Прожитковий мінімум потрібно збільшити, пільги - переглянути

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 76185 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 20/10/2009Дата публікації

Сьогодні Верховна Рада прийняла закон про підвищення соціальних стандартів. Про те чи вплине це рішення на інфляцію, що робити з безліччю пільг і який має бути прожитковий мінімум розповідає народний депутат (група "За Україну!") Володимир Карпук.

Ситуація в Україні щодо підвищення соціальних стандартів не є однозначною, тому що в нас соціальні пільги виплачуть 115 категоріям людей – 47 категорій громадян отримують відповідні пільги згідно професійної приналежності, більше 50 категорій – за соціальною і 14 категорій громадян отримують соціальні пільги за особливі заслуги перед державою.

Володимир КАРПУК, лікар, депутат ВР (громадський рух "За Україну!")

Україна попереду всіх держав світу за кількістю соціальних пільг - і це зумовлює значне фінансове навантаження на бюджет. Приміром, у проекті бюджету на 2010 рік 54 млрд грн (а це близько п’ятої частини всіх бюджетних видатків) піде лише на покриття боргу Пенсійного фонду. Тому потрібно досить реалістично підходити до соціальних ініціатив, які подаються тими чи іншими політичними силами.

Повинне бути розуміння і відповідальність як політиків, так і виборців, що зростання соціальних виплат при зменшенні кількості працюючих людей і зростанні кількості пільгових категорій – це величезний тягар для бюджету, непосильний, навіть, розвиненим країнам.

Для покращення ситуації в Пенсійному фонді необхідно нарешті реалізувати пенсійну реформу. В нас склалося така система, що весь пенсійний тягар несе держава. А разом з тим багато говориться про розвиток недержавного пенсійного забезпечення, яке є в інших країнах. Недержавні пенсійні фонди – це один з тих факторів, які повинні відіграти позитивну роль в пенсійному забезпеченні.

Якщо пенсію платитиме не тільки держава - це оздоровить економіку.

Фото ТСН

Коли мова йде про підвищення мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму, які виходять і з Блоку Литвина і з Партії регіонів, то виникає питання – чому ці політичні сили, маючи владу в уряді, з 2000 року не переглядали споживчого кошику, який формує прожитковий мінімум.

В минулому році рівень інфляції склав 23%, в цьому році він вже перевищив рівень 9% і до кінця року передбачається на рівні 13-15%. При цьому соціальні стандарти не переглядалися навіть з урахуванням наявної інфляції.

Рівень бідності на сьогоднішній день становить 748 грн, а наявні мінімальна заробітна плата і соціальні стандарти не забезпечують подолання межі бідності. Тому ми за підвищення соціальних стандартів – в групі «За Україну!» виступають за те, щоб привести прожитковий мінімум і мінімальну заробітну плату до того стану, який є в економіці на сьогоднішній день.

Найбільш відповідає цій проблематиці законопроект Олега Зарубінського (Блок Литвина), який передбачає, щоб прожитковий мінімум на одну особу становив з 1 січня 2010 року 848 грн, а мінімальна заробітна плата – 900 грн.

В той же час, Партія регіонів внесла законопроекти, кожен з яких окремо стосується прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати. В цих проектах законів значно більші цифри, - 1200 грн мінімальна заробітна плата (з 1 січня 2010 р.). Ці законопроекти далекі від реальних розрахунків.

Якщо проаналізувати бюджет 2010 року, то можна знайти кілька джерел фінансування соціальних виплат. Для прикладу – з 54 млрд грн для покриття боргів Пенсійного фонду 3 млрд грн передбачено для закупівлю медикаментів пенсіонерам. Це при тому, що весь бюджет Міністерства охорони здоров’я складає 4 млрд грн по загальному фонду.

Володимир Карпук: "Збільшення підтримки незахищених людей

не призведе до інфляції"

Але якщо підрахувати, то з цих 3 млрд грн для закупівлі ліків, на одного пенсіонера припадає 25 грн в місяць. Цієї суми пенсіонерові вочевидь не вистачить на ліки.

Це незначна сума для кожного, але в масштабах держбюджету 3 млрд грн краще було б направити на підвищення соціальних стандартів - і людина сама визначатиме, на що витрачати ці гроші.

Збільшення соціальної підтримки незахищених людей – це невеликі кошти в масштабах бюджету, тому я не думають, що це сприятиме росту інфляційних процесів. Це не ті видатки, які б впливали на інфляції.

На сьогодні немає реальних прорахунків щодо цифри коштів, необхідних для підвищення соцстандартів - відповідні міністерства отримали доручення обрахувати необхідну суму. Зараз йде спекуляція над цією цифрою, але відверто, чесно її назвати ніхто не може - називається сума від 8 млрд грн на цей рік. Але все одно це не є «ядерною бомбою», яка спричинить значну інфляцію.

Підвищення мінімальних заробітних плат в якійсь мірі нівелює різницю між висококваліфікованими працівниками і людьми, які не мають такого рівня. Скажімо, в медицині мінімальна заробітна плата складає близько 800 грн для молодших медичних працівників, а зарплата лікаря-завідуючого відділенням залишається на рівні 1200-1400 грн, тобто знову створюється прецедент в оплаті праці, коли фахівець високої кваліфікації отримує ледь більше.

Навколо соціальних стандартів є багато гри, адже коли не було виборів, коли була можливість переглянути соціальні виплати, цього не робилося. Адже і раніше вносилися (і БЮТом, і ПР) законопроекти щодо зміни прожиткового мінімуму, які передбачали щомісячну зміну рівня прожиткового мінімуму. Ці закони не проходили, але нині, коли наближається дата президентських виборів, ця тема стала навіть передумовою блокування парламенту.

В бізнес-структурах Партії регіонів є багато людей, які і за умов стабільної економічної ситуації виплачували своїм працівникам кошти на рівні мінімальної заробітної плати. І звичайно цим людям підвищення соціальних стандартів не вигідне, тому що це буде обмежувати їх у збагаченні. Адже для одних криза – це біда, зниження рівня добробуту, а для інших – це добра можливість збагатитися.

Для самої Тимошенко не вигідно заперечувати необхідність підвищення соціальних стандартів. Але в той же час для неї самої краще зберегти гроші, необхідні для підвищення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, на інші цілі, які би йшли в руслі її передвиборчих обіцянок.

Прийняття закону щодо підвищення соцстандартів зв’яже по руках прем’єра, якій вигідніше підвищувати виплати не абсолютно всім громадянам, а окремим організованим групам свідомих виборців – вчителям, лікарям, працівникам культури тощо. Остання ініціатива Тимошенко про підвищення зарплати бібліотекарям яскраво демонструє таку тенденцію.

Думаю, що перманентна боротьба з політичними гаслами і блокуванням парламенту триватиме до закінчення виборів президента. Непрацюючий парламент вигідний як БЮТ, так і ПР, адже стабільна робота ВР – це змога дати ґрунтовну оцінку економічної ситуації і слово правди про те, що діється в країні. Багатьом цього не потрібно, бо парламент здійснює контроль за використанням коштів.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!