INTER-хлопчики: навіщо Інтер наймає вітренківців? (ЧАСТИНА - 2)

Оцінка статті на цей момент: +5/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 74581 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 17/09/2009Дата публікації

В першій частині статті ZaUA розповідав про призначення нового ідеолога новин на українському каналі «Інтер». Ним став російський журналіст Ілля Канавін – журналіст з найближчої медійної обслуги президенто-прем’єра Росії Владіміра Путіна і автор низки тенденційних та відверто брехливих телесюжетів про Україну. Як виявилося, це не останнє кадрове поповнення, від якого за кілометр тхне інформаційним маніпулюванням та провокацією.

Консультант другого рівня

Як повідомив сайт «Телекритика», на тій же нараді, де Іллю Канавіна представили колективу новинно-інформаційної служби (НІС) «Інтера», було анонсоване ще одне кадрове призначення. Виявилося, що в Канавіна буде помічник, який розроблятиме проект аналітичної служби всередині НІС. Це - журналіст і політтехнолог Дмитро Белянський.

Правда, саме призначення виглядає дещо дивно. Белянському доручили ні багато ні мало: створення підрозділу, який визначатиме, як саме, в якому форматі та інформаційному бекграунді вироблятиметься новинний продукт на «Інтері». Однак офіційно контракт з ним не підписано, і над цим завданням він працюватиме ледь не на приватному ентузіазмі.

«Мой коллега и приятель Илья Канавин попросил меня подумать вместе с ним над созданием аналитической службы внутри информационного вещания - внутри НИСа. Сам Илья находится в консультационных отношениях с коллективом, а я нахожусь в консультационных отношениях с ним... Я господина Канавина знаю с 2006 года. Мы с ним работали вместе по ряду проектов. И он мне предложил как своему коллеге подумать над тем, как будет устроена аналитическая служба. Контракта нет, должности нет, с коллективом мы общались, но это нельзя назвать представлением», - розповів Дмитро Белянський «Телекритиці».

Тож які такі заслуги і таланти має молодий (1980 року народження) фахівець Дмитро Белянський, якщо довірений журналіст Путіна Ілля Канавін попросив його про допомогу на одному з найважливіших напрямків? І які такі спільні проекти могли їх об’єднувати в 2006 році?

Хоч спереду, хоч ззаду

У короткій, але насиченій трудовій біографії Дмитра Белянського чимало цікавого. Так, в 2001-2003 роках керував інформаційною службою «Вуличного телебачення» на каналі ICTV. Пам’ятаєте цей політтехнологічний проект, де під видом прямого включення «людей з вулиці» озвучувалися потрібні замовникам (читай - президентові Кучмі) тези?

Потім була низка інтернет-проектів специфічного спрямування: сайт From-UA, «Росбалт-Україна», «Агентство завтрашних новостей». Але про це детально поговоримо пізніше.

Найпомітніша обставина кар’єрного досвіду Белянського – його робота в прес-службі. І тут хлопчина здійснив справді фантастичний стрибок: в 2004 році він – прес-секретар лідера «Братства» Дмитра Корчинського, людини з іміджем радикального правого політика. А в 2006 – керівник прес-департаменту виборчого блоку Наталі Вітренко «Народна опозиція». Оце так ідейна гнучкість – від одного політичного полюса до іншого.

Відповідаючи на закиди щодо роботи на таких «ароматних» політичних осіб, як Корчинський та Вітренко, Белянський виправдовується в своєму блозі: «Некоторые тут уже верещат о моей одиозности, пытаясь свести мой профессиональный путь к двум эпизодам, один из которых занял 2 месяца моей жизни в 2004, другой - 4 месяца в 2006, и, в общем, оба были связаны с естественным журналистским промыслом - под названием "заработать на выборах", ага?»

Гарне виправдання, правда ж? Мовляв, чого ви до дєвачки причепилися, що вона повія? Заробляє вона так, і що ж тут такого. Всі заробляють.

Ну, по-перше, не всі. А по-друге, давайте звернемо увагу, яким саме «промислом» займався Дмитро Белянський на службі в найпрогресивнішої соціалістки Вітренко.

Це – рекламні ролики на виборчій кампанії 2006 року, співавтором яких вважається Белянський. Перший розповідає про злу учительку, яка не пускає ученицю в туалет - бо та звертається до неї "недержавною мовою".

А ось другий - із закликом "захистити канонічне православ'я" від чорношкірих антихристів.

Обидва ролики були заборонені Нацрадою з питань телебачення як такі, що розпалюють міжнаціональну та расову ворожнечу. А прес-секретар Дмитро Белянський палко кинувся на захист цієї феєричної гидоти:

'Ролики в защиту русского языка, против депутатской неприкосновенности и с требованием не давать пересмотреть историю - блок Наталии Витренко 'Народная оппозиция' будет защищать всеми силами. Мы не сдадимся. Мы не будем строить нашу рекламу на предвыборной лжи - мы будем рассказывать и показывать только то, что действительно происходит в Украине'.

...

«Мы не обойдем своим вниманием ни одну проблему: защита Православия, борьба против НАТО – это всё наши темы,– заключил Белянский.»

Цікаво, а які теми вважатиме "своїми" Белянський на посаді віце-ідеолога новин на каналі "Інтер"? І якою буде подача цих тем - такою ж паскудною, як вищенаведені ролики, чи паскуднішою?

Гельмінт Павловського

Але найцікавіша обставина неординарних журналістсько-піарних звершень Дмитра Белянського полягає зовсім не в унікальній гнучкості хребта і не в здатності генерувати на рідкість гнилі "креативи".

Як вже зазначалося, у розпал виборчої кампанії 2004 року Белянський працював прес-секретарем в Дмитра Корчинського. Більше того - він навіть став його довіреною особою на виборах (до речі, цікавий момент - ще однією довіреною особою був... Єгор Бенкендорф, який після звільнення з "Інтера" Ганни Безлюдної фактично виконує обов'язки генерального продюсера, тобто, першої особи на каналі. Так що навряд чи Белянський довго ходитиме з непідписаним контрактом).

І тут Белянський допустив фатальний прокол: сайт ЦВК зафіксував його офіційну посаду на той час: ТОВ "Управлінська розпорядна агенція", м. Київ, заступник директора з інформаційного забезпечення.

І отут-то все стає зрозумілим. Адже "Управлінська розпорядна агенція", чи скорочено УРА, активно засвітилася на виборах 2004 року як структура, організована російським прокремлівським "Фондом ефективної політики" Глєба Павловського та Марата Гєльмана. Саме вона базувалася в той час в київському готелі "Прем'єр-палас" - під крильцем у організованого під вибори "Російського клубу". Того самого клубу, головою якого був Максим Курочкін, він же Макс Бєшений - російський кримінальний авторитет, убитий снайпером на порозі будівлі Святошинського суду в 2007 році.

Саме УРА виступала офіційним виробником скандальної телепрограми Дмитра Корчинського "Проте" - п'ятихвилинки ненависті, в якій Корчинський обливав брудом всіх потенційних конкурентів Януковича на виборах - і в першу чергу Віктора Ющенка. І коли на канал 1+1 та Корчинського подали в суд, то виявилося, що "плюси" тут ні до чого - адже орендувало ефірний час на каналі для «Проте» ТОВ «Управлінсько-розпорядча агенція».

Та й це ще не все. Найвідомішим ноу-хау піарників Павловського-Гельмана (яких хтось у вітчизняних медіаколах влучно назвав "гельмінтами Павловського") стала технологія двоступеневого чорного піару.

Принцип її такий: спочатку брехливу, але при цьому гучну і скандальну інформацію оприлюднює інтернет-сайт, який формально не є ЗМІ і до якого не можна висунути судових претензій. А потім цю ж інформацію тиражують респектабельні ЗМІ.

Такі технології брехні та маніпуляції в 2004 році відігравали одну з ключових ролей в інформаційній війні проти Віктора Ющенка та "Нашої України". Безпосередніми "зливними бачками" були два сайти - "Темник" та "Агентство завтрашніх новин" (обидва припинили діяльність після інаугурації Ющенка). Власником цих інтернет-ресурсів також була УРА. Про те, як цей факт був розкритий, можна прочитати тут.

І не доводиться сумніватися, що заступник директора з інформаційного забезпечення УРА Дмитро Белянський відігравав у її діяльності не останню роль.

Більше того, тепер стають зрозумілими його кар'єрні кульбіти. Не було насправді ніяких світоглядних трансформацій від крайніх правих до крайніх лівих. Все значно простіше: кремлівські політтехнологи, які намагалися дискредитувати Ющенка та націонал-патріотичні сили за допомогою програми Корчинського "Проте" в 2004 році, через два роки на виборах до Ради зробили ставку на Вітренко. І видали Дмитру Белянському новий фронт робіт. А тепер, схоже, ситуація повторюється - тільки вже на каналі "Інтер".

Замість післямови

У підсумку цієї історії залишається без відповіді тільки одне питання: навіщо каналові "Інтер" працевлаштовувати підготовлених Кремлем фахівців із антиукраїнської медійної війни? Більше того - навіщо було спинятися на таких одіозних постатях, поява яких на авторитетному телеканалі виглядає просто непристойно?

Відповідь на це питання наразі перебуває в царині гіпотез, а не чітко встановлених фактів. Однак певні висновки можна зробити з високим ступенем імовірності. Так, немає сумнівів, що Росія на президентських виборах 2010 року створює медіаресурс, який би надавав підтримку проросійському кандидатові. І навпаки - цей же ресурс буде "мочити" тих, кого Росія вважає ворогами.

Одним із інструментів такого впливу має стати підрозділ новин телеканалу "Інтер". Навряд чи в когось виникнуть сумніви, що неодноразово нагороджений Путіним Ілля Канавін ніколи не допустить появи в новинних сюжетах того, що йшло б урозріз із інтересами Кремля. Так само не доводиться сумніватися, що концепція подачі новин, розроблена "консультантом" Дмитром Белянським, може мати такий же рівень об'єктивності та неупередженості, як програма "Проте", ролики Вітренко чи новини від сайту "Темник". Аби тільки надійшла відповідна команда.

На чию користь працюватиме цей ресурс? Наразі найочевидніший кандидат - Віктор Янукович. Але є ще одна показова деталь: "зачистку" Ганни Безлюдної на "Інтері" багато хто пояснює тим, що вона занадто захопилася інформаційними війнами з Тимошенко на догоду потенційного власника каналу Дмитра Фірташа. Ті ж люди говорять, що наразі ситуація змінилася, і тепер "Інтер" дружитиме з Юлією Тимошенко. І першим проявом нової політики стало звільнення Безлюдної.

Втім, цілком може бути, що "Інтер" зосередиться не на "піднесенні" когось із проросійських кандидатів, а на нищенні їхніх ворогів. Тим самим задача спрощується: адже вони однакові і у Януковича, і у Тимошенко.

Оцінка статті на цей момент: +5/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!