Покинуті, використані, нещасні. В Україні знімають все більше серіалів про тяжку долю провінційної жінки

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 9009 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 01/10/2018Дата публікації

«Після весілля з’ясовується, що хлопець використав її», «завагітніла після зґвалтування, і в пологовому міняє свою доньку на іншу дитину», «закохується в злочинця», «дівчина бажає не кохання, а помсти: десять років тому саме лікарська помилка Олексія зробила її інвалідом», «молода жінка кинула чоловіка Ігоря, з яким прожила в шлюбі десять років, і перебралася до Туреччини», «маніакальне прагнення бути зі Світланою запускає ланцюжок трагічних подій». Це короткий опис свіжих українських серіалів на телебаченні.

Автор: Ярослава Тимощук

Асфальт у вибоїнах, товарняк, килим на стіні, сервізи за шафою-стінкою – з того, що глядач бачить у перших кадрах, можна здогадатися, що йдеться про типову українську провінцію 90-х. Правда, це ще не вся інфраструктура містечка: тут є навіть казино та спортзал (правда, в останньому качаються лише тутешні авторитети). Про все по порядку.

Вероніці, учениці 11 класу, сниться, наче хтось стріляє з пістолета. Сполохана дівчина підривається на ліжку. На думку мами, нічні жахіття дочки – від надмірного читання книжок. (Насправді це обіцянка криміналу).

«Треба ж готуватися до екзаменів», – виправдовується дівчина. Її мета – вступити в консерваторію, а затим, може, вдасться підкорити оперну сцену. Вероніка ходить на уроки вокалу і регулярно бере книжки в бібліотеці. У містечку дівчину з її амбіціями вступити у столичне училище не надто розуміють навіть найближчі люди.

Мотив підкорення столиці попелюшками з провінцій у тих чи інших сюжетних варіаціях кочував із серіалу в серіал ще в часи мого дитинства в 90-х. Тоді це були переважно російські мильні опери, тепер же схожих прийомів не цураються українські виробники.

Дзвонить однокласниця Лариса. Запрошує негайно в гості, подивитися на щось цікаве. Спойлер: мама Лариси, торговка на базарі, привезла з Туреччини вбрання на продаж, дівчата нишком його мірятимуть.

Дорогою Вероніка зустрічає двох своїх кавалерів. Перший – флегматичний молодик Кирило: «лада-дев’ятка», шкіряна курточка, скромний словниковий запас. Кирило у серіалі втілює негативного персонажа. Мріє про Вероніку.

«Весь город под себя подмяли, ментам платят. Скорее бы отсюда уехать», – злиться на нього Костя, кавалер №2. Він – позитивний герой, по вуха закоханий у Вероніку, єдина людина, яка розділяє її поривання до столиці.

«То ти збираєшся присвятити співу все життя?» – цікавиться Костя.

«Ну якщо не зустріну людину, яка змінить мою думку», – схоже, Вероніка має на увазі кохання, а мрію про сцену ще можна переглянути.

Лариса кличе її на дискотеку, але у Вероніки урок з вокалу. Сама Лариса – трієчниця, й особливих ілюзій щодо освіти не плекає.

«Хіба в технікум», – каже дівчина.

«Тоді краще виходь заміж і народжуй дітей, а то потім пізно буде», – застерігає її, 18-річну, кравчиня тьотя Таня.

Лариса таємно закохана в Костю, навколо цього любовного трикутника й розкручуватиметься сюжет. Поки що Лариса спеціально дає поміряти Вероніці гіршу турецьку сукенку.

Костя тим часом підслуховує розмову двох ділків на фабриці, де він влаштувався вантажником (щоб заробити на дорогу до столиці). Одному з них конкуренти спалили павільйон на базарі. Інший радить звернутися в міліцію. Але зрештою сходяться на думці, що краще «позвонить Гере, чтобы своих ребят подтянул».

Назріває конфлікт. Все з’ясується на дискотеці. Лариса обдурила Костю, що на дискотеку прийде Вероніка, щоб заманити його у клуб і освідчитися у в коханні. Тут же вона підслуховує розмову потерпілих від підпалу кіоску.

«Ты зачем пушку с собой взял?»

«Ну мне же палатку на базаре сожгли».

У Лариси визріває план. Якоїсь миті на дискотеці зчиняється бійка, в яку потрохи втягуються всі присутні чоловіки. Дівчат шляхетно виводять на вулицю ті ж бандити (Вероніку також, вона передумала і прийшла). Ось тільки Лариса залишається. Вона підповзає до пістолета, який випав у ділка.

Наступний кадр: Костю із пістолетом затримує міліція. Вероніка й Лариса намагаються врятувати друга.

«Девушка, у нас невиновных не бывает», – безапеляційним тоном остуджує їх міліціонер і зачиняє автозак.

Наступного дня у спортзалі бандити – підкачані, татуйовані – з’ясовують, як пістолет опинився у Кості.

Тим часом Лариса вирішує йти з мамою на базар торгувати. Мама загалом підтримує:

«Вчитися не хочеш, то хоч копійку заробиш. Я теж не про базар мріяла, але в житті треба крутитися».

Насправді Лариса таким чином відволікає маму, щоб вкрасти з шафи кілька доларових купюр. У дівчини черговий план: пропонує Вероніці зіграти в казино, щоб витягти Костю на волю. Вероніка (типаж слухняної відмінниці) спершу трохи пручається, але зрештою обидві вдягають турецькі сукні (в казино одягаються святковіше, ніж на дискотеку) і рушають випробовувати фортуну. Кінець серії.

З нехитрого сюжетного сплетіння можна припустити, що саме Лариса підкинула Кості пістолет, аби тільки хлопець не вирушив за Веронікою у столицю.

Подібних інтриг ще буде 15 серій, вони охоплюють 20 років із життя героїв. Як свідчить опис серіалу, глядачам пропонуватимуть спостерігати за кримінальними розбірками, від яких радше смішно, ніж страшно, і співчувати любовним пригодам головної героїні. Нічого неочікуваного, що на шляху до професійної мрії стане чоловік, який її «використає».

Що хорошого в серіалі, то це репліки героїв. Так само можуть розмовляти наші знайомі або родичі за сімейним застіллям. Однак актори озвучують їх дещо штучно, ніби під дулом пістолета.

Це серіал "У минулого в боргу", він стартував на телеканалі "Україна" 17 вересня.

Зйомки серіалу "У минулого в боргу" (фото: прес-служба каналу)

Також імовірно, що через 20 років у кадрі з’явиться вже поліція замість міліції – і поділ на позитивних і негативних героїв уже не здаватиметься таким очікувано стереотипним. А може й ні, бо герої серіалу живуть в якомусь невизначеному просторі, збираються в столицю, але не кажуть в яку, слова «Київ» не лунає. На машинах немає українських номерів, а форма на міліціонерах уніфіковано-пострадянська: і без тризуба на шапці, і без двоголового орла. Українські кінокомпанії знімають продукти не тільки для України, а й для Росії та інших країн СНД. Звідси й туманне місце дії без маркерів приналежності до тої певної країни.

Ось офіційний опис серіалу:

«18-річна Вероніка вирушає у столицю вступати до музичного училища, де знайомиться з Вадимом. Після весілля з’ясовується, що хлопець використав її. Вероніка йде від нього, але незабаром дізнається про свою вагітність. Дівчина повертається в рідне місто, народжує дівчинку, а через два роки знову їде до столиці, щоб продовжити навчання й оформити розлучення. Однак там вона стає свідком убивства, на місці якого застає місцевого авторитета Князя. У себе в кишені дівчина знаходить плівку з фотографіями, які компрометують Князя.

Серіал охоплює 20 років життя героїв. Перші 8 серій, сюжет яких розгортається в 90-х роках, було знято в Кропивницькому, зокрема, у музично-драматичному театрі, філармонії та поштовому відділенні”.

Нові ТБ серіали. Про що вони?

Добре, що Детектор Медіа публікує описи всіх серіалів, які запускаються у виробництво. Ми почитали декілька останніх. Їх об'єднують неймовірно дикі, але дуже прямолінійні й передбачувані сюжети. Як правило, про нещасних і використаних жінок. Ось короткі описи п'яти останніх:

«Доля обміну не підлягає» теж експлуатує образ нещасної жінки. Почав іти на "Україні” 9 вересня:

“Юна Наталя, яка завагітніла після зґвалтування, хоче залишити новонароджену доньку в пологовому будинку, бо в неї немає грошей, щоб її ростити. Але, познайомившись із сусідкою по палаті, – матір'ю сестер-двійнят і дружиною забезпеченого бізнесмена, – Наталя вирішує перехитрити долю й міняє свою доньку місцями з однією з двійнят Анни та Бориса. Дівчинка потрапляє до будинку маляти, звідки її незабаром забирає та удочеряє Лана – подруга сім'ї Бориса. Дівчата виростають, закінчують школу, вступають в інститути. «Двійнята» Галя і Аля стають подругами з Лізою. Але доля готує для них усіх несподівані випробування”.

«Дім надії» - ще одна покинута жінка (стартував на телеканалі «Україна», вийшов 26 серпня):

«Головна героїня Надія закохується в злочинця Миколу Котенка. Коли його заарештовують за розбійний грабіж, він божиться, що це востаннє. Дівчина віддано чекає на коханого, а згодом виходить за нього заміж і народжує двох дітей. Через кілька років на очах у старшого сина батька знову заарештовують. Надія забирає дітей і їде до матері. Але через 20 років ув'язнення Миколу переводять у в'язницю в тому самому містечку, де живе Надія з дітьми та новим чоловіком».

«Голос із минулого» на «Інтері». Серіал про скривджену жінку, яка вирішує помститися, почав йти 24 серпня:

«Успішний хірург Олексій Баженов знайомиться з веселою й життєрадісною Алею, яка пересувається на інвалідному візку. Він запрошує Алю на побачення і через якийсь час закохується в неї. Але дівчина бажає не кохання, а помсти: десять років тому саме лікарська помилка Олексія зробила її інвалідом. Аля впізнала кривдника ще під час першої зустрічі й вирішила зіпсувати молодому лікарю життя: позбавити його роботи та можливості оперувати».

«Східні солодощі» і «Східні солодощі-2», «Інтер». Серіал на актуальнішу тему українсько-турецьких шлюбів. Перша серія Солодощів-2 вийшла в ефір 13 серпня. Обіцяють не тільки любовну лінію, а й екшен і погоні.

«Східні солодощі 2» - продовження непростої історії кохання українки Тетяни і турецького лікаря Кемаля. Заради нового коханого молода жінка кинула чоловіка Ігоря, з яким прожила в шлюбі близько десяти років, і перебралася до Туреччини. Незабаром у пари народився син – Осман-Олександр. Але щасливе сімейне життя тривало недовго. Результати генетичного тесту показали, що біологічним батьком дитини є ... Ігор!

Головним героям доведеться зіткнутися з новими національними суперечностями і знову перевірити свої відносини на міцність. На глядачів чекають не тільки нові інтриги та несподівані повороти долі, але й багато екшену й детективних історій, ідеться в повідомленні. Будуть бійки, перестрілки, вибухи, викрадення, погоні. Більшість трюків актори виконували самостійно.

З'являться нові персонажі, а добре знайомі відкриються з несподіваного боку».

«Затемнення», ще один серіал на "Україні", де обіцяють і любов, і стрілянину, – гостросюжетна восьмисерійна драма, перший епізод транслювали 27 серпня.

«Красуня і розумниця Світлана Гнатюк і непримітний трієчник Сергій Мамаєв колись вчилися в одній школі: він був відчайдушно закоханий, вона не звертала нього уваги. Через 20 років Мамаєв став власником великого агрохолдингу, від жінок немає відбою, його позашлюбній доньці Ані 17 років. Світлана живе скромніше, працює викладачем танго, щаслива в шлюбі, у неї двоє дітей – 17-річний Єгор і 15-річна Віта.

Сергій випадково зустрічає Світлану й намагається знову завоювати її серце. Але вона, як і раніше, не відповідає на його почуття. Цього разу Сергій не збирається відступати. Його маніакальне прагнення бути зі Світланою разом запускає ланцюжок трагічних подій, в епіцентрі яких опиняються юні Аня та Єгор, які зустрілися й покохали одне одного, ще не знаючи, хто їхні батьки».

Як це дивляться?

Ми запитали у глядачів серіалів, які транслюються по українському телебаченні, чим їм цікаві сюжетні перипетії у них. 53-річна Алла живе у селі на Хмельниччині, працює вчителькою, тримає домашню живність і город:

«Сюжет стрімко розвивається, але разом із тим не треба заморочуватися, щоб збагнути, хто, що й навіщо робить. Усе дуже зрозуміло й наближено до глядача. Після роботи добре «переключитися» на такий відпочинок. На відміну від закордонних серіалів, наші відображають українські реалії: корупція, бажання молодих виїхати з села у місто з більшими можливостями, непрості стосунки батьків і дітей. Це ніби про нас із вами (наш побут, наші проблеми), але знаєш напевно, що наприкінці точно чекає щасливий кінець».

Та не всім подобається дивитися на нещастя: “Нету чего посмотреть по телевизору, в новостях убийства, в кино (тобто у серіалах – ред.) тоже одни убийства и горе. И так жизнь тяжелая, хочется посмотреть чего-то жизнерадостного, веселого, а не показывают!” – скаржиться 76-річний київський пенсіонер з Осокорків.

Початок

Власне серіальне виробництво можна тільки вітати: це товар з доданою вартістю, не сировина. Це нові робочі місця та професійний ріст усіх причетних до процесу. Для створення чогось вартісного потрібні роки досвіду. Може, прийде час, і наші серіали через оригінальні сюжети і спосіб їх розказати дивитимуться по всьому світу. Перефразувуючи жарт про кожного знаменитого хірурга, який має своє кладовище, можна сказати, що кожен український режисер повинен мати чорнушно-соціальний серіал/фільм про скривджену жінку з провінції. Але це тільки початок шляху.

Оновлено 15:50

Після публікації матеріалу нам написав редактор, котрий працював на одному із загальнонаціональних каналів: "Основний глядач українського ТБ - жінка за 55 без вищої освіти. Їй подобаються такі історії. За цього глядача борються телеканали та програми - і новини, і політичні ток-шоу, і серіали. Тому в нас на телебаченні передачі такого змісту. Це, звісно, замкнене коло: телевізійники орієнтуються на такого глядача (вірніш, глядачку), роблять продукт під неї - і добиваються того, що ніхто інший цей продукт дивитися не хоче".

П.С.

Ми із задоволенням опублікуємо аргументовану статтю від професіоналів галузі, чому саме такі серіали знімають українські канали.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!