Подив, непорозуміння і жах: побічні ефекти української моди

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 76580 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 02/11/2012Дата публікації

Сторонньому спостерігачеві дві модні платформи, що їх щопівроку організовують у Києві, видаються не двигуном української моди, а радше світськими подіями, хоча сенс якраз у тому, щоб привернути увагу професіональних гравців ринку до найголовнішого. А що є найголовнішим на тижнях моди? Звичайно, продукт, ідея, якщо хочете, і все організовується заради того, щоб привернути до ідеї увагу і, зрештою, її продати, а зовсім не для того, щоб у першому ряду сиділи дружини депутатів, чи якась зірка вийшла у фіналі вся в пір'ї, або просто для можливості попліткувати у кулуарах.

Радикальний критик: Тетяна a.k.a. marmuletka, Рагулі, в рамках проекту "Естетика сучасної України"

На превелике щастя, ми живемо у країні, де дружинам депутатів та іншим гостям події важко змиритися з тим, що вони не є епіцентром модного виру, а дизайнери раз по раз зриваються у модне божевілля, забуваючи, що його треба продавати або мати можливість створити щось нове і знову вийти з цим на подіум, тому українські модні тижні є цікавими на неймовірній кількості рівнів - від екології співіснування двох модних платформ країни до гостей події.

Основна проблема модного бізнесу в Україні полягає у тому, що кожен може вирішити одного дня, що має всі шанси творити моду незалежно від талантів, здібностей та схильностей. Ну це як з політикою або футболом, буквально кожен може сходу викласти своє бачення того, як керувати державою чи забивати 20 голів за гру. З українською модною спільнотою відбувається те ж саме, хоча з іншого боку виставляти аж надто високі стандарти для цієї індустрії у нашому модному просторі це все одно що піти зараз шукати мішленівські ресторани у київських підворітнях. Совок десятиліттями привчав нас насолоджуватися неповторним смаком паперових сосисок і салату олів'є та радіти, якщо вдається купувати одну пару потворних зате теплих чобіт за сезон, і ситуація не може кардинально змінитися за ті 10-15 років зусиль найпотужніших гравців цієї сфери, особливо зважаючи на те, що сили, спрямовані на вирощування модного покоління, мають неабиякий побічний ефект. Про побічні ефекти зараз і поговоримо.

Одночасно з тим, як українська мода завойовує все міцніші позиції, відбувається не лише популяризація, але й супутня їй міфологізація цієї сфери, основний акцент в якій стоїть на тому, що дотичність до моди автоматично робить тебе затребуваним у тусівці, а все те, що ти робиш – бажаним і гарним. Важкий труд і неймовірну кількість зусиль ніколи не було ані легко, ані популярно рекламувати, натомість глянцеві фото привертають погляди без всіляких зусиль, тож ті, хто насправді не можеть реалізувати себе ніде, вирішують, що мода - це якраз те, що їм потрібно.

Є талант витрачати гроші на шмаття? Тобі пряма дорога в стилісти, щоб мати доступ ще й до чужих коштів, приємним бонусом до яких є можливість спотворити клієнта і замість обурень почути слова вдячності, бо ти ж "стиліст"! Так і з'являються різного плану Сергії Пастухи, які не те що інших, вони себе нормально вдягнути не можуть і невміло приховують свою професійну імпотенцію тим, що видають за ексцентричність.

Маєш доступ до друкарського станка? Хоп! Може видавати модний журнал! Буди дотичним до створення глянцю набагато престижніше, ніж писати про корівники та перегній, хоча з огляду на деякі журнали видно, що корови авторам модних порад могли б бути все-таки ближчими.

Проявив непогані здібності на уроках праці в школі? Вмієш складати орігамі та вирізати аплікації? Тобі пряма дорога в дизайнери!

А твоїм саморобкам місце на подіумах!

І це ви ще й не здогадуєтеся про велизечну кількість локальних модних подій: Lviv Fashion Week, Kharkov Fashion Days, Odessa Fashion Day… Так можна продовжувати до бескіненості, причому з дробленням до зовсім вже локальних «модних днів» у Нових Васюках. Втім, незважаючи на вищенаведений неймовірний сум, ми рухаємося у правильному напрямі, бо головних модних механізми у нашій країні всього лиш два - Ukrainian Fashion Week та Mercedes-Benz Kiev Fashion Days - саме вони нагадують нашому суспільству кожні півроку про те, що мода у нас теж є.

Але незалежно від того, два гравця є на українському ринку чи 102, вони все одно знайдуть досить приводів, щоб бути саме конкурентами, хоча в реаліях української модної індустрії логічніше було б страти партнерами, а не перетворюватися на шимпанзе, які змагаються у тому, хто влучніше закидає іншого какашками. Тим більше, що ці дві події досить радикально візрізняються - несуть різну ідеологію і розставляють відмінні акценти.

Звичайно, обидві події присвячені моді, обидві мають своїх лідерів, які захоплені цим світом і занурені в нього кожна по-своєму, але на цьому усі збіги закінчуються. UFW цього року святкує 15-тиріччя, MBKFD вперше пройшли у 2010-у. Якщо UWF проходить за усталеною схемою, деякі покази з року в рік проходять ледь не в ідентичній послідовності, то MBKFD навіть з назвою не одразу визначилися. Перші роблять ставку на тих, кого вирощували роками, другі радо відкривають обійми назустріч новим іменам. Гості ж на UFW приходять виставляючи всі бренди, які тільки можна знайти в гардеробі, на MBKFD виставляють модні ідеї, а не імена. І от при всіх цих відмінностях, замість того, щоб у зосередитися на своїй роботі і спостереженні за досвідом інших, ці дві глиби українського модного бізнесу час від часу зриваються в істеричні взаємозвинувачування у недостатній модності, професіоналізмі, а іноді і в тому, що «рожей не вышел». Я серйозно. Напередодні тижня моди видання Казбека Бектурсунова (чоловіка ідейної натхненниці Kiev Fashion Days) виклало неймовірної глибини фізіогномічний та стилістичний аналіз учасників Українського тижня моди. Стаття мала назву «Як виглядає UFW» і далі були лише фото і імена.

Крутий стиль подачі матеріалу. Здається, що тренд "а остальное додумайте сами", випадково придуманий нашим президентом, таки прижився в масах. З іншого боку, якщо брати до уваги те, що конфлікт его є дуже типовим у світі моді, то відчизняна індустрія йде правильним шляхом.

І все ж, незважаючи, на взаємні звинувачення обом подіям вдалося продемонструвати часом і тро-ло-ло під час показів. На це і подивимося.

Ну і раз я вже згадала про світських гостей на початку тексту, ними ж я і закінчу, тому що як би там не було, публіка є ну дуже вже показовою.

Публіка KFD з усіх сил намагалася нести лозунг «Ми інші, ми нове покоління, ми не такі». Так дійсно, незважаючи на те, що є публіка, яка ходить на обидві події, для Київських днів моди вона схильна вдягатися більш вигадливо і так, щоб не дай Бог, ніхто їх не запідозрив у невідповідності високим модним стандартам. На ділі часом виходить так, ніби дев'ятикласниця з 80-их збирається на дискотеку. Що ж до UFW, то там відсутність ідей приховують засиллям брендів, ну, або просто тим, що дорого-багато. Хто є хто, здогадайтесь самі.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Приєднуюся до всіх критичних фб-коментарів.

ремарка:
лише мені (?) здається, що
"ЛОГІЧНІШЕ БУЛО Б СТРАТИ ПАРТНЕРАМИ, А НЕ ПЕРЕТВОРЮВАТИСЯ НА ШИМПАНЗЕ, ЯКІ ЗМАГАЮТЬСЯ У ТОМУ, ХТО ВЛУЧНІШЕ ЗАКИДАЄ ІНШОГО КАКАШКАМИ"
стосується в Україні далеко не лише фешн- , сказати б, ...індустрії??
;)