Кінець світу не для обраних. У фільмі "2012" еліта рятується, а плебеї гинуть

Оцінка статті на цей момент: +2/-1
Читати Не читати Коментувати
  • 104906 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 19/11/2009Дата публікації

«Світ, яким ви його знали, скоро перестане існувати», - каже президент Сполучених штатів Америки. Важко не погодитись - 12 трильйонів зовнішнього боргу, програна війна в Іраку, долар, що стрімко падає – здається, Pax Americana, що існує з кінця другої світової війни, вже дійсно прямує у прірву.

Свідком чергового голівудського апокаліпсису були: Олександра КИРИЧУК, Сергій КЛИМКО "Останній кінопоказ"

Молодий американський геолог Едріан Хемслі, проводячи дослідження в Індії, отримує жахливі дані – землі залишилося 3 роки. Якраз має наступити 2012 рік, коли згідно із календарем майя має загинути нинішня цивілізація. Терміново повернувшись до Сполучених Штатів, він доповідає про це президентові.

На позачерговому з’їзді G8 в умовах надзвичайної секретності голови провідних держав затверджують план порятунку: будівництво спеціальних кораблів, за допомогою яких частина населення може ці катаклізми пережити. Очевидно, що ця частина населення зовсім незначна.

Тим часом, автор невдалих апокаліптичних романів і за сумісництвом водій російського мільярдера Джексон Кертіс, випадково дізнається про наближення апокаліпсиса від старого хіпі – конспіролога.

Повернувшись на роботу він відвозить сім’ю мільярдера Карпова до літака, де його діти зверхньо кидають йому – ми врятуємося, а ти загинеш. Землю починає трусити. Кертіс стрімголов летить рятувати власну сім’ю.

Падаючі будинки, розлами, трафік перегороджує їм дорогу, проте письменника уже не зупинити. Каліфорнія за півгодини опиняється під водою. У телетрансляціях догорають континенти.

Океан поступово поглинає те, що ще недавно було людською цивілізацією

Ще на початку століття американець Альфред Мехен постулював: «Володіння морем вирішує справу». Коли світу загрожує глобальна повінь, хто крім морської імперії здатен врятувати себе, максимально ефективно використавши ресурси «партнерів»?

Ось що буває, якщо людство невчасно платить за газ...

У 90-х роках професійний юрист Володимир Жириновський пропонував перейменувати Російську Федерацію на «Державу Росія», щоб цілком легально списати величезний зовнішній борг СРСР, який за собою визнав уряд Єльцина.

Ця порада вдало реалізована у фільмі: в той час як американські спецслужби разом із своїм східним стратегічним партнером в горах Тибету закладають основи нового варіанту суперсили, старий американський світ гине разом із старим президентом, надаючи можливість уникнути номінальної політично – економічної спадковості.

Проте справа президента продовжує жити – його дочка разом із молодим чорношкірим науковцем, що так нагадує її батька, перебувають у вирі подій, більше того, самовіддано беруть на себе відповідальність за їх розвиток. Через несподіваний пролам в одному з ковчегів всесвітня економічно-фінансова еліта, втративши всі свої набутки під час всесвітньої географічної кризи раптово опиняється за бортом. Перетворившись в такий спосіб на декласований елемент.

У цей скрутний момент оновлений варіант Обами - Едріан Хемслі демонструє зразок демократичного централізму по-американськи: апелюючи до людяності світових лідерів в ході палкої промови, достойної Джеферсона, він змушує світове співтовариство та свого політичного опонента-республіканця, прийняти цих заблудлих овець на вцілілий корабель, отримуючи нових васалів.

І нас візьміть!

Перша хвиля добігає Евересту, знаменуючи початку нового епохального відліку. Америка залишається на капітанському містку історії, в той час коли Росія, європейські країни і навіть Китай перебувають на нижчих палубах. Стартувавши з китайської платформи, кораблі прямують до Африки, яка в результаті катаклізму стала єдиним суходолом, щоб започаткувати новий світовий порядок.

Проте, фантазуючи щодо бажаної для Америки геополітичної конфігурації, уможливленої глобальним катаклізмом Емеріх, в той же час, дає глядачу достатньо підстав і для протестного сприйняття змальованого ним «світлого майбутнього».

Зрештою, переможний хід в світле майбутнє, очоленої Америкою флотилії світової еліти, здійснюється ціною Апокаліпсису. І пропуск в «прекрасний новий світ» отримують тільки обрані, - до того ж не Богом, а, радше, капіталом.

Тож, «сильні світу цього» планують конфігурацію майбутнього світу.

Група засекречених експертів, здійснює відбір компонентів з надбань людської цивілізації, що можуть пригодитися на борту «корабля сучасності». Простих же смертних в цей час запевняють з екранів телебачення, що всі ознаки наближення глобального катаклізму цілком безпідставні, позбавляючи їх тим самим навіть найменшого шансу на порятунок, – зайвий тягар нікому не потрібен.

А тим, хто звик до заспокійливих обіцянок влади ставитися з недовірою, пропонують біблейський трепет перед судним днем, смиренне очікування «фатального кінця».

Так, Мішель, ми всередині

З такої перспективи традиційний голлівудський хеппі-енд набуває іншого сенсу. В той час як приречені маси стоїчно зустрічають свою загибель, капіталістичний істеблішмент поспішає в майбутнє в якості «представників людської цивілізації».

Щоправда, неможна ігнорувати й того факту, що врятуватися вдається також кільком «пересічним громадянам». Але останні, потрапляють на корабель сучасності, по перше, нелегально, а по-друге, вся історія їх спасіння, як влучно зазначають критики, виглядає з погляду здорового глузду цілком неправдоподібно.

Кінець світу за Голівудом буде яскравим і красивим

Звісно, є підстави розглядати такий порятунок «людей з народу», з якими може ідентифікуватися глядач, як подароване останньому фальшиве заспокоєння. Але чому б і не розцінювати це, аж надто утопічне, спасіння тих, кому світовою елітою було відведене місце в минулому метафорично - як заклик відкинути об’єктивні міркування «здорового глузду» саме на користь утопічної дії.

В зображеній Емеріхом ситуації «кінця світу», простонародним щасливцям вдається врятуватися на завдяки вдало використаному одному на мільярди шансу, але швидше всупереч відсутності будь-яких шансів. Запорукою їх виживання є винятково готовність діяти без огляду на реальну ситуацію.

11/9/2012: за штурвалом літака "Мрія" Джексон Кертіс

«Об’єктивна картина світу» завжди на боці правлячих еліт, бо саме вони її створюють, і єдиний спосіб вписатися в неї діяти керуючись утопічними, а не «реальними» перспективами.

Хочеться принаймні вірити в те, що останні кадри фільму, де погляду «обраних» відкривається чудовий краєвид призначеного для них оновленого світу, сколихнуть у глядачів почуття обурення та несправедливості. Адже в цій історії як ніколи очевидно, що запропонований хеппі-енд їх не стосується.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +2/-1
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!