Atlas Obscura: каталог незвичних місць на Землі (ФОТО)

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 67673 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 30/07/2009Дата публікації

Atlas Obscura - це проект, який має на меті створити каталог усіх незвичних, цікавих і езотеричних місць, які зазвичай не потрапляють до традиційних туристичних довідників, і які звичайні туристи переважно ігнорують.

Будь-хто може вписувати на сайті Atlas Obscura нові місця або редагувати контент, уже створений кимось іншим. До переліку можуть входити як цікаві географічні об'єкти, так і музеї, кладовища, храми, будинки, парки тощо тощо. Обмежень немає жодних - аби тільки було цікаво, привертало увагу та збуджувало уяву.

Проект розраховує в тому числі й на вас: допоможіть створити карту і задокументувати на ній всі цікаві та дивовижні місця світу.

Про які такі місця йдеться? Ось, наприклад, кілька з них, які були додані до Атласу нещодавно:

Приховане місце у Грейт Смоукі Маунтінз (хребет Аппалачів), де можна побачити світлячків, які блимають в унісон

Танець світлячків у Аппалачах

80-річний будинок, повністю зроблений з газетного паперу

Стіни, двері й меблі будинку виготовлені з100 тисяч газет, вкритих лаком для захисту від вологи. Стінові панелі - це 215 шарів газет, проклеєних саморобним клеєм, виготовленим з муки, води та яблучних очисток. Все устаткування будинку, включаючи годинник, стіл та стілець, теж зроблене з паперу й цілком функціональне. Єдиний "непаперовий" виняток - камін та піаніно.

Інженер Еліс Стенман збудував паперовий будинок в 1922 році

Величезна діра посеред туркменської пустелі, яка горить уже чотири десятиліття

Це "диво природи" насправді створила людина. Під час 1971 буріння газової свердловини в Туркменистані бурова установка провалилася у велику підземну порожнину, заповнену газом. Газ почав виходити на поверхню, і щоб запобігти вибуху, було вирішено його підпалити. Цей вогонь не згас і досі.

Чеська церква, збудована з кісток

Навряд чи каплицю-оссуарій в чеському Седліці можна вважати "прихованою"- це досить відоме туристичне місце. Однак від цього церква, інтер'єр якої прикрашають понад 40 тисяч людських скелетів, не стає менш вражаючою. В 1278 Генріх, абат цистеріанського монастиря в Седліці, привіз із Ієрусалиму трохи землі, взятої на Голгофі, і розсипав по місцевому цвинтарі. Це зробило кладовище надзвичайно популярним у Центральній Європі.

Місця не хватало, і з часом скелети вилучали з могил і складували у сховищі-оссуарії. У 1870 році місцевий різьбяр Франтішек Рінт використав тисячі скелетів як оздобу інтер'єра церкви.

Найбільша у світі котушка Тесли

Музей геніталій усіх ссавців, які водяться в Ісландії

Все пізнається в порівнянні, - каже прислів'я. Фаллологічний музей у Хусавіку (Ісландія) містить 204 пеніси та частини пенісів 24 різних видів ссавців, в тому числі 54 зразки 16 різних видів китів. А для порівняння є й чотири людські "зразки" - як підкреслюють організатори музею, отримані суто законним шляхом. Експозиція, можливо, й не дуже апетитна на вигляд, але до розряду "цікавинок" вона повністю підходить.

Величезні бетонні звуковідбивачі, які використовували для виявлення літаків біля англійського узбережжя

Циклопічні бетонні "вуха" були споруджені в Британії в 1927-30 рр. і являли собою елемент національної оборонної стратегії. Параболічна форма споруд дозволяла вловлювати акустичні хвилі від ворожих літаків, що летіли над Ла-Маншем, на 15 хвилин раніше, ніж за допомогою звичайних засобів звукового спостереження. Однак винайдення радарів зробило ці "вуха" непотрібними.

Музей вікторіанського волосяного мистецтва в Індепенденс, штат Міссурі

Мода на виготовлення вінків та прикрас із людського волосся була особливо поширеною у вікторіанські часи. Музей Лейли Кохун містить понад дві тисячі подібних експонатів - найдавніші з них походять з 17 століття. "Це єдина частина людського тіла, яка все ще збереглася попри плин часу", - вважає вона.

Підводний сад скульптур біля узбережжя Гренади

Скульптури Язона Тейлора виготовлені із бетону та сталі і прикручені болтами до скелястого океанського дна. Сад із 65 скульптур, розташованих на глибинах від двох до восьми метрів, не лише являє собою туристичний атракціон, але й служить "домівкою" для багатьох видів морських тварин та риб. Ось так - кому мистецтво, а кому штучний риф.

Цікаво, що попри масивність та міцність скульптур, вони з часом зазнають суттєвих руйнувань внаслідок дії океанських хвиль. Але автор вважає, що цей процес є частиною його роботи: статуї взаємодіють з морським оточенням в спосіб, який неможливо передбачити заздалегідь, і це робить витвори мистецтва більш складними та цікавими.

Ампутований середній палець Галілея

Шкода, що звичай показувати середній палець навряд чи був властивий астрономові Галілео Галілею: а то можна було б стверджувати, що саме цим пальцем він супроводжував своє легендарне "І все ж вона обертається".

12 травня 1737 року, через 95 років по смерті Галілея, такий собі Антон Франческо Горі під час перенесення праху астронома до каплиці викрав муміфікований середній палець як сувенір.

Кількасот років реліквія переходила від одного власника до іншого і зрештою опинилася у Флорентійському музеї історії науки.

Зараз палець астронома, засудженого церквою за єресь, перебуває у скляному яйці серед астролябій та телескопів. Це єдиний експонат, що походить від живої істоти, в музеї, повністю присвяченому науковим інструментам.

труп японського ченця 14-го століття, який муміфікував себе заживо

Японські монахи з буддійської секти Сокушинбутсу практикували екстремальну форму релігійного постування, що призводило до самомуміфікації.

Протягом трьох років монахи харчувалися за спеціальною дієтою, що складалася виключно з горіхів та насіння: в поєднанні з інтенсивними фізичними вправами це повністю позбавляло тіло жирових запасів.

Наступні три роки релігійні подвижники їли кору, кореневища та пили отруйний чай, зварений з пагонів дерева, з якого зазвичай виготовляли лак для посуду. Наприкінці цього процесу монах замуровувався в кам'яній могилі заледве більшій, ніж його тіло. Він дихав повітрям крізь вентиляційну трубку і щодня дзвонив у дзвін, сигналізуючи, що ще живий. Коли дзвін замовкав, трубку забирали і могилу запечатували. Згодом її відкривали, і якщо тіло залишалося нетлінним, монах отримував статус, що дорівнювався до Будди, і його тіло виставлялося для поклоніння паломникам.

Творці проекту сподіваються знайти налаштованих подібно до себе мандрівників і місцевих, які поділяться своїми маловідомими знаннями - й це дозволить створити чудовий ресурс для всіх. Тож переглядайте сайт, досліджуйте, залучайтеся. Додайте цікаве місце!

Але майте на увазі: Сайт поки що працює в бета-версії. Творці проекту досі додають нові можливості, удосконалюють атлас і вбивають баги. Тож повідомляйте команду сайту про те, що працює, а що не працює. Цікавих подорожей - віртуальних і справжніх!

Atlas Obscura

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!