теги:

Доповнена реальність та штучний інтелект: як технології визначають нову еру медіа

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 11425 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 21/06/2019Дата публікації

IT і журналістика стають все більш тісно пов’язаними. Накладання одного досвіду на інший може бути дуже корисним для медіа. У цьому переконаний віце-президент компанії SoftServe Мет Коллморген. Він вважає, що цифрові технології не тільки вдосконалять медіа, а й допоможуть знайти нові шляхи монетизації контенту. Про це він розповів під час Львівського медіафоруму.

Конспект: Тетяна Вдовиченко, фото: Надя Миколаєнко

“Важкі для споживання”

Нові цифрові технології народжуюють нові формати медіа: онлайн-ресурси стають більш розвиненими, соціальні мережі виходять на рівень медіа, доставка контенту стає більш сервісною. Але ще лишаються ЗМІ, які можна назвати “важкими для споживання”. Традиційні ЗМІ – преса, радіо й телебачення – мають трансформуватися відповідно до викликів часу.

Якщо “важкі для споживання” медіа хочуть вижити й заробляти, то мають навчитися використовувати технологічний прогрес для своєї користі.

Проблемою є те, що великі мовники функціонують за своїми законами. Вони мають напрацьовану десятиліттями систему роботи, яку не так просто трансформувати під потреби сучасного користувача. Тут можна виділити два основні аспекти: зміна поведінки споживачів інформації та змагання за їхню увагу.

За останнє десятиліття поведінка споживачів змінилась докорінно. У SoftServe кажуть, що раніше глядачам необхідно було 13-15 секунд, щоб визначити, чи подобається їм матеріал. Зараз цей час зменшився майже втричі, рішення приймається за 6 секунд. До того ж, аудиторія стала більш вибагливою. Люди прагнуть дивитися відео, де хочуть, коли хочуть і в зручному для них форматі, не чекаючи певного часу, тут і зараз.

Якщо їх щось не влаштовує, вони звертаються до іншого ресурсу, який відповідатиме їхнім потребам. Це породжує змагання між традиційними мовниками та новими онлайн сервісами. Перші зазвичай поступаються другим, бо не витримують конкуренції.

Ми хочемо дивитись відео де ми хочемо, коли ми хочемо і в зручному для нас форматі.

Початок нової ери

Зараз телебаченню доводиться конкурувати з Netflix, Youtube та іншими відеосервісами. Споживачі більше не готові чекати виходу програми в конкретний час перед екраном телевізора, бо вони можуть отримати її будь-коли. Поява сервісів “на вимогу” стала третьою революцією телебачення. Частково це вирішилось завдяки Smart TV, але його вже не можна класифікувати як класичне телебачення. Це технології, які допомагають старим форматам ставати легшими для сприйняття.

Мет Коллморген, віце-президент компанії SoftServe

Мет Коллморген переконаний, що ще три роки тому вже розпочалася четверта революція телебачення. Розпочалася вона, коли великі мовники почали активно користуватися хмарними технологіями та переходити на доступніші платформи для кращої взаємодії зі своїми споживачами. Про це свідчить і стрімке збільшення прямих трансляцій, і бажання кожного мовника мати свою хмару, а отже, вчитися по-іншому монетизувати контент.

Якщо традиційні медіа можуть заробляти нетрадиційним для них способом, значить, вони трансформувалися у ресурси нового покоління.

Є три яскравих приклади медійних технологій, які репрезентують нове покоління.

Перший ‒ американський онлайн-сервіс з продажів Amazon, який допомагає монетизувати контент, створений класичним телебаченням. На хмарному сховищі Amazon Prime зберігаються тисячі телевізійних проектів, які можна завантажити за доступну ціну.

Другий ‒ Pluto TV. За допомогою цього стрімінгового ресурсу можна дивитись будь-які відео в будь-який час. Його унікальність полягає в поєднанні відео з Youtube та класичного телебачення на одній платформі. Медіа більше не конкурують у форматах, споживачі обирають лише зміст.

Третій ‒ відео в Facebook та Instagram. Розміщення класичного контенту у соціальних мережах є новим способом комунікації з аудиторією. Користувач може обрати для себе між відео і текстом, між короткою і довгою формою.

Розробники соціальних мереж стимулюють їхню еволюцію до соціальних медіа. Facebook Journalism Project співпрацює з місцевими газетами, радіостанціями, громадськими організаціями, веб-сайтами, щоб адаптувати соцмережу для розміщення та поширення новин. За словами Гвідо Булоу, керівника News Partnership for Facebook у Центральній Європі, проект має на меті знайти особливий підхід до кожного видавця та створити ту бізнес-модель, яка працюватиме саме для монетизації контенту. По-перше, соцмережа завдяки алгоритмам може якісно досліджувати аудиторію медіа: загальний зріз підписників, їхніх інтересів та побажань дозволить робити більш цільовий контент. По-друге, можливості фактчекінгу та аналізу розміщених матеріалів в перспективі мають допомогти уникати мови ворожнечі та маніпуляцій, а отже, створить здорову новинну екосистему.

Гвідо Булоу, керівник News Partnership for Facebook у Центральній Європі

Куди далі

Респонденти, які брали участь у дослідженні SoftServe, визначили три критичні напрямки, які необхідно вирішити і трансформувати у відповідь на запити аудиторії. Це створення і розподіл контенту, залучення аудиторії та монетизація. Для сучасного споживача важлива історія і формат, у якому її подаватимуть. Важливий доступ до історії у будь-який час та важлива її цінова доступність. За словами Коллморгена, у модернізації цих напрямків допомагатиме штучний інтелект та робота з великими даними. Залучення доповненої реальності та хмарних технологій може допомогти у розповіді історії.

Контент ‒ це не просто інформація, це історія, а її подача ‒ це мистецтво сторітелінгу.

Доповнена та віртуальна реальність. Зараз відповідні технології застосовуються у виробленні фільмів, але за кілька років ними будуть активно користуватися у всій журналістській діяльності. Щоб зняти фільм про океан, не обов’язково виходити у відкриті води всією знімальною групою. Достатньо мати зелений екран, човен та групу графічних дизайнерів, які можуть намалювати хвилі, точніше, 7 тисяч різних візуальних ефектів хвиль.

Штучний інтелект. Аналіз контенту стане простішим, але не механічним. Глибинне і всебічне дослідження відео і тексту уніфікується за допомогою певних напрацьованих алгоритмів. Штучний інтелект, для прикладу, вже використовують на Вімблдонському турнірі. Він вказав камерам найцікавіші для глядачів точки та обирав уривки для повторів завдяки аналізу їхньої реакції. Це збільшило кількість аудиторії на 14 мільйонів користувачів. Штучний інтелект також використовували під час трансляції весілля принца Гаррі та Меган Маркл. Технологія дозволяла розпізнавати обличчя гостей та при натисканні надавала інформацію про те, хто цей гість та як він пов’язаний з королівською родиною.

Великі дані. Найкраща робота з даними ‒ коли споживач отримує той контент, який йому потрібний, а не просто бачить у себе в стрічці найбільш популярні матеріали. Ми звикли трактувати користувачів як групи. Сучасні технології здатні вичленувати досвіди окремих споживачів, а отже дають можливість працювати з індивідами. Це дозволяє краще розуміти свою аудиторію, тобто, дає більше шансів її привабити, задіяти і втримати.

Трансляція відео, поєднання відео і тексту, приватність та персональний підбір контенту ‒ все це можуть забезпечити сучасні технології. Однак покладатись тільки на технології не можна. І технічний прогрес, і розвиток журналістики залежить від потреб і запитів аудиторії. Тому, які б можливості не відкривались на технологічному горизонті, варто розуміти, що ефективність всіх новацій, перш за все, пов’язана з людським фактором.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!