Польські реформи. ПіС додає соціальну та «державницьку» складову до ліберальної економіки, яка була збудована в попередні десятиліття

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4473 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 06/11/2019Дата публікації

Виплата 500 злотих на дитину кожній сімї, 13-та пенсія персонерам, збільшення мінімальної зарплати та заборона торгувати в неділю. Це з одного боку. З іншого – 0% на зарплату молоді до 26 років та зниження ставки податку на прибуток підприємств для фірм з оборотом меншим, ніж 1,2 мільйона євро – із 15% до 9%. Такі основні нововведення запроваджує в економічній політиці ПіС.

Автор: Пшемислав Антас, член правління Інституту свободи. Юридичний та податковий радник. Експерт у галузі комерційного права, оподаткування та організації правосуддя. Має багаторічний досвід ведення податкових спорів та надання юридичних послуг суб’єктам господарювання. В даний час керує власною юридичною фірмою, раніше був менеджером у міжнародній консалтинговій компанії.

Від Текстів: . Тексти в співпраці з польською громадською організацією Інститут свободи підготували дві публікації. В них відомий польський економічний журналіст та фаховий експерт розмірковують над тим, чи правильні реформи провела їхня країна. .

Читайте також попередню статтю Польща була ліберальною. Але більше не хоче. Чому там тепер незадоволені реформами Бальцеровича

Конституція Республіки Польща з 1997 року в статті 20 встановлює, що устрій Польщі базується на принципах «суспільної ринкової економіки». Це створює простір для синтезу двох течій економічної політики. З одного боку – соціальної, яка наголошує на державному втручанні, яке серед іншого використовується для зглажування нерівностей. З іншого ж боку – політики вільного ринку, яка ставить у центр приватну ініціативу та економічну свободу. Що ж домінує в сучасній економічний політиці Польщі – соціальний чи ринковий складник?

Слід наголосити, що, попри деякі твердження, у сьогоденній Польщі не йдеться ні про „соціалізм”, ані про „крайній етатизм” (етатизм – це напрям політичної думки, який розглядає державу як найвищий результат і мету суспільного розвитку. В цій статті ми використовуватимемо термін "державницький" як синонім "етатизму" - Тексти), оскільки основою економіки є тисячі приватних бізнесів.

Гаряче обоговорюється обіцянка Права і Справедливості знову зробити основним гравцем в економіці державу, яка зайнялася б так званими „стратегічними напрямками”. Тому можемо говорити про різні етатичні складові частини, які дійсно зростають. Партія ПіС зосередилася на тому, щоб звертатися до людей, які потерпали від трансформації системи польської економіки в 1990-2015 роках.

Хоча за цей час добробут суспільства зріс, а сотні тисяч людей отримали вигоду від вільних ринкових змін, громадянам, які працювали в умовах комуністичної аграрно-промислової економіки, жилося не надто добре.

Право та Справедливість відповіла на їхній запит і змінила економічну політику держави. Наведемо основні кроки.

500 злотих на дитину

Доплату в 500 злотих (приблизно 3200 грн) початково отримували щомісяця сім'ях, у яких є друга дитина. Тепер ці гроші виплачують на кожну дитину в родині, причому, без врахування доходів батьків. Це дорого коштує бюджету.

"Родина 500+", рядовий плакат

13-та пенсія

Іншим елементом соціальної політики була виплата „13-ої пенсії” в розмірі 880 злотих (5700 грн) усім пенсіонерам. Характерно, що виплата збіглася з датою травневих виборів до Європарламенту.

Заборона торгувати у вихідний

Наступний відомий приклад державного втручання у польську економіку – заборона роботи магазинів у неділю. Ідею запозичли в угорців, які згодом від неї відмовилися.

Право і Справедливість обґрунтовувала заборону торгівлі, використовуючи при цьому винятково антиринковий наратив про „експлуатацію” підприємцями працівників. Мовляв, ті змушені працювати в неділю й через це не можуть, наприклад, проводити час з сім’єю або йти на недільну службу в костел. І водночас, йшлося про те, що покупки в неділю є прикладом західноєвропейської манії споживання та завдають удару католицьким традиціям.

Безперечно, це не було офіційним обґрунтуванням ідеї, але подібні висловлювання з'являлися в аргументації політиків Права і Справедливості, які виступали в ЗМІ.

Підприємці протестували проти цього. Але безуспішно – адже громадська думка здебільшого підтримувала соціальні рішення та ті рішення, що давали привілеї працівникам.

Збільшення мінімальної зарплати

Право і Справедливість динамічно збільшувала мінімальну зарплату. Під неї наразі підпадають і тимчасові роботи.

Недавня пропозиція збільшити мінімальну зарплату до 4000 злотих на місяць (25 800 грн) протягом 4 років наражається на відчутну критику. Адже таку зарплатню неможливо узгодити з реаліями ринку та умовами польської економіки. Витрати бізнесу, пов’язані з працевлаштуванням працівника в Польщі, враховуючи ефективність праці – високі та складають більшу частину вартості праці.

Для прикладу, зарплата в розмірі 4000 злотих (25 800 грн) обходиться роботодавцеві у суму 4820 злотих (31 100 грн), а працівник після сплати податків отримує на руки 2850 злотих (18 400 грн, 59% від вартості працевлаштування). Ціни в Польщі, звісно, значно нижчі, ніж у Західній Європі, тому місячна зарплата в розмірі приблизно 3000 злотих (19 350 грн) дозволяє прожити одній людині.

Тим не менше, утримання високої „податкової надбавки”, в нинішній малоефективній та складній податковій системі, не сприяє продуктивному функціонуванню ні «опікуючої держави», ані «ринкової держави», налаштованої на інвестиції та розвиток бізнесу.

Податок на багатоповерхові магазини

Після тривалого розгляду в Суді Європейського Союзу, Польща врешті отримала зелене світло на введення торгового податку від багатоповерхових магазинів, який незабаром охопить роздрібну торгівлю. Нескладно спрогнозувати, що це спричинить підвищення цін і ріст інфляції, яка наближується до 3%, – а це від 2012 року найвищий показник.

Зменшення шахрайства з поверненням ПДВ

Серед заходів із посилення держави є й однозначно позитивні, пов’язані з наведенням порядку. Так, траплялися випадки виписування фіктивних накладних та створення цілих ланцюгів між фірмами, які виманювали повернення податку ПДВ, користуючись нульовою ставкою в експорті та імпорті товарів з-за кордону. Це стало можливим через неправильно вибудувану систему сплати податку, що склалася за попередніх урядів.

Право і Справедливість, зокрема, застосувавши новітні технології податкової аналітики, здійснила багато корисної та важкої праці в сфері боротьби з шахрайством при повернені ПДВ.

Зменшення податків для молоді та малого бізнесу

Право і Справедливість також розпочала реформи, які можуть принести податкове полегшення через введення 0% ставки прибуткового податку для працівників віком до 26 років. Або ж – знижуючи ставку податку на прибуток підприємств (CIT) для фірм з оборотом меншим за 1,2 мільйона євро – із 15% до 9%.

Зростання ролі держави

Оцінюючи польську економіку в цілому, неможливо не зазначити про зростаючу участі держави в ній. У класифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) участь держави в економіці оцінюється як „висока”. Рівень втручання, який визначається, серед іншого, через рівень регулювання економіки або розмір частки державних підприємств на ринку, від 2015 року регулярно збільшується, сягаючи показників, подібних до Франції. Особливо йдеться про галузі енергетики (36%) та фармакології (35%). Участь держави помітна також у банківській сфері (46%), проте жодним чином не поступається стандартам інших країн Євросоюзу.

Право і Справедливість регулярно говорить про необхідність „реполонізації” фінансової та медійної сфер. Що стосується останньої, то вона від своїх ідей відмовилась під тиском переважно Сполучених Штатів Америки, які переконали Польщу не вводити цифровий податок від діяльності таких компаній, як Нетфлікс.

У межах європейської норми

Зміни, введені Правом і Справедливістю, близькі духові етатизму, насправді суттєво не відрізняються від рішень, застосованих у країнах Євросоюзу. Однак, відрізняються обставини застосування. У той час, коли Франція, яку вважають прикладом «держави-опікуна», є державою розвинутою, з високою акумуляцією капіталу, Польща надалі є країною, що розвивається.

Хоч прем'єр-міністр Матеуш Моравєцкі часто вказує на пріоритетний характер створення умов для інвестування, в 2016 та 2017 роках рівень інвестицій впав найбільше за останніх 20 років та є одним із найнижчих у регіоні, проте вищим, ніж у Великобританії чи Італії.

Сьогоднішня економіка Польщі – це мережі державних та приватних підприємств, які розвиваються, мають потенціал для розвитку та великий запас для покращення. Як і всі держави, Польща бореться зі своїми проблемами: складним законодавством, ростом цін та прискореною інфляцією.

Численність приватних підприємств, обсяг грошей, які залишаються після сплати податків у бізнесу і працівників, є звичними для Європи. Чимало консультантів та спеціалістів стверджують, що Польща залишається привабливим місцем для бізнесу.

Хоча Право і Справедливість відповідає на потреби своїх виборців і збільшує участь держави в економіці та розвиває соціальні програми, на ділі це відбувається без негативних наслідків для фінансової стабільності. Тож політика ПіС не загрожує спадщині тридцятилітньої економічної еволюції в модерну державу, готову кинути виклик найважливішим гравцям економічної карти світу.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!