На алюмінієвому гачку. Російський олігарх шантажує українську владу. Та покірно мовчить

Оцінка статті на цей момент: +1/-1
Читати Не читати Коментувати
  • 81682 Перегляди
  • 25 Коментарі
  • 12/05/2011Дата публікації

У травні 2011 року російський олігарх Олег Дерипаска зупинив роботу Запорізького алюмінієвого комбінату - мовляв, невигідно. Запорізький алюмінієвий комбінат, який належить російському концерну «РУСАЛ» Олега Дерипаски – єдиний в Україні виробник первинного алюмінію. Потужність – 113 тисяч тон алюмінію на рік. «Докризова» кількість співробітників – понад 5 тисяч. Після того, як комбінат буде зупинено, його переведуть на виробництво алюмінієвого прокату із виготовлених в Росії чушок. Внаслідок цього штат ЗаЛКу буде скорочено як мінімум вдесятеро. «РУСАЛ» зробив своїм працівникам «вигідну» пропозицію – хто хоче, може їхати до Сибіру, там вам знайдемо роботу. Реакції з боку української влади – нуль. Що і не дивно воювати з Дерипаскою це не закон про червоний прапор приймати.

АВТОР: Сергій Лук’янчук

Трішки історії: восени 2008 року російський олігарх Олег Дерипаска зупинив цементий завод у місті Пікальово (Ленінградська обл.) - мовляв, невигідно. Навесні 2009 року мешканці міста, які через це залишилися без роботи, грошей і засобів для існування, піднялися на акцію громадянської непокори. 4 червня прем’єр Путін особисто, перед телекамерами, публічно «нагнув» Дерипаску і змусив того відновити роботу завода в Пікальово.

Так, Запоріжжя – не Пікальово, де від двох цементних заводів залежало життя міста. Але аналогія дуже вже показова.

Хтось скаже: а що тут такого, власник закриває невигідне для себе виробництво. В тому-то річ, що насправді власник, концерн «РУСАЛ» аж ніяк не має наміру позбавитися від ЗалКу – в цьому випадку мова йшла б не про закриття, а про продаж, і покупці знайшлися б. Демонстративна зупинка виробництва та звільнення робітників – це простий, як удар молотком по голові, спосіб витребувати для себе від української влади пільгову ціну на електроенергію. А українські робітники комбінату – це просто об’єкт для шантажу.

До чого тут електроенергія? «РУСАЛ» Дерипаски – це своєрідна алюмінієва імперія, друга за величиною в світі за виробництвом «крилатого металу».. Зазвичай подібні металургійні монстри на пострадянському просторі тримаються на двох китах: дешеве виробництво, приватизоване за безцінь (та нещадно експлуатоване) та дешева сировина. У випадку з алюмінієм до цих двох китів додається третій – дешева електроенергія. В структурі собівартості тонни алюмінію понад 40% - це вартість електроенергії. Відповідно, для фінансово-промислових угруповань на кшталт «РУСАЛу» критично важливо отримувати електроенергію якомога дешевше.

В Росії ця мета була досягнута: структури дерипасківськогого «РУСАЛу» отримали контроль над генеруючими потужностями сибірських гідроелектростанцій (30% від загального енергоспоживання Сибіру – це алюмінієве виробництво Дерипаски, і забезпечується воно саме за рахунок ГЕС).

Причому «удар по цінах» був потрійним. По-перше, електроенергія від гідростанцій є найдешевшою сама по собі, по-друге, були укладені довготермінові контракти з дешевими тарифами, які вигідні для Дерипаски (і невигідні для енергокомпаній, але кого це обходить), по-третє, «РУСАЛ», користуючись монопольним становищем на ринку закупівель електроенергії, маніпулював заявками і тим самим ще сильніше обвалював ціни. Що ж до інших споживачів електроенергії, то їм доводилося переплачувати.

До чого приводить така «енергополітика», показово свідчить приклад аварії на Саяно-Шушенській ГЕС – одній з наймасштабніших катастроф в історії світової гідроенергетики. Ця найбільша ГЕС Росії не належить концернові Дерипаски, але він є її найбільшим споживачем.

16 серпня 2009 року на іншій сибірській ГЕС, Братській (а от вона належить Дерипасці) сталася пожежа, вийшла із ладу система керування. Виникла загроза відключення від енергоспоживання алюмінієвих комбінатів «РУСАЛу». В цей час на Саяно-Шушенській ГЕС після ремонту саме запускався після ремонту гідроагрегат №2. Його терміново підключили до генерації – щоб «перекрити» вірогідний дефіцит Братської ГЕС. Турбіна пішла в рознос, 75 людей загинули. Прикметно, що сам концерн Дерипаски вирішив і тут знайти свою вигоду – Дерипаска написав Путіну листа, в якому запропонував передати Саяно-Шушенську ГЕС під контроль «РУСАЛУ». Однак із цієї ідеї нічого не вийшло.

Зрештою, у російської влади урвався терпець, і у квітні 2011 року стало відомо про намір відібрати в «РУСАЛу» дешеву електроенергію від ГЕС, змінивши тарифну політику в регіоні. Якщо це рішення пройде, Дерипаска в рідній Росії заплатить за електроенергію додатково 180-230 мільйонів доларів. Зрозуміло, що "РУСАЛ" покірно позицій не здасть, але навряд чи Дерипаска забув, як Путін показово відшмагав його в Пікальово.

Виникає парадокс – в той час як в Росії Дерипаску «закликають до порядку», вимагаючи від нього платити за електроенергію як належить, в Україні він шантажем добивається зниження цін.

І українська влада цей шантаж мовчки проковтнула. Жодних публічних заяв ні від Януковича та його адміністрації, ні від Азарова та уряду, ні від депутатів-регіоналів з цього приводу висловлено не було. Справді, Україна – не Росія, а Янукович – не Путін. На російських олігархів у нього не піднімається ні голос, ні тим більше кулак.

А може, в Україні і справді завищені ціни на електроенергію? Настільки, що при таких цінах виробляти алюміній справді невигідно.

Відповідь на це питання подвійна - і так, і ні. Дійсно, нинішній тариф на електроенергію - 82,37 коп за кіловатт-годину (приблизно 7 євроцентів) для споживачів т.зв. «другого класу напруги» - це зависока ціна, як по мірках країн СНД. Але не по мірках Європи. Неважко подивитися розділ «Ціни для промислових споживачів», щоб переконатися – «великооптові» тарифи в Німеччині дорівнюють 9 євроцентам, у Австрії – 7,9 євроцентам, у Італії та Нідерландах – понад десяти євроцентам за кіловатт-годину. Зрозуміло, є й дешевше, є й дорожче, «великооптовий» споживач отримає додаткову знижку, але й при цьому наші 7 євроцентів є цілком європейською ціною.

То може, алюміній останінім часом падає в ціні, і бідолашні російські алюмінієві королі не мають іншого виходу, як вимагати здешевшання електроенергії? Теж ні. Станом на сьогодні алюміній коштує 2618 доларів за тонну. Це менше, ніж 3000 доларів за тонну, які мали місце під час передкризового спекулятивного роздування цінової бульки в 2008 році. Але приблизно на тому ж рівні, що ціни 2005-07 років. Це неважко побачити на наведеному нижче графіку цін Лондонської біржі металів.

Ще один цікавий момент. Майже два роки тому Дерипаска та "РУСАЛ" за тим же принципом, за яким зараз "нагинають" Україну, вимагали дешевшої електроенергії для свого комбінату Kombinat Aluminijuma Podgorica в Чорногорії. Але Чорногорія - теж не Україна, і нагнути себе не дала. Були суди, борги та скорочення виробництва, але зрештою сторони вийшли на домовленість, за якою ціна на електроенергію залежить від ціни алюмінію на ринку. При нинішніх цінах на алюміній кіловат-година обходиться комбінату в понад 4 євроценти. І продовжує зростати - разом зі зростанням ціни алюмінію.

Однак для України чорногорський підхід, на жаль, не годиться. В умовах єдиної для всіх промислових споживачів ціни запроваджувати "гнучку" формулу лише для "РУСАЛу" - означає закласти міну під всю чинну модель розрахунку за електроенергію. правді, якщо можна їм, то чому не можна іншим? Знову ж таки, будь-яке зниження ціни - це падіння доходів української енергетики, яка роками сидить на голодному пайку. І зовсім не хотілося б мати повторення ситуацій з Саяно-Шушенською ГЕС, скажімо, на Запорізькій АЕС.

Тут, як у відомому анекдоті, потрібно всю систему міняти - але з нинішньою владою можна бути на 99% певним, що будь-які спроби комплексного й масштабного реформування електроенергетики закінчаться наскільки нахабним, настільки й банальним лобізмом приватних інтересів. І зрештою всім стане зрозуміло - міняти хоч щось означає лише погіршити ситуацію. І все залишиться на свїх місцях.

Набагато реалістичнішим розвитком подій могло б стати адміністративне втручання української влади. Справді, якщо Путін міг "закликати до порядку" Дерипаску, то чому цього - щодо іноземної компанії та іноземного олігарха - не може зробити Янукович чи Азаров? Українська влада із адміністративним впливом не церемониться - що прекрасно видно на прикладі утисків щодо зернотрейдерів чи "кулуарної" приватизації "Укртелекому".

Однак Янукович - не Путін. "Нагинати" своїх чи "дрібних" чужих - це не вступати в бій з одним із найвпливовіших людей Росії. А вирішити конфлікт іншим способом, як вже зазначалося вище, влада теж неспроможна.

Звідси й результат: Дерипаска братиме українську сторону "ізмором", а та буде робити вигляд, що нічого не відбувається. Закрили комбінат - ну й закрили. Звільнили півтисячі людей - ну й звільнили. Що тут такого? Зрештою, кому дуже непереливки, той завжди може покинути проблемне Запоріжжя та переїхати працювати до благополучного та комфортабельного Сибіру. А що - Дерипаска обіцяв узяти.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-1
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 25

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

від коли це texty почали брати путіна за приклад? чи можна бути путіним в одному, а в іншому путіним не бути?

якщо дерипаска не порушує інвесторські угоди і тд, то які до нього претензії? люди якщо захочуть - скористаються своїм правом протестувати.

а так дивний підхід, знаєте, казати мовляв нагинаєте дрібних підприємців - нагинайте і дерипаску. wtf? цим самим ви кажете, що нагинати ЧПшників - також ок, "якщо це буде на користь комусь там".
подвійні стандарти шановні, економічна свобода не завжди на "нашій" короткостроковій стороні.

Карл Маркс колись сказав: нема такого злочину, на який не пішов би капіталіст заради 300% прибутку. І з того часу нічого не змінилося. І байдуже, чи мова йде про Росію, Україну чи США. Сумнозвісний Енрон Каліфорнію не просто нагинав, а ставив раком - штат сидів по вуха в борги за електроенергію, і при цьому страждав від періодичних блекаутів. І поки не "вислали доктора" - цілком у путінському стилі - нічого не змінилося.

Тут ситуація точнісінько така ж. Дерипаска шантажує Україну - дайте мені дешеву електроенергію, а то зупиню ЗАлК. І тут прислати до нього доктора в путінському ключі сам бог велів. Порушень інвестиційних зобов"язань і по ЗАлК, і по Миколаївському глиноземному - вагон і маленький паровоз. Можна копати й копати, було б бажання. Але ж Дерипаску торбити - це не закон про прапор червоний приймати.

Ну вот, после Путина за образец взят Карл Маркс о(((
М.б. я ошибаюсь, но Пикалево, по-моему, Дерипаске не принадлежало. Он туда чего-то не поставлял, из-за чего встал. Но это мелочь.
Существеннее другое.
1. Алюминиевый завод - это чистый расхо дэлектроэнергии, Сколько ее потратили, столько алюминия произвели. Названные автором европейские страны не имеют алюминиевых заводов. А имеющие такие заводы СЩА и Канада дают им значительно меньшие цены.
2. Тариф для Запорожского алюминиевого - дискриминационный. У нас есть тариф 1-го класса на май 62.71гр (почти ен вырос к апрелю) и 2-го - 82.37 (в апредле был 79.27). Тариф 1-го класса дается крупным потребителям. Запорожский алюминиевый - самый крупный. Почему ему дают 2-й класс?
3. Вообще-то, Запорожский алюминиевый - самый крупный потребитель э/э. Если страна не хочет или не может обеспечить его дешевой э/э - не надо иметь алминиевого завода. Это очень логично.
4. Производство алюминиевого проката вместо отливка чушек - это хорошее решение это шаг вперед. Заметьте, в СССР алюминий отливался в Запорожье, потом его везли ан Урал, прокатывали, возвращали, например, на авиазавод делать корпус самолета. Правильнее нам ка раз прокатывать прокат, а не отливать. Это требует куда меньше энергии и дает куда больше добавленной стоимости.

Стаття непогана, з автором не згоден. Як-то кажуть, вам шашечки чи їхати? Диктатуру сильної руки чи вільну економіку? Так, Дерипаска не подумав про соціальні гарантії робітників, але нагадаю, що на іншому полюсі - СРСР, де працівників звільняли лише з _дуже_ поважної причини, але якщо в магазині чималенька черга - це добре, значить там дефіцит викинули. Теж не надто добре.
Ні, я не кажу, що капіталізм значно кращий за соціалізм - це значною мірою є питанням особистого вибору, який спирається на ірраціональні глибинні цінності. Я пропоную лише бути послідовними - якщо соціалізм, то тут можна й сильну руку, і ручну регуляцію економіки, але тоді потрібно змиритись з негативними наслідками соціалізму як з "необхідним злом". Якщо капіталізм, то тут свої плюшки, але й, відповідно, негативні аспекти подібні до описаного в статті. Причому, що цікаво, з капіталістичним бажанням 300% прибутку в країнах зі "старим" капіталізмом загалом навчились боротись (справжні профспілки і т.д.).
А бажання йти одночасно в різні сторони як лебідь, рак і щука є не зовсім конструктивним. ІМХО.

Автор може стрибати від радості) Янукович виявився ще "ліберальнішим" за Путіна і вирішив націоналізувати ЗаЛК
http://korrespondent.net/business/companies/1218646-ukraina-nacionalizirovala-edinstvennyj-v-strane-alyuminievyj-kombinat

После чего он, оставаясь государственным, получит директора от Юрия Иванющенко и 1-й класс э/э (5.5евроцента). И все будут довольны.

"Будут біть - будєтє плакать", - говорив з аналогічного приводу Остап Бендер. Якщо з"явиться "дірєктор от Іванющенко" - тоді будемо обурюватися і критикувати. А зараз просто чудово, що російський олігарх за своє нахабство отримав тією ж монетою. Кажеш, ЗАлК збитковий, невигідно працювати? Ну то ми його націоналізуємо, може, в нас незбитковим буде. До речі, цікаво буде подивитися, як зараз РУСАЛ крутитиметься, як воша на гребінці.

Да, стоять он у нас будет прибыльно. При этом платить за э/э будем мы с Вами вместо наглого олигарха. Какое счастье!

Владімір, коли Дерипаска зупинив ЗАлК (а він його зупинив - це факт) і запропонував звільненим робітникам їхати на роботу в курортну Сибір (це теж факт) - ви з цього приводу не плакали і не стогнали. А тепер, коли відібраний (не остаточно, до речі) завод у Дерипаски ГІПОТЕТИЧНО віддадуть якомусь нашому олігарху (а чому б і ні?) і ГІПОТЕТИЧНО поставлять йому низьку ціну на алюміній - ви раптом почали з приводу цих гіпотез неймовірно переживати. Чому б це?

Що? Нєлібєральнєнько вийшло?:)))

Я аплодую цьому рішенню. Нєвєроятно, но факт.

До речі, знаєте, який коментар набрав найбільше "плюсів" до новини про націоналізацію ЗаЛКу на сайті найкращого (як на мене) російського економічного видання - газети "Ведомости"? :-) Критиків статті прошу вгадувати. :-)

Ведомости, конечно, хорошее издание.
А вот комментировать на сайте может кто угодно.

Коментувати може хто завгодно, це так. Але неадекватні коментарі негайно "замінусують". А я говорю про коментар, який набрав найбільше плюсів. І коментар цей короткий, лише два слова: Хохлам респект.

http://www.vedomosti.ru/companies/opinions/2011/05/18/1277007

Отакоє от.

Владімір тут дуже переживає за те, що порушили основи ринкової поведінки щодо Дерипаска. При цьому ніколи не звертає увагу на те, що олігархія до вільних ринкових відносин має таке ж відношення, як свиня до коня.
Олігархія навіть не намагається приймати участь у вільному конкурентному середовищі, а Владімір дуже переживає, що Дерипаска позбавили вринкових можливостей.
Начебто, грабувати за рахунок монопольного становища - нормально, а відібрати засобами держави - гірше. І те й те однаково.

Владимир очень переживает, когда власть разрушает рынок вместо защиты и укрепления его. Кто от этого выиграет, а кто проиграет, Владимира меньше всего волнует. В отличие от его оппонентов.
Владимир очень переживал, когда в 2000-м ГКИ отдал завод СУАЛу, хотя он дал второе по цене предложение. Премьер Ющенко возмущался, но глава ГКИ Бондарь заключил договор со 2-м по сумме предложения участником сделки. Это сейчас пробютовский депутат Бондарь разоблачает олигархов и их пособников.
Владимир очень переживает, когда классы цены на э/э распределяют не по ясному критерию (объем потребления, наличие инфраструктуры = подстанции, линии и т.д.), а по решению начальника.
И когда цена зависит от того, кто владеет комбинатом.
Владимир очень переживает, когда перспективы отрасли определяются опять же, от того, кто владелец предприятия, а не соображениями выгоды для страны.
В частности, я не уверен, что Украина вообще должна иметь свое пр-во алюминия. Его имеют страны с дешевой э/э. Но если решила иметь, надо давать конкурентную цену на э/э.
Владимир очень переживает, когда антиолигархическая риторика затмевает людям способность смотреть на вещи объективно.
Так автор статьи приводит в пример Черногорию, которая дала РУСАЛу 4.5евроцента - вон, как она круто с ним поступила, и осуждал Украину за слабость при том, что она отказывалась дать ему 5.5евроцента.
Где логика? Логика одна - олигарха бить!
Вообще, мнение людей о том, что они знают, как сделать олигарху плохо, меня всегда поражало. И ведь видят - плохо делают только себе и окружающим. И все равно неймется.

Ну йо-майо...:)))))))
Ну нашо перейматися руйнуванням того, чого нема? Де Ви бачили ринок, який тепер руйнують? Що Ви захищаєте?
Ви чомусь вирішили, що ми тут прихильники ручного а-ля Тимошенківського керування. Якась антиолігархічна змова Вам ввижається.
Я сміюсь з тих потуг, бо там діють інші схеми і закони. Там ринком і не пахло, починаючи від приватизації і закінчуючи націоналізацією.
Ми хочемо ринку. Справедливого.
Найбільше мені неприємно, коли інтереси дерипасків різних мастєй видаються Владіміром за національні. А я кажу, що мої інтереси, як підприємця (а разом зі мною і тисяч інших) є не менше вартісними.
Однак, Владімір так зверхньо дивиться на протести підприємців, що на його думку, відбуваються виключно на меркантильній основі і в той же час вболіває за меркантильні інтереси дерипасок.
Можливо це тому, що саме вони дають Вам хліб, як аналітику? Бо я сам у себе розберусь якось:)))
Я не знаю, в дійсності, що вигідно: експортувати електроенергію, чи продавати її ЗАЛКу дешево, отримуючи, натомість якісь копійки в бюджет, зайнятість кількох тисяч людей і брудне середовище...
Покажіть цифри і ми будемо бачити чи є там за чим жалкувати, чи є там державний інтерес.

Вы не знаете цифр, но знаете, что отобрали верно!
Именно об этом я и писал.
Вы не знаете, что алюминиевый комбинат - это электропечи, там минимальное загрязнение атмосферы? А если загрязняет, то м.б. и правильно, что остановили производство? Где вообще такой вопрос?
Отобрали - хорошо, вся логика, и Ваша, и автора статьи.
Я против? Значит на ставке у Дерипаски. Ну и о чем тут дальше говорить?
Произвол - это произвол. Против мелкого предпринимателя, крупного, кого угодно. Когда Вы это поймете, Ва станет легче работать. Пока же Вы, радуясь произволу против крупного предпринимателя, радуетесь произволу против себя.

Де я написав, що "отобралі вєрно"???
Я не радію з проблем дерипасків.
Я сміявся з Ваших потуг закликати нас цю тупо кримінальну економічну систему нашої країни заклєйміть "отступнічєством от риночних прінципов"!!!
Друге: держава має захищатись сама і захищати власних громадян та їх економічний чи майновий інтерес. Інтерес інвесторів, до речі, також. Проте примат інтересів власних жоден народ чи держава забезпечувати не соромляться. Ви ж постійно говорите про теоретичні викладки. Я ото прям нє могу, коли після розмов про те, що функції держави захистити права ісвободи і таке інше, Ви кажете про те, що не повинно бути жодного втручання? Та захист з іншого боку є насильством. Ну не знаю... На шальках захисту 5 тисяч запорожців переважили дерипаска:))) Дайте цифри, що постраждало від націоналізації більше 5 тисяч і ми скажемо, що держава схибила.
Про елєктропєчі...
Крім кіптяви від коксу чи вугільних сумішей серед нашого міста - мільйони тон смердючих шлаків... Ви їх бачили "лічно".

1. Вы вместе с автором одобряли отъем завода у олигарха. Т.е. автор одобрял прямо, а вы его поддерживаете.
2. Где я "клеймил отступничество от рыночных принципов"? Покажите?
Я повторял и повторяю - эти принципы надо утверждать и укреплять, а не сносить с лица земли их зародыши.
3. Вы говорите про некие "общие принципы" которые я защищаю в ущерб Вашим конкретным. Хотя на каждом шагу Вы то формулируете общий принцип "Государство должно защищать национальный интерес". И готовы увидеть этот интерес в отъеме ЗАЛКа даже не объясняя его.
Я же только конкретно показываю - действия государства в отношении ЗАЛКа противоречат интересам государства и по методам, и по результатам.
Я сколько спрашивал - как связан национальный интерес и 2-й класс э/э для ЗАЛКа? Почему надо предприятиям, куда меньше ЗАЛКа зависящим от э/э давать 1-й класс, а ему 2-й? Как это связано с национальным интересом?
Ни 1 защитник национального интереса не ответил.
Потому что это для Вас всякое вмешательство государства равно национальному интересу, всякое ущемление олигарха равно национальному интересу, всякая защита человека равна ущербу национальному интересу.
4. В Константиновке нет электропечей, во всяком случае, на метзаводе. Кокс там потребляли 2 доменные печи, которые давно не работают. Причем домны к электропечам, не знаю.
5. Вы в конце перешли к конкретным вопросам - защите 5тысяч работающих. Но ведь не дав комбинату 1-го класса тарифа никто завод не запустит. Т.е. или этот класс дадут кому-то другому и это будет произвол, государство использует свои регулирующие функции чтобы передать комбинат, например, от Дерипаски Иванющенко, или этот класс не дадут и 5т. останется без работы.
Т.е. ни 1 конкретный вопрос не показывает правильности отъема комбината, да еще и таким образом.
Конкретные вопросы:
- нужно ли Украине пр-во алюминия? Зачем? Его выплавляют страны, имеющие дешевую э/э.
- а что нужно Украине? Прокатка. Ведь при СССР выплавленные чушки отправляли в Н.Тагил, прокатывали, возвращали в Украину. В 1999г. построили пр-во катанки, но не довели до тонкого листа, жести, фольги. Условием покупки СУАЛом было доведение. Но они перепродали РУСАЛу, а тот поставил условием выполнение обязательств государства по цене э/э. Так они 10 лет торговались.
Логично было бы обрадоваться, что РУСАЛ прекратил выплавку и поставляет свои чушки для прокатки. И предложить строить прокатку дальше.
А если хочется, чтобы была своя выплавка, дайте 1-й класс. Или дайте 0-й класс, как в Черногории, но на условиях сокращения потребления э/э и строительства прокатки дальше. Это, как раз, европейская практика. Там дают льготы вместе с графиком сокращения потребления энергоресурсов. Выполняешь - льготы продлевают.
Вот Вам конкретные вопросы.
А когда я слышу: олигарха обидели - какие молодцы, олигарха не обидели - наймиты, государство вмешалось - защитили национальный интерес, государство не вмешалось - антинародное, я понимаю, что не скоро у нас будет что-то нормальное. Если у активных, образованных людей такая простая картина в голове.

Шановний Владімір, не розділяти з Вами гвалту з приводу дерипаска - це не значить щось одобрять чи ні. Я наголошую в кожному пості, що мене бандитські розборки мало цікавлять бо до ринку відношення не мають.
"Клєйменіє" виражалось у Вашій позиції щодо надмірного втручання держави. Чи не правда, що альтернативою мав би бути ринок???
Продавати державну е/е дорого - вигідно державі:))) Це - однозначно.
Продавати її дешево пов'язаним СПД - злочин, корупція.
Довести, що державі вигідно продавати дешево е/е дерипаску Ви не спромоглися.
Конкретики - нема, лише захист принципів.
Не приписуйте мені мухи з Вашої голови про бажання збільшення державного регулювання. Читайте те, що я пишу і ми не прийдемо до обговорення Ваших комплексів, як це вже бувало.
До речі, я написав про мільйони тонн шлаку серед міста, а не про наявність електричних печей. Читайте, будь-ласка, уважно. Чи електропечі не залишають вже шлакових відходів?
Останній абзац не коментую. Знову, м'яко кажучи, - спрощення.

Як поєднати "держава має забезпечити такий-то клас..." з невтручанням держави?
Я не дуже знаюся на ринку е/е, вчора он по телеку почув від Тимошенко, що в Україні нема жодної державної генеруючої компанії (був здивований). Якщо це так - давайте спитаємо в інших олігархів чи хочуть вони дешево поставляти електроенергію Дерипаску. Якщо ні - розглянемо альтернативу: експорт енергії. Які там ціни? Правда, колись чув про те, що Запорізька АЕС не є інтегрованою до загальної системи, можливо, це й затруднить експорт... Але явно вище 0-1 тарифу... А інтереси посередників - транзитерів?
Тобто, я хочу сказати, що економічна складова - в тумані.
Правова - теж, бо ніхто інвестзобов'язань не виконав.
Вибірковість дуже схожа на рейдерство, бо хто виконав??? Нафтопереробники, які досі не спромоглися дотягнути якість пального хоч до поганенького євро 5???
Про які паростки і чого йшла мова?
Звичайні бандитські міжусобиці.
А олігархія... Так. Має бути обмежена у впливі на державу. Хто сказав, що олігарх - ворог:)))? Шкідливим є його вплив, який руйнує ринок.
Смішно, коли Ви для обмеження впливу олігарха на державу і на нас, намагаєтесь нівелювати повністю роль держави. Ну то буде інший вплив, через бандитизм і рекет, суд і медіа...
Тому борімося за справедливий суспільний і державний устрій.

Я и говорю, Вы не вдаваясь в конкретику говорите в общем. И опять же - Держава - хорошо, олигархи - плохо!
1. У нас есть государственные энерегогенерирующие кампании, верить в этом Тимощенко - последнее дело. Наоборот, частных раз, два и обчелся. а если большинство государственных управляются менеджерами - клиентеллой больших людей, то это и есть следствие государственной собственности. Да, Донбассэнерго еще при Кучме стал частным, но это был единственным примером. Потом была борьба за Днепропетровскэнерго, но, по-моему, и там до сих пор у государства больше 50%. Западэнерго Ахметов получил в управление, т.е. он государственный. И т.д.
Атомные станции все государственные, как и ГЭС.
И опять же, при одной власти их отдают в управление Деркачу, при другой - Мартыненко. Этот способ управления и есть олигархический. Приватизация - способ борьбы с олигархами, а огосударствление каждой следующей функции - укрепление олигархии.
Но цена не имеет отношения к собственности. Цена устанавливается НКРЭ. Причем, как цена приема э/э от генерации в сеть, так и цена отпуска. Они на самом деле не связаны, поэтому спрашивать у генерации про цену для ЗАЛКа нечего.
Да, Вы правы, цена экспорта обычно бывает ниже, чем внутренняя. Ту цену, что не дают ЗАЛКу, дают полякам и словакам.
Если у Вас есть еще конкретные вопросы, я Вам на них отвечу.
В частности, я не пытался доказать, что ЗАЛКу надо было давать некие скидки.
Если я плохо объясняю, я могу повторить.
НКРЭ устанавливает 2 класса цен на э/э. Для 1-го класса *цена ниже) д.б. ясные критерии, не зависящие от чиновников. По критериям - объем и инфраструктура, зависимость от э/э ЗАЛК подходит под 1-й класс лучше всех остальных. Тем не менее он 1-го класса не получил. Это - произвол такой же, как если бы он был в отношении Вашей фирмы. Ваша реакция "бандитские разборки. чего в них влезать" неадекватна. Во-первых, автор "влез". Во-вторых, есть некая ситуация - производитель и устанавливаемый государством тариф. Или чиновник его устанавливает по своему усмотрению, или по некому правилу для всех. Вы надеетесь, что для Вас будет правило, когда его нет даже для олигарха?
Далее, я не писал, что Украина должна иметь пр-во алюминия. Я скорее согласен, что не должна. Это Вы про 5000 работников вспомнили. А если Вы хотите, чтобы они продолжали работать, то миритесь со шлаком и давайте им конкурентную цену на э/э.
Гвалта я не поднимал, я пояснял, что если конкретные вопросы оценивать с т.зр. "борьбы с олигархами", мы только укрепим олигархию и сильно навредим украинской экономике. как в данном случае.
Я хочу лишь, чтобы Вы с автором разобрались в существе ситуации прежде чем высказываться. А не реагировали по принципу Олигархи", "Держава".
Вот тогда и будет справедливое государственное устройство.

Я б обурювався до глибини душі, якби завод забирали в Міттал, чи якоїсь іншої світової акули капіталізму. А коли забирають у Дерипаски, я скоріше радію в душі. Можливо тому, що більшість нашої приватизації дуже вже нагадують бандитсьі розборки. Тому крім Міттала ніхто, особливо в наші заводи і не інвестував. Я головою розумію, що чим менше держава лізе в економіку тим краще, але коли в бандюка забирають вкрадене - все одно приємно.

Я розумію відчуття приємності. Лише хочу, щоб воно не затьмарило розум. Бо коли Державні мужи чинять не на користь справі, а на догоду бандитським розбіркам, то гірше всім. По-перще, тому що прийняте рішення не вигідне Державі. По-друге, тому що бандитизм Держави має відношення до всіх. Не буває так, що до олигархів бандитизм, для інших закон Скоріше буває навпаки.
Захищати треба не Дерипаску чи ще когось, а закон і інтереси людей.
Ваше твердження, буцім-то "крім Міттала ніхто, особливо в наші заводи і не інвестував" невірне. Міттал не багато інвестував. Тарута значно більше, якщо брати металургію. Ахметов також більше (хоч і не порівняти з Тарутою).
Але ж є машинобудування, кондитерська промисловість, птахівництво та т.ін. Порошенко, Гіршфельд, Косюк, Бахматюк і багато інших інвестували не менше Міттала.