Ryanair звик шантажувати аеропорти. З Борисполем не вийшло - і це не трагедія

Нагадаємо передісторію цієї драми. Ryanair - найбільший у Європі бюджетний авіаперевізник із флотом у 400 літаків. Минулого року вийшов на перше місце в світі за кількістю пасажирів на міжнародних рейсах. Він відомий екстремально низькими цінами на авіаквитки - на рівні 15-20 євро, а часом і нижче. Минулого року гендиректор Ryanair Майкл О’Лірі заявив, що це ще не межа: через 5-10 років авіаквитки для пасажирів стануть безкоштовними.

У березні 2017-го Ryanair заявив, що із осені буде виконувати польоти з України. Авіакомпанія планувала робити 11 рейсів з Києва та Львова, і почала продаж квитків. Новина викликала в Україні ажіотаж - ще б пак, зовсім скоро можна буде злітати до Європи за 40-50 євро - в обидва кінці. Реагуючи на зацікавлення потенційних клієнтів, Ryanair вирішив розпочати діяльність на місяць раніше - із вересня, а не з жовтня. Навесні аеропорт "Львів" підписав з перевізником угоди. І розпочалися переговори з київськими летовищами - "Київ" (Жуляни) та Борисполем.

І тут процес загальмував. У квітні аеропорт "Київ" заявив про припинення переговорів з Ryanair - мотивуючи це невигідними умовами, які вимагав для себе перевізник. Новим кандидатом став "Бориспіль" - попри те, що початково був розрахунок на роботу Ryanair з менш "представницьких" авіаційних майданчиків - серед яких, крім Жулян, називали також Гостомель під Києвом, чи навіть Житомирський аеропорт.

До переговорів підключився уряд - і Мінінфраструктури навіть знизило аеропортові тарифи та збори, щоб ті могли виконати вимоги Ryanair. 5 липня стало відомо, що "Бориспіль" підписав угоду з авіаперевізником. Однак того ж дня ця новина отримала протилежний знак - як виявилося, документ підписала тільки українська сторона, і тільки в тій частині, з якою вона була згодна. І цей варіант авіаперевізника аж ніяк не влаштовував.

Грім прогримів 10 липня - Ryanair офіційно заявив, що не буде літати з України. У тому числі й зі Львова, де була підписана угода і звідки мала здійснюватися більшість рейсів - 7 з 11.

Це повідомлення викликало обурення потенційних клієнтів Ryanair. І зрозуміло, що обурювалися вони не авіаперевізником, а діями поганої та жадібної української сторони, яка - звісно ж, зі шкурних корупційних міркувань - відмовилася йти на домовленості з авторитетним представником європейського авіабізнесу.

І лише поодинокі голоси лунали дисонансом у цьому хоровому скигленні: шановні, а ви знаєте, які умови ставив Ryanair українським аеропортам?

Ось який перелік вимог отримав аеропорт "Бориспіль":

• безкоштовна аеронавігація

• безкоштовні стійки реєстрації

• безкоштовні стоянки для таксі

• безкоштовні площі для реклами

• безкоштовна оренда площ в терміналі

• безкоштовна система прийому багажу

• безкоштовні офіси для продажу авіаквитків

• безкоштовна земля для будівництва готелю

• закріплення місць стоянок для літаків

• безкоштовні офіси для служби оренди автомобілів

• єдина ставка аеропортового збору на пасажира на 4 роки у розмірі 7,5 доларів

• виплата аеропортам 35% із доходів магазинів duty-free

• 60-денне кредитування з боку аеропорту.

І не треба думати, що "Бориспіль" обманює чи перебільшує. Це типовий підхід Ryanair під час переговорів з аеропортами. Ось що про це пише англомовна Вікіпедія:

«Коли Ryanair веде перемовини з аеропортами, він вимагає дуже низьких тарифів на посадку та обслуговування, так само як і фінансову підтримку у кампаніях з маркетингу та реклами. А під час наступних переговорів щодо поновлення контрактів авіакомпанія, як повідомляли, зіштовхувала аеропорти між собою, погрожувала припинити послуги та перемістити літаки в інше місце, якщо аеропорт не йшов на подальші поступки.

…

У квітні 2006 року після невдалих переговорів щодо поновлення комерційного контракту Ryanair оголосив, що він негайно припинить літати за маршрутом Дублін-Кардіфф. Менеджмент аеропорту спростував заяви Ryanair про те, що плата за аеродромні послуги була нераціонально високою, і заявив, що збори в Кардіффі були нижчими, ніж середні збори, які має Ryanair. Аеропорт стверджував, що Ryanair нещодавно погодився на точно такі ж умови щодо аеропорту Корк та Стенстед Лондон. У 2009 році Ryanair вів жорсткі переговори з аеропортом Шеннон, погрожуючи закрити 75% польотів звідти, починаючи з квітня 2010 року».

Треба назвати речі своїми іменами. Те, як Ryanair заходив до України – це прийом, відпрацьований десятки разів. Спочатку гучна заява – ми, Ryanair, найбільша і найдешевша європейська авіакомпанія, починаємо польоти з вашої країни. І не просто заява, але й початок продажів квитків на сайті – які насправді ні до чого не зобов’язують авіаперевізника, але створюють у клієнта ейфорію: омріяна подорож до Європи за 20 євро – ось вона, уже в руках. Не в меншій ейфорії і влада – ух ти, ми домовилися про співпрацю з самим Ryanair, виборці без особливих зусиль з нашого боку отримають дешеві авіаперельоти.

А потім Ryanair починає викручування рук. Аеропортам, які погодилися брати участь у переговорах з Ryanair (а чому б їм не погодитися – це ж такий ріст пасажиропотоку!) висувають низку ультимативних вимог. У них вказано, яку знижку вони мають надати на обслуговування Ryanair, і які послуги вони повинні забезпечити безкоштовно. Як кажуть, нічого особливого, просто бізнес. Ryanair веде свій бізнес саме так. Але чомусь західні аеропорти не піддаються на цей шантаж автоматично, а європейці не влаштовують їм істерик у стилі "Як ви смієте перешкоджати Ryanair".

Навряд чи на планеті Земля знайдеться столичний аеропорт, де пішли б на виконання ультиматуму, запропонованого Ryanair. І в цьому сенсі відмова «Борисполя» - цілком раціональна. Навіщо працювати у собі збиток? Точно так само від співпраці з Ryanair відмовився аеропорт «Київ» - там теж підбили баланс і вирішили, що краще не мати справу з таким перевізником.

Читайте також: Як Ryanair веде переговори і робить бізнес. Аналіз від IESEG School of Management, Париж

І саме з цих причин - жорстких вимог авіакомпанії, - у більшості країн Європи Ryanair літає з периферійних аеропортів, де готові виконати його умови в обмін на пасажиропотік, якого інакше б просто не існувало. І пасажири миряться з тим, що їм іноді доводиться їхати понад сто кілометрів із реального аеропорту до місця призначення, вказаного в їхньому квитку.

Відома історія про те, як Ryanair пропонував політ до Відня рейсом під назвою "Братислава Відень" - хоча Братислава є столицею сусідньої Словаччини, і знаходиться за 80 кілометрів від Відня.

Про бізнесові практики Майкла О’Лірі, гендиректора Ryanair світова преса писала багато.

Він відомий своєю тиском на конкурентів, шантажем, неправдивими заявами тощо. Все це спрямоване на одну мету: зменшити експлуатаційні затрати Ryanair - звісно ж, коштом спочатку аеропортів, а потім і пасажирів (саме О’Лірі належала, наприклад, епічна бізнесова ідея - пускати пасажирів під час польоту в туалет за гроші).

Про те, що це за особистість, свідчить інша показова історія: одного разу О’Лірі зареєстрував свій Мерседес S-класу як таксі – щоб мати змогу їздити смугами для громадського транспорту в Дубліні. Через це виник дикий скандал, у який довелося втручатися міністрові транспорту.

Але хіба ж про це знають українці, ображені тим, що держава не готова нести збитки, аби вони могли літати до європ задешево - і заодно збагачувати ірландську компанію?

Ось що необхідно усвідомити українцям за підсумками історії з Ryanair:

По-перше: не варто затівати зрадофільську істерику, не ознайомившись попередньо з фактами. Ryanair – це не Санта Клаус, який приніс українцям у мішку дешеві авіаквиточки, а злі й жадібні чиновники його не пустили на поріг. Це класична акула капіталізму, яка живе за рахунок максимального обгризання як партнерів, так і клієнтів. Від аеропортів шантажем та інтригами вимагають максимальних знижок. А пасажирів возять за принципом: напхати побільше, везти якнайдешевше, в дорозі не годувати.

До речі, ця ж рекомендація не істерити стосується і шановного пана міністра Володимира Омеляна. Якому варто згадати, що він міністр інфраструктури України, а не міністр інфраструктури для Ryanair. І усвідомити, що його захист Ryanair, по суті, перетворився на лобізм інтересів цієї компанії.

По-друге: час зрозуміти, що новостворений попит на дешеві авіаперевезення, який виник в Україні після запровадження безвізового режиму – це ласа приманка для будь-якого лоукостера.

Нечасто подібні речі стаються в країні з сорокапятимільйонним населенням і ростом ринку авіаперевезень. А попит, як відомо, породжує пропозицію. Тому не треба думати, що без Ryanair Україна залишиться без дешевих авіаквитків. І це не припущення, а доконаний факт. Менше ніж через добу після заяви Ryanair його конкурент, лоукостер Wizzair заявив, що невдалі клієнти Ryanair, які не зможуть полетіти скасованими рейсами, отримають змогу придбати квитки на аналогічні рейси Wizzair - за ціною від 15 до 35 євро.

Як бачимо, принцип "нічого особистого - тільки бізнес" вміє застосовувати не лише ірландський авіаперевізник.

По-третє: варто знати, що Ryanair прощається, але не йде. У нього це не перший подібний конфлікт, і не десятий. І вирішення таких проблем відоме: компанія починає виконувати рейси не з столичних, а з периферійних аеропортів. Про що прекрасно відомо усім, хто літав у Європі на Ryanair – наприклад, до аеропорту «Барселона-Реус». Де насправді від Реуса до Барселони – півтори години їзди на машині. І якщо завтра Ryanair замість Борисполя чи Жулян почне виконувати рейси з аеропортів «Київ (Гостомель)» чи «Київ (Житомир)» - це нормально. (З "Борисполя" теж нормально, якщо це приносить прибуток "Борисполю")

А якщо не почне – теж нічого страшного. Дефіциту лоукостерів на європейському континенті наразі нема. Натомість є дефіцит ще не зайнятих ринків, де потенційний пасажиропотік може становити мільйони клієнтів щороку. Україна – саме такий ринок. І без лоукостерів вона не залишиться, будьте певні.

Також читайте нашу статтю про ріст ринку авіаперевезень в Україні і заслугу в цьому Мінінфрастуктури: Вперед і вгору! Прибрали монополію в авіаперевезеннях, отримали вражаючий результат

економіка авіація ryanair