Сила - у пішоходах. Процвітають міста з маленькими вуличками і різнорідними кварталами

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 19840 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 04/05/2016Дата публікації

Міста вмирають тоді, коли на їхніх вулицях замість пішоходів рухаються одні автомобілі. Вулиця без пішоходів - це вулиця, де панує криміналітет. Поєднання старих і нових будинків у одному кварталі сприяє економічній активності мешканців. Чи справді це так - перевірили італійські дослідники.

Автор: Орест Зог, за матеріалами дослідження Життя і смерть великих італійських міст: дані мобільних телефонів

Ми, городяни

Зараз у нас є вибір – мешкати у місті чи за його межами. Через кількадесят років більшість населення планети такого вибору не матиме. За оцінками науковців, до 2030 року 9% людства мешкатиме лише в 41 мегамісті – з населенням понад 10 мільйонів у кожному.

Ні для кого не секрет, що саме місто – це плавильний котел для інновацій, культури, освіти, економічного прогресу. І водночас – це живильне середовище для криміналу, бідності, екологічного забруднення, «пробок» тощо.

При цьому дуже складно встановити, що саме створює успішні, приємні і затишні міста, а що перетворює їх на кримінальні гетто. Економічний достаток тут аж ніяк не є головним чинником: так, досвід США показує, що в багатьох містах (у тому числі й адміністративних центрах) лише кількасот метрів можуть розмежовувати пожвавлений туристичний квартал і територію криміналу, куди стороннім краще взагалі не заходити.

На тему розвитку міст написані сотні й тисячі книг. Одним з найбільш авторитетних текстів про міське планування вважається книга "Смерть і життя знаменитих американських міст", написана в ще 1961 році. У ній авторка Джейн Джейкобс визначила ряд критеріїв, які сприяють міському життю, і які його руйнують.

Головна гіпотеза Джейкобс така: «смерть» урбаністичних територій стається тоді, коли на вулицях міст припиняється активність пішоходів. Це може статися внаслідок спорудження швидкісних шосе-хайвеїв, масштабної будівельної діяльності тощо. І навпаки, міське життя породжується постійним «балетом на тротуарі», партії в якому виконують мешканці-пішоходи протягом всіх періодів доби.

За її власними словами, «вулиця, якою активно користуються, - це безпечна вулиця, а порожні вулиці тяжіють до небезпечного стану». Це означає, що вулиці мають постійно використовуватися протягом усього дня – і мешканцями цих вулиць, і «чужинцями». Людські «очі на вулиці» створюють зворотній зв’язок доброзичливості, що, в свою чергу, збільшує рівень громадської безпеки, створює різноманітні можливості для взаємодії «обличчям до обличчя» і сприяє місцевій економіці.

Міські умови

Джейкобс сформулювала чотири вимоги до різноманітності функціонування міста, які є критично необхідними для генерування та забезпечення життя в ньому. Перелічимо їх.

По-перше, район повинен виконувати більше ніж одну базову функцію – а в ідеалі більше ніж дві. Це приваблює до нього людей з різними потребами, які зрештою поділяють між собою спільні інфраструктурні об’єкти. До них Джейкобс відносить житлові будівлі, офіси, промислові підприємства, розважальні заклади, музеї, бібліотеки та галереї.

Більше того, коли первинні потреби поєднуються так, що вони приваблюють людей у різний час доби, це позитивно впливає на місцеву економіку. Наприклад, у кварталах, де люди перебувають тільки під час робочих годин, навряд чи надаватимуть послуги з розваг: для місцевих мешканців це буде неефективно і непривабливо.

І навпаки, якщо вторинна функція розвинена - наприклад, у кварталі є театри, музеї, місця з активним нічним життям, - то місцеві мешканці від цього тільки виграють.

По-друге, Джейкобс стверджувала, що міські квартали повинні бути "компактними". Вона спостерегла, що великі прямокутні квартали не сприяють ефективному поєднанню людей та способів користування, відповідно, маршрути людей у них перетинаються занадто рідко.

Навпаки, у менших кварталах більше перетинів, і це сповільнює рух автомобілів. Які, як вона вважає, схильні руйнувати життєву силу міст, перешкоджаючи активності пішоходів.

По-третє, Джейкобс заявляла, що будинки в кварталі мають відрізнятися за віком та розмірами. Це сприяє розмаїттю економічної активності. Різні за престижністю будинки означають, що їх винаймають люди з різною зайнятістю і доходами - високими, середніми і помірними).

Цей висновок був зроблений на основі спостереження великих забудов у Нью-Йорку її часів: вона виявила, що великі однотипні проекти забудови не змінюються з часом і майже не адаптуються до середовища навколо них. І навпаки, старі будинки допомагали створювати нові види первинного використання в них (наприклад, нові компанії обирали для себе саме такі будинки, бо у них низька орендна плата).

Четверта і остання умова стосується щільності зосередження людей та споруд. Її ідея полягає в тому, що щільність породжує "живі" райони, які привертають до себе людей з різними потребами й метою.

Джейкобс наголошувала на необхідності усіх чотирьох факторів: одна тільки щільність не здатна створити функціональну різноманітність, а змішане використання території не розвиватиметься у зонах з великими кварталами і низькою щільністю.

У Мехіко та передмістях проживає близько 20 мільйонів людей

Крім цього, на додачу до зазначених чотирьох критеріїв Джейкобс запровадила також поняття "вакуумних зон" - площ, призначених лише для одного типу використання. Наприклад, транспортних вузлів, парків тощо.

Ці елементи можуть бути корисними або шкідливими. Маленькі залізничні станції, автобусні зупинки та невеликі парки служать місцями зосередження активності пішоходів; але в той же час парк, якщо за ним не доглядати, може використовуватися лише в певний період доби, що робить його вразливим до занепаду та криміналітету.

Місто на зв’язку

Критерії Джейкобс були відомі й популярні серед урбаністів. Утім, до недавнього часу їх ніхто не перевіряв на практиці – достовірними науковими методами. Загалом це пояснюється складністю збору інформації про динаміку міського життя.

У Сеулі, столиці Південної Кореї, дослідники спробували це зробити. Так, вони збирали дані про активність пішоходів за допомогою соціологічних опитувань безпрецедентного масштабу, які велися протягом більш ніж десяти років.

Це дало змогу дослідникам вперше перевірити визначені Джейкобс умови. Як виявилося, вони справді діють, причому і на теренах корейських міст – які за своєю побудовою суттєво відрізняються від великих американських міст, які вивчала Джейкобс.

Група італійських дослідників запропонувала альтернативний метод цим тривалим та затратним опитуванням діяльності: дані мобільних телефонів.

Вони «вилучали» прояви людської активності з цих даних, відбирали інформацію про використання площ та соціодемографічну інформацію на основі всеіталійського перепису та сервісу Open Street Map, і перевіряли їхню дію на базі шести італійських міст - Болоньї, Флоренції, Мілану, Палермо, Риму та Турину. Ця стаття – це популярний виклад опублікованих ними матеріалах про мету, опис та результати їхніх досліджень.

Методологія

Дослідники використали діяльність користувачів мобільного інтернету - яку вони отримали із баз даних дзвінків - щоб збудувати модель "життєвої активності" міст.

Також вони залучили опубліковані в інтернеті дані громадських служб (національні опитування) та комерційних служб (таких як сайт Foursquare), щоб створити карту міського розмаїття відповідно до чотирьох критеріїв Джейкобс. На основі цієї інформації вони вивчили співвідношення між активністю міського життя та його різноманітністю.

Основою для дослідження виступив квартал - найменша одиниця адміністративного поділу в Італії, яку використали під час проведення перепису 2011 року.

Джерела даних:

Активність користувачів мобільних телефонів. Кожного разу, коли мобільний телефон передає чи отримує голосові чи цифрові дані, базова станція мобільного оператора транслює це повідомлення, і при цьому створюється новий запис у базі даних дзвінків. Він містить дані про час комунікації і назви базової станції, яка її обробляла. Такі бази даних існують для різних типів комунікацій (голосові дзвінки, інтернет, СМС-повідомлення тощо).

Дослідники зосередилися на інтернет-активності користувачів, бо вона дає змогу фіксувати також і непряму діяльність. Навіть якщо власник телефона не дзвонить по ньому і не відправляє повідомлень, його телефон відстежується в мережі, бо він з’єднаний з Інтернетом для прийому чи відправлення фонових повідомлень.

Дані про дзвінки надала лабораторія семантики та інноваційних знань компанії Telecom Italia Mobile - найбільшого оператора країни, яка контролює 34% ринку. Дані збиралися кожні 60 хвилин, як від клієнтів Telecom Italia Mobile, так і від тих, хто підключався до неї в роумінгу. Дослідження охопило 6 міст, і часовий проміжок з лютого по жовтень 2014 року.

OpenStreetMap - глобальний проект, спрямований на створення деталізованої карти світу. Завдяки понад 2,1 млн учасникам він став надзвичайно цінним і відкритим для доступу джерелом інформації про фізичний світ.

Дані в OSM представлені трьома базовими групами: вузли, шляхи та відношення. Вузли визначають місця в просторі - такі як "точки інтересу", шляхи описують дороги та інші лінійні структури, а відношення відображають взаємні зв’язки між цими елементами.

Так як автори взяли за основу таку географічну структуру, як квартал (тобто, найменша одиниця міської площі, оточена вулицями), вони відфільтровували елементи, що стосуються передмість.

Дані перепису. Італійський національний інститут статистики надає доступ до інформації, зібраної під час національного перепису 2011 року. Дослідники використали дані, що описують чисельність населення та забудову.

Використання землі. Європейський проект Urban ATLAS описує структуру міської забудови та використання землі в містах. Об’єкти, представлені на супутникових знімках, категоризуються за 20 групами (напр., сільськогосподарські території, безперервна міська площа) з деталізацією від 2,25 до 1 гектара, що відповідає 80% точності. Дані були сформовані та перевірені станом на 2006 рік. Втім, для Риму й Турину були доступні свіжіші дані, які використали науковці.

Інфраструктура. На додачу до бази даних з Urban ATLAS був також використаний статистичний атлас інституту статистики по інфраструктурі. Він, зокрема, містить таку інформацію: кількість мешканців, кількість споруд, які використовуються, кількість житлових будинків, будинки за часом побудови, кількістю поверхів тощо.

Дані Foursquare. Соціальна мережа Foursquare була створена в 2008 і має понад 30 млн користувачів. Вони реєструють своє місцезнаходження ("чекіняться") у тих місцях, які вони відвідують. І додають до них додатковий опис.

У Foursquare існує три ієрархічні рівні - абстрактних макрокатегорій ("їжа"), більш специфічний ("ресторан") та з високою деталізацією ("ресторан тайської кухні"). Приклади категорій: нічна пивниця, коктейль-бар, нічний ринок, нічний клуб, паб, стріп клуб, винний бар, віскі бар, бібліотека, медичний пункт, площа, магазин тощо.

Основні результати дослідження

Перший критерій - "змішане" використання площ - має значення лише в тих містах, які були історично розділені на різні функціональні зони (конкретно в цьому дослідженні це був Мілан). Якщо ж місто історично створювалося як "змішане" (напр., Рим), то тут цей критерій не впливає ні позитивно, ні негативно. Втім, дослідники виявили цікавий факт: найбільше на "життєвість" міст впливає наявність так званих "третіх місць" ("перші" - це дім, "другі" - це робота). Тобто, громадських об’єктів, де люди можуть збиратися компаніями для спілкування, залишаючи осторонь домашні та робочі клопоти. Це - паби, кав’ярні, таверни тощо.

Кореляція між міською активністю та рівнем "змішаного" використання території

Компактні квартали. Італійським містам історично невластиві "суперквартали", як у великих американських містах. Відповідно, цей фактор у дослідженні проявився слабко.

Натомість був виявлений позитивний вплив щільності перетинів вулиць: "життєві" міські території - це ті, де багато вулиць, які сповільнюють рух машин і спрощують перетин вулиць пішоходами.

Саме тут виникає "вуличний балет", про який писала Джейкобс. Він не обмежується простим рухом пішоходів. Значно важливіші неформальні контакти та громадська довіра: діти грають на вулиці, на це зважають інші люди, а не тільки батьки; мешканці можуть залишити ключі в продавців магазинів тощо. Для таких видів взаємодії потрібні тісні контакти, які можливі тільки на маленьких вулицях.

Старі будинки. Джейкобс спостерігла, що у великих американських містах квартали, де поєднувалася стара і нова забудова, породжували більш диверсифіковану місцеву економіку.

Втім, італійські міста значно старіші, ніж американські. І вік забудови стосується кварталів загалом - центральні райони є найбільш старовинними, а наступні за ними – «молодші». Через це у італійському контексті поєднання будинків різного віку не є настільки важливим, як у США.

«Вакуумні» зони. Дослідження виявило, що такі структури, як залізниці чи річки – які, здавалося б, мали обмежити активність пішоходів, - натомість ефективно інтегровані в «життєвий простір» міст. А от швидкісні дороги, як і варто було очікувати, негативно впливають на активність городян.

Урок для України

«Купуйте квартиру в нашому житловому комплексі – із закритою територією і цілодобовою охороною», - рекламують забудовники свої будинки. «У місті неможливо проїхати на машині, зробіть щось», - вимагають громадські активісти від міської влади. А та у відповідь пропонує будувати гігантські паркінги – щоб розвантажити вулиці.

І ніхто при цьому не задумується над тим, що закриті й відгороджені шлагбаумами від загальнодоступної міської території «квартали» і «парки» - це мертві зони, які «випадають» із життєвого простору міста. Що швидкісний інтенсивний рух машин убиває активність пішоходів у цьому районі. Що розбудова «спальних районів» призводить до монофункціональності– а такі райони в принципі не можуть бути зручними для проживання.

І тут можливі лише два варіанти. Або ми почнемо враховувати в містобудівній практиці ті фактори, які сприяють активізації міського життя.

Або ж і далі будемо їх ігнорувати – і через не такий вже й довгий проміжок часу станемо свідками того, як колишні елітні квартали перетворюються на пустку або криміналізовані гетто.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!