Моніторинг: Українська мова завойовує ефір. Найбільш русифіковані - інтернет, преса та сфера послуг (Інфографіка)
Уперше за багато років українська мова домінує не лише на радіо, а й в телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні й у сфері послуг. Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2018 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи», котрий проводиться з 2011 року.
Моніторинг: «Простір свободи», графіка: Тексти
Водночас, російська мова домінує в українському сегменті Інтернету, включаючи інтернет-медіа й інтернет-торгівлю, в друкованих медіа та значній частині сфери послуг. Тиск чинників русифікації на суспільство залишається значним, внаслідок чого мільйони українців, особливо в містах, не спілкуються в повсякденному житті українською мовою, навіть якщо вважають її рідною.
Позитивні зрушення відбуваються перш за все в тих галузях, для захисту української мови в яких ухвалено зміни до законодавства. На думку авторів дослідження, перспективи поширення й розвитку української мови залежать у першу чергу від здатності парламенту ухвалити в цілому закон про державну мову, прийнятий за основу в жовтні цього року.
Огляд, презентований 8 листопада в Києві, базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.
Телебачення
Частка української мови у прайм-тайм телеканалів за рік зросла з 39% до 64%, а російської – впала з 32% до 7%. Решту часу займають двомовні російсько-українські програми. Українська мова вперше за багато років домінує на телебаченні.
Разом із тим, не можна не відзначити позитивний вплив закону на становище української мови в ефірі телеканалів. Всі попередні моніторинги руху, починаючи з 2011 року, фіксували частку програм українською мовою на рівні 22-33%; при цьому програми винятково російською мовою подеколи перевищували 40% ефірного часу.
Найкращий показник для української мови було зафіксовано тільки торік (39%), що було, очевидно, пов’язано з набуттям чинності 13 жовтня 2017 року (в перехідному форматі) закону про квоти на телебаченні. Таким чином, цього року внаслідок дії закону частка програм українською мовою вперше наблизилася до двох третин ефірного часу.
Те, що частка української мови на ТБ не дотягує до встановлених законом 75% не означає, однак, шо телеканали порушують закон. Просто сам закон містить низку лазівок, які дозволяють рахувати виразно двомовні програми як україномовні, тоді як під час моніторингу враховувався реальний час україномовних, російськомовних і двомовних програм. Очевидно, ця недосконалість закону має бути усунута, а всі україномовні програми мають бути справді україномовними.
Оскільки Національна рада з питань телебачення та радіомовлення показала себе принципово в питанні дотримання квот на радіо, є підстави сподіватися, що так само принципово вона проявить себе і в питанні телебачення. Це означає, що телеканали, які порушуватимуть мовні квоти, муситимуть сплатити штрафи й виправити становище. Перші моніторинги від Нацради очікуємо в грудні 2018 року.
В цілому це дає підстави обережно твердити, що телебачення перестане бути ключовим інструментом русифікації, яким воно було впродовж останніх десятиріч. Українська мова на українських телеканалах переважала хіба у другій половині 1990-х років.
Починаючи з початку 2000-х, українське телебачення зазнало стрімкої русифікації й диктувало моду на російську мову аудиторіям усіх поколінь, в тому числі дітям. Через екрани телевізорів мільйонам людей нав’язувалася російська мова й підтримувався меншовартісний статус української. Здається, ми можемо стати свідками того, як ситуація зміниться.
Статтю про мовні квоти на телебаченні читайте тут
Радіо
54% всіх пісень в загальнонаціональних і 48% - на місцевих та регіональних радіостанціях лунають українською мовою. Українська є мовою ведення програм 84% часу на загальнонаціональному і 92% часу на місцевому й регіональному радіо.
Статтю про те, як мовні квоти змінили музичну індустрію в Україні, читайте тут
Книги та преса
Частка газет, що видаються українською мовою, знизилася й становить 34% від сумарного тиражу, частка книг, навпаки, зросла до 76%. При цьому, дозвільна процедура ввезення книг із країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури. Однак значна частина російськомовних книг, виданих у Росії, потрапляє на український ринок нелегально.
Кінопрокат
У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструються українською мовою.
Статтю про те, як зароджується український ринок кіно, читайте тут
Освіта
Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою, за рік зросла з 90 до 91%, а частка першокласників – з 91 до 95%.
Найбільш помітне зростання частки перших класів з українською мовою навчання в областях Сходу та Півдня України – в Донецькій області з 76% до 99%, Запорізькій з 78% до 88%, Луганській з 74% до 89%, Одеській з 71% до 87%, Харківській з 72% до 80%, Херсонській – з 89% до 98%.
Донецька й Херсонська області за часткою першокласників, що навчаються українською мовою, перевищили місто Київ, де ця частка майже не змінилася і становить 97,8%. Разом з тим, автори огляду відзначають, що в закладах освіти нерідко порушується законодавство, і частина освітнього процесу на практиці проводиться російською мовою.
Кафе та ресторани
За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк), лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 74% є меню українською і тільки в 56% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. Ці показники на кілька відсотків кращі за минулорічні. При цьому, ситуація дуже різниться залежно від регіону, і в цілому залишається неприйнятною.
Російська мова домінує в українському сегменті Інтернету. Серед 100 найпопулярніших серед українців сайтів україномовних – лише 10%. Як і раніше, у двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська є вторинною, й у більшості випадків є якісно та функціонально неповноцінною.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики. Важливими кроками в цьому напрямку стало скасування Конституційним Судом закону Ківалова-Колесніченка й ухвалення в першому читанні законопроекту про державну мову №5670-д. А подальші перспективи розвитку й поширення української мови залежать від здатності парламенту скористатися історичним шансом і ухвалити закон про мову в цілому.
