Обама обманув європейських союзників. США так уже робили в 1970-ті

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 55643 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 24/09/2009Дата публікації

Сполучені Штати не розміщуватимуть систем протиракетної оборони (ПРО) у Польщі та Чехії. Вони встановлять їх деінде і невідомо коли. Ця звістка засмутила країни, які багато років готувалися до присутності американських військовиків на своїй території. Ця ж новина окрилила керівників Росії: вони відчули приємний присмак світового панування. Чому президент США Барак Обама зрадив сподівання європейців та ощасливив росіян?

Автор: Аманда ЩУР

Для початку трохи новітньої історії. Розгортати протиракетну оборону США почали у середині 80-х років. Відтоді і донині американці витратили на цей проект понад 150 млрд. доларів. Ідея розгортання антиракетного щита полягала в тому, щоб захистити США від ймовірної атаки ракетами дальньої дії.

Офіційно Вашингтон називав об’єктом загрози Іран. Проте на неформальному рівні було зрозуміло, що ПРО спрямована на стримування Росії, яка має найбільші запаси ядерної зброї у світі. Критики такого типу оборони вказували, що насправді жодних загроз з боку Іраку не існує.

У 90-х роках США швидко знайшли розуміння та підтримку у країнах, які колись належали до соцтабору – Польщі та Чехії. Вступивши до НАТО і турбуючись про власну безпеку, ці держави з радістю погодилися розмістити елементи протиракетної оборони на своїй території.

Для поляків та чехів було б серйозною гарантією спокою розміщення американських баз та постійна присутність американських військовиків.

Тим зрозуміліше розчарування європейців та емоційні випади керівників Польщі та Чехії - їх не заспокоїла навіть заява Пентагону про те, що замість стаціонарного ракетного щита США використає кораблі, які прикриють європейський повітряний простір ракетами-перехоплювачами.

Обама загравав з ведмедиками ще під час виборчої кампанії

У польських ЗМІ рішення Обами назвали зрадою, іменуючи відносини між двома країнами сумішшю кохання та розуму.

Польща у цих стосунках втілювала серце, а США – мозок.

Тому чиновники та журналісти взялися рахувати, скільки всього доброго та корисного зробила Польща для Америки за останні роки.

Екс-президент Польщі Лєх Валєнса, який посідає більш-менш зважену позицію у цьому питанні, сказав The Wall Street Journal: «Не те, щоб нам був потрібний цей щит. Справа в тому, як iз нами вчинили».

Чеська газета «Neviditelny pes» після офіційного повідомлення Штатів, що радар у Чехії не розмістять, опублікувала тематичний матеріал.

Цитата: «Це смішно, як влада Брдської області (де мав бути встановлений радар) тепер побивається через те, що не отримає обіцяних грошей. Їм за грошима треба тепер звернутися до Кремля. Якщо вони вдягнуть блазенські ковпаки та начеплять червоні носи, можливо, російські товариші оплатять їм ремонт доріг та очищувальні машини».

Інший чеський часопис «Reflex» взагалі написав пародію на телефонну розмову між прем’єром Чехії та президентом США. За версією газети, Барак Обама помилився номером і замість Володимира Путіна відрапортував щодо змінення планів з розташування ПРО Яну Фішеру (чеському прем'єру).

Керівництво Польщі та Чехії засмучене. Польща розраховувала на воєнну базу, Чехія – на радар. А поки що схоже, що виграла Росія.

Урядам і правлячим політичним силам вартувало чимало зусиль аби переконати опозицію і екологічних активістів у потребі розміщення у себе американських ПРО. До того ж ситуація ускладнювала стосунки з Росією, яка постачає енергоносії в ці країни.

Загалом для американців це звична практика - зверхньо ставитися до свої слабших союзників. Аналогічна історія сталася у 70-тих роках.

Американський президент Картер висловив ідею розмістити у Німеччині нейтронну бомбу. Тодішньому німецькому канцлеру Гельмуту Шмідту вартувало чимало зусиль переконати громадськість і власну партію в необхідності цього рішення. Це забрало декілька років - а коли все було залагоджено, американці... відмовилися від своєї ідеї. Шмідт з цього часу дуже холодно ставився до США і намагався не мати справи з Білим домом.

Тепер трохи найновітнішої історії. Під час своєї передвиборчої кампанії Барак Обама не звертав особливої уваги на протиракетну оборону. Тим часом у останні місяці свого керування Джордж Буш намагався прискорити справи з розміщення ПРО у Європі.

Американці більше сподівалися на Обаму як на приборкувача внутрішніх негараздів. Про зовнішню політику молодого президента можна було лише здогадуватися. Коли ж Обаму було обрано, лідери європейських країн намагалися якнайшвидше запросити нового президента США у гості, щоб сфотографуватися з ним, іронізували західні ЗМІ.

Міжнародні орієнтири Обами стали зрозумілі після липневого візиту до Росії. Розпочалася ера російсько-американських стосунків, яку тепер називають «Перезавантаження».

6 липня у Москві Обама та його російський колега Медвєдєв домовлялися щодо продовження дії угоди про скорочення стратегічних озброєнь (термін її дії закінчується у грудні). Йшлося про скорочення протягом найближчих десяти років до 1500-1675 боєголовок з кожної зі сторін.

Хоча Росії вигідне таке роззброєння, бо вона не здатна підтримувати в робочому стані і модернізувати свій ядерний потенціал, Кремль вправно прив’язав до питання роззброєння протиракетну оборону США. Керівництво РФ фактично виставило ультиматум: або ви згортаєте свою ПРО, або ми робитимемо те, що нам заманеться з нашими боєголовками.

США збиралося розмістити у Польщі отакі от ракети "Петріот"

Тепер, якими б не були мотиви Обами, коли він відмовився від розміщення систем ПРО у Європі, це рішення все одно пов’язуватимуть з реверансом убік Росії.

Російські лідери навіть не приховували вдоволеності рішенням Вашингтона.

Президент РФ Медвєдєв від радощів запропонував підписати нову угоду, домовившись про 1300 одиниць боєголовок з кожної зі сторін.

Американська преса здебільшого аплодувала Обамі, називаючи його рішення мудрим.

Можливо, Барак Обама, з першого дня відчуваючи себе мeсією, поставив собі за завдання глобальне ядерне знезброєння. Щоб увійти в історію як людина, які звільнила світ від ядерної зброї, він розпочав прямо зараз і готовий до будь-яких компромісів. Так колись починав і Михайло Сергійович Горбачов.

Проте деякі впливові ЗМІ - наприклад, «The Washington Post» - побачили в цьому кроці молодого президента капітуляцію перед Москвою. Мовляв, Росія «перегледіла» США, утвердившись у думці, що найближчі роки з Америкою цілком можна буде розмовляти мовою ультиматумів та витискати потрібні рішення.

«The Washington Times» назвав зовнішню політику Обами найгіршою серед усіх американських президентів. Часопис наголошує, що за дуже короткий час новий президент програв майже на всіх міжнародних фронтах.

Діапазон помилок Обами дуже широкий: від подарунку Гордону Брауну набору ДВД-дисків, не відформатованих під європейський формат, до ситуації з ПРО. При чому кількість казусних ситуацій з Обамою в інших країнах уже можна порівнювати з його скандальним попередником.

Виправдовувати наразі програшну міжнародну політику Обами економією коштів на ці цілі не варто. У США, на відміну від України, не бояться друкувати гроші. Це не буде катастрофою для країни. Тому іще взимку - для того, щоб забезпечити передвиборчі наміри Обами - було прийняте рішення про друк мільярдів доларів.

Швидше за все, Обама поводиться таким чином, бо йому просто не має справи до "зовнішнього" світу – він, на відміну від свого попередника, не переймається іміджем і успіхами США за кордоном. Зрештою, це одна з ключових рис американських президентів-демократів.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!