П

Про подвиги артистів: клоуни на барикадах

У редакційному блозі, в записі з назвою "Всі артисти - то повії" (присвячується концерту "З ...Ю в серці")" ми вже писали про всеукраїнський концертний тур за Тимошенко. Сьогодні наш автор Антон ЗІКОРА детальніше заглибиться у вічну тему «З ким ви, майстри культури?»

Думаю, редакція ZaUA.org трохи погарячкувала, коли наїхала на Руслану - мовляв, зараз вона з Тимошенко, а колись «навіть була у першій п'ятірці виборчого списку «Нашої України».

Для мене немає більшої тортури, ніж слухати Русланині пісні. Але заради адекватності слід сказати, що, коли Руслана була в першій п'ятірці «Нашої України», Ющенко і Тимошенко сприймалися як щось більш чи менш єдине. До того ж Юлія Володимирівна завжди дуже позитивно відгукувалася про співачку і виділяла її із загальної маси партії.

«Наша Україна» - це не Руслана, не інші достойники, а «група в смугастих купальниках» на чолі з Порошенком, Мартиненком, Третьяковим, Жванією, які роблять політику партії», - казала якось Тимошенко. Та сьгодні "група в смугастих купальниках", як і Руслана разом із Тимошенко. Так що можна вважати, що співачка орієнтацію і не міняла.

«В натурі з ...Ю в серці"

Скажу також, що не може бути ніяких претензій до Насті Каменських і Потапа. Це абсолютно гідні учасники туру "З ...Ю в серці". І нехай про поезію та музичний смак виконавців пісні «Не люби мне мозги» і «В натуре» з Настею поговорить її мама, яка співала в хорі ім. Верьовки. Або тато, що там був концертним директором.

Директор "Танку на Майдані Конго" Богдан Уцека сказав, що 2004-го ТНМК виступали на підтримку помаранчевої революції: не за Ющенка, а проти Януковича. Тому цілком нормально, що, мовляв, сьогодні вони за Юлю.

Але можна було і не виправдовуватися: до ТНМК питань не більше, ніж до Насті з Потапом. Що можна взяти з клоунів, які, правда, намагаються виглядати злісними і протестними правдошукачами-реперами?

А ось учасникам єдиного в цій компанії рок-гурту «ТіК» можна тільки поспівчувати. Справа тут навіть не в політиці і не в Тимошенко, а в тому, що їм доведеться тепер ділити сцену із попсою.

Наталя Могилевська - ще "не сука і не криса"

Фото: УП

У Віті Бронюка, правда, теж є пісні, які підходять під вищезгаданий жанр, і, мабуть, саме на них буде зроблена ставка.

Але як, вибачте, співати перед або після Наталії Могилевської, Ані Лорак чи, прости Господи, Тіни Кароль?

Уявіть собі, після: «літала, не думала в безвісті - чекала повернення раю. Сумними думками тверезості п'яніла від чорного чаю» вийде Тіна Кароль і зарядить: «Пупсик, мой милый пупсик...»

Я б, певно, збожеволів, пускав бb слину і возив би за собою машинку на мотузочку до кінця своїх днів, якби почув таке поєднання на одній площі.

Що ж до Наталії Могилевської, то ми вже наводили її слова: "Я не сука и не крыса... Я останусь со своим кандидатом до конця" - це вона про Януковича. Не залишилася...

"Молодь за Я! Молодь за Ю!"

Відносини Ані Лорак із політикою складалися нелегко. До 2004 року Ані мала зв'язок з СДПУ (о) - тодішньою "партією влади". Тому немає нічого дивного і страшного (окрім її пісень, зрозуміло) в тому, що тоді вона виступала за Януковича.

Після того як бютівець Микола Томенко наполіг, щоб у 2005 році на Євробаченні в Києві Україну представляли «Ґринджоли», в серці у Лорак поселилася депресія.

Вона серйозно образилась на БЮТ, але, схоже, хороші гонорари пом'якшили її і переконали в тому, що краще жити не з депресією в серці, а з Юлею.

«Немного по-дебильному» свого часу вийшло з учасниками "Другої ріки". Хлопці у 2004 брали участь у турі "Молодь за! Молодь проти!», організованому Януковичем. Але незабаром схаменулися, покаялися за своє минуле і навіть заявили, що гроші, які заробили в турі, стали витрачати на Помаранчеву революцію.

У 2004 вони намагалися виступити на сцені Майдану, просили про це чотири дні, однак від організаторів так нічого й не домоглися. Може, вони сьогодні й дякують тодішнім ді-джеям Майдану. Адже тепер "Друга ріка" - бажані гості у Тимошенко.

Втім, чи варто бути настільки суворими по відношенню до артистів? Життя у них важке, а грошей хочеться завжди, причому як можна більше. Тому завжди існували придворні поети та музиканти. Втім, іноді артисти бувають здатні на справжній бунт.

Клоунада і барикади

Клацеувши на лінк ви побачите як Сергій Міхалок ("Ляпіс Трубєцкой"), притиснутий до рекламного щита торгової марки «Хортиця» у Вінниці, відмовляється піарити цю горілку. Міхалок «з'їжджає», як справжній клоун.

У головного "ляпіса" запитують, завдяки кому він опинився у Вінниці, сподіваючись, що артист виголосить ім'я торгової марки. Міхалок відповідає: «Благодаря своему кармическому эгрегору и вмешательству ... моего лечащего врача» ... Після цього Сергій каже, що полетить у космос з Людмилою Гурченко, як альфонс, на її гроші ... Яка вже тут торгова марка «Хортиця»?

До речі, про українські вибори Міхалок якось сказав: «Виступати на підтримку нинішнього президента України ми не стали, так само, втім, як і не виступили за Януковича. Хоча нас кликали обидві сторони».

А насправді з усіма сторонами виборчого процесу на сцені класно би виглядав згаданий у нашому блозі статті польський гурт Cult із його фотогенічним лідером Казіком Сташевським:

...Всі артисти - то проститутки

В тумані цигарок, в тумані горілки

Третя Річ Посполита, Народна Польща

Все те саме, усе те знову

Вибачте, чи можна сфотографуватися з паном?

Я й колєжанка, із Закопаного

Роботою на сцені досягають мети

Орден Білого Орла, будівничий Речі Посполитої...

Чи Ти те бачиш?

Чи Тобі не соромно?

естрада фестиваль фріки вибори тимошенко говорильня

Знак гривні
Знак гривні