У

У Криму через Фірташа сваряться регіонали, комуністи і вітренківці

Нинішній рік виявився фатальним для більшості політсил Криму – на півострові масові партійні розколи. Між собою сваряться усі сили, які позиціонують себе як проросійські. Кажуть, що винен в усьому Фірташ.

Автор: Михайло Капустін

Дмитро Фірташ, який контролює великі бюджетоформуючі підприємства півострова – ЗАТ “Кримський титан” та ВАТ “Кримський содовий завод”, у політичних процесах автономії участі не брав. Однак необхідність захищати свої економічні активи від нападів Тимошенко, вочевидь спонукали газово-хімічного олігарха спробувати взяти у свої руки владу Криму.

Регіонали б’ються – газу немає

Ім'я українського олігарха вперше виринуло у кримській політиці у грудні минулого року, коли в парламенті автономії відбулася спроба перевороту. Тоді представники різних політичних сил спробували усунути з посади спікера парламенту автономії, члена Партії регіонів Анатолія Гриценка, однаково близького до групи Ріната Ахметова і до екс-голови Секретаріату Президента Віктора Балоги (аналогічні події одночасно почалися в Сімферопольській міськраді, де об'єктом атаки став мер-регіонал Геннадій Бабенко).

Фірташ інвестує у кримську політику, щоб упевненіше почуватися в українській економіці?

Головною рушійною силою обох процесів виявилися партія «Русский блок», з якою місцеві регіонали свого часу створили передвиборчий блок «За Януковича!», і частина біло-блакитних, орієнтована на лідера кримської організації ПР, нардепа Василя Кисельова.

Пізніше з'ясувалося, що коріння конфлікту тягнеться до Києва, а саме – до впливових регіоналів Сергія Льовочкіна і Юрія Бойка, яких вважають близькими до Фірташа. Так, під час однієї з внутрішньопартійних розборок у керівництві біло-блакитних заступник голови ПР Борис Колесніков нібито емоційно поцікавився у Льовочкіна: «Чи не ти в обхід партії і фракції намагаєшся голову кримського парламенту змінити?»

За невдалим парламентським путчем слідував внутрішньопартійний розкол кримських регіоналів. У партії чітко сформувалися два ворожі табори: прихильники голови ВР АРК Гриценка і лідера кримської парторганізації Кисельова.

Почалася кадрова лихоманка у виконавчих органах влади автономії. У середині лютого кримський спікер, який зумів зберегти своє крісло, привселюдно розповів про намагання усунення з посади голови уряду АРК, а також регіонала Віктора Плакиди. З його слів, на посаду кримського прем'єра мітить голова державної компанії «Чорноморнафтогаз», депутат Верховної Ради Криму Анатолій Присяжнюк, обраний за списками Компартії, якого вважають людиною, близькою до Юрія Бойка.

Регіонали у Криму не те, що не блокуються з іншими, але вже й сваряться між собою

При цьому Гриценко прозоро натякнув, що частиною плану зміни голови уряду автономії стало відключення від газу кримських котелень, що спричинило зупинку роботи шкіл і об'єктів соцкультпобуту. «Я вважаю, що це було зроблено умисно для того, щоб дестабілізувати ситуацію в АРК», – заявив тоді кримський спікер.

Хто кульгає лівою? Комуніст Грач починає власну гру

Паралельно розвивалися внутрішньопартійні конфлікти у кримських організаціях лівих партій.

Першим дав тріщину місцевий осередок компартії, яка завжди вважалася монолітною. Приводом для розладу стало активне просторікування лідера кримських комуністів Леоніда Грача щодо скандалу навколо розлучення Петра Симоненка. Це коштувало Грачеві місця у складі президії КПУ. Як наслідок, частина місцевих продовжувачів справи Леніна вирішили не підкорятися Грачу, протиставляючи його центральному керівництву партії на чолі з Симоненком.

Масла у вогонь підлив російський бізнесмен і - за чутками - спонсор КПУ Костянтин Григоришин, який натякнув на зв'язок Грача з Фірташем: «Мені по-людськи неприємна моральна зовнішність людей, які з метою боротьби за владу публічно обговорюють обставини особистого життя своїх колег, користуючись при цьому грошима торговців "смердючим газом" і новоспечених зірок телеканалу "Інтер"».

У відповідь на репресії з боку центрального керівництва КПУ Грач почав створювати власний політичний проект. Організація, яку назвали «Блок Грача "За новый Крым"», почала активну агітаційну роботу, а в офісі засіли російські політтехнологи.

Партійний конкурент Симоненка Леонід Грач вирішив стати не комуністом, а "зановокримістом"

Фінансову підтримку в розкручуванні нової політсили, до якої вже приєднався «Союз лівих сил» Василя Волги, за деякими даними, надає той самий газово-хімічний олігарх, про що, до речі, відкрито заявив лідер кримської організації БЮТ нардеп Андрій Сенченко. «Що стосується фінансування, то, вочевидь, що Фірташ для Грача – це саме те. Я не виключаю і навіть упевнений, що саме він його фінансує», – сказав він в інтерв'ю російській агенції «Новый регион».

Як Вітренко заради спонсорів розколола власну організацію

Серед низки кримських розколів, мабуть, найскандальнішим виявився розкол вітренківців. Формальним приводом для розборок стали дії лідера місцевої організації ПСПУ Валерія Іванова, який останнім часом помітно зближувався з кримським спікером Анатолієм Гриценко і його оточенням.

Всупереч бажанню центрального керівництва партії, вітренківці у Верховній Раді АРК підтримали кримський уряд під час критичного голосування, а їхні соратники в Сімферопольській міськраді допомогли мерові міста Геннадієві Бабенку утриматися в кріслі і розправитися з його опонентами.

За власними розборками вітренківці забули, що й цього року треба спробувати завадити проведенню спільних із НАТО навчань

Як результат, лідер кримської організації ПСПУ Валерій Іванов і його найближчі прихильники позбулися партквитків, а кілька міських і районних осередків партії було розпущено. З такими рішеннями центрального партійного керівництва кримські вітренківці не погодилися і вже серйозно задумалися про самостійне політичне плавання.

Істинні мотиви дій Наталії Вітренко, яка фактично своїми руками знищила працездатну і достатньо міцну кримську організацію ПСПУ, поки залишаються невідомими. Але те, з яким завзяттям вона відстоювала необхідність зміни керівництва Криму і Сімферополя, дає змогу припустити, що таким було бажання її фінансових спонсорів, серед яких всі називають того ж таки Фірташа.

До речі, сімферопольський мер Геннадій Бабенко в одному зі своїх інтерв'ю підтвердив, що спроби переворотів у Верховній Раді АРК і міськраді кримської столиці – ланки одного ланцюга.

«Все у нашому житті пов'язано, – сказав він. – І найголовніше – якщо ми поставимо питання, кому це вигідно, і все прорахуємо, то дізнаємося, що одні і ті ж сили, одні і ті ж гроші, завезені до Криму, працюють для цього. Тому що не кримчанам це потрібно, а людям, які, скажемо так – керують ззовні».

Проросійські і ліві партії перегруповуються у нові блоки

Як не парадоксально, але розколи у проросійських організаціях півострова у жодному випадку не зменшили вплив Росії на Крим. У всіх деформованих партіях ворожі угруповання однаково залежні від Кремля і його «чорної каси».

Нині відбувається активне переформатування політичних сил з метою створення єдиного проросійського блоку, основою якого може стати зазначений «Блок Грача «За новый Крым».

Лідер кримських комуністів, який вже був головою ВР АРК з 1998 по 2002 роки, не приховує свого бажання повернутися в це крісло. З його слів, у новий блок, окрім комуністів, могли б увійти «Русский блок», ПСПУ і соціалісти. Але доки в блок увійшов тільки «Союз лівих сил» Василя Волги.

Ходити зі смолоскипами тепер можна буде тільки з дозволу Фірташа?

Партії, які Грач волів би побачити у своєму блоці, поки не поспішають йти під його крило, проте також почали процес об'єднання.

На початку травня лідер ПСПУ Наталія Вітренко, очільник партії «Русский блок» Олександр Свістунов і голова Російської общини Криму (громадської організації, що була на минулих виборах сателітом Партії регіонів) Сергій Цеков підписали угоду «про об'єднання зусиль», що фактично є свідоцтвом їхньої спільної участі в майбутніх виборах.

До цього союзу може долучитися і частина колишніх членів кримської організації Соцпартії України, яка після розколу сформувала місцевий осередок партії «Справедливість». Заступник голови кримської організації «Справедливості» Геннадій Алексєєв заявив, що партія веде перемовини з лідером ПСПУ Наталією Вітренко про створення єдиного виборчого блоку, до якого можуть увійти кримські комуністи і «Союз лівих сил».

Фірташ формує політичні активи для торгу з Києвом

Якщо такий російсько-лівий блок, дійсно, сформується, то у регіоналів, які звиклих вважати Крим своєю вотчиною, з'явиться достатньо серйозний конкурент.

Особливо якщо врахувати, що кримська організація ПР помітно втрачає підтримку місцевого електорату і розколота на два табори, один з яких зацікавлений у зміні нинішнього біло-блакитного керівництва автономії.

На "регіональне" місце під кримським сонцем претендують от навіть такі політичні екзоти

І навіть якщо новій політсилі вдасться зайняти хоча б 15% місць в парламенті Криму, то можна практично не сумніватися, що такий майстер інтриг, як Леонід Грач, зуміє виторгувати для себе крісло спікера. Тим більше, що підтримка Кремля йому гарантована, а це означає, що вплив Києва на півострові буде ще меншим.

Новий кримський парламент комуністсько-проросійського спрямування може стати не тільки черговим викликом для української держави, але і предметом великого торгу для Дмитра Фірташа, який за допомогою приручених властей автономії спробує, як мінімум, захистити свої бізнес-активи в Криму.

політика регінали пспу янукович вітренко спу русскій блок крим фірташ

Знак гривні
Знак гривні