Я

Як російська дезінформаційна машина використала публікацію Текстів. Розбір методів і цілей ворожої пропаганди

На прикладі того, як російські дезінформаційні ЗМІ розганяли замітку, опубліковану на Текстах, можна побачити один з методів роботи пропагандистської машини Кремля. Три тижні тому Тексти опублікували просту графіку за даними про рівень зарплат в Європі з Вікіпедії. Ми не очікували, що матеріал стане «сенсаційним відкриттям українських аналітиків». Настав час розібратись у ситуації.

Автор: Надія Романенко

У цьому прикладі бачимо простий рецепт, який використовується безліч раз. Береться матеріал з українського ЗМІ про реальні українські проблеми, у ній зміщуються акценти і, на перший погляд, незначно перекручується інформація. До цього "коктейлю" додається нотка істеричності і залучаються потрібні коментатори, які інтерпретують текст чи подію у "правивильному" для пропагандистів руслі. І потім запускається реактивна артилерія у вигляді всього набору потужних дезінформаційних ЗМІ: від Раша Тудей до "РІА Новості".

Як ми побачили на нашому прикладі, після такого масованого вогню деякі українські ЗМІ по своїй волі починають поширювати спотворену в Росії інформацію.

Клікніть на картинку, щоб збільшити її

Ця атака може виникнути із найбезневиннішої нагоди, такої, як замітка на Текстах про рівень зарплат чи подорож баржі з кавунами, яку теж коментували російські пропагандистські тролі в Твітері. Тобто, береться щось реальне та цікаве цільовій аудиторії, спотворюється та пояснюється у вигідному для дезінформаційних цілей ключі. Такі постійні атаки - елемент так званих "активних заходів", покликаних вплинути невійськовими методами на інші країни.

Дослідник російської дезінформації Пітер Померанцев називає чотири цілі "активних заходів", які використовував СРСР, а зараз і Росія:

- вплив на політику інших урядів;

- підрив довіри до лідерів та державних установ у країні;

- розвал її стосунків з іншими націями;

- дискредитація та послаблення урядових та неурядових опонентів.

Щодо України, російські дезінформаційні ЗМІ постійно підкреслюють, що наша країна надзвичайно бідна і корумпована, політичний клас нездатний керувати країною. Це має наштовхувати на думку - і в окремих випадках її озвучують росЗМІ - що Україна має повернутися "під крило" більш потужної Росії, в якої буцім-то набагато ефективніше керівництво.

На нашому прикладі ми побачили, як розганяється тема бідності.

Отже, хронологія поширення дезінформації:

7 грудня в рубриці «Фрагменти» ми опублікували графіку рівня середніх зарплат у Європі під заголовком «В Україні найнижчі зарплати в Європі». У першому абзаці вказали, що це обумовлено порівнянням зарплат за курсом Євро.

Спочатку новину передрукували декілька українських сайтів: Zaxid.net, UBR, Обозреватель та кілька інших. Суть матеріалу при цьому зберігали: через падіння курсу гривні в останні роки, при перерахунку на євро, в Україні найнижчі зарплати в Європі, проте за паритетом купівельної спроможності, тобто з врахуванням рівня цін, Україна на третьому місці з кінця рейтингу. Описовий стиль викладу матеріалу теж було збережено.

За три дні, 10 грудня, новину почали передруковувати російські видання. Наратив миттєво змінився. В заголовках з'явився термін «бідність». Виявилось, що українські аналітики/соціологи/економісти/експерти визнали свою країну найбіднішою в Європі. До заголовків і текстів додають емоції: «Перемога! Україна стала найбіднішою в Європі». Підключили російського політика Пушкова, який заявляв, що найнижча зарплата – основна перемога нинішньої влади.

Дуже зручно використовувати експертів для просування і виправдання оціночних суджень. «Новина» поширюється масово, доходить до найбільших російських ресурсів – lenta.ru, Риа Новости, Спутник, Life News, Russia Today. І лише Rambler опублікував адекватний за суттю експертний коментар-спростування.

Нам вдалось знайти близько 170 передруків та матеріалів на основі нашого матеріалу (таблиця з даними).

Після розкручування в російських ЗМІ продовжуються публікації в українських медіа. Матеріал не передруковують цілком бездумно, проте часто зникає згадка про рейтинг з врахуванням купівельної спроможності і фігурує термін «бідність», нав’язаний російськими дезінформаційними ЗМІ.

Ми вже писали, як українські "РІА Новості" використовували нашу публікацію в анонсі прес-конференції “Самая бедная страна Европы. Украинцы бегут от нищеты”. А цього тижня наш інтернет-провайдер повідомив, що відбувається розсилка спаму з лінком на Тексти. В спам-листах була новина від російського "РІА Новості" з вказанням адреси нашого сайту.

Далі ми отримали лист від провайдера у якому він нас повідомляв, що відбувається масова розсилка спаму з лінком на наш матеріал про рівень зарплат, у тексті спам-листа теж згадувалося слово "бідність".

Миттєве поширення матеріалу, емоційне забарвлення, нав’язування терміну “бідність”, та коментратори, які інтерпретують у зручному для Росії ключі ці данні, дають нам привід вважати, що нашу графіку використали для чергової інформаційної атаки.

Цього року Тексти здійснили багато досліджень і опублікували низку цікавих проектів, дивіться дайджест. Але дослідження рівня зарплат ми не робили. Візуалізація загальнодоступної статистики в лінійній діаграмі - це не дослідження.

Довідка: Зрозуміло, що рівень зарплат пов’язаний з рівнем бідності. Проте бідність, в широкому значенні, це коли людина не може придбати достатньо товарів і послуг, щоб мати рівень життя, який в конкретному суспільстві вважають гідним. В Україні цей рівень споживання оформлено як споживчий кошик, а дохід визначено в прожитковому мінімумі. Методик визначення рівня бідності кілька десятків. І їх об’єднує врахування рівня цін по відношенню до зарплат.

інфографіка редакційне пропаганда

Знак гривні
Знак гривні