Кожна - по 28 нагороджених.

До "трудящих" я відніс пересічних громадян, які здобули звання Героя за сумлінну працю, на кшталт згаданих вище вчительок чи шахтарів. Кілька прикладів - знову ж таки, перших-ліпших:

- доярка акціонерного товариства «Широке» (Крим) Катерина Гордєйчук,

- комбайнер сільськогосподарського товариства «Колос» (Херсонщина) Анатолій Лавриненко,

- машиніст дистрибутора конвертерного цеху "Криворіжсталі" Олександр Владимиренко,

- доктор медичних наук Григорій Бондар (Донецьк),

- бригадир прохідників шахти імені Сташкова (Дніпропетрвощина) Сергій Родітєлєв.

Сюди ж я відніс і Михайла Жара - настоятеля Свято-Вознесенського чоловічого монастиря (Буковина), який отримав звання за (цитую указ) "визначні особисті заслуги перед Україною у реалізації державної політики соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Кучма нагородив 17 трудящих, Ющенко - 11. Натомість Ющенко з симпатією ставиться до "митців" (сюди я відніс усіх тих, кого можна назвати діячами культури).

Якщо Кучма нагородив 7 митців (для прикладу назвемо художницю Тетяну Яблонську, письменника Павла Загребельного і співачку Софію Ротару), то Ющенко - 21. Серед них можна згадати націонал-комуніста Бориса Олійника, Аду Роговцеву, Ніну Матвієнко, Василя Зінкевича і кілька звань, наданих посмертно - Василю Стусу, Володимиру Івасюку й Анатолію Солов'яненку.

В окрему групу варто винести тих, хто отримав свою нагороду за подвиг або геройський вчинок.

Ті, хто здійснив подвиг - це власне, і є справжні Герої України.

Я зарахував до цієї групи 15 чоловік. Кучма дав нагороду двом - згаданому вище Євгенові Березняку і 25-річному молодшому сержанту 95-ої об'єднаної аеромобільної бригади Василю Мельникову, який ціною свого життя врятував студента-парашутиста на дроп-зоні в Бородянці.

Ющенко нагородив значно більше - 13 людей. З-поміж них варто відзначити тих, хто першим кинувся ліквідовувати пожежу на ЧАЕС 26 квітня 1986 року - їх п'ятеро, і всі посмертно.

Ось іще кілька з "ющенківського" списку:

- Олексій Берест, який встановив червоний прапор перемоги над Рейхстагом - його подвиг замовчувався у СРСР;

- Олекса Гірник - дисидент, який розповсюджував самвидав і вчинив самоспалення на Тарасовій горі в 1978-ому;

- Михайло Василишин - галичанин, який у лавах Червоної Армії під час форсування Одера загинув, посмертно отримавши звання Героя Радянського Союзу. Через помилку нагорода дісталася іншому Василишину, і Ющенко виправив недогляд радянської влади.

До цієї ж групи я наважився віднести і Георгія Гонгадзе, і донора з Дніпропетровська Володимира Ніколаєва, який 500 раз жертвував кров, загалом втративши 200 літрів крові і 150 літрів плазми.

Хто є хто з героїв. Підрахунок приблизний, похибка - не більше 1%.

Наступна група - спортсмени. Кучма нагородив сімох, поміж яких варто виділити Бубку, Дерюгіну, Лобановського, Клочкову, Кличка і Шевченка. Ющенко ж тільки одну спортсменку - паралімпійську чемпіонку Олену Юрковську.

Далі варто виділити групу "військових" - у випадку Кучми це переважно льотчики-випробовувачі й "перший космонавт" (ми ж пам'ятаємо, що першим українцем у космосі був Павло Попович?) Леонід Каденюк.

Кучма нагородив 5 військових. Ющенко нагородив двох армійських діячів, зате знакових - радянського генерал-лейтенанта Кузьму Дерев'янка, який закінчив Другу світову, прийнявши капітуляцію Японії, і генерала-хорунжого Романа Шухевича - командира УПА.

Ще є невеличка група політиків, або краще буде сказати "державних діячів" - сюди пропоную віднести керівників партій, прем'єрів, президентів тощо, нагороджених з формулюванням "за внесок у розбудову держави".

Кучма нагородив п'ятьох - Августина Волошина (президента Закарпатської України), Івана Плюща, Чорновола, Кравчука й Литвина.

Ющенко ж дав Героя тільки одному визначному політику - Степану Бандері.

Цікаво поглянути на симпатії президентів – кого ж вони найбільше нагороджують після “обов'язкових” управлінців?

На другому місці в Кучми – трудящі (17 нагород), на третьому – спортсмени (7 нагород) і діячі культури (7 нагород).

У Ющенка ж друге місце займають діячі культури (21 нагорода), а на третьому місці – люди, які вчинили подвиг (13 нагород).

Якщо Бандера – яскраво антирадянський Герой, то варто також поглянути на інших Героїв, яких можна зарахувати до антирадянщиків.

Не будемо вважати ними Дмитра Павличка або Григорія Китастого з капели бандуристів (США), але й без того Бандера опинився у гідному товаристві.

Для прикладу візьмемо засновника Української Гельсінської групи і письменника-фантаста Миколу Руденка (на його честь названий один із героїв “Космічної Одісеї” Артура Кларка), Василя Стуса, обидвох Шухевичів, Олексу Гірника, директора Дударківської сільської школи під Києвом Василя Івчука, який рятував школярів під час Голодомору і був репресований у 1938-ому.

Кучма дав нагороди трьом антирадянщикам: В'ячеславу Чорноволу (посмертно), Миколі Руденку та Івану Дзюбі. Ющенко нагородив дев'ятьох: Левка Лук'яненка, Василя Стуса, Івана Хмару, Юрія Шухевича, Євгена Пронюка (нині голова Товариства репресованих і політв'язнів), Олексу Гірника, Романа Шухевича, Василя Івчука і власне Бандеру (останніх чотирьох - посмертно).

Загалом у списку Героїв 11 отримали свої відзнаки не в останню чергу за той чи інший вияв спротиву радянській владі. Це 4% від усіх нагороджених.

Без сумніву, новому президенту запропонують достатньо кандидатів, щоб розширити цей список.

Повний список Героїв України (за датою нагородження) можна подивитися тут, за абеткою - отут.

Звання Героя дає право не платити за комунальні послуги - замість вас це зробить держава.

Якщо заробітна плата Героя не перевищує 940 грн, він отримує право на застосування податкової соціальної пільги в розмірі 605 грн.

Завдяки Юлії Тимошенко, з 2009-го року кожен Герой має спеціальну надбавку до пенсії - 10 тисяч грн.

Сашко Положинський із "Тартака" не хоче бути Героєм України. Він хоче бути президентом :)

Юрій Шухевич (син Романа, отримав Героя у 2006 році за "громадсько-політичну і правозахисну діяльність") відмовився від цієї надбавки, тому що вважає непорядним, коли одним додають тисячі, а іншим - кілька гривень.

Як стати Героєм України? Для початку треба вчинити подвиг. Але можна обійтися й без цього.

Недаремно ж 141 із 244 нагороджених є різного роду управлінцями. Якщо ж у вас нема підлеглих - теж не біда. Головне - правильно оформити документи.

Згідно з положенням про нагороду, її видає президент. А подання на нагородження мають право робити прем'єр, спікер ВР, голови судів, керівники силових структур, Генпрокурор, міністри і - увага! - будь-які місцеві органи влади.

Якщо у вас є знайомі у районній раді, нехай підготують і проведуть через сесію пакет документів, у якому буде:

а) ваша характеристика;

б) рекомендації свідків і шанованих людей.

Рекомендовані фрази, які варто вжити у пакеті документів:

- "багаторічна сумлінна праця";

- "визначний особистий внесок у зміцнення потенціалу";

- "розвиток аграрної (соціальної, культурної) сфери";

- "забезпечення стабільності (у випадку Героя України Георгія Кірпи використана шикарна фраза "забезпечення ефективного функціонування");

- "розвиток демократії та громадського сектору";

- тощо.

Після цього треба шукати знайомих у Секретаріаті, які б умовили президента поставити свій підпис. Інакше доведеться вчиняти бойовий чи трудовий подвиг.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +5/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!