П

Починається російсько-китайська війна. Поле битви – базар

Думаєте, найбільше за чисельністю співробітників підприємство світу – це автогігант General Motors, комп’ютерний монстр IBM чи великий і жахливий «Газпром»? Ви помиляєтеся. На Черкізівському речовому ринку в Москві щодня працювали СТО ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ. Це трудові ресурси середньостатистичного обласного центру.

Правда, слід зауважити, що переважна більшість торгівців були мігрантами з Азії – в основному, китайцями та в’єтнамцями. Але це не применшує економічної ролі базару: щомісяця на «Черкізоні», як його неформально називали в Росії, закуповувалися до 1 мільйона дрібних підприємців з регіонів.

Тепер про це колосальне утворення можна говорити в минулому часі. «Планета Черкізон» 29 червня була тимчасово закрита, а 16 липня – повністю ліквідована. Офіційна причина – засилля контрабанди, порушення санітарних та торгівельних норм. Однак подібна ситуація спостерігалася на ринку роками, і ніхто на це не зважав.

Справжня причина закриття не є секретом: власник «Черкізону» мультимільйонер Тельман Ісмаїлов розгнівив прем’єра Росії Володимира Путіна і нарвався на показову зачистку бізнесу. Путін не простив Ісмаїлову пафосного відкриття в Туреччині розкішного готелю, який обійшовся в $1,6 мільярди – і це в розпал економічної кризи.

На вечірці з нагоди відкриття закладу були присутні Шерон Стоун, Річард Гір, Періс Хілтон та Мерайя Кері, зі стелі сипалися стодоларові купюри, а однієї тільки ікри було з’їдено кількасот кілограмів. Вже наступного дня після того, як сюжети про загул олігарха пройшли по телебаченню, той звернувся по турецьке громадянство, а проти «Черкізону» відкрили кримінальну справу за контрабанду. І Путін особисто влаштував правоохоронцям показове шмагання: якщо є контрабанда, то де «посадки за неї»?

Черкізон являв собою справжній"чайнатаун" посеред Москви

Втім, всі ці речі стали б черговою ілюстрацією «бізнесу по-російськи», якби не одна обставина: Черкізівський ринок був головним каналом збуту китайських товарів у Росії.

Десятки тисяч торговців-азіатів, які на ньому працювали, опинилися на вулиці. І Піднебесна Імперія не залишила своїх співвітчизників та свій бізнес напризволяще.

234 гектари Черкізівського ринку були найпотужнішим центром дрібнооптової торгівлі товарами легкої промисловості не лише в Росії, а в усій Європі

Сайт ZaUA.org наводить переклад редакційної статті російської газети «Ведомості» про перебіг та наслідки китайсько-російської торгівельної війни.

Голий ведмідь: Китай офіційно погрожує Росії

Закриття Черкізівскього ринку переросло в міжнародний скндал: про цю історію не перший тиждень пише вся світова преса, в Москву з цього приводу приїхала величезна делегація китайського уряду.

Головна претензія китайців у тому, що російська влада закрила ринок дуже швидко, своєчасно не повідомила торговців, не дала їм змогу вивезти товар і не надала аналогічні торгівельні місця на інших ринках. В результаті близько 80 тисяч китайців втратили роботу, а товар на 2 мільярди доларів конфісковано. І це тільки вершина айсбергу: одна за одною зупиняються китайські фабрики, що працювали на Черкізівський ринок.

Російське МЗС виправдовується, що дії російської влади не спрямовані проти громадян Китаю. Та судячи з того, що коїться на сторінках китайських ЗМІ та в місцевій інтернет-спільноті, китайці переконані в потилежному. Китайські ЗМІ та інтернет сповнені яскравих оповідок про насильство над китайцями в Москві, яких обдирають і міліція, і мафія.

Тепер китайцям не до жартів: після закриття Черкізону в Москві 80 тисяч китайців лишилися без роботи, а в самому Китаї швейні фабрики десятками зупиняють роботу

Без китайського взуття та одягу Росія перетвориться в «голого ведмедя», який замерзне при перших же морозах, пише один з учасників дискусії на сайті www.sina.com.cn (щоденна відвідуваність – понад 100 млн осіб). Користувач з ніком Sina там же пише, що швидше за все російська влада, яка наказала відібрати у китайських торговців товар на суму понад 2 мільярди доларів під приводом його низької якості, чекає лише зручного моменту, щоб розпродати йогоо через мережу своїх торгівельних точок по занижених цінах.

Антисанітарія на базарі була страшна. Але закрили його зовсім не за це

Китайські чиновники трохи коректніші у висловах, але зміст їх заяв такий же: проблему сірих схем при розмитненні товарів породили самі росіяни. Російська влада закривала очі на миті порушення з китайським імпортом, щоб якомога швидше нагодувати, напоїти та одягнути країну. А тепер з китайських бізнесменів, що мають відношення до Черкізівського ринку, зробили цапів-відбувайлів.

Відмітимо, що китайські чиновники роблять ці заяви, не приховуючи своїх імен та посад. Влада Китаю цілком офіційно погрожує Росії ускладненням стосунків. Натяки гранично прозорі: мова йде про економічні санкції. Як щодо чергового траншу китайського кредиту для «Роснєфті»? Чи російських експортерів, у яких Китай купує нафту, сталь, вугілля та інше?

Росія за вказівкою Путіна ліквідувала Черкізівський ринок. І Китай їй цього не подарує

Люди, які ініціювали закриття Черкізівського ринку, навряд чи могли уявити, що внутрішня корупційна проблема стане зовнішньополітичною. Навіть даючи собі звіт в тому, що на ринку працює 100 тисяч осіб, більша частина яких – нелегали з інших країн, влада, швидше за все, не передбачала, що проблема вийде на міжурядовий рівень.

Як, напевне, не думала, що справа ЮКОСу на багато років уперед стане символом свавілля російської влади та потужним гальмом для прямих іноземних інвестицій. Не думали, що справа «Мечела» обвалить фондовий ринок та призведе до багатомільярдного відтоку капіталу з країни, який розорив золотовалютні резерви Центробанку.

Для закриття Черкізівського ринку було багато причин. Дійсно, це була держава в державі, яка жила за своїми власинми законами, і напевне насправді була розплідником криміналу, наркотиків та інфекційних захворювань. Ніхто не сперечається, що через неї потужним потоком ішла контрабанда, але ж не з неба вона звалилася? Неможливо ввозити і продавати таку кількість контрабанди, не маючи покровителів на найвищому рівні. Де чиновники та правоохоронці, які багато років покривали цю «державу» та заробляли на ній? Де, як виражається прем’єр-міністр Путін, «посадки»?

Тепер перед чиновниками двох країн стоїть складна задача – якось-то легалізувати товар на 2 мільярди, і при цьому не втратити обличчя. А також зберегти існуючу модель стосунків, але при цьому в якийсь спосіб вкючити до неї сплату всіх митних платежів. Чи це можливо – велике питання.

Ведомости

росія конфлікт ринок Китай

Знак гривні
Знак гривні