Як український газ зробив СРСР енергетичною супердержавою. 50 років тому Австрія почала отримувати пальне із Західної України

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 8027 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 08/06/2018Дата публікації

Нещодавній візит Путіна до Відня було приурочено до 50-річчя підписання першого договору про постачання газу з Радянського Союзу до Австрії. Мабуть, сторони дуже ретельно шукали привід для зустрічі - і таки знайшли. Росія вкотре нагадала, що вона є ключовим постачальником газу для Європи. Але привід взяли явно надуманий. 50 років тому Австрія почала отримувати український газ.

Автор: Антон Павлушко

1-го червня 1968-го року австрійська енергетична компанія OMV та радянська державна компанія «Союзнафтоекспорт» разом з представниками Міністерства торгівлі СРСР підписали угоду про постачання радянського газу до Австрії. Австрійська сторона забезпечувала постачання труб для газопроводів та кредити на їхнє будівництво, а СРСР на наступні 23 роки повинен був стати постачальником газу для нейтральної Австрії. Так СРСР почав ставати європейським енергетичним гігантом, а Австрія стала ключовим енергетичним хабом для «совєтів» в Європі.

Початок постачання газу в австрійське місто Баумгартен

50 років потому «Газпром» та OMV вирішили гучно відзначити такий ювілей. Обидві компанії випустили відповідні прес-релізи. От тільки зміст в них дещо різний.

Російська сторона пише про постачання газу з Західного Сибіру:

«50 лет назад, 1 июня 1968 года, советское объединение «Союзнефтеэкспорт» и компания Österreichische Mineralölverwaltung (ÖMV) подписали договор на поставку природного газа из СССР в Австрию. Газ из Западной Сибири поступил в пункт Баумгартен уже через три месяца».

В свою чергу, австрійці обережніше пишуть про «Erdgas aus der USSR». А в ролику до ювілею про саме російський газ згадують тільки у 1974-му році, коли «російський» газ пішов транзитом через TAG-Trans Austria.

То який газ пішов до Австрії у далекому 1968-му році? З наведених нижче фактів випливає, що першим «радянським» газом для Австрії був газ з українських родовищ.

Газова промисловість України бере свій початок ще за часів Австро-Угорщини на території сучасної Івано-Франківської та Львівської областей. Спочатку газ був побічним продуктом видобутку нафти. Потім навчились використовувати і його.

Активний розвиток газової галузі почався в Україні після Першої світової війни внаслідок відкриття Дашавського газового родовища, яке почало постачати газ у тоді ще польську Галичину. Поступово Дашава почала постачати газ до Львова, Дрогобича, Стрия. Одразу після закінчення другої світової у 1945-му році СРСР продовжив постачати український газ до Польщі. Згодом було введено в експлуатацію газопровід Дашава-Київ (1948), який добудували до Москви (1951). Так український газ почав постачатись до Росії.

В 1950-му році було відкрито Шебелинське газове родовище, яке почало давати газ через 6 років. Пальне з цього родовища пішло на Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя та Бєлгород. В 1960-му році - і до Києва. Газ із Західної України почав постачатись до Білорусі через газопровід Дашава-Мінськ. Звідти український газ дійшов до Литви (Вільнюс, Клайпеда) та Латвії (Рига).

Радянський Союз ставав на ноги та думав про експансію на Західні ринки. Як завжди, країні бракувало валюти, і її можна було виручити за постачання нафти та газу. Шебелинське родовище забезпечувало практично всю промисловість України та частково Росії, отже, додаткові газові запаси Західної України можна було спрямувати на газову експансію в Європу. Так у 1965-му році почалось будівництво системи газопроводів «Братство», що повинні були забезпечити газом країни Східної Європи.

В 1967-му році почався експорт газу з України до Чехословаччини. У виданні «Хронограф отечественной нефтяной и газовой промышленности. 1273-2016 гг.» (друга редакція, 2017 рік, «Газпром трансгаз Ухта») про це пишуть так:

«Начат экспорт газа в Чехословакию. Введен в строй газопровод «Братство» между СССР (Закарпатье) и Чехословакией. Протяженность 558 км, в том числе по территории СССР 183 км, диаметр труб 1080 мм»

Схожа хронологія і опис подій зустрічаються на сайті «Нафтогазу» та «Укратрансгазу».

У 1968-му році газопровід «Братство» дотягнули міста Баумгартен, що на австрійському кордонітак український газ пішов до Австрії.

Російські історики газової галузі з «Газпрому» так пишуть про цю подію:

«От магистрального газопровода СССР (Западная Украина) – Чехословакия («Братство») в районе г. Яблонице построен отвод в Австрию»

Газопроводи, що вивели газ з Сибіру на європейський ринок, стали можливі тільки через декілька років, коли Москва підписала контракти з Федеративною Республікою Німеччина. 1-го лютого 1970-го в німецькому місті Ессен представники СРСР та Західної Німеччини уклали першу угоду за схемою «труби в обмін на газ». Ключові угоди були такі:

- німецька фірма Mannesmannröhren-Werke GmbH впродовж 1970-72-х років постачає до СРСР 1,2 млн тонн газових труб великого діаметра (довжина газопроводів 2000 км)

- СРСР з 1-го листопада 1973-го року впродовж 20 років поставить для німців 52 млрд кубометрів газу на суму 2,5 млрд марок

- консорціум німецьких банків на чолі з Deutsche Bank видасть кредит СРСР на суму 1,2 млрд марок на 11 років (річна ставка 6%) на купівлю труб в Mannesmann

(інформація з архіву журналу Der Spiegel, №7 від 09.02.1970)

Вже за рік СРСР запропонував ФРН ще одну газову угоду - подвоєння законтрактованого газу та одночасну подальшу розбудову газотранспортної системи в СРСР завдяки німецьким кредитам та трубам (Der Spiegel, №24 від 07.06.1971).

На горизонті замайоріли газові надприбутки, і радянська економіка активно переключилась на побудову інфраструктури для експорту газу. Для забезпечення експортних контрактів почали підключати і газ з Шебелинського родовища. У 1970-72-роках було введено в дію дві гілки газопроводу «Київ – Західна Україна».

У 60-70-х роках українське газовидобування било рекорд за рекордом. У 1973-му році видобуток сягнув рекордних 68 млрд кубометрів, але поступово родовища виснажувались. На сьогодні, видобуток тримається на рівні 20 млрд кубометрів.

А ось так писали німецькі газети про перші постачання радянського газу в 1973-му році, коли газопроводи, зроблені з німецьких труб на німецькі кредити, дійшли до німецького кордону:

«Герберт Шельберг, генеральний директор компанії Ruhrgas AG, натискає кнопку в Вайдхаузі на німецько-чехословацькому кордоні, що символізує старт постачання природного газу з Радянського Союзу. В наступні 20 років за контрактом до Німеччини буде поставлено 120 млрд кубометрів висококалорійного натурального газу. Спочатку він прийде з Західної України, згодом піде російський газ, а пізніше прийде вже газ з велетенських родовищ у Сибіру. До кінця десятиріччя річне постачання повинно поступово зрости до 7 млрд кубометрів на рік...»

(Die Zeit, №41 від 05.10.1973)

Тобто, навіть у 1973-му році по новеньких трубопроводах в Європу пішов спочатку український газ. До речі, можливо, цю подію «Газпром» теж може використати для чергового піару, адже це практично «кругла» дата – 45 років початку постачання «радянського» газу до ФРН.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!