Як убивають студію україномовного дубляжу на "1+1"

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 65417 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 02/07/2009Дата публікації

Канал "1+1" перетворюється, за висловом румунського топ-менеджера, на "телебачення для барбоса". Замість інтелігентого сімейного ТБ ми отримали чорнуху з жовтухою - як наслідок, колишній лідер опустився уже на п'яте місце в рейтингу. Колишній спіробітник "плюсів" Ольга Чернілевська, яка з багатьма іншими колегами пішла з "1+1", розповідає цікаві подробиці, як знищувався колись улюблений українськими глядачами телеканал.

ZaUA.org передруковує гострий матеріал Ольги. Явище не нове - приходять "свої люди" з широко розставленими пальцями - і відправляють (можливо, навіть із кращих міркувань) котам під хвіст багаторічну роботу професіоналів - зате детально описаний механізм цього огидного процесу.

Відчуття телеглядачів, які клацають на знайому кнопку і отримують "новини для барбоса", передає один із коментарів під текстом Ольги на "Телекритиці":

"Господа, я не знаю, кто такая Ольга Чернилевская, никогда не работал на "Плюсах" и т.п. Но я почему-то больше верю ей, чем ее оппонентам. На том простом основании, что раньше "Плюсы" реально были лучшим каналом страны, интеллигентным, со своими лицами и прекрасным украинским языком. Со сменой начальства канал стремительно превратился в дерьмо, смотреть на котором нечего и незачем. А картина, обозначенная в тексте, к сожалению, имеет высокую степень типичности. Крашеные Денисы и неграмотные девочки - это сегодняшний день украинских медиа. Увы.

Автор: Ольга Чернілевська, колишній керівник відділу дубляжу «1+1»

...Можливо, читачам буде цікаво дізнатися історію знищення найпотужнішого відділу озвучення на українському телепросторі. З лютого цього року я не працюю на «Плюсах», але 13 років, відданих телеканалу, змушують погляд затримуватися, коли бачу його назву, і хоч побіжно переглядати матеріали, які його стосуються. Так і цього разу - зачепившись поглядом за знайому назву, прочитала статтю в «Телекритиці» - «Глядач "1+1" любить яскраві речі і круті голоси» - і хочу її прокоментувати.

«У глядачів склалося враження, що "Плюси" роблять найкращі, найадекватніші переклади, озвучку і дубляж», - пише кореспондент «Телекритики». Так, у глядачів (а також професіоналів) справді склалося таке враження, однак не за той неповний рік, який працюють на телеканалі особи, що в них беруть інтерв'ю.

Така репутація формувалася поступово, і її створювали зовсім інші люди.

«Плюси» пройшли нелегкий шлях, поки виробили власну неповторну манеру озвучення фільмів, яка згодом стала взірцем для багатьох інших студій, поки завоювали народне визнання своїми перекладами і привчили російськомовну публіку дивитися фільми українською.

Ольга Чернілевська

Звісно, було б наївно сподіватися, що Оксана Батюк чи Сергій Могилевський зашаріються, замахають рученятами і знічено заперечать кореспонденту : «Ой, ну що ви, ми ж працюємо недавно, ще й року немає, все, про що ви говорите, - це заслуга попередньої команди, але ми намагаємося підтримувати той рівень, який було створено до нас». І справді, вони з гідністю приймають компліменти, ніяк не реагуючи й на такі слова кореспондента: «"Плюси" давно займаються озвучкою».

Та все по порядку. Торік у лютому відділ було виведено зі штату «Плюсів». Тоді й зазвучало в кінці кожного фільму (серії) «Озвучено студією "Контакт"». Змінилася назва, проте творчий склад працівників лишився той самий.

Для «Плюсів» то був нелегкий час - невдовзі звільнився Юрій Морозов, який пропрацював на телеканалі багато років, телеканал штормило, топ-менеджери змінювалися, і в якусь нещасливу для відділу мить біля штурвала опинилися Максим Варламов із Владиславом Корчиним, які вирішили створити паралельний відділ, що забезпечив би телеканалу якісний дубляж.

Що вони розуміли під «якісним дубляжем»? А Бог їх знає. Треба сказати, що хоч наш відділ і називався відділом дубляжу, власне дубльованих робіт (не озвучених) у нашому доробку було не так багато - однак перекладачі й редактори були готові вчитися й розвивати цей напрямок.

...І тоді на сцені з'явилася нова дійова особа - кум Максима Варламова, сумнозвісний директор компанії «Амедіа» Роман Єлістратов. Його запросили очолити продакшн - виробництво фільмів і серіалів, а також організувати процес дублювання.

Людина ця відома передусім тим, що кинула на великі гроші багатьох акторів та інших творчих працівників. Дотепер я зустрічаю постраждалих режисерів, звукорежисерів, акторів, які працювали на «Амедіа» і яким не виплатили заслужених гонорарів. Недарма коли на «внутрішній дошці оголошень» «1+1» Єлістратова як уже штатного працівника від імені телеканалу вітали з днем народження (є така традиція), хтось зі здивуванням відреагував: «А що, цей горе-продюсер має якийсь стосунок до нашої студії? За ним же пів-Києва ганяється, він усім гроші винен».

Почувши, що створюється відділ, який займатиметься дубляжами, я напросилася на зустріч із Єлістратовим і компанією - поговорити з розумними людьми й подивитися, за допомогою яких же професіоналів телеканал збирається розвивати новий напрямок. У Києві фахівців із дублювання небагато, і практично всі вони між собою знайомі, - а тут специ, про яких ніхто ніколи не чув.

Розказавши про свій солідний досвід роботи (редактор перекладів фільмів, головний редактор відділу, режисер озвучення, дубляжу, керівник відділу дубляжу), я поцікавилася у трійці (Єлістратова, Могилевського і Дениса - хлопчика з фарбованим волоссям, прізвища досі не знаю, нині він керівник відділу дубляжу) про їхній.

«К1, анонси», - коротко відказав Могилевський. «Постпродакшн», - туманно відповів фарбований хлопчик. На мої запитально підняті брови Єлістратов весело відреагував: «Будем переводить фильмы на местное наречие!».

«Ясно», - аж розгубилася я, збагнувши, з ким маю справу. «А структура нового відділу вже зрозуміла?» - «О да, структура понятна», - заіржали хлопці. Вони вже давно поділили всі портфелі - і власний нульовий досвід у справі, яку їм доручили, їх не лякав і не зупиняв. Не квапилися вони й переймати чужий досвід. Їм це просто не було потрібно.

Щоб не втомлювати читачів, далі події перекажу стисло. Здублювавши у серпні серіал «Не краса по-американськи» (в чому цілковита заслуга акторів, які, отримавши досвід дубляжу на інших студіях, мудро вирішили, що гроші заробляти все одно треба, тому відмовлятися від роботи не варто і краще по ходу пояснювати новоявленим «знавцям», що таке дубляж), трійця майже до Нового року розкошувала, нічого не роблячи, проте регулярно отримуючи за це зарплатню. Тимчасом влада знову змінилася - з приходом Олександра Ткаченка на телеканал і з початком кризи почалися масові скорочення.

Зметикувавши, що запахло смаленим, і справедливо побоюючись, що лафа урветься, Єлістратов вирішив показати, що й він допомагає телеканалу зекономити, тож видав наказ про скорочення старого відділу озвучення (після звільнення Корчина він мав такі повноваження), який, поки великі експериментатори вчилися дублювати, сумлінно працював собі далі, вчасно видаючи в ефір озвучений і субтитрований продукт.

За багато років відділ адаптував тисячі фільмів і сотні серіалів. У цьому величезна заслуга й адміністративної групи, яка весь цей час працювала чітко і злагоджено. Досвідчений адміністратор Світлана Мкртчан, добре знаючи голоси всіх акторів, могла проконсультувати режисера щодо вибору актора на ту чи іншу роль. Складала графіки озвучення так, що актори майже на місяць наперед знали свій розклад. І завжди мала резервне місце у графіку на випадок форс-мажору.

Олена Погребняк, що відповідала за планування роботи перекладачів, добре вивчила індивідуальний стиль і можливості кожного - тому, наприклад, молодіжні серіали та фільми перекладали молодші, обізнані зі сленгом. Хтось заслужив славу майстра перекладу документалок - відповідно, перекладав їх. Чітко знала, кому варто дати на переклад комедію, кому - мелодраму, а хто блискуче перекладе смішний мультик. Праймові фільми й серіали перекладали найсильніші перекладачі, над текстами ж слабших удвічі ретельніше працювали редактори. За 13 років роботи відділ не допустив жодного зриву ефіру.

Валентина Левицька - координатор перекладів з російської - за ці роки сама як редактор зі знанням англійської мови опрацювала сотні фільмів, а також підготувала багатьох редакторів і перекладачів з іноземних мов. Усі ці досвідчені фахівці виявилися непотрібними. Було звільнено також режисерів та звукорежисерів.

Колись "1+1" озвучили українською серіал "Династія", відкривши її стильність для російськомовної публіки

А початок роботи новоспечених «фахівців» нагадував цирк. Спершу вони заявилися в апаратну і сфотографували розклад змін озвучення - оскільки уявлення не мали, як його складати, а спитати не дозволяв гонор. Тоді почалася істерика Дена - фарбованого хлопчика, якого вже призначили керівником відділу і який гарячково шарпався, намагаючись запустити невідомий йому процес.

Раніше перекладачі з іноземної виконували переклад за кілька днів, а день-два лишався на редагування. Це нормальні терміни і для перекладача, і для редактора. Грамотне планування дозволяло вчасно підготувати переклад і вчасно озвучити той чи інший фільм. Тепер же, маючи значно менші обсяги роботи (зверніть увагу, скільки повторів у ефірі «Плюсів»), відділ дубляжу хронічно нічого не встигає.

Денис, б'ючись в істериці, пояснює досвідченим перекладачам, що «лучший переводчик - это тот, кто быстрее всех печатает». Після вимог перекладати фільм з іноземної за один день найкращі перекладачі каналу відмовилися працювати, не бажаючи ризикувати своєю репутацією й видавати неякісний продукт.

«Отряд не заметил потери бойцов» - винахідливий Денис ділить фільм на три частини і роздає трьом різним перекладачам - згідливішим. Цю різностильову потвору хтось похапцем передивляється (а найчастіше - ні), і такий продукт швиденько записують і видають в ефір. На озвучці ж мовні ляпи, попри запевнення того ж креативного продюсера, ніхто не виправлятиме, бо немає кому.

Нині в ролі режисерів - двадцятирічні дівчатка, без знання жодної мови, крім російської. З круглими від подиву очима сидять вони на запису, безтямно втупившись у текст. Що вони там бачать - невідомо, але явно не помилки. Якось досвідчена актриса на ходу переробила текст, випустила кілька слів, практично не змінивши змісту - так роблять, коли українського тексту забагато і він не відповідає темпу мовлення акторів у фільмі. «Читайте, как написано», - несміливо пискнула дівчинка.

Акторам довелося пояснювати «режисерові» особливості роботи. Зайве й згадувати про те, що двадцятирічні - е..е.. пуцьвірінки не здатні поставити акторам, у творчому доробку яких не одна сотня озвучених ролей, жодного режисерського завдання, виправити наголоси, підказати логічні акценти. «Що ж вони в такому разі роблять?» - поцікавилася я в одного з акторів. «Нічого, вони нам просто не заважають», - була відповідь. Хотіли б собі таку роботу? Приходьте, на нинішніх «Плюсах» за таке платять.

Ще один анекдотичний, але правдивий випадок, що яскраво характеризує «фаховість» теперішньої команди. Його мені розповіла актриса, учасниця події.

Актриса читає текст на озвучці: «О, яка краватка! Такий яскравий, блакитний» (прикметник міг бути інший, та суті це не змінює. Не секрет, що більшість перекладачів у Києві російськомовні. Тому пишемо «краватка», а в голові все-таки крутиться «галстук». Замріявся - і галстук уже на папері. - О.Ч.).

Актриса виправляє рід і читає далі. Її зупиняє режисер - цього разу чоловік. «Читайте як є», - дає він режисерську вказівку. «Чому? - питає актриса. - Це ж помилка. Краватка - вона. Я й виправила». «Ні, - виголосив режисер. - Там усе правильно: "Собака він - і краватка він"».

Ви сміятиметеся, але актрису примусили записати саме такий варіант, і так пішло в ефір. І нормально. Нікого за це не покарали.

Почитавши все це, ви скажете: «Ну, не може бути, щоб усе було так погано», - і матимете рацію. Нічого для цього не зробивши, не кивнувши й пальцем, спритні ділки отримали, так би мовити, у спадок списки з прізвищами й телефонами всіх фахівців: базу, яку ретельно збирала, навчала, тренувала попередня команда. Це прекрасні актори, талантові яких я не перестаю дивуватися, професійні редактори, які довели свою майстерність роками ретельної праці, хороші перекладачі.

Щоправда, найкращі перекладачі, переклади яких свого часу прославили телеканал, уже на «Плюсах» не працюють. А купку професіоналів, що лишилася, поступово розмиває навала випадкових людей, що їх нині активно залучає до співпраці такий самий випадковий менеджмент.

...Можу тільки уявити, що відчувають досвідчені редактори, читаючи вказівки головного редактора, в яких повно помилок. Тепер стара гвардія майже без роботи, зате завалені роботою початківці-редактори і перекладачі, яким ще вчитися і вчитися. Тексти активно «редагують» якісь інструктори з аеробіки та інші випадкові особи, - без спеціальної освіти, звісно.

Такий підхід близький нинішньому головному редактору. Так, Оксана Батюк каже правду - редактори переглядають фільми перед тим, як їх правити (і це правило було запроваджено не нею), однак ще в недавньому минулому над текстами - перекладами з англійської працювали редактори зі знанням англійської, а тепер щось там видивляються люди, які про англійську мову мають дуже приблизне уявлення. Чи є сенс у такому редагуванні? Ви інструктор з аеробіки і любите дивитися фільми? Приходьте на «Плюси» - вам за це заплатять.

Добряче розсмішили мене і слова креативного продюсера і водночас режисера Сергія Могилевського. «Коли ми починали (тобто торік у серпні. - О.Ч.) - каже в інтерв'ю креативний продюсер, - це була така собі авантюра». Не лестіть собі, Сергію, це й тепер авантюра.

Чи хтось може сказати, що дубляж «шедеврального» серіалу «Циганське серце» - вдала робота? Навряд. Однак актори, які його дублюють, - профі. Та хто змушує їх так кривлятися, так кричати? Звідки ці дикі неприродні інтонації? Якщо це режисерська робота, то вона провальна. Якщо ж актори працювали без режисера - це ще один доказ того, що й на озвученні, й на дубляжі режисер потрібний, бо акторам часом властиво «заграватися».

Сьогодні "плюси" радують глядачів циганським серцем і акторським криком

«Для кінотеатру фільми можуть дублювати місяць...», - стверджує креативний продюсер. Звідки така інформація? Я працюю як режисер дублювання для кінотеатрів два роки і з цілковитою відповідальністю можу сказати: фільм дублюють від 5 до 9-10 днів. Ніхто не дублює його місяць, але й не два дні. За два дні якісно фільм зробити неможливо.

В архіві «Плюсів» є повнометражні мультфільми студії «Дісней», яка замовляла український дубляж для українського телебачення, а відтак і контролювала виконання роботи. Дубльовано ці мультфільми на різних студіях. Раджу подивитися. Є серед них і мультфільми, режисером дублювання яких була я. Запевняю вас: те, що ви сяк-так ліпите за два дні, - координатори студії «Дісней» повернули б вам і змусили б переробляти як відверту халтуру.

І тільки в одному зі сказаного Вами не можу не погодитися: «Дубляж треба вміти зробити хорошим». Таки правда, треба вміти. Ви поки що не вмієте. І паразитуєте на доброму імені, славній репутації, заслуженій не вами, а багаторічною працею зовсім інших людей.

Чи буде у вас час навчитися? Побачимо. Єлістратов майже місяць тому звільнився, зробивши свою чорну справу і знищивши відділ, який існував з початку створення телеканалу; зник, розіславши всім листи з подякою за коротку, але плідну (о так!) співпрацю.

Авантюристи (ви самі себе так назвали, тож не ображайтеся) лишилися без надійного прикриття. Тепер це тільки питання часу - як довго пан Ткаченко (Олександр Ткаченко, нинішній керівник "1+1" - ZaUA.org) буде терпіти ваше недешеве аматорство. Хоча, може, йому й подобається витрачати на це гроші....

Повністю текст Ольги Чернілевської читайте не "Телекритиці"

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!