Будуючи "Матрицю". Національні стратегії з розвитку штучного інтелекту

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4883 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 20/07/2018Дата публікації

Перегони за глобальне лідерство у сфері штучного інтелекту вже офіційно розпочалися. За минулі 15 місяців близько 20 країн світу, а також Єврокомісія, оприлюднили стратегії щодо просування, розвитку та використання штучного інтелекту. Серед них немає навіть двох подібних, і кожна зосереджується на різних аспектах політики щодо штучного інтелекту: наукові дослідження, розвиток талантів, навички та освіта, запровадження в громадському та приватному секторах, етика та інклюзивність, стандарти та норми, а також дані й цифрова інфраструктура.

Автор: Тім Даттон, засновник та головний редактор "Politics + AI"

У цій статті узагальнено ключові практики та цілі кожної стратегії, а також пов’язані з ними політики та ініціативи, оголошені після оприлюднення початкових стратегій. До статті включені також країни, які заявили про свої наміри розробити стратегію, або вже запровадити пов’язану зі штучним інтелектом політику.

У скороченому варіанті статті «Тексти» вибрали найпоказовiші приклади підходів до розвитку штучного інтелекту: від найбільш розвинених та економічно потужних держав до невеликих країн або держав третього світу, які прагнуть завдяки штучному інтелекту здійснити еволюційний стрибок.

Канада

Канада була першою країною світу, яка створила національну стратегію щодо штучного інтелекту. Деталізована у федеральному бюджеті 2017 року, Панканадійська стратегія зі штучного інтелекту являє собою п’ятирічний план з фінансування досліджень та пошуку талантів для галузі штучного інтелекту – на суму 125 мільйонів канадських доларів.

Стратегія має чотири цілі:

1) збільшити кількість дослідників та випускників з напрямку «штучний інтелект»;

2) встановити три кластери наукової майстеності;

3) досягти інтелектуального лідерства у таких напрямках, як економічні, етичні, політичні та юридичні наслідки штучного інтелекту;

4) підтримувати національну дослідницьку спільноту в сфері штучного інтелекту.

Канадський інститут передових досліджень веде цю стратегію у тісному партнерстві з урядом Канади та трьома новими іститутами зі штучного інтелекту: Інститут машиного навчання в Альберті (Едмотон), інститут Вектор (Торонто), та MILA (Монреаль).

Прем'єр Трюдо оголошує національну стратегію штучного інтелекту

Стратегія Канади зі штучного інтелекту відрізняється від усіх інших тим, що це передовсім стратегія з дослідження та пошуку талантів. Її ініціативи – нові інститути з проблематики штучного інтелекту, кафедри зі штучного інтелекту в Канадському інституті передових досліджень (CIFAR) та Національна програма зі штучного інтелекту – спрямовані на покращення міжнародної позиції Канади як лідера у дослідженнях та освіті щодо штучного інтелекту.

Програма CIFAR «Штучний інтелект та суспільство» оцінює політики та етичні наслідки штучного інтелекту, але загальна стратегія не включає питання, наявні в інших стратегіях, такі як інвестиції в стратегічні сектори, дані та приватність даних чи розвиток фахових умінь. Це не означає, що уряд Канади не має таких політик, але вони є відокремленими, а не інкорпорованими до Панканадійської стратегії зі штучного інтелекту.

Австралія

Австралія поки що не має стратегії щодо штучного інтелекту. Втім, у бюджеті на 2018-19 роки уряд прописав 4-річну інвестицію на суму 29,9 мільйонів австралійських доларів на підтримку розбудови штучного інтелекту в Австралії. Уряд створить дорожну карту технологій, рамкові стандарти та національні стандарти етики штучного інтелекту задля підтримки відповідальних підходів до розробки штучного інтелекту.

Інвестиції також нададуть підтримку проектам Центру спільних досліджень, профінансують стипендії докторантам та інші ініціативи, спрямовані на ріст ресурсів фахівців у галузі штучного інтелекту в Австралії. На додачу до цього, уряд в оприлюдненій в 2017 році програмі дорожої карти інновацій «Австралія 2030: до процвітання через інновації» заявив, що забезпечить пріоритетність галузі штучного інтелекту у майбутній урядовій стратегії цифрової економіки. Цей документ має бути опублікований у другій половині 2018 року.

Китай

Китай заявив про свої амбіції очолити світ у теоретиці, технологіях та прикладному застосуванні штучного інтелекту у Плані з розвитку штучного інтелекту наступного покоління, оприлюдненому в липні 2017-го.

Це найбільш всеосяжний план з усіх національних стратегій зі штучного інтелекту: з ініціативами та цілями щодо науково-дослідних завдань, індустрілізації, розвитку талантів, освіти та набуття навиків, визначеня стандартів та правил, етичних норм та безпеки. Його найкраще представити як послідовність трьох етапів: по-перше, до 2020 році вивести китайську галузь зі штучного інтелекту на рівень конкурентів; по-друге, досягти світового лідерства в окремих напрямках штучного інтелекту; і по-третє, стати «первинним» центром з інновацій у сфері штучного інтелекту до 2030 року. На цей час уряд хоче виростити галузь штучного інтелекту вартістю в 1 трильйон юанів, з пов’язаними галузями вартістю в 10 трильйонів йюанів.

План також розкриває наміри уряду наймати найкращі таланти в сфері штучного інтелекту, зміцнювати навчання місцевої робочої сили в цій сфері та стати світовим лідером в питаннях законодавства, стандартів та етичних норм, які просувають розвиток штучного інтелекту. До останнього входять наміри активно брати участь та задавати тон у глобальному адмініструванні питань штучного інтелекту .

Після оприлюднення Плану наступного поколіня влада опублікувала Трирічний план дій для розвитку галузі штучного інтелекту нового покоління. Цей план розбудовує перший етап Плану наступного покоління, спрямований на вихід Китаю на рівень конкурентів у цій галузі до 2020 року.

Якщо конкретно, він висуває чотири головні задачі:

1) зосередитися на розвитку розумних та мережевих продуктів: автомобілів, роботів з обслуговуваня та систем розпізнавання;

2) зробити акцент на розвитку супровідних до шутчного інтелекту систем, включно з розумними сенсорами та чіпами для нейронних мереж;

3) заохочувати владу розвивати «розумне» виробицтво, та

4) покращити середовище розвитку штучного інтелекту, інвестуючи в навчальні ресурси, випробування стандартів та кібербезпеку.

На додачу до цього, уряд також встановив партнерство з національними технічними компаніями, аби ті просували дослідницьке та промислове лідерство в певних галузях штучного інтелекту і збудували в Пекіні технопарк вартістю 2,1 мільярдів доларів для дослідження штучного інтелекту.

Єврокомісія

У квітні 2018 Єврокомісія ухвалила «Комунікації щодо штучного інтелекту»: 20-сторінковий документ, у якому викладено підходи ЄС до проблематики штучного інтелекту. Єврокомісія має на меті:

1) збільшити техологічну та промислову спроможність ЄС та усвідомлення питань штучного інтелекту в громадському та приватному секторах;

2) підготувати європейців до соціоекономічних змін, які принесе з собою штучний інтелект;

3) подбати про наявність відповідної етичної та юридичної бази.

План запровадження стратегії Єврокомісії

До ключових ініціатив належить зобов’язання збільшити інвестиції ЄС у сферу штучного інтелекту з 500 мільйонів євро в 2017 році до 1,5 млрд євро до кінця 2020, створення Європейського альянсу зі штучного інтелекту (до якого вже зараз можуть долучатися люди), та новий набір етичних дороговказів задля вирішення таких проблем, як справедливість, безпека та прозорість. Нова група високого рівня з питань штучного інтелекту стане керманичем Європейського альянсу зі штучного інтелекту та підготує проект етичних орієнтирів, які потім узгодять країни-члени ЄС.

Єврокомісія наразі працює з державами-членами ЄС над розробкою узгодженого плану щодо штучного інтелекту, яка завершиться до кінця 2018 року. Метою майбутнього плану є «максимізація ефективності інвестицій на рівні ЄС та національних рівнях, заохочення синергії та співпраці в межах ЄС, обмін найкращими практиками та колективне окреслення шляху вперед, до забезпечення глобальної конкурентої спроможності Євросоюзу».

Фінляндія

У травні 2007 міністр економіки Фінляндії Міка Лінтіла призначив управлінську групу, яка мала дослідити, яким чином Фінляндія може стати однією з провідних країн світу у сфері застосування технологій штучного інтелекту. І хоч ця група не оприлюднить свій звіт до квітня 2019-го, вона вже опублікувала дві проміжні доповіді, й уряд Фінляндії почав долучати рекомендації групи до урядової політики.

Перша доповідь, "Фінляндія в епоху штучного інтелекту", оцінювала сильні та слабкі сторони Фінляндії у галузі штучного інтелекту і надавала вісім рекомендацій щодо перетворення країни на глобального лідера у галузі прикладного використання штучного інтелекту. Ключова ініціатива включала створення Фінського центру штучного інтелекту (спільний проект університетів Аалто та Гельсінкі з метою посилення роботи в сфері досліджень, пошуків талантів, промислової співпраці в сфері штучного інтелекту), пілотна програма з прискорення запровадження штучного інтелекту, та інтеграція штучного інтелекту у державні служби.

Друга проміжна доповідь, «Робота в епоху штучного інтелекту», пропонує додаткові 28 рекомендацій по чотирьох аспектах трудової діяльності в майбутньому: ріст економіки та працевлаштування; ринок праці; навчання та навики; етика.

Індія

Індія обрала унікальний підхід до національної стратегії у сфері штучного інтелекту – зосередженої не лише на тому, як Індія може використати штучний інтелект для економічного зростання, але й для соціального залучення.

NITI Aayog, державний інтелектуальний центр, який написав доповідь, називає цей підхід «штучний інтелект для всіх» (#AIforAll). Як результат, стратегія Індії спрямована на:

1) покращення фахової кваліфікації індійців навиками, потрібними для отримання якісної роботи;

2) інвестиції у дослідження та галузі, спроможні забезпечити максимальне економічне зростання та позитивний соціальний ефект;

3) поширити створені в Індії рішення в сфері штучного інтелекту на решту країн, що розвиваються.

NITI Aayog надає понад 30 методологічних рекомендацій: інвестувати в наукові дослідження, заохочувати перенавчання та тренування, прискорити запровадження технологій штучного інтелекту по всьому ланцюжку створення доданої вартості, та заохочувати вирішення питань етики, приватності та безпеки у сфері штучного інтелекту. Його флагманська ініціатива – це дворівнева інтегрована стратегія пришвидшення досліджень штучного інтелекту.

По-перше, будуть створені нові центри дослідницької досконалості в галузі штучного інтелекту. Вони заосередяться на фундаментальних дослідженнях. По-друге, ці центри будуть виконувати функції «годівниці технологій» для міжародних центрів трансформацій через штучний інтелект, які зосередяться на створенні продуктів із застосуванням штучного інтелекту у сферах, що мають велику суспільну вагу.

NITI Aayong у своїй доповіді називає сільське господарство, охорону здоров’я, освіту, «розумні» міста та «розумний» транспорт пріоритетними секторами, які забезпечать найбільші суспільні вигоди під час запровадження штучного інтелекту. У доповіді також запропоновано створити консорціум рад з етики в кожному з центрів, щоб вони розробляли керівні принципи щодо захисту приватності, безпеки та етики – з урахуванням галузевої специфіки.

Інші ідеї – Національний ринок штучного інтелекту, щоб пришвидшити відкриття ринків та зменшити час і затрати на збір даних, та низка інших ініціатив, спрямованих на підвищення кваліфікації робочої сили.

Зі стратегічної точки зору влада Індії хоче створити уявлення про неї як про «гараж штучного інтелекту» - тобто, якщо компанія може запровадити технологію штучного інтелекту в Індії, то вона може це зробити і в інших країнах, що розвиваються.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!