PISA-шок для України: Чому освіченість українських школярів нижча за середній рівень у світі

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 8971 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 05/12/2019Дата публікації

Результати українських учнів нижчі за середні по країнах ОЕСР. Українські підлітки найбільше відстають з математики. В Україні існує значний розрив між середніми результатами учнів по країні й результатами «хороших» шкіл. І саме в цьому, ймовірно, є одна з головних причин низьких результатів України. Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 прямо говорить про PISA-шок.

Конспектував звіт: Артем Чапай

Повний національний звіт можна прочитати на сайті Центру оцінки якості освіти – а ми наводимо його конспект.

Як працює PISA

Міжнародне дослідження якості освіти PISA, яке майже 20 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту в світі. На сьогодні в дослідженні беруть участь майже 90 країн, на які припадає 3/4 населення планети. Воно проводиться кожні три роки. Україна вперше взяла участь в основному етапі – вперше й шокована.

В національному звіті представлено детальну інформацію про результати навчальних досягнень українських 15-річних підлітків у таких галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни. Вибірка підлітків, які проходили тестування, була репрезентативною для всієї України (крім тимчасово окупованих територій) – за типом населеного пункту, за типом навчального закладу тощо.

Особливістю PISA є те, що це дослідження НЕ перевіряє того, чи засвоїли учні / студенти різних країн зміст їхніх національних освітніх програм із читання, математики чи природничо-наукових дисциплін. Воно оцінює те, наскільки 15-річні підлітки здатні використовувати ці знання на практиці в ситуаціях, максимально наближених до реального життя – для подальшого навчання й поза межами освітнього простору.

Багато кому може здатися, що Україна отримала невисокі результати (нижче за середнє значення по країнах ОЕСР в усіх галузях дослідження PISA), які не відповідають очікуванням. А в декого ці результати можуть викликати навіть певний шок (це явище так і називається у світі – PISA-шок):


Найкраще вчаться міські китайці. Українці посередньо. PISA 2018: результати міжнародного дослідження (ІНФОГРАФІКА)

Як таке можливо? Адже в Україні є багато наукових шкіл світового рівня, а результати українських команд на світових олімпіадах школярів з математики, інформатики, природничо-наукових дисциплін (фізики, хімії, біології, астрономії тощо), як правило, одні з найкращих у світі. Наприклад, у 2018 році команда українських школярів стала найкращою в Європі, посіла четверте місце в неофіційному заліку країн, пропустивши вперед тільки команди США, Росії та Китаю. То чому дослідження відображає гірші результати?..

Насправді, в цьому жодної немає суперечності. Цю ситуацію можна пояснити існуванням в Україні значного розриву між середніми результатами учнів по країні й результатами елітних спеціалізованих закладів освіти. І саме в цьому, ймовірно, полягає одна з головних причин низьких результатів України.

Втім, подібні PISA-шоки свого часу пережило багато провідних країн світу (Німеччина, Франція, Швеція тощо). Зробили висновки – й почали мінятися.

Що потрібно вміти?

Оцінка проводиться з "читацької грамотності", "математичної грамотності" та "наукової грамотності" за 1000-бальною шкалою. Знання оцінюються практично, а не за сухими формальними характеристиками.

Зокрема:

Читання: в ідеалі, учні мають розуміти довгі й досить абстрактні тексти, у яких потрібна інформація лежить не на поверхні й лише опосередковано пов’язана із завданням. Порівнювати, зіставляти й інтегрувати інформацію, що репрезентує різні й потенційно суперечливі погляди на певну проблему.

Це потрібно для найвищої оцінки. Натомість, завдання найнижчого рівня – просто розуміти речення.

Математика: завдання найвищого рівня вимагають осмислювати, узагальнювати та використовувати інформацію на основі своїх досліджень та моделювати складні проблемні ситуації, використовуючи свої знання

в нетипових контекстах.

Натомість для найнижчої оцінки треба просто виконувати прості процедури за прямо заданими формулами (що ми зазвичай і робимо у школі).

Природничі науки: для найвищої оцінки треба спиратися на кілька

взаємопов’язаних наукових ідей і концепцій таких дисциплін, як фізика, хімія, біологія, наука про космос – і запропонувати гіпотези щодо незвичайних наукових явищ, подій і процесів, або зробити прогноз.

Натомість, для отримання низьких балів треба керуватися чіткими інструкціями, здійснюючи певну наукову процедуру.

Як бачимо на графіку, грамотність різних видів доволі сильно пов'язана. Як ми вже писали, серед сусідніх країн позитивно вразила Естонія й несподівано негативно – розпіарена в Україні Грузія:

Україна відстає "на навчальний рік", найбільше – з математики

Результати українських учнів нижчі за середні по країнах ОЕСР у всіх трьох галузях.

Середнє для країн ОЕСР із читання становить 488,89 бала,

математика — 492,03,

природничо-наукові дисципли — 490,78.

Різниця успішності учнів / студентів в Україні порівняно з середніми значеннями по країнах ОЕСР:

із читання – 23 бали,

математики — 39,

природничо-наукових дисциплін – 22.

На відміну від більшості референтних країн (схожих за регіоном і соціально-економічними показниками), в Україні найбільш проблемною з-поміж трьох галузей PISA є математика.

В більшості країн немає значних відмінностей між результатами учнів у різних предметних галузях, натомість українські підлітки найбільше відстають саме з математики.

В Україні достатньо значний відсоток учнів, рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності яких нижчий за базовий, і зовсім незначний відсоток тих учнів, які досягли найвищого рівня грамотності принаймні з одній із галузей PISA.

Тільки 74,1% українських 15-річних підлітків досягли базового рівня сформованості читацької грамотності, 64,0% — математичної та 73,6% — природничо-наукової:

Вертикальна лінія на 0% – базовий рівень

З референтних країн гірше в Молдові, Грузії та Словаччині. Значно краще – в Естонії та Польщі.

Дівчата краще читають

В усіх країнах нашого регіону дівчата показують значно кращий рівень, ніж хлопці, в читанні.

Водночас хлопці – але значно меншою мірою – в усіх референтних країнах кращі в математиці.

А в науці – по-різному (в Україні гендерна різниця близька до нуля).

За всіма напрямками Україна в різниці між дівчатами та хлопцями така сама, як інші країни регіону.

Російськомовні показують кращий рівень

Офіційне формулювання в звіті таке:

"В Україні спостерігається специфічна ситуація, коли учні, які спілкуються вдома іншою мовою, ніж мова оцінювання, демонструють не гірші, а подекуди й кращі результати тестування.

Водночас, як показує глибший аналіз цих результатів, після врахування інших чинників, таких як соціально-економічний статус учнів, місце розташування закладу освіти та тип закладу освіти, мова не є тим чинником, який суттєво впливає на успішність учнів".

Від редакції: ми тлумачимо це "коректне" твердження так, що російськомовні більшою мірою живуть у великих містах, ніж у смт та селах – а отже, навчаються в кращих школах.

І тут постає питання соціоекономічної нерівності загалом.

Нерівність між дітьми – нерівність і в освіті

В Україні, як і в інших країнах регіону, очевидний лінійний зв'язок між рівнем освіти та соціально-економічним рівнем дитини:

Кут нахилу вказує на те, наскільки нерівність в освіті залежить від соціально-економічного статусу учнів / студентів. Крутий нахил вказує на більшу нерівність, а пологий — на меншу.

Читайте також дослідження Текстів: Важко стати айтішником, якщо народився в селі. Українська освіта не дає рівних шансів (ІНФОГРАФІКА)

Є певні очікування від політиків, які борються за рівність в освіті й намагаються забезпечити належні умови для навчання всім дітям без винятку. Зокрема, що середній рівень підвищиться, а зв'язок між соціально-економічним статусом дитини та рівнем освіти – послабиться.

В Україні зв'язок між соціоекономічними показниками та рівнем освіти такий, як в інших країнах – менший він в Естонії, Польщі та Грузії. При цьому, Естонія й Польща показали вищий загальний рівень освіти, а Грузія – нижчий.

Нерівність різних закладів

Очевидна варіативність залежить від того, в яких населених пунктах розташована школа:

Так само очікувано спостерігається значна різниця між різними закладами: у "спеціалізованих" школах та "гімназіях" бали найвищі, в звичайних – середні, а в "коледжах", "технікумах", "ПТУ" – найнижчі.

Крім того, є й такий зв'язок, що багатші вчаться в "гімназіях" тощо:

Важливо звернути увагу на те, що сам рівень соціально-економічного статусу учнів не завжди відіграє головну роль. Найвищі показники успішності були серед учнів ліцеїв, гімназій і спеціалізованих шкіл із різними соціально-економічними статусами.

Що можна зробити?

Таким чином, одним із напрямів зменшення рівня сегрегації закладів освіти є зарахування дітей до них за територіальним принципом. Тоді "гімназії" менше відрізнятимуться від "звичайних" шкіл.

Ще одним кроком на шляху зменшення «розриву» в успішності дітей, які проживають у сільській місцевості, навчаються в малих за чисельністю класах, у закладах освіти з низьким рівнем кваліфікації вчителів / викладачів і браком матеріальних ресурсів, є активне створення об’єднаних територіальних громад, вважають автори звіту. Це дозволить створити великі "опорні" школи з нормальним рівнем навчання.

Для досягнення вищого рівня загалом, Україні бракує досягнення вищої рівності в доступі дітей до якісної освіти. Повинні бути не лише одиниці "елітних" закладів, а високий загальний середній рівень.

The Economist на світовому рівні говорить також про важливість високого рівня вчителів

Але при цьому в Україні: Випускники, які самі вчаться найгірше – йдуть учити інших

Читайте також дослідження Текстів: Країна трієчників. Українські випускники складають ЗНО не надто успішно

Читайте також дослідження Текстів: На околицях навчають гірше. Проблеми української шкільної освіти на прикладі Чернівців (Інфографіка, карта)

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!