Н

На Сході відновилася повноцінна позиційна війна. І Захід, і Україна роблять вигляд, що її немає (Інфографіка)

Можливо, нова українська влада, яка прийшла на гаслах миру, вирішила зробити цю війну непомітною для тієї частини суспільства, яка воліє війни не помічати. «Війна – шлях обману», писав класик військової думки Сунь-цзи. Тож можна змінити стратегію інформування про цю війну власного населення (це – теж частина війни), можна робити вигляд, що ми дотримуємося миру. Головне – самим правильно оцінювати реальність. Зеленський має унікальний і сильний артефакт – свою популярність серед російськомовного населення колишнього СРСР. Він має розповідати йому, українську позицію, напряму повз російські ЗМІ.

Автор: Орест Зог

Світові лідери та посли іноземних держав роблять вигляд, що на Донбасі триває перемир'я. Робить це й українська влада. Лише Росія цьому не надає значення: вона продовжує обстріли, продовжує звинувачувати українських військових у тому, що це вони убивають мирне населення. Росії однаково – є перемир'я чи його немає: її населення про цю війну не знає, тому від неї не втомилося. Росії нікуди поспішати. Тож російська гібридна армія на Донбасі продовжує стріляти й убивати українських військових. Бойові втрати – співставні з тими, які були й до оголошення перемир'я. За даними ОСС протягом "миру", тобто з 21 липня, загинуло 8 бійців, у червні загиблих було 8, у липні - 14.

Щоб збільшити графік, клікніть на нього

Щоб не перетворитися на на живі мішені, українські сили змушенні відповідати на ворожий вогонь. Незрозуміло, роблять вони це на свій страх і ризик – чи мають санкцію від Головнокомандувача.

Принаймні, якщо ще кілька місяців тому ми бачили горді відео про те, як наші знищують позиції окупантів, то зараз таких відео майже немає, як немає й офіційних повідомлень про вогонь у відповідь. Із даних спостережної місії ОБСЄ можна зрозуміти, що окупанти стріляють по наших позиціях у 3.5 рази частіше, ніж ми, ймовірно, відповідаємо.

Щоб збільшити графік, клікніть на нього

Частина українців, яка розуміє, чому ця війна виникла і яка її мета, дуже хвилюється з приводу того, що ЗСУ нічого не кажуть про вогонь у відповідь, переживає, що по наших стріляють абсолютно безкарно. Це не додає внутрішньої єдності й стабільності.

Можливо, нова українська влада, яка прийшла на гаслах миру, вирішила зробити цю війну непомітною для тієї частини суспільства, яка й так воліє війни не помічати. «Війна – шлях обману», писав класик військової думки Сунь-цзи. Тож можна змінити стратегію інформування про цю війну власного населення (це – теж частина війни), можна робити вигляд, що дотримуємося миру. Головне – самим правильно оцінювати реальність. Насторожує те, що Зеленський ніколи не говорить про Росію як про агресора, не показував її у своїх допрезидентських фільмах і шоу. Можливо, він просто не хоче помічати цієї війни.

Та головне – не здавати позицій. Бо зараз, як бачимо із заяв французів і німців, є загроза того, що нам нав'яжуть мир, котрий зруйнує нашу Незалежність і позбавить залишки Української держави шансів на розвиток. Перетворить нашу Батьківщину на вічну сіру зону.

Щоб цього не сталося, президент Зеленський має проявити характер і наполягати під час міжнародних зустрічей та дзвінків іншим президентам на тому, що російський варіант миру нам категорично не підходить, що ми стоятимемо на смерть. Бо головна мета Росії – встромити окуповані території, які будуть керуватися з Москви, у політичне тіло України.

Це означає, що "обрані" на цих територіях фсбшники засідатимуть в нашому парламенті. Вони розвалюватимуть українську державу зсередини і торпедуватимуть будь-які позитивні зміни, направлені на економічний чи соціальний розвиток. Це вже не кажучи про те, що через "автономний" Донбас російські спецслужби матимуть змогу діяти на всій території України й викрадати неугодних.

Водночас, Зеленський має унікальний і сильний артефакт – свою популярність серед російськомовного населення колишнього СРСР. Він має розповідати йому, що війна існує. І що російські умови для нас неприйнятні, що російське керівництво має зайнятися облаштуванням життя своїх громадян – а там проблем вистачає – а не вести війни на чужих територіях. Зеленського почують і йому повірять якщо не всі, то багато хто з його фанатів "за порєбріком". І це – сильний важіль впливу на російську верхівку та Путіна.

донбас інфографіка війна

Знак гривні
Знак гривні