Ф

Факти та міфи про післяреволюційний Єгипет. ДОПОВНЕНО: Ціни на відпочинок обвалилися до мінімуму.

11 лютого 2011 року президент Єгипту Хосні Мубарак подав у відставку – «січнева» революція в країні перемогла. Минув рік. Наразі оцінки революційних подій в Єгипті є діаметрально протилежними – від незмінного схвалення до скепсису та розчарування. Тексти дослідили ці версії.

Версія 1. Насправді у владі Єгипту ніяких змін не відбулося – армія просто змінила старого лідера на нового

ЧАСТКОВО ВІРНО. Попри те, що на чолі військової хунти, яка де факто взяла на себе керівництво країною, знаходиться колишній міністр оборони Мухаммед Тантаві, наразі владні позиції військових значно слабші. Військовий уряд перебуває під тиском відразу двох сторін: з одного боку, це демократичні сили, які орієнтуються на Захід і вимагають, щоб демонтаж режиму Мубарака було завершено. З іншого боку, набирає сили ісламістська фракція «Братів-мусульман» - руху, який за Мубарака придушувався, а зараз є чи не найвпливовішою політико-релігійною силою в країні. Таким чином, версія про те, що «Мубарака зняли, а його режим залишився», не є вірною.

Версія 2. Мубарак став «цапом-відбувайлом», якому довелося розплачуватися одному за всіх

НЕВІРНО. Насправді, окрім Мубарака, до тюрми потрапили понад півсотні його найближчих прибічників. Серед них два колишні прем’єр-міністри, кілька міністрів уряду та пов’язаних з режимом Мубарака олігархів. Дехто з них вже засуджений, дехто чекає суду.

Версія 3. Демократи в Єгипті боролися за збільшення свобод, а владу зрештою отримають «Брати-мусульмани», які ще сильніше закрутять гайки

НЕВІРНО. По-перше, проти режиму Мубарака виступили не лише «твіттер-орієнтовані» кола, що симпатизують західним цінностям. Основу протесту склали бідні народні маси, які за попередньої влади не мали жодних шансів не тільки на «соціальні ліфти», але й на банальне покращення рівня життя. По-друге, «Брати-мусульмани» не зможуть перетворити Єгипет на другий Іран з тієї ж таки причини: народові потрібен не так іслам із шаріатом, як можливість жити краще. По-третє, існує такий потужний економічний фактор, як туризм: в країні, де туристична галузь є однією з найважливіших для економіки, всі без винятку претенденти на владу муситимуть із цим рахуватися. Навіть якщо «Брати-мусульмани» переможуть, вони навряд чи запровадять «туристичний шаріат». По-четверте, не слід забувати, що Єгипет ще з часів Мубарака щороку отримував понад мільярд доларів військової допомоги від США. Якщо «Брати-мусульмани» будуть занадто вже ставати в позу, Америка припинить це фінансування, і тоді його отримувачі в Єгипті швидко пояснять ісламістам, що так робити не слід.

Версія 4. Демократичний напрямок у Єгипті програв

ЧАСТКОВО ВІРНО. Демократичний напрямок у Єгипті програв тому, що він ніколи не претендував на повну перемогу – попри те, що таке враження створювалося у «зовнішніх» читачів єгипетських твітів та постингів на Фейсбуку. Однак слід також врахувати й те, що демонтаж режиму Мубарака сам по собі є перемогою демократії. А далі вже сам народ вирішує, кому віддати владу. І якщо "недемократичні" ісламісти отримають її демократичним шляхом, то ніяких протиріч із цінностями демократії тут нема. Варто зауважити, що наразі народні маси досить ефективно перешкоджали спробам тих самих військових «приватизувати революцію», використовуючи ту ж тактику масових протестів.

Версія 5. На Єгипет очікують ще більші потрясіння та криваві сутички

НЕВІРНО. Для того, щоб прихильники різних політичних сил розпочали війну один з одним, рівень протистояння в суспільстві має сягнути значно вищого рівня, ніж це зараз спостерігається в Єгипті. Мубарак був тим ворогом, проти якого об’єдналася абсолютна більшість народу. Зараз ворогів такого «калібру» в Єгипті нема. Що ж до імовірних проявів насильства, то вони можуть бути, але причиною їх стане аж ніяк не гострота політичного протистояння. Показовий приклад: побоїще 1 лютого на стадіоні в Порт-Саїді після матчу між місцевою командою "Аль-Масрі" і каїрським клубом "Аль-Ахлі". Тоді під час гри каїрські уболівальники розгорнули банери з образами, а наприкінці матчу, коли господарі вели з рахунком 3:1, фанати "Аль-Масрі" вибігли на поле і почали нападати на гравців каїрського клубу. Внаслідок масової бійки загинули 74 особи і десь тисяча дістала поранення. Це співмірно із кількістю жертв революційних подій (близько 300 осіб протягом трьох тижнів), однак політика тут ні до чого.

Побоїще на стадіоні в Порт-Саїді

Версія 6. Військові та «Брати-мусульмани» мають намір домовитися

НЕВІРНО. Твердження про пошук компромісу між військовими та ісламістами були досить поширеними. Однак саме сьогодні відбувся черговий спалах антагонізму між «військовою хунтою» та ісламістами: «Брати-мусульмани» виступили чи не з найсильнішою за весь пост-революційний період критикою «армійської влади». Політичне крило «братів», Партія свободи та справедливості (вона наразі має найбільше місць в новообраному параламенті – близько 43%), оприлюднило заяву, в якій звинуватило уряд в неспроможності вирішити зростаючу економічну та безпекову кризу. Чинний уряд очолює 79-річний Камаль аль-Ганзурі, який був призначений військовими у листопаді 2011 року. Він мав би зберегти пост до середини року, а потім передати повноваження новообраному президентові. Однак «Брати-мусульмани» вимагають, щоб уряд склав повноваження негайно і було сформовано новий уряд національної єдності.

Версія 7. Президентом Єгипту оберуть нейтральну постать, що користується високим авторитетом

Наразі остаточної відповіді на це питання нема. З одного боку, були вже дві кандидатури «авторитету зі сторони» - екс-лідер МАГАТЕ та лауреат Нобелівської премії Мухаммед аль-Барадеї та голова Ліги арабських держав Набіль аль-Арабі. Однак аль-Барадеї вважається прозахідним кандидатом, і хоч він не відмовився остаточно від участі у виборах, але зайняв дуже непевну позицію, яка фактично позбавила його шансів на перемогу. Натомість нещодавні чутки про те, що військові й «Брати-мусульмани» погодили кандидатуру аль-Арабі, були спростовані усіма сторонами: як самим аль-Арабі, так і «братами». Наразі на президентських виборах в Єгипті нема єдиного лідера, але не виключено, що компромісну кандидатуру таки знайдуть.

Що ж до загальної оцінки ситуації, то вона наразі нагадує таку собі єгипетську піраміду, тільки перевернуту "догори основою". У стані "балансування на вершині" вона не зможе залишатися довго. Найімовірніше, червневі президентські вибори мають стати тим вирішальним епізодом, які перевентуть цю піраміду на одну з граней Найімовірніше, післяреволюційний Єгипет стане черговою країною "ісламу з людським обличчям" - на кшталт Малайзії. Що, зрештою, набагато більше відповідає інтересам єгипетського народу, ніж "світська диктатура" по-мубараківськи.

ДОПОВНЕНО: чи варто українцям зараз їздити до Єгипту

Попри те, що "єгипетське питання" від нас далеке, є один суттєвий аспект, який пов'язує його з "українським інтересом". А саме - чи є резон українцям продовжувати їздити до Єгипту попри те, що політична ситуація в країні є вельми нестабільною. МЗС України нещодавно порекомендувало нашим громадянам утриматися від поїздок до Єгипту. А можливо, саме зараз і слід їхати, розраховуючи на зниження цін? На прохання ТЕКСТІВ це питання прокоментувала Леся Москаленко, головний редактор журналу "Мандри".

- Яка ситуація з туристичними поїздками до Єгипту? Цей ринок обвалився. Як відомо, туроператори, які влітку масово торгують турами до Туреччини, навесні так само активно пропонують Єгипет. Зараз у них великі збитки через скорочення попиту. Треба зазначити, що якихось інцидентів із нашими туристами у Шарм-аль-Шейху чи Хургаді не було. Втім, були випадки нападу на туристів під час екскурсійних поїздок до Луксору. Однак наші співробітники щойно повернулися з Єгипту - кажуть, усе нормально.

Тому моя рекомендація: їхати, але не виїздити. Тобто, залишатися в готелі. Люди в Єгипті непередбачувані. Сьогодні все добре, завтра хтось кине заклик "бий білих" - наслідки зрозумілі. Ті люди, які живуть в долині дельти Нілу, - біднота, яка нічого від туризму не отримує. І їм все одно, приїдуть до країни туристи, чи не приїдуть.

- Чи захищає влада туристів? Я не чула про якийсь особливий захист саме з боку влади. Так, поїздки з Хургади до Луксора - тільки в супроводі поліції, але в самому Луксорі поліції мало. А от власники готельних мереж дбали про захист. На кожного працівника готелю було досьє. Та й самі вони були щасливі, маючи змогу заробити свої сто доларів на місяць плюс чайові.

Однак, варто бути обережним - бо дії єгиптян непередбачувані. Аеропорт - таксі - готель - там народних мас нема.

- Як ситуація вплинула на ціни?

Вони впали майже до того рівня, який був після терактів 11 вересня 2001 року. Зараз можна за 400 доларів придбати путівку на тиждень в хороший готель.

В новинах все виглядає страшніше, ніж насправді. А насправді в Єгипту альтернативи нема. Такого моря, як там, на відстані трьох з половиною годин льоту і по такій ціні немає більше ніде.

єгипет вибори протест

Знак гривні
Знак гривні