Коли горілка коштуватиме 40 грн, українці зіп'ються самогоном за 15 грн

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 71248 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 31/08/2009Дата публікації

28 серпня на ZaUAorg була опублікована стаття Костянтина Воздвиженського про те, що єдиний ефективний засіб боротьби з пияцтвом в Україні - це підвищення вартості "магазинної" горілки вдвічі. Стурбованість автора проблемою алкоголізму не можна не поділяти. Однак шлях "простих рішень", які він пропонує, як і всі подібні шляхи, виглядає гладко тільки на папері - а про яри, по яких доведеться ходити, зазвичай забувають.

АВТОР: Сергій ЛУК'ЯНЧУК

До аргументів, наведених п. Воздвиженським у його статті, можна зробити багато застережень. Скажімо, він заявляє, що споживання горілки в Україні за роки незалежності зросло втричі, хоча в інформаційному повідомленні в інформаційному повідомленні, на яке він посилається мова йде про статистику не споживання, а ВИРОБНИЦТВА горілки.

А тут можливі різні ситуації - наприклад, алкоголю виробляють багато, але значну кількість виробленого експортують (в тому числі й контрабандно).

Або навпаки - показники виробництва і продажів алкоголю порівняно низькі, але населення успішно їздить пиячити в сусідні країни (згадаймо хоча б відомі алкотури фіннів до Санкт-Петербургу).

Знову ж, навряд чи є сенс так вже довіряти статистиці 1991 та наступних років - адже в цей період дикої соціалістично-капіталістичної трансформації колосальні обсяги спиртного вироблялися на заводах по "лівій" схемі в обхід звітності.

Втім, все це - матерії дискусійні. Однак в статті є твердження, хибність якого доводиться на сто відсотків. Йдеться про думку, що з подорожчанням горілки самогоноваріння не стане альтернативою - адже "сировина" для самогонки зараз дорожче, ніж за часів СРСР.

Що ж, розглянемо матеріальну частину.

Будь-якому самогонникові відомо, що з одного кілограма цукру виходить один літр продукту. Цукор зараз коштує 6 грн/кг - це значно дорожче, ніж два місяці тому, і ціни напевне впадуть восени, - але нехай.

"Закладка" у найбільш простий у виготовленні самогонний апарат, що складається із двох алюмінієвих 40-літрових бідонів (в одному нагрівають брагу, в другому охолоджується змієвик) - як правило, 7 кг.

Крім цукру, є ще витрати на дріжджі та електроенергію - але вони, по-перше, незначні, а по-друге, можна "гнати" і на газовій чи дров'яній плиті.

З урахуванням усього згаданого вище, собівартість літру (тобто, двох півлітрових пляшок) самогону із "градусністю" вище 40 становитиме за найвитратніших обставин 7 грн.

Таким чином, встановивши ціну півлітри у 7 грн (менше літрової пляшки пива), самогонник ВЖЕ отримає 100% прибутку. І неважко уявити, яким вигідним буде "самогонний бізнес", якщо мінімальна вартість пляшки горілки, як пропонує п. Воздвиженський, становитиме 40 грн. Цінову нішу в 15-20 грн, яку зараз займають "простенькі" горілчані марки, самогонники займуть миттєво.

І ще одне зауваження насамкінець. Прагнення зробити іншим добро, щось їм забороняючи чи до чогось їх примушуючи, притаманне людству, мабуть, з часів виникнення людини як соціального виду. Тому не дивно, що у своїй аргументації п. Воздвиженський керується тим же принципом.

Але мені в цьому сенсі згадався чудовий твір Аркадія та Бориса Стругацьких "Хижі речі століття" (вражає, що в книзі, написаній у 1964 році, автори змогли не тільки передбачити кризу суспільства споживання, але й, наприклад, відтворити в деталях поведінку відвідувачів типової "кислотної" дискотеки початку 2000-х років).

Нагадаю, в книзі головний герой, агент міжнародної служби безпеки Іван Жилін веде слідство у благополучному курортному місті, звідки розповсюджується новий смертоносний наркотик.

Після серії карколомних пригод детектив "здувається": бо виявляється, що за жахливою історією не стоять якісь злочинці чи змовники. А просто достатньо вийняти конкретну деталь із побутового електроприлада, вставити її в приймач і увімкнути музику - і людина опиняється в світі своїх найпотаємніших бажань.

Коли колеги Жиліна прибувають в місто з гарячим бажанням викорінювати зло, арештовувати і саджати наркодилерів, вони запитують його: а які ваші рекомендації?

І Жилін відповідає: я пропоную запровадити столітній план відновлення та розвитку людського світогляду в цій країні. Ті не згодні: як же ж так, поки ви будете відновлювати світогляд, люди помиратимуть чи ставатимуть ідіотами. На що Жилін зауважує: поки світогляд не буде відновлено, люди будуть гинути і ставати ідіотами, і ніякі опергрупи тут не допоможуть.

В контексті боротьби з пияцтвом цю відповідь можна переформулювати так: поки свідомість потенційного алкоголіка в Україні не зміниться, не допоможе підвищення цін на горілку ні до сорока, ні до ста сорока гривень.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!