Електронні книги для чайників, або Як читати що завгодно і скільки завгодно

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 108031 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 19/08/2009Дата публікації

На малесенькій, із ніготь величиною, 4-гігабайтній картці пам’яті Micro SD, вставленій у мій комунікатор Toshiba, приблизно гігабайт відведено під папку з електронними книжками. Їх там майже дві тисячі. Якщо прочитувати по одній кожні три дні, процес займе шістнадцять з половиною років. А щоб розмістити таку кількість паперових книжок на полицях домашньої бібліотеки, знадобилася б окрема кімната.

АВТОР: Сергій Лук’янчук

Вічна пам’ять бібліотекам

Приблизно років із семи до двадцяти семи автор цих рядків до бібліотеки не ходив. Він у бібліотеці жив. Спочатку в шкільній, де користувався найвищою пільгою – правом вільного доступу до стелажів з книжками, куди 99,9% учнів не допускалися в принципі. Потім – у обласній, куди записався «по блату» підлітком. Там найвищий привілей мав форму шухлядки в столі бібліотекарки, в яку відкладався найбільш популярний книжковий дефіцит – фантастика та детективи.

В аспірантські часи відсутність абонемента для «простих смертних» в Центральній науковій бібліотеці імені Вернадського була компенсована винайманням квартири в п’яти хвилинах ходи від Московської площі. В ЦНБ було практично все. Однак попри урочистість ритуалів цього «книжкового храму» – пошук у каталозі, заповнення карток замовлень, стояння в черзі на отримання/здачу книжок – всі ці процедури відбирали чимало часу.

В останні вісім років я зайшов до бібліотеки тільки один (!!!) раз. Та й то за компанію, і відвідини обмежилися обміном старого читацького квитка на нову пластикову картку. Однак це не означає, що я став менше читати - навпаки. Просто з тих пір, як в мене на початку 2000-х років з’явився кишеньковий комп’ютер HP Ipaq (після тривалого і насиченого життя він помер своєю смертю, і тепер замість нього – комунікатор Toshiba G810) я ношу свою бібліотеку з собою. Читаю де завгодно – у ванній, метро чи вдома на дивані. Знаходжу нові книжки за кілька хвилин і абсолютно безкоштовно.

З "Бібліотеки Мошкова" починалася історія російськомовних інтернет-книгозбірень

Зрозуміло, що більшість текстів – розважальна белетристика. Та проведена в процесі написання цієї статті експрес-ревізія папки з файлами книжкок виявила з-поміж кількасот фантастично-триллерних текстів "Канон Шляху та Благодаті" Лао Цзи, «Рухнаму» покійного лідера Туркменистану Сапармурата Ніязова, «Гетику» історика Йордана, «Повість врем’яних літ», «Майн Кампф», збірник поезії Давнього Сходу і купу інших творів. Зрозуміло, що серйозність чи авторитетність цих книг можна оцінювати по-різному, але в будь-якому випадку попсовими їх назвати важко.

Навіщо це потрібно

Варто зауважити, що фанатичну прихільність автора до електронних книг поділяють далеко не всі. Хтось взагалі не сприймає «читання з екрану», а комусь не дуже хочеться «з усім цим розбиратися». А комусь здається, що в електронному вигляді буває несерйозний «книжковий мотлох», а за чимось грунтовним все одно треба йти до бібліотеки.

Хибність такого підходу проілюструю двома прикладами. Історія перша: приятель, який захоплюється китайською культурою, натякнув, що хотів би отримати на день народження класичний твір давньої китайської літератури: «Річкові заплави» («Шуйху чжуань») Ши Най-Аня. В електронному вигляді цей раритет я знайшов хвилин за п’ять. Обидва томи. Однак потрібні були саме паперові книжки. Півторигодинний похід на книжковий базар «Петрівка» виявив, що теоретично під замовлення «Річкові заплави» можуть привезти. Гривень за вісімсот.

Приклад другий. Потрібно було знайти «Етимологічний словник української мови» - також у паперовому варіанті. Цей семитомник почав видаватися ще в радянські часи, наразі вийшло п’ять томів. Добре тим, хто мав змогу придбати перший том за 3 карбованці 90 копійок на початку 1980-х років. Зараз же ціна п’яти книг словника у букіністів – більше тисячі гривень. Дякую, не треба – адже, як виявилося, добрі люди відсканували всі ці томи, конвертували в електронний формат DjVu та виклали в Інтернет.

Наразі при мінімальному вмінні та "знанні місць" в Інтернеті можна знайти будь-яку книгу - в тому числі й грунтовні авторитетні тексти. Пошук "паперових" аналогів обійдеться дорожче і по грошах, і по зусиллях.

Де брати книжки

Здається, тривіальне питання в часи, коли навіть повні комп’ютерні невігласи знають, як шукати інформацію в Google. На жаль, все не так просто.

Розташований в Еквадорі сайт lib.rus.ec - найкраща електронна бібліотека

на пострадянському просторі

Так, в Інтернеті не бракує сайтів, які називають себе бібліотеками, та й невеликі книгозбірні на «небібліотечних» сайтах трапляються не так вже й рідко. Більше того, у абсолютно переважній більшості випадків достатньо однієї якісної інтернет-бібліотеки. Яка відповідає двом критеріям якості: книжок має бути багато, і поповннення новими текстами має відбуватися активно й оперативно.

Проблема в тому, що бібліотека, яка вчора майже ідеально відповідала цим умовам, завтра може повністю зіпсуватися. Свого часу так сталося з легендарною «Бібліотекою Максима Мошкова»: найперша й найпопулярніша онлайн-бібліотека на пострадянському просторі наразі має цінність хіба що як інтернет-антикваріат.

Прикра доля спіткала бібліотеку «Альдебаран», яка два роки тому виглядала як ідеал книгозбірні – з гарною рубрикацією, швидким поповненням, сервісом анотування і т.д. Власники ресурсу вирішили, що аніж розповсюджувати книжки безкоштовно і наражатися на ризик судових позовів від правовласників, простіше і вигідніше книжки продавати. Звісно ж, не всі, а ті, вільний доступ до яких суперечить комерційним схемам російських книжкових магазинів.

Тепер, заходячи на сайт «Альдебарану», яку свого часу активно поповнювали ентузіасти вільного розповсюдження текстів, важко передбачити, на що ти наразишся. Книга може бути доступна лише за гроші, або відкрита тільки для онлайн-читання (файл скачати не можна), правда, в цьому випадку сторінка з текстом буде рясно обвішана рекламними баннерами. Так, чимало книг є у вільному доступі, але репутація якісної інтернет-бібліотеки «Альдебараном» втрачена.

Слава Еквадору! Піратам слава!

На щастя, прапор боротьби за свободу електронної літератури був підхоплений іншим ресурсом. Сайт «Лібрусек» наразі займає перше місце в неофіційному рейтингу інтернет-бібліотек. Цікаво, що коли занепад «Альдебарану» тільки починався, цей сайт з еквадорською «пропискою», простеньким дизайном та невеликою аудиторією сприймався як щось другорядне.

Сьогодні ж це – флагман і світоч, який, до того ж, відверто ігнорує претензії власників авторських прав. Сайт знаходиться в Еквадорі, працює за законами Еквадору і відкрито декларує неприхильне ставлення до чинного копірайтного законодавства.

Сайт "Читанка" - це книгозбірня класичних дитячих книг українською мовою

Наразі на сайті міститься 114195 томів сумарним розміром 107 гігабайт, щоденна кількість відвідувачів перевищує 100 тисяч. Дуже багато книжок «перекочувало» сюди з інших ресурсів: коли в ході «комерціалізації» бібліотек файли почали зникати з вільного доступу, користувачі, які встигли скачати їх раніше, перезалили їх на «Лібрусек». Тут же найчастіше з'являються свіжі книжкові новинки.

Втім, не факт, що так буде завжди. Нещодавно власник «Лібрусека» Ілля Ларін повідомив про «перемир’я» зі своїм головним антиподом – ресурсом комерційного розповсюдження текстів «Літрес». Сенс джентльменської угоди полягає в тому, що «Лібрусек» не ставить в себе книжки, які продаються на «Літресі», протягом місяця з часу їх появи. А після цього отримує їх безкоштовно, при цьому «літресівці» неофіційно обіцяють не ставити палиці в колеса «піратської бібліотеки».

Здається, угода взаємовигідна. Втім, прикрий досвід підказує, що часткова комерційна цивілізованість «вільних» інтернет-бібліотек може стати для них більш вбивчою, ніж перебування в «дикому» піратському статусі. Що ж, поживемо – побачимо. А поки що – спішіть викачувати те, що вас цікавить.

Go West!

Окреме питання – де знайти електронні книжки, скажімо, англійською мовою. Здавалося б, якщо в російськомовному інтернет-просторі є потужні онлайн-бібліотеки, то значно потужніший англомовний сегмент мав би просто рясніти такими ресурсами.

Дзузьки. Ситуація з захистом авторських прав позначилася на книгорозповсюдженні в Інтернеті значно сильніше, ніж на розповсюдженні музики. Звісно, є проекти з «некопірайтними» книжками – наприклад, «Гутенберг» або Google Books, але обмеження з авторських прав дуже сильно нівелюють цінність цих ресурсів. А от сайти, подібні до того ж «Лібрусека», але англомовні, марно й шукати.

І не треба. Адже є чудовий сервіс Internet Relay Chat (IRC), створений в часи «дитинства» Інтернету для обміну повідомленнями в групах користувачів. Підключившись до відповідної «кімнати» IRC, можна скачати сотні й тисячі текстів художньої літератури – в тому числі й бестсселлерів. Скажімо, останній роман Роулінг про Гаррі Поттера «Гаррі Поттер й Дари Смерті» з’явився на каналі IRC в той же день, коли відбулася його світова прем’єра.

Як підключитися до IRC? Питання не дуже тривіальне. Можна скачати та налаштувати спеціальну програму-клієнт. Але є зручніший спосіб: вбудований клієнт IRC є в інтернет-браузері Opera.

Головне вікно чату IRC. В рядку команд - запит на пошук книг Стівена Кінга

Далі все порівняно просто. Запускаємо браузер і йдемо в меню Інструменти -> Облікові записи пошти і чату. Погоджуємося створити новий обліковий запис, вибираємо зі списку «Балачка» (IRC) і тиснемо «Далі». Сторінку з полями «Справжнє ім’я» та «Електронна пошта» пропускаємо, на наступній сторінці вводимо псевдонім, під яким вас будуть бачити в чаті. В полі «Оберіть мережу IRC» знаходимо елемент списку Undernet, Європа й тиснемо «Завершити». Не чекаючи завершення завантаження списку кімнат, натискаємо на кнопку «Увійти». В полі «Кімната» вводимо #Bookz – тобто, назву кімнати з «вільними» книжками.

Ознака того, що ви увійшли до «кімнати» Bookz – у головному вікні чату будуть досить швидко з’являтися повідомлення. Це або запити на пошук чи завантаження, або інструкції та оголошення від «ботів» - автоматичних учасників чату, які, власне, і «роздають» книжки.

Щоб знайти потрібний текст за назвою чи автором, найкраще скористатися командою @seek. Наприклад, якщо ми шукаємо щось із творів Стівена Кінга, набираємо в рядку повідомлення команду @seek stephen king та натискаємо «Ентер». Після цього протягом кількох секунд з’являється нова вкладка браузера з повідомленням, в якому нам пропонують завантажити результати пошуку. Вони являють собою текстовий файл з переліком користувачів, у яких є файли, що містять у назві пошукові слова. Як правило, там же вказаний формат файлу з книгою, його розмір та використаний архіватор. Наприклад: !bbone King, Stephen - Dark Tower 01 - The Gunslinger (html, jpg).zip ::INFO:: 269.15 KiB

Вибравши потрібну книгу, копіюємо рядок від початку (тобто, від знака оклику) до кінця назви файлу, наприклад: !bbone King, Stephen - Dark Tower 01 - The Gunslinger (html, jpg).zip . Частину рядка від двох крапок (::) можна не копіювати.

Вставляємо його у головне вікно чата (зверніть увагу - не те, де ви отримали лінк на файл з результатами пошуку, а головне) і натискаємо «Ентер». Власне, це і буде команда до користувача bbone надіслати вам файл під вказаною назвою. Досить швидко ви маєте отримати – також в окремій вкладці браузера – повідомлення, що запит прийнято, а згодом – лінк, клацнувши по якому, ви завантажите файл.

В IRC є низка додаткових можливостей – якщо буде потрібно, зможете розібратися самостійно. А на завершення ще одна порада: слідкуйте за тим, які книжки завантажують інші люди, можливо, щось із їхніх запитів зацікавить і вас.

Чим читати

Електронна книга може бути записана у різних файлових форматах –звичайного неформатованого .txt-файлу, html-сторінки, документа Microsoft Word чи Adobe PDF -останній передає всі елементи форматування та ілюстрування «оригінальної» книги. Однак для «електронно-бібліотечного» застосування наразі найбільш часто застосовуються два формати – Fiction Book .fb2 та графічний DjVu. Перший - це файл з XML-розміткою, який дає змогу виділяти заголовки, ставити зноски, інтегрувати ілюстрації - і при цьому придатний для відтворення на маленьких екранах. Для економії місця його зазвичай архівують, а програма-"читалка" розпаковує архів "на льоту".

Sony Reader - популярний пристрій для читання електронних книг...

Другий формат - це "стиснені" для зменшення розмірів файла графічні зображення сторінок, об'єднані в один документ. DjVu-книжка не потребує конвертування цього зображення в текст і максимально точно відтворює зовнішній вигляд сторінок - однак при цьому займає порівняно багато місця і не дає можливості, наприклад, знайти в тексті потрібну фразу за текстовим пошуком.

Варіантів пристроїв для читання електронних книжок вистачає. «Класика жанру» - кишеньковий персональний комп’ютер (КПК), або, в сучаснішому варіанті, комунікатор (КПК + мобільний телефон). Чимало людей примудряються читати і з мобільних телефонів, попри їх крихітний екран.

... однак автор надає перевагу більш компактним комунікаторам -

наприклад, Toshiba Portege G810

Все частіше в київському метро можна зустріти пасажирів із електронними книжками-«планшетками». Їх переваги – тонкий корпус і більша діагональ екрану (як правило, 6 дюймів), тривалий час роботи від батарей (завдяки екранній технології т.зв «електронних чорнил»), і – спасибі китайським братам, в яких дійшли руки до цієї продукції – прийнятна ціна. Правда, одною рукою такий пристрій тримати незручно, на відміну від КПК – але це вже кому що подобається.

Зрештою, ніхто не забороняє читати книжку на екрані звичайного «великого» комп’ютера чи ноутбука (поява компактних міні-ноутів – т.зв. нетбуків – створила ще одну «екологічну нішу» для електронних книг). А в найбільш простому варіанті файл можна роздруковувати на звичайному принтері партіями по десять-двадцять сторінок. Попри зовнішню примітивність, у багатьох випадках саме цей варіант може стати найзручнішим і найдешевшим.

Програм для читання існує досить багато. Автор користується стареньким Haali Reader, а з недавніх пір перейшов також на «читалку» AlReader 2. Якщо мова йде про мобільні телефони, то для певних сімейств та моделей існують свої специфічні «читалки».

P.S. А як же Україна?

На жаль, дійсно масштабних бібліотек, із десятками чи сотнями тисяч книг, в Україні не спостергігається. Деякі найпопулярніші тексти (наприклад, того ж Андруховича чи Забужко) можна знайти в "російських" онлайн-бібліотеках, дещо є на незначних тематичних книгозбірнях.

Проте про два українські сайти з книгами варто згадати. Перший - бібліотека давньої української літератури "Ізборник" (він же "Літопис"). Подібного по грунтовності зібрання текстів історичних писемних пам'яток, наукових розвідок, підручників, словників, давніх мап тощо серед російських сайтів авторові не траплялося.

Другий сайт - проект "Читанка". Його учасники сканують "класичні", давно видані дитячі книжки українською мовою, конвертують у формат електронних книг (найчастіше DjVu) і викладають на сайті. Чудова ідея, шляхетна мета, прекрасне виконання.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!