Литвин і "Россия кабацкая". Наші політики та їхні літературні цитати

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 117103 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 09/12/2009Дата публікації

Щойно вітчизняні політики когось цитують, в країні починає панувати атмосфера передачі «Що? Де? Коли?» При цьому український істеблішмент мимоволі виступає в амплуа знавців, а країна - командою телеглядачів. Озброєний пошуковиками електорат із задоволенням виявляє «ляпи» обранців. Буває, звичайно, неприємно, коли в калюжу сяде той, кому співчуваєш, але це не страшно. Адже рано чи пізно конкуренти наздоженуть.

У гуглі, яндексі, вікіпедії та інших мережевих шпаргалках порпався: Антон ЗІКОРА

Для штабів політиків помилка опонентів - свято вже не аматорське, а професійне. Уявляю, як у Партії регіонів зраділи, коли Юлія Тимошенко процитувала в Польщі «свого улюбленого поета Есхіла».

Нагадаємо, прем'єр тоді привела слова не Есхіла, а Кеннеді, причому в абсолютно вільному перекладі: «Навіть у сні біль, який не забувається, крапля за краплею лягає на серце, поки в нашому розпачі проти нашої волі не прийде розум через волю Божу».

Ти - для Батьківщини

Я набрав у пошукових системах слова «цитати Кеннеді» і мені видало таку чудову фразу: «Не питай, що твоя батьківщина може зробити для тебе, - спитай, що ти можеш зробити для своєї батьківщини».

Уявляєте, як би гарно і двозначно (враховуючи назву її партії) звучало б це з вуст Юлії Володимирівни. А вона б знайшла куди це вставити.

До речі, цей прорахунок не єдиний у Тимошенко. «Як писав великий Каменяр, - говорилося в її привітанні громаді Чернівців до ювілею міста, - «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була. Яка біда мене, яка чума косила! - А сила знову розцвіла».

Команда «телеглядачів» відразу ж підмітила, що ці рядки були написані зовсім не «каменярем» - Іваном Франком, а Павлом Тичиною.

І відлилися Віктору Федоровичу всі його сльози за Анну Ахматову, сплутаною з Анною Ахмєтовою; за Гулака-Артемовського, якого він перехрестив в Гулака-Артьомовського. За звернення до залу під час цитування Достоєвського, коли він не міг згадати, що ж, на думку класика, врятує світ.

Ну, і звичайно, за Бабеля, який виявився Бебелем. «Я хочу навести цю фразу одного з героїв Бебеля: «Если хотите что-нибудь наблюдать из жизни, то зайдите к нам на двор – есть с чего посмеяться», - сказав Янукович в Одесі, де дещо знають про свого земляка.

Литвин теж знає, як виглядають книги

Смішно? А ось пошукач показує, що Август Бебель - прекрасний автор, про що, зокрема, свідчить його книга «Жінка і соціалізм». І Віктор Федорович міг би процитувати з нього, наприклад, таку фразу: «Шлюб представляє одну сторону статевого життя буржуазного суспільства («буржуазне» треба замінити на «сучасне українське» - А. З.), проституція - іншу. Шлюб - лицьовий бік медалі, проституція - зворотний. Якщо чоловіки не знаходять задоволення у шлюбі, вони звичайно шукають його у проституції».

До речі, набираючи в Гуглі слова «если хотите что-нибудь наблюдать из жизни, то зайдите к нам на двор – есть с чего посмеяться», ви побачите в першу чергу цитати, з Януковича, який «цитує Бебеля». Якщо хочете здатися інтелектуалом, будьте обережні, інакше можете процитувати Бабеля у виконанні Януковича під вивіскою Бебеля.

На цьому тлі факт, що Янукович сплутав поета Павла Безпощадного з Павлом Безсмертним, зовсім незначний. На жаль, пошукові системи на слова «поет Безпощадний» і «поет Безсмертний» видають тільки посилання на Януковича. Тому порадити, на жаль, нічого не можу.

«Шевченко - Русской земли человек замечательный»

Ще я пам'ятаю, як глава регіоналів на з'їзді своєї партії, намагаючись продемонструвати знання шкільної програми, процитував Некрасова. Віктор Федорович, зокрема, сказав про те, як невеликій купці обраних живеться «весело вІльготно».

А ось що б міг процитувати (з папірця!) Віктор Федорович із Некрасова, так це такі прекрасні рядки:

«Не предавайтесь особой унылости:

Случай предвиденный, чуть не желательный.

Так погибает по божией милости

Русской земли человек замечательный…»

Привід для цих слів підібрати не складно, вірш називається «На смерть Шевченко».

До речі, найбільше на трупі інтелектуальності Тимошенко танцювала Ганна Герман. Хоча, відповідаючи на питання про свої улюблені книжки, якось сказала, що це Сенека "Листи до Луцилія" та «Заратустра» Ніцше.

Правильна назва: Сенека «Моральні листа до Луцилія» і Ніцше «Так говорив Заратустра». Поки що ставимо залік, але наступного разу будьте уважніше, пані Ганно. Ви не юрист і не економіст, як більшість ваших товаришів, і прекрасно знаєте, що неправильна назва книги може обернутися для студента переcкладанням.

А взагалі колеги помітили, що найбільш читаючі політики в Україні - Литвин, Мороз і Табачник. Спікер парламенту зміцнює свій образ інтелектуала тим, що в супроводі камер ходить крамницями, довго і вдумливо гортаючи книги, а потім купує їх.

Під час одного з таких походів мені вдалося побачити, як спікер купив книгу «Повчання» Володимира Мономаха і повідомив, що любить книги з української історії.

Оскільки тур Литвина був присвячений відкриттю магазину української книги, я попросив назвати його три українські книги, прочитаних ним останнім часом. З властивою йому ухильністю спікер повідомив, що останнім часом у нього мало часу, щоб читати. Після чого плавно перейшов до книги «Россия кабацкая», яка все ж зачепила його з недавно прочитаного.

Що стосується інтелігентності і освіченості Олександра Мороза, то, здавалося б, йому рівних немає. І підтвердження цього - той факт, що свого часу він, замість читати закони в парламенті, писав вірші. Тільки, визнаємо, вірші ці досить посередні. Якщо хочете, знайдіть їх в Інтернеті, а я вже з цього приводу писав, і не хочу повторюватися.

Дешевий клоун із масою цитат

Зате Дмитро Табачник, схоже, дійсно людина книги. Одного разу я слухав його промову - так він в ній стільки навів цитат із класики, що за свою неосвіченість стало соромно не тільки мені. Перевірити, чи не плутає він чого, я не міг: при мені був ноутбук, але в приміщенні був відсутній вай-фай. Довелося повірити на слово.

Зауважте, у своєму огляді від мене більше всіх дісталося Партії регіонів, але я визнаю, що регіонал Табачник - найбільш освічений з усіх політиків. Недаремно ж його однопартієць Борис Колесников вважає Табачника «випадковим епізодом» в ПР і називає «дешевим клоуном». Дійсно, який він після цього регіонал?

Також по праву може вважатися інтелектуалом заступник київського мера.

Подивіться, як він у цьому ролику майже непомітно і без запинки підказує своєму шефові назви творів Михайла Булгакова. А ви кажете: низький рівень українських політиків.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!