Що насправді робиться в економіці за помпезними звітами Тимошенко?

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 74501 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 02/09/2009Дата публікації

Вже кілька місяців поспіль урядова команда помпезно звітує про неабиякі досягнення вітчизняної промисловості. Натомість міжнародні фінансові інститути не припиняють погіршувати макроекономічні прогнози для нашої країни. Це геть збиває з пантелику пересічних українців, котрі не полишають надії розібратися, що ж відбувається з українською економікою насправді.

АВТОР: Павло Контрактович

«Четвертий місяць ми спостерігаємо стабільне i впевнене збільшення обсягів промислового виробництва, - заявила Юлія Тимошенко, відкриваючи одне з липневих засідань Кабміну. - Це дозволяє сподіватися, що Україна вже пройшла найгірші часи впливу світової фінансової кризи на її економіку».

Привід для такого оптимізму Юлія Володимирівна знайшла у даних Держкомстату - який звітував, що у червні промислове виробництво зросло (стосовно травня) на рекордні у цьому році 3,1%.

Ще більше потішили урядовців показники розвитку промисловості за липень цього року. За попередніми підрахунками Мінпромполітики, стосовно попереднього місяця наша промисловість додала 16%.

Утім, міжнародні експерти начебто не помічаючи наших досягнень, дедалі гірше оцінюючи перспективи вітчизняної економіки під керівництвом Тимошенко.

Якщо у первісній версії Меморандуму співробітництва української влади і Міжнародного валютного фонду (МВФ) ішлося про тривідсоткове скорочення ВВП України на кінець року, то вже в червні у переглянутому варіанті документу очікуване падіння зафіксоване на рівні 8%. Місяць потому МВФ повідомив про подальше погіршення прогнозу – падіння вітчизняного ВВП має скласти 14%.

Металургічний донор української промисловості залежить від світової кон'юнктури

Такі розбіжності в оцінках стану української економіки мають доволі просте пояснення: урядові і іноземні експерти беруть до уваги геть різні статистичні показники (статистика, до речі, завжди відкривала владі неабиякі можливості для маніпулювань).

Кабмінівські економісти задля створення райдужної картини порівнюють поточний стан промвиробництва з даними попереднього місяця. Хоча, аби уявити реальний стан речей завжди бралися до уваги показники аналогічного місяця попереднього року.

Отже, якщо зважити саме на них, маємо таке: у червні 2009 р промислове виробництво у порівнянні з червнем минулого року скоротилося на 27,5%, у травні і квітні (у порівнянні з тими ж місяцями минулого року) – на 31,8%. Себто насправді маємо не збільшення виробництва, а лише деяке гальмування його стрімкого падіння.

Найгірше ж те, що сумне лідерство промислового згортання офіційна статистика фіксує у машинобудівництві («мінус» 48% у червні до червня минулого року), виробництві будматеріалів («мінус» 42,2%), металургії (-39,3%), а також хімії і нафтохімії (- 25,3%). Бо ж саме металургія і хімія до недавніх часів залишалися локомотивами вітчизняної економіки.

Частка металургії в українському експорті сягає 45% усіх товарних постачань на зовнішні ринки, продукції хімічної промисловості – ще близько 10%. Ці галузі забезпечували до 80% усієї валютної виручки країни.

Катастрофічне скорочення споживання сировини на світових ринках у період кризи поставило металургію і хімпром на межу виживання. І, за великим рахунком, майбутнє колишніх лідерів нашої економіки залежатиме аж ніяк не від урядових дій або його бездіяльності, а від ситуації на світових ринках.

Ніни аналітики обережно прогнозують можливе покращення ситуації в металургії і хімії в другому півріччі, коли економіки Росії та Китаю (на ці країни припадає відповідно 19,7% та 4,9% українського експорту згадуваних галузей) відчують позитивні результати від впровадження стабілізаційних дій.

Донині стрімке падіння вітчизняного виробництва стримувалося за рахунок аграрного сектору. За даними Нацбанку, у січні-липні цього року він зріс на 3,8%. Однак експерти вважають, що і ця галузь демонструватиме позитивну динаміку не довго.

«До кінця поточного року сільське господарство може вийти у «мінус». Падіння виробництва за річними результатами неминуче через скорочення врожаю зернових із минулорічних 53 млн т до 42-43 млн т», - пояснює аналітик інвестиційної компанії Phoenix Capital Андрій Нєстєрук.

За словами економіста ІК «Тройка Діалог Україна» Ірини Піонтковської, найменш за всіх падіння зачепило сектор послуг і галузі, пов’язані з виробництвом споживчих товарів. Оскільки населення, що масово вилучало депозити із банківської системі, в умовах нестабільності вважало за доцільне витрачати гроші, таким чином хоч якось рятуючи їх від знецінення.

До того ж вітчизняним виробникам пішла на користь девальвація гривні – зміцнення долара і євро призвело до здорожчання імпортних товарів, споживання яких зменшилось на користь вітчизняних аналогів.

Але тепер довіра до банківської системи з боку населення поступово повертається. У травні загальний обсяг депозитів збільшився на 1,1 млрд грн. (0,3%), у червні – ще на 3,9 млрд грн. (1,3%), тоді як з січня по квітень із банків було вилучено 45,69 млрд грн. (12,8%).

Себто грошовиті українці знов віддають гроші банкірам, інші ж скорочують витрати через зменшення прибутків. За даними Держкомстату, у липні реальні зарплати наших громадян скоротилися на 10%.

Україна, на відміну від заможних держав, не може підтримувати споживання штучно, як от Японія, роздаючи населенню готівку, або як деякі європейські країни вкупі з США - впроваджуючи програми лояльності для стимулювання попиту на новенькі авто.

Відтак, вже найближчим часом варто очікувати погіршення стану сфери послуг і галузей, орієнтованих на кінцеве споживання. За підрахунками Міжнародного центру перспективних досліджень, у поточному році приватне споживання скоротиться на 13,2%, у тому числі також і за рахунок припинення споживчого кредитування.

Нарешті маємо розвіяти ще один урядовий міф відносно того, що кризу в країні вдалося подолати в тому числі за рахунок притоку у другому кварталі іноземних інвестицій.

Дійсно, у квітні-червні обсяг капіталу, що надійшов в Україну, подвоївся. Та знову ж таки - лише у порівнянні с січнем-березнем.

У другому кварталі в країну було вкладено $1539 млн, що складає «мінус» 56,7% до другого кварталу 2008 року. До того ж, слід зазначити, що одночасно з країни вилучено $343 млн.

При цьому гроші забирали держави, що традиційно були найбільшими інвесторами (США – $29 млн, Росія - $9 млн, Швеція – майже $1 млн). А третину капіталу за квітень-червень Україною залучено з офшорних зон, зокрема, з Аруби – 17,8% або $274 млн та Кіпру – 14,8% або $228 млн.

Себто значна частина іноземних інвестицій може належати вітчизняному бізнесу, який таким чином оптимізує оподаткування. Гроші, як правило, спрямовувалися у галузі із швидким оборотом капіталу (фінансова діяльність, оренда майна, нафтохімічна і хімічна та харчова промисловість, а також торгівля).

Натомість такі важливі для забезпечення виходу економіки з кризи сільське господарство і машинобудування отримали разом лише $66 млн (4% приросту).

Саме тому незалежні вітчизняні експерти прогнозують, що річні показники згортання ВВП можуть сягнути 15-20%. І додають, що цифри могли б бути ще більшими, якби бізнес заради виживання не пішов у тінь.

«Рівень тіньової економіки, офіційно визнаної державою, на кінець поточного року може сягнути 40% ВВП, тоді як за результатами 2008-го цей рівень не перевищував 31%», - вважає генеральний директор КУА «Інеко-Інвест» Олег Морква.

Такий сценарій розвитку подій загрожує серйозними проблемами для бюджету, дефіцит якого, за деякими оцінками, може зрости до 7-8% ВВП.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!