Народні казки від "Веселки" (згадуємо дитячу книжкову серію)

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 101679 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 20/07/2009Дата публікації

Серія "Казки народів світу" виходила у видавництві "Веселка" з 1978 року. У нашій бібліотеці було 15 книжок цієї серії - від азербайджанських (на жаль, десь ділася у шостому класі :)) до політкоректної "Казки народів Іспанії". Думаю, що хоча б одна книга з цієї серії була в більшості читачів ZaUA.org. Хочу нагадати про цю красу на прикладі моєї улюбленої - "Кубинських народних казок".

Автор: Омелян Тарнавський, "Сімейна бібліотека"

Казки як казки: про метикуватого дурня, який на королівні оженився, про Хуана-Ведмедя і його дружбаків Плетиланцюга і Рівняйгору (аналог нашого Котигорошка), про оленя і черепаху, які бігали наввипередки (прямо тобі Франкове "Коли ще звірі говорили".

Першою казкою для молодшого шкільного віку (6-11 років) іде весела казка "Як жорстокий управитель спокутував свій гріх"

Є і класовий підхід:

"- Годі! - вигукнув управитель.

Але негр, бачачи, що управитель прив'язаний і він може робити з ним, що хоче, щосили шмагонув його:

- У мене саме рука розійшлася!

І так відшмагав правителя, що мало не забив його на смерть. Відтоді, коли в когось починає щось іти на лад, він приказує: "У мене саме тільки рука розійшлася!"

Найулубленішою книжкою кубинські казки стали завдяки ілюстраціям. Радна Сахалтуєв змушував довго роздивлятися деталі його малюнків - особливо, коли батько сказав мені, що саме цей українець із бурятським прізвищем намалював капітана Врунгеля, лікаря Айболитя і доктора Лівсі.

Ілюстрація Радни Сахалтуєва до казки "Принцеса, що любила свого батька більше, ніж сіль"

Власне, у старих книгах із сімейних шаф приваблює саме добротність. Старанно дібрані ілюстрації (по темі, а не абиякі колажі!), уважна робота коректора і літредактора ("Даруйте, шановний господарю, але ваш суп не посолений" - яка смачна фраза), хоча б мінімальна передмова (із обов'язковим "Нехай же розкажуть тобі ці казки про далекий острів у Карибському морі, про його волелюбних господарів, які здавна мріяли про свободу і здобули її 1 січня 1959 року в нелегкій боротьбі проти іноземних панівників")...

Так виглядає передмова на сторінці 5

Серед перекладачів можна зустріти доволі відомі прізвища: Олександр Мокровольський (той, хто подарував українській дітлашні першого "Гобіта" в 1985-ому), Віктор Шовкун, Соломія Павличко, Григорій Філіпчук, Петро Соколовський, Сергій Коваль, Лев і Володимир Олевські...

Ілюстрація Радни Сахалтуєва до казки "Семибарвний кінь"

Дивна річ дитяча пам'ять: я зараз дивлюся зміст і можу згадати сюжет більшості казок і казочок.

Козак Хуан Скуштуйлиха - класний переклад Віктора Шовкуна

"Як селянин не заплатив за яєчню" - про особливості ф'ючерсних торгів, "Чому Схопиморе так називається" - як один кубинець підколював іншого щодо його спортивних якостей, "Про вулиці Камагуея та бичків" - як бики створили містечко.

1,1 карбованця за величезну і гарно ілюстровану книжку. Нещодавно у букініста на Петрівці бачив "Німецькі народні казки" з цієї ж серії за 50 грн

Варто відзначити, що при тиражі 65 тисяч примірників це видання іноді було дефіцитом. Щоб купити японські казки, скаржилася мама, треба було домовлятися, натомість із польськими проблем не було. Кубинські теж можна було більш-менш легко придбати.

Зразок розвороту

Зараз я читаю ці казки своїм дітям. І насолоду, яку отримуєш, відповідаючи на дитяче питання "Тату, що таке сентаво?", важко порівняти з чимось іншим.

Для фанатів ностальгії і першопечатництва наводжу підбірку кількох обкладинок славетної "веселківської" серії.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!