Хід конем. Молдова навчилася постачати свої товари в окупований Крим, українська влада безсила (РОЗСЛІДУВАННЯ)

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 2211 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 27/11/2017Дата публікації

У жовтні 2014 року президент України Петро Порошенко підписав закон «Про вільну економічну зону Крим», який прирівнює торгівлю з півостровом без дозволу офіційного Києва до фінансування тероризму. У 2015 році в Україні оголосили блокаду торгівлі з Кримом. Проте, попри санкції та заборони, Молдова продовжує торгувати з анексованим Кримом, використовуючи хитрі маршрути та російських посередників.

Текст: Любов Величко (Україна), Петр Гарчу (Молдова), Влад Тхорик (Молдова), Метин Джумагулов (Киргизстан)

Два директори, один завод

Ззовні винний завод «Маглів» в Алушті нагадує середземноморську віллу: неподалік від його яскраво-жовтих будівель б’ються об скелі хвилі Чорного моря, ростуть красиві пальми та сосни. До анексії завод вважався одним з найкращих виробників вин і коньяків в Україні.

Це підприємство було засноване у далекому 1876 році. На той час це був перший у Криму виробник вин та коньяків. За час існування на його долю випало чимало випробувань: реорганізація в радгосп, розорення після революції, важкий повоєнний час.

У 1997-му році потужності підприємства опинилися на балансі ТОВ «Маглів», яку заснували молдавська компанія «Молдавський стандарт» (їй тоді належало 50% статутного капіталу). Також серед засновників ТОВ «Маглів» -відомі кримські підприємці Анатолій Зотов (25%) і Сергій Тараненко (25%), які до анексії Криму вели бізнес не тільки в Криму, але і в Російській Федерації. Зараз левова частка в «Маглів» (97%) належить «Молдавському стандарту».

Завод з виробництва вин та коньяків «Маглів»

Через сім місяців після анексії Криму, за адресою заводу Зотов і Тараненко зареєстрували фірму ТОВ «Маглів» за російськими законами. Таким чином, на паперах в одній будівлі паралельно працювали дві фірми, які виробляють спиртні напої - українська і російська. Керівників у заводу теж було два: українську «Маглів» на той час очолював Михайло Жуков, а російську - уродженець Донецька Роман Попов.

Михайло Жуков був директором заводу «Маглів», коли підприємство на паперах отримало російського клона

Таке паралельне існування тривало півтора роки. Лише в березні 2016-го український «Маглів» офіційно переїхав в однокімнатну квартиру елітного житлового комплексу в передмісті Києва - в село Святопетрівське.

Кримський завод «Маглів» прописався у цьому будинку неподалік від Києва

Хід конем

І до, і після анексії Криму «Маглів» купував етикетки і пляшки у фірми «Молдавський стандарт», яка володіє в місті Твардіца (Молдова) фабрикою з виробництва коньячної продукції, граппи і віскі. Засновник і перший власник компанії - бізнесмен Микола Луцик, громадянин Болгарії і Белізу. Понад рік офіційним власником фірми значиться британська офшорка Mercat Developments Limited.

Завод «Молдавський стандарт»

Засновник компанії «Молдавський стандарт» Микола Луцик – знана у Молдові особа

За два роки до анексії «Маглів» отримав від молдавської фірми товарів із митною вартістю понад 1,9 млн євро. Однак протягом 2015-2017 рр. обсяг імпорту товарів з Молдови в Алушту обвалився майже вдвічі - до 1,1 млн євро.

За даними митних реєстрів Росії та України, з березня 2014-го року майже весь товар із Молдови до Криму вивозився транзитом через Україну. Правда, маршрут став вдвічі довшим, бо в торгову операцію вклинився ще один посередник - фірма із Росії. Тому товар їхав із Молдови через усю Україну, потім – перетинав російський кордон, і вже з Росії морським шляхом потрапляв на територію півострова.

Так, 13 березня 2014 року одна з останніх партій товару «Молдавського стандарту» в'їжджає до Криму без посередників. Одержувач - фірма «Маглів», місто Алушта.

23 квітня 2014 року у російській митній базі з'являється імпортер етикеток і пляшок для міцних алкогольних напоїв - «Молдавський стандарт». Кінцевий пункт постачання товару – місто Алушта. Але отримувач товару – не український «Маглів», а російська компанія «Вінтаж».

Дивний збіг: «Вінтаж» зареєстрований у місті Кримськ (Краснодарський край), і його від Криму відділяє тільки Керченська протока.

За даними митних реєстрів Росії, з квітня 2014 року по 2016 рік краснодарська фірма «Вінтаж» отримала у «Молдавського стандарту» товару на суму понад один мільйон євро. Це були переважно етикетки і пляшки для алкоголю.

Гра з документами

Щоб отримати додаткові підтвердження експорту молдавських товарів на окупований півострів, ми подзвонили російському фахівцю з митного оформлення Світлані Полулях під виглядом експортерів яблук з Гагаузії, чий товар хоче купити фірма із Криму.

З 2014 року Полулях кілька років поспіль обробляла документи на експорт від «Молдавського стандарту». Митний фахівець пояснила, як правильно (!) оформляти продукцію, яку відправляють з Молдови до Криму.

– З Молдови пишіть пункт призначення «Краснодар». Головне - не показати, що це Крим одержувач, в [митній] декларації він не повинен бути. Одержувач у вас – фірма в Краснодарському краї... Потім, щоб не перевантажуватися, укладаєте договір на внутрішнє перевезення з цим же перевізником. Декларацію в руки, виписали нову ЦМР-ку [міжнародна транспортна накладна] і – вперед, – проінструктувала жінка.

Світлана Полулях підтвердила існування фірми-посередника в ланцюжку доставки на півострів молдавських товарів, і порадила звернутися до представників російської компанії «Вінтаж», яка, за її словами, часто працює з Молдовою.

– Вони отримували товар у «Молдавського стандарту» – пляшки. Везли сюди в Кримськ, потім переправляли до Криму ці ж машини. Фірма «Вінтаж» називається, – сказала Полулях.

Під виглядом молдавських бізнесменів ми зв'язалися із директором фірми «Вінтаж» Валентином Ужаковим. В ході розмови бізнесмен поскаржився, що за посередництво в переправленні до Криму молдавського товару йому ще винні грошей.

Журналіст: Чи можливо з Молдови і до Алушти тільки на одному транспорті довезти?

Ужаков: Можна, можна.

Журналіст: «Молдстандарт» так робив?

Ужаков: Так.

Журналіст: Багато «Молдстандарт» вам винен грошей?

Ужаков: Ми від цього не постраждали. Нам винен завод [«Маглів»], ми винні «Молдстандарту». Ми ніби як взялися допомогти, а вийшло, що незавершена процедура.

«Маглів» пішов на дно

Директор «Молдавського стандарту» Василь Шошев категорично заперечує факт відправлення з Молдови продукції на півострів після його анексії.

- Ми не возимо в Крим дуже давно. Україна не пропускає транзит, оскільки юридично неможливо вантажити туди. З Україною співпрацюємо, ми продаємо коньячний спирт. Якщо ви принесете хоч один документ, де «Молдавський стандарт» постачає на «Маглів» – я капелюх зніму, – прокоментував він.

Відхиляє звинувачення в незаконній торгівлі і засновник «Молдавського стандарту» Микола Луцик:

- «Молдавському стандарту» на сьогоднішній день не належать жодні компанії в Криму. У вас невірна інформація, ми не відправляли до Криму товар. Етикетки і тару постачали в Краснодарський край, місцеві компанії є кінцевий пункт поставки.

Так чи інакше, окрім співпраці з кримським бізнесом, «Молдавський стандарт» співпрацює і з тими українськими фірмами, які знаходяться на материковій частині країни. За даними українського митного реєстру, з жовтня 2014 року по липень 2017 року компанія відправляла коньячний спирт і винний дистилят компаніям із Тернополя, Херсона, Одеси та Києва. Загальний обсяг експорту за три з половиною роки - близько 2,2 мільйона євро.

Разом з тим, у 2016 році «Молдавський стандарт» увійшов у п’ятірку найбільших експортерів Молдови, які скористалися режимом пільгового ввезення товарів до США.

А от у «Маглів» після анексії Криму справи пішли шкереберть. В 2014-му році завод працював собі у збиток, втративши 659 тисяч євро. В 2015-му – збіднів ще на 135 тисяч євро.

– Коли відбулися події переходу юрисдикції, завод [«Маглів»] перестав працювати, оскільки все майно молдавських або українських компаній захоплювали рейдери. Ці ж рейдери ввели процедуру банкрутства [фірми в Алушті], - сказав Луцик.

У квітні 2016-го року російський суд ввів процедуру банкрутства заводу «Маглів», і потім призначив розпорядником майна росіянина Руслана Друзіна.

Кримський двійник

За даними митного реєстру Росії, в 2015 і в 2016 році з Кримом також торгувала кишинівська фірма Berhord. Ця компанія експортувала на півострів промислове обладнання. Отримувала товар сімферопольська фірма з аналогічною назвою – «Берхорд», яку у 2007-му році заснував Андрій Свінцов. Він незмінно керує нею і донині, перереєструвавшись у 2015-му році на російську юрисдикцію.

Андрій Свинцов (в окулярах) – успішно веде бізнес із Кримом

За два роки Berhord продав своєму кримському двійнику товарів на загальну суму майже 1,3 мільйона євро.

Крім обладнання молдавського виробництва, Berhord продавала в Крим італійські товари.

Продукцію здебільшого возили транзитом через територію континентальної України.

- Ми не порушуємо законодавство ні Республіки Молдова, ні України, ані Росії. Ви краще розберіться, хто там військовий переворот влаштував в Києві, що створило таку ситуацію. Ми обслуговуємо Крим з 1999 року. Не знаю, яким чином вони [товари] потрапляють до Криму. Ми працюємо з компанією [«Берхорд»], яка зареєстрована в Краснодарі. Військовий переворот на Україні завдав і так величезної шкоди нашій компанії, яка знаходиться на межі банкрутства. Дайте нам спокій і не турбуйте нас, - сказав директор Berhord SRL Андрій Йосип.

Кримська фірма «Берхорд» бере участь у локальних небагатолюдних виставках

До речі, 10% Berhord SRL належить Ані Аворнік - дружині Георгія Аворніка, відомого в Молдові юриста, члена Вищої ради магістратури. За даними декларації про майно і особисті інтереси адвоката Аворніка, в 2016 році його родина отримала від Berhord понад 71 тисячу євро у вигляді дивідендів.

Частину товарів молдавани реалізовували і на території материкової України. За даними української митниці, у 2014-2016-му роках Berhord SRL експортувала в Україну товарів на суму понад півмільйона євро.

Закони є, а дій немає

Моніторингом виконання постанов офіційного Києва про заборону постачання товарів до Криму займається Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених громадян України. А визначає санкції стосовно компаній, які торгують з півостровом - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Санкції бувають трьох категорій: штрафи, припинення зовнішньоекономічної діяльності або введення індивідуального режиму ліцензування.

За українськими законами, санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства України.

- При застосуванні санкцій, видається наказ Мінекономрозвитку, в якому вказуються норми чинного законодавства, які були порушені, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити фірми, вид санкцій і дата, з якої ця санкція починає діяти, - пояснив державний секретар Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олексій Перевезцев.

Чиновник констатував - Мінекономрозвитку жодного разу не видавалися накази про застосування санкцій до юридичних осіб, які зареєстровані в Республіці Молдова і здійснювали експортні операції з АР Крим в 2014-2017 рр.

Обов'язок фіксації порушень юрособами митних правил лежить на Міністерстві фінансів, але відомство не веде обліку протоколів про порушення митних правил за фактом незаконного переміщення товарів через адміністративну межу з Кримом.

- Ми не здійснюємо окремий облік суб'єктів господарської діяльності нерезидентів України, а також тих, які зареєстровані на тимчасово окупованій території України, і облік їхніх господарських операцій, - повідомив в.о. директора Департаменту організації боротьби з митними правопорушеннями Міністерства фінансів України О. Сівірін.

Прокоментувати проблему незаконної торгівлі з півостровом погодився начальник відділу з питань конфліктного і постконфліктного врегулювання Міністерство з питань окупованих територій Юрій Самойленко:

- Ми моніторимо фірми, що незаконно торгують з Кримом. Але як ми можемо вплинути на них? Для цього є Державна прикордонна служба, Міграційна служба, Фіскальна служба, в підпорядкуванні якої є митниця. Тому ми відстежуємо, ми намагаємося максимально відстежувати, але для реальної боротьби у нас механізмів немає.

Чиновник зазначив, що в міністерстві не мають даних про те, як змінилася динаміка торгівлі з окупованим Кримом:

- Це не входить в компетенцію нашого міністерства, щоб знати в деталях цю ситуацію.

- Але ви говорите, що моніторите.

- Ми моніторимо. Але нас теж інформують. Нас інформують. Це називається ми моніторимо. Відстежуємо. Цікавимося. Але безпосередньо ми не відповідаємо за цей напрямок.

Зовнішньополітичне відомство Молдови на прохання українського МЗС неодноразово інформувало молдовський уряд, Торгово-промислову палату та Митну службу «про недопущення торгових угод і експортних операцій з півостровом Крим».

У Митній службі Молдови пояснили, що митні органи оформляють на експорт товари в багато країн, а також в Крим; декларант всього лиш має вказати у відповідних графах митної декларації країну призначення – Україна.

Дане розслідування опубліковано в рамках проекту "Follow the Money", що реалізується RISE Moldova і TOL, на основі гранту, наданого Міністерством закордонних справ Чехії і National Endowment for Democracy. Автори відповідальні за зміст статті і вона ніяк не виражає погляди Міністерства закордонних справ Чехії або National Endowment for Democracy.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!