Десять російських методів втручання у вибори. Українські приклади

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 8936 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 17/04/2019Дата публікації

Російські втручання у вибри - це “гра в довгу”: чимало цих методів тією чи іншою мірою застосовуються задовго до самих виборів, а впродовж виборчих кампаній їх лише підсилюють. Європейський союз створив спеціальний веб-сайт euvsdisinfo.eu, котрий відстежує російські дезінформаційні операції по всьому світу. Ми переклали звідти аналітичний матеріал про методи впливу Росії на вибори за кордоном і додали українські приклади.

Автор: Euvsdisinfo, переклад і українські приклади: Тексти

Часто Росія має на меті не привести до влади свого кандидата, а створити сум'яття, та дезорганізувати політичну систему країни. Ця стаття НЕ про те, як наростив свою політичну популярність Зеленський, лише про методи, які використовує Росія. Ми не знаємо, який вплив на Зеленського чи на його соратника Коломойського має Росія.

Російський інструментарій втручання у вибори налічує десять ключових методів, які зводяться до чотирьох категорій: 1) інформаційні маніпуляції; 2) кібер-руйнування; 3) плекання впливу та 4) екстремальне втручання.

Не існує універсального шаблону Кремлівських операцій втручання у вибори – кожен випадок має унікальну комбінацію методів. Враховуються цілі Кремля, конкретний контекст, а також уразливості країни-мішені або її виборчого процесу.

Багато з цих методів перекривають та доповнюють одне одного, а використання одного з них вказує на ймовірне використання іншого. Наприклад, масове розсилання листів із вірусами, за допомогою яких зламується ваша пошта й інші акаунти (фішингова операція) проти політичної кампанії може підказати досліднику, що російські спецслужби планують зламати, скажімо, чиєсь листування, й організувати витік інформації в пресу. Кампанії з впливу в соціальних медіа здебільшого включають і дезінформацію, і гру на емоціях, іноді в комбінації з політичною рекламою.

Ця довготривала стратегія маніпуляцій походить від Радянського концепту “активних заходів”. Це повільний процес ідеологічної підривної діяльності та психологічної війни, який має на меті змінити у мішеней відчуття реальності та змусити їх діяти на користь супротивника. Поточні та постійні Кремлівські зусилля з впливу є адаптацією цієї стратегії до цифрової епохи.

1. Дезінформація

Тип методу: інформаційна маніпуляція

Визначення: Фабрикація або умисне спотворення новинного контенту для обману аудиторії, забруднення інформаційного простору для приховування реальності. Створення оманливих наративів про ключові події або проблеми, аби маніпулювати суспільною думкою.

Серед кремлівських прийомів втручання дезінформація – найбільш поширена і стійка. Вона не обмежується лише виборчими кампаніями, а стала вірусною особливістю нашої інформаційної екосистеми.

Мета: паралізувати демократичний процес через розпалювання соціальної фрагментації та поляризації, сіяння плутанини та непевності, коли люди не можуть зрозуміти, що відбувається насправді, та підрив довіри до демократичної політики й інституцій.

Український приклад від Текстів: Створення ілюзії, що боротьба з корупцією важливіша за війну з Росією. Поширення міфологем про “бізнес/президенство на крові”, “мародерство”, “війна вигідна олігархам”. Поширення уявлення про тотальний провал реформ в Україні: “живеться гірше, ніж за Януковича”.

2. Політична реклама

Тип методу: інформаційна маніпуляція

Визначення: Використання підробленої особистості або невизначеної (фальшивої) інтернет-персони для онлайн-просування політичної реклами, насамперед на сторінках соціальних медіа, для пропагування дезінформації щодо певних політичних партій, кандидатів, політичних фігур або проблем.

Мета: Просувати або штучно роздувати (не)популярність певних політичних партій, кандидатів, політичних фігур або проблем з метою вплинути на результати виборів.

Український приклад від Текстів: Політична кампанія Дарта Вейдера на виборах президента і парламенту в 2014 році.

3. Посилення настроїв

Тип методу: інформаційна маніпуляція

Визначення: Використання фальшивих акаунтів, тролів та/ або автоматичних ботів у соціальних мережах та інших онлайн-форумах (наприклад, в розділах коментарів) для поширення дезінформації та роздування популярності окремих наративів. Посилення настроїв може відбуватися як відкрито (коли джерело можна легко ідентифікувати), так і приховано (коли джерело замасковане, щоб запобігти коректній ідентифікації).

Мета: Збільшення охоплення й видимості дезінформації та близьких до неї наративів, розпалювання соціальної фрагментації та поляризації, сіяння плутанини та непевності щодо того, що ж відбувається насправді, підрив довіри до демократичної політики та інституцій.

Український приклад від Текстів: Створення мережі ультра-патріотичних груп, які модерувалися з Росії та закликали українців повалити ваду. Ми описали її у проекті Тролесфера. Цілком імовірно, що такі групи були створені й для інших груп населення.

В Україні Росія має широкий вплив на медіа – від відверто проросійських до безпринципних, котрі за гроші можуть публікувати все що завгодно. Протягом останніх п'яти років із тролегруп та медіа на Україну безперервно лився величезний потік бруду: мовляв, усе погано, всюди безпросвітна корупція, патріотів спеціально посилають у "котли", армію розкрадають, а буде ще гірше. Тролегрупи поширювали ненависть, медіа – тривогу і безнадію.

Брандспойтом з лайна безперервно цілилися в Президента Порошенка як у ціль, котра уособлює всю владу і легко персоніфікується. Якщо оберуть Зеленського, то потік лайна з Росії поллється й на нього. Перед українським суспільством завжди стоїть виклик щодо того, як критикувати владу, але не підігравати російській пропаганді. На жаль, чимало українських політиків і журналістів з часом почали повторювати критичні російські наративи – сподіваємося, що вони робили це неусвідомлено.

Як розроблені російськими пропагандистами мислевіруси перетікали з маргінальних проросійських ЗМІ у дискурс популярних політиків, ми дослідили на прикладі Уляни Супрун. Про це читайте тут.

Про те, як працюють лайно-сайти, читайте тут.

4. Фальсифікація особистості

Тип методу: інформаційна маніпуляція, кібер-руйнування

Визначення: Створення фейкової онлайн-особистості окремою особою або групою, що застосовується для фальшивої взаємодії з аудиторіями-мішенями. Фальсифікація особистості може набувати численних форм. Вона включає створення фальшивих акаунтів у соціальних медіа для поширення дезінформації та просування політичної реклами. А також – персоналізацію конкретних осіб для проведення складних фішингових операцій.

Мета: Різні форми фальсифікації особистості мають різні цілі. Наприклад, метою створення фальшивого акаунту в соціальних медіа може бути поширення дезінформації, організація події, або ж підбурювання суспільної реакції під виглядом альтернативної ідентичності з метою запобігти викриттю та імітувати справжню поведінку. Мотивом для фішингу є крадіжка облікових даних користувача для проведення кібератаки.

Український приклад від Текстів: Створення персонажа Степана Мазури, котрий слав прокльони українській владі, закликав народ до нової революції, видаючи себе за патріота, а насправді фізично перебував у Москві.

5. Хакінг (злами комп'ютерних систем) та витік інформації

Тип методу: інформаційна маніпуляція, кібер-руйнування

Визначення: Крадіжка електронних листів або документів за допомогою хакерства або фішингових операцій, з подальшим оприлюдненням. Зазвичай останнє здійснюється через посередника, щоб уникнути викриття. Викрадені документи можуть бути змінені або супроводжуватися додатковими підробленими документами, щоб збільшити суперечливість та негативну реакцію мішеней.

Мета: Викрити, зганьбити або іншим чином зашкодити конкретній людині, кампанії, організації, з метою вплинути на суспільну думку упродовж виборчого циклу.

Український приклад від Текстів: Під усі вищеописані ознаки підпадає розслідування Bihus-info про корупцію в "Укроборонпромі". Журналісти виступили посередниками невідомого джерела; не виклали у відкритий доступ базу з оригінальним листуванням. Без перевірки істинності оприлюдненого листування неможливо визначити правдивість всього розслідування. Це розслідування викликає також сумніви з точки зору дотримання журналістських стандартів, але це вже інша розмова.

6. Розвідницьке хакерство

Тип методу: кібер-руйнування

Визначення: Хакерські операції проти державних інституцій або впливових суспільних організацій, таких як аналітичні центри, громадські та медіа організації.

Мета: Зібрати розвіддані про діяльність та дослідження цих організацій, виявити вразливі місця для подальшої їх розробки, і закласти основу для подальших операцій зі зламу та витоку.

Приклади: хакерський злам під час виборів 2016 року в США (до і після).

7. Атаки на інфраструктуру

Тип методу: кібер-руйнування

Визначення: Атаки на інфраструктуру охоплюють різні специфічні кібер-тактики. В цілому, вони включають будь-які спроби проникнути в систему електронного голосування країни, бази даних виборців або споріднені ІТ-мережі. Зокрема, ці тактики можуть включати DDOS-атаки, злам баз даних виборців (щоб зібрати інформацію або змінити дані), або маніпулювання передачею електронного голосування чи підрахунком голосів з метою змінити результати виборів.

Мета: Мотиви атак на електоральну інфраструктуру можуть бути різними. Це можуть бути зусилля зі збору даних у цілях розвідки, або для виявлення слабких місць для подальшої розробки. Також вони застосовуються для спотворення даних (наприклад, зміни баз даних виборців, маніпуляція голосуванням). Крім того, такі атаки застосовують для підриву функціональності ключових ІТ-систем та мереж для ослаблення конкретних партій та кандидатів, або ж в цілому для підриву легітимності результатів виборів.

Український приклад від Текстів:Хакерська атака Росії на українську енергосистему, 2017 рік. Атака вірусу "Petya" (назва співзвучна з простонародним звучаням імені президента України) на держустанови України. Атаки на сайт ЦВК напередодні виборів, 2014 рік.

Адаптована графіка euvsdisinfo.eu

8. Кооперація з елітами

Тип методу: плекання впливу

Визначення: Культивування сприятливих стосунків із ключовими елітами з державного та приватного секторів. Створення стосунків може здійснюватися в цілій низці форм, зокрема, бізнесових та торговельних стимулів, академічного та інституційного впливу через прокремлівських експертів, “угод про співробітництво” з політичними партіями (керівна російська партія “Єдина Росія” має кілька таких угод з європейськими партіями). А також – використання окремих оперативників-шпигунів для проникнення в цільові кола (наприклад, справа Марії Бутіної в США).

Мета: Вплинути на ухвалення рішень на національному рівні, а також на громадську думку в країні-мішені.

Український приклад від Текстів: Існування УПЦ МП, остання поїздка Бойка Медведчука у Москву. Надання Медведчуку можливості займатися паливним бізнесом в Росії. Приклад Надії Савченко. Депутат - радикал Андрій Артеменко, який пропонував Дональду Трампу, одразу після його обрання президетом США, віддати Крим Росії.

9. Фінансування партій або кампаній

Тип методу: плекання впливу

Визначення: Відкрите або приховане надання фінансування певній партії чи електоральній кампанії, зазвичай через проксі-установу без прямих зв’язків із Кремлем.

Мета: Підтримка та збільшення шансів успіху на виборах конкретної партії або кандидата, чия платформа корисна для Кремля.

Український приклад від Текстів: фінансування протестів Михеїла Саакашвілі втіклим у Росію Сергієм Курченком.

10. Екстремальне втручання

Тим методу: екстремальне втручання

Визначення: Застосування жорсткої сили для втручання в політичні події та демократичні процеси країни, зазвичай через відкриту або приховану військову акцію в межах ширшої гібридної структури, що порушує територіальний суверенітет цільової країни.

Мета: Напряму вплинути на хід політичних подій у країні-мішені, зазвичай коли інші спроби впливу не дали очікуваних результатів.

Приклади: Грузія (з 2008 року і продовжується дотепер), Україна (з 2014-го і продовжується дотепер: анексія Криму, вторгнення в Східній Україні), Чорногорія (спроба перевороту у 2016-му).

Від Текстів: Втручання Росії – тільки один із факторів, які вплинули на нинішні вибори. Безумовно, мав значення і стиль реформ Порошенка, коли він намагався “змінити все, не змінюючи нічого” та його закритість і зверхність. Вплинула й позиція багатьох лідерів думок, котрі бездумно повторювали наративи російської пропаганди. Ці та інші фактори ми дослідимо в наступних публікаціях.

Читайте також наш матеріал про те, як працює телебачення, з якого черпають новини понад 70% українців: Олігархічні телеканали ніколи не повідомлятимуть чесних новин.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!