Тексти.org.ua – це повільні медіа. Чому? Читайте маніфест

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 61859 Перегляди
  • 12 Коментарі
  • 06/10/2011Дата публікації

Редакційний колектив "Текстів", а також наші автори та однодумці з числа спільноти сайту регулярно спілкуються на тему того, якими мають бути ЗМІ у сучасному світі потужного продукування та споживання інформації. Нещодавно в поле нашого зору потрапив програмний текст, який майже повністю відповідає нашому баченню про те, якими повинні бути сучасні медіа, і якими медіа хотіли б бути ми самі. Пропонуємо вашій увазі "Маніфест повільних ЗМІ".

Текст під назвою "Маніфест повільних медіа" склали 2 січня 2010 р. троє німецьких журналістів - Бенедикт Кьолер, Сабрія Девид та Йорг Блумтрітт. Ідею схвально сприйняли у медійних колах: маніфест схвалили такі ЗМІ, як The Huffington Post,

Wired, Die Stuttgarter Zeitung та ін.

Ідея "повільності" в контексті медіа аж ніяк не означає "гальмування": насправді йдеться про повільне, якісне створення контенту, яке розраховане на таке ж повільне та якісне споживання. В цьому сенсі ідея повільних ЗМІ аналогічна до "повільної кухні" (на противагу фаст-фудам), "повільної культури" (уваги до мистецьких творів, які мають тривалу, а не "однохвилинну" цінність тощо.

Festina Lente. Спіши повільно

1.«Повільні медіа» орієнтуються на стійкий розвиток. Стійкість пов'язана з використовуваною сировиною, технологічним процесом та умовами праці, які є основою виробництва медійної продукції. Експлуатація і низька заробітна плата так само, як і необмежена комерціалізація інформації користувача, не призведе до створення стійких медіа. Це ж поняття стосується раціонального споживання «Повільних медіа».

2. «Повільні медіа» пропагують зосередження на одному завданні. Їх не можна споживати неуважно, поверхово, навпаки, вони потребують від своїх користувачів повного зосередження. Як і вживання смачної їжі, яка передбачає напруження всіх органів почуттів і кухарі, і його гостей, так і «повільні медіа» можуть із задоволенням сприйматися тільки за умови цілеспрямованого уваги читачів.

3. «Повільні медіа» прагнуть досконалості. Вони не обов'язково уособлюють собою найновіші технології на ринку. Набагато важливіше те, що вони постійно вдосконалюють інтерфейси, які по функціоналу і зручності найкращим чином відповідають звичкам людей у сфері споживання ЗМІ.

4. «Повільні медіа» роблять якість відчутною. Вони прагнуть до того, щоб виробництво, дизайн і контент відповідали найвищим стандартам якості і виділяли їх на тлі більш швидких та «короткотермінових» конкурентів - преміальним інтерфейсом або високоестетичним дизайном.

5. «Повільні медіа» орієнтуються «просьюмерів» (professional consumers - компетентних споживачів – прим.), людей, які активно обирають, що і як вони хочуть споживати і створювати. Медіа надихають просьюмерів розвивати нові ідеї і робити активні дії, витісняючи пасивних споживачів з медійного поля.

6. «Повільні медіа» люблять дискурс і діалог. Вони тяжіють до своїх конкурентів, з якими можуть вступити в бесіду. Вміння слухати так само важливе, як і вміння говорити. «Повільність» у даному контексті означає «вдумливість», бажання йти назустріч, ставлення з повагою і вміння прийняти чужу точку зору.

7. «Повільні медіа» - це медіа соціальні. Навколо «повільних медіа» формуються спільноти. Автори обговорюють з аудиторією актуальні теми, і саме тому такі ЗМІ обстоюють різноманітність точок зору.

8. «Повільні медіа» поважають своїх читачів, взаємодіючи з ними свідомо і дружелюбно, і з розумінням ставлячись до іронії, яку часом виявляють користувачі. «Повільні медіа» ніколи не стануть взаємодіяти з читачами в безапеляційній манері, що не допускає заперечень.

9. «Повільні медіа» поширюються через систему рекомендацій, а не через рекламу: їх успіх ніколи не базується на рекламному тиску по всіх медійних каналах, навпаки, своїм успіхом вони зобов'язані порадам від друзів, колег чи рідні. Гарний приклад – книга, п’ять примірників якої ви подарували найкращим друзям.

10. «Повільні медіа» не застарівають. У них велика тривалість життя, і вони виглядають свіжо навіть через десятиліття. Їх якість не знижується протягом часу, а навпаки, як дорогий коньяк, вони тільки набувають в ціні.

11. «Повільні медіа» випромінюють особливу ауру. Вони викликають у користувачів відчуття приналежності до особливого моменту в їхньому житті. Незважаючи на те, що «повільні медіа» створюються індустріальними методами, вони наводять на думки про свою унікальність.

12. «Повільні медіа» прогресивні, а не реакційні. Вони спираються на технологічні досягнення і мережеву структуру суспільства. На тлі прискорення численних сфер життя умисна повільність є ключем до виживання. Однак «повільні медіа» не вступають в протиріччя з високою швидкістю і миттєвістю інформування в «Твіттері», блогах і соціальних мережах, а навпаки, активно використовують їх переваги.

13. «Повільні медіа» фокусуються на якості в питаннях виробництва і сприйняття медійного контенту. Висока майстерність в таких загальнокультурних питаннях, як: критична оцінка, класифікація і визначення якості джерел інформації, набуває все більшої популярності у мірі зростання доступності інформації.

14. «Повільні медіа» вимагають довіри, але потрібен час, щоб вони цю довіру заслужили. За «повільними медіа» стоять реальні люди, і ви можете це відчути.

"Тексти" запрошують читачів висловлювати свою думку з приводу "Маніфесту повільних медіа". Нам цікава і важлива ваша точка зору.

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 12

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Но ведь что тут обсуждать? Все написанное - правильно и хорошо. Вопрос ведь в том, как достичь такого? Как создать такое медиа и обеспечить ему массового читателя с указанными качествами. А на этотвопрос в Манифесте ответа нет.

Недарма в пунктах говориться про "ауру" (доречі, цікаво прочитати маніфест в ориґіналі). Це інший підхід до публіки, інша обгортка подачі новин. А яким чином забезпечується масовість, наприклад, швидкому Твіттеру? Технологічністю. А тут кажуть практично - "медіа до кави". Теж нормальний підхід, який, якщо стане системою, запрацює. Тут важлива соціальність читачів, наскільки вони здатні рекламувати своє оточення.

Извините, но все новые технологии 21в. рассчитаны на быстрое общение. Как изменить технологию вдумчивого чтения? Есть ли такие примеры? Есть ли у Вас идеи?

Ідея є. Потрібно рекламувати, поширювати іншу культуру читання. Я наприклад, в свої 40+ хоч і маю всі електронні гаджети, але читаю і відилаю СМСки інакше ніж школяри. Я зрозумів, при всій просунутості у мене інша ел медійна культура. Будь яку культуру можна і потрібно змінювати... намагатися змінити. Потрібно збирати аудиторію в інших залах, хоч реальних, хоч віртуальних, читати з інакше оформлених носіїв, тощо.

так. декларацІя - дуже добра. але потрібен ще механізм реалізації..

П.С. " ПоВільні медія " - виглядає краще )))

Не згоден із заголовком. Наразі Тексти не є повільними медіа. На жаль, чи ні - не знаю ще.

Дуже цікаво. А можете пояснити, чому саме ви не вважаєте Тексти повільним медіа?

Ну, оскільки мені не відповіли на моє запитання, то спробую відповісти на нього сам.
На мій погляд ключовий момент, який дозволяє поставити заголовок під сумнів - це формування спільноти і взаємодія з нею. За рік перебування на ресурсі я цього не побачив. Є взаємодія з окремими особистостями (зокрема автори зазвичай досить жваво реагують), але імхо не ТЕКСТИ як такі. Діалог? ну трішки є... але з колегами і однодумцями. В своєму "річному звіті" шановна редакція висловила тезу, що в цьому була певна стратегія - робота головним чином не з людьми, а з фондами, бо фонди гроші дають, а люди - не дуже. Я не беру на себе відповідальність робити висновок добре це чи погано, я не можу навіть сказати чи це добре для розвитку ресурсу. Але імхо певне збіднення спільноти виглядає у світлі такої стратегії цілком логічною.

Загалом я б сказав, що Тексти це не стільки повільні, скільки маленькі медіа. Тексти створюють певну невеличку хатинку з краю інформаційного простору і при цьому гордо ігнорують все інше, навіть якщо воно цілком підходить їм по дискурсу. Наприклад нещодавно у Львові відбувся круглий стіл за участю українських, російських і польських інтелектуалів на тему 20-ї річниці розпаду СРСР. Або он відомий донецький блогер опублікував серію заміток про свої враження від російського Донбасу. А що Тексти? ані чичирк. Та навіщо далеко ходити, якщо Тексти не ведуть діалогу навіть з іст.правдою, хоча б здавалося...
Правда останнє (відсутність діалогу і взаємодії) це хвороба, на жаль, не лише Текстів, а загалом українського суспільства.

Вячеслав, окончание Вашего текста уже мне стало интеерсно. Как Вы видите такой диалог? С той ИП?
На счет донецкого блоггера или львовского формума - я, например, ничего не слышал. Но как с ними диалог вести? В какой форме? Вы предлагаете сюда пригласить? А они сами хотят? К ним поехать? Но это надо а) знать про них; б) иметь время и деньги на поездку.
А начало Вашего текста... Ну что значит "маленькое"? Есть меньше...
Почему оно не "медленное"? Конечно, Тексты далеко то проекта Возняка, например. Но и цель его другая, как я понимаю. А откровенной попсы тут нет. Обсуждения острых сегодня, но забываемых завтра событий тут нет. Даже приговор Тимошенко тут не обсуждают, слава Богу! Всякое обсуждение чего-то всегда связано с поиском смысла, а не выкриками и лозунгами. Поэтому я не согласен, что это не "медленное чтение".

Зацікавила думка, щодо ІстПравди. Що ви маєте на увазі під "діалогом". ІстПравда передрукувада десятків з два наших статей. Передруковувати їх статті мине бачимо сенсу, бо їх топ-статті рекламуються на УП, а це означає, що 80% наших читачів їх уже і так бачили.

щоб вести діалоги повинна бути широка авдиторія... тому - важливо сформувати таке коло читачів, до якого будуть добавлятись нові й нові... бо є небезпека перетворитись на "закритий клюб" по інтересах, де "чужі" не ходять..

Есть правда и есть ложь. Если разделить ложь на ложь-1 и ложь-2, а посередине поставить народ, то выбирать придется только между ложью и ложью.
"Вольные медиа" или невольные, Евросоюз или Евразийский союз - это и есть пример выбора без выбора, ложь-1 и ложь-2. А правда в том, что есть справедливая концепция жизнеустройства (Богодержавие), и несправедливая (сатанинский сионизм, паразитический иудаизм). Подробно об этом рассказано в Концепции Общественной Безопасности и Достаточно общей теории управления - КОБе и ДОТУ. Пусть убийцы Гонгадзе не надеются запудрить народу мозги, организуя в Киеве филиал Антидиффамационной лиги Бнай-Брит. Эта сатанинская организация, вместе с наркоторговцами из ХАБАД, БЮТ и Партии Регионов, уже обречены мокнуть в сортире.
Сам В.В.Путин - сторонник КОБы и ДОТУ. Весь русский мир вооружился КОБой и ДОТУ. Процесс пошел - смотри сайт dotu.org.ua