«35 законів Гройсмана». Більшість норм, які закладені в «економічних реформах» правильні, але вони не гарантують прориву

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4791 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 22/02/2018Дата публікації

Уряд активно піарить пакет законів, які мають дати поштовх економіці. Від новацій очікують суттєвого покращення бізнес-клімату, притоку інвестицій та переходу до інноваційної моделі економіки. А от інший знаковий законопроект – про оподаткування операцій з офшорами, видається, пішов у небуття, навіть не доживши до розгляду у Раді.

Автор: Павло Контрактович

Як хочуть захистити бізнес

Фінансова розвідка замість «маски-шоу»

Серед пріоритетних законопроектів, що мають захищати бізнес, найпершим стоїть «Про службу фінансових розслідувань». Чому це дійсно важливо? По-перше, замість економічних підрозділів в СБУ, Генеральній прокуратурі, системі МВС та Нацполіції буде створено єдиний орган, уповноважений розслідувати фінансові злочини проти держави. Нарешті ліквідують негласну конкуренцію між силовиками за «грошовитих клієнтів».

По-друге, держава припиняє практику боротьби із «мінімізаторами податків» силою: нова структура має вираховувати тих, хто ухиляється від оподаткування, аналізуючи інформацію, а не вибиваючи свідчення з потенційних порушників. Аби «мінімізатори» і справді були покарані, фінрозвідка розраховує після створення мати доволі широкі повноваження щодо отримання інформації. Майже такі самі необмежені повноваження мають аналогічні структури й у багатьох інших розвинених країнах.

З іншого боку, громадський контроль має стати запобіжником від перевищення повноважень і зловживань службовим становищем працівниками нової служби. Утім, так гладко все виглядає лише в теорії: які саме неприємні несподіванки можуть дійсно з’явитися в документі - поки невідомо.

Бо АП і Кабмін не дійшли згоди, кому саме приписувати лаври за створення прогресивного закону. Профільний парламентський комітет відкинув урядову версію законопроекту і зараз опрацьовує власний варіант співпраці з експертами з Банкової. Якщо закон ухвалять, на нас чекатимуть цікаві політичні інтриги: хто очолить цей новий орган, який бачитиме все?

Бізнес-омбудсмен

Натомість, майбутнє головного захисника бізнесу майже вирішене. Урядовий законопроект «Про Установу бізнес-омбудсмена» очікує на друге читання. А сам документ начебто згодні підтримати більшість парламентських фракцій. Хоча в ухваленні документу немає особливого сенсу. Бо ж діяльність бізнес-омбудсмена регулюється кабмінівським нормативим. І цього, як зазначають у Головному експертному управлінні ВР, цілком достатньо для повноцінної роботи цього органу.

Читайте також: Бізнес-омбудсмен: найшвидше скарги підприємців вирішує Податкова і Мінюст, найгірше - Прокуратура і МВС

Однак закон таки дещо змінює - перетворюючи головного захисника підприємців при Кабміні на священну корову.

По-перше, у разі ухвалення документу ігнорування інформаційних запитів бізнес-омбудсмена стане для чиновників дорогим задоволенням. За це порушення запроваджується штраф від 1,7 тис грн. до 3,4 тис грн. Відмова у наданні інформації іншим установам коштує утричі менше.

По-друге (і це, мабуть, головне), законопроект ставить бізнес-омбудсмена на один рівень з першими особами держави – Президентом, головою уряду, спікером, суддею Конституційного суду і т.д. Бо незаконний вплив на діяльність бізнес-омбудсмена буде каратися, як і аналогічний злочин проти вищевказаних осіб – від штрафу у розмірі 3,4 тис грн. до позбавлення волі на строк до трьох років. Відповідні зміни пропонується внести до ст. 344 КК.

Розширення можливостей бізнес-омбудсмена разом із посиленням відповідальності чиновників за перевищення повноважень під час проведення перевірок (законопроекти № 7326 и № 7373, запропоновані групою депутатів) мало б остаточно відбити у контролерів бажання заробляти на ревізіях. Однак посадовці, через неправомірні дії яких підприємства нерідко зазнають значних втрат, зможуть відчувати себе в безпеці і після ухвалення згадуваних законопроектів.

Як пояснює керуючий партнер адвокатського об'єднання «SupremaLex» Віктор Мороз, законопроекти не вирішують головної проблеми – неможливість довести зв'язок між збитками підприємства і діями конкретного чиновника.

Навіть у таких зрозумілих і начебто простих випадках: за приписом конкретного чиновника робота підприємства була призупинена, а потім з’ясувалося, що така зупинка була незаконна. «Бо розмір штрафу законодавчо прописаний, а механізму притягнення чиновника до відповідальності і встановлення його провини не існує», - уточнює Віктор Мороз.

Як спростять умови підприємницької діяльності

Аби залучити інвестиції, Володимир Гройсман пропонує спростити регулювання підприємницької діяльності і навіть пообіцяв лобіювати тематичні законопроекти інших авторів. Насправді ж конкуренція за авторство, власний піар, а подекуди і власні інтереси можуть стати на заваді успішному проходженню через парламент стовідсотково вірних законодавчих ініціатив.

Прем’єр Володимир Гройсман і спікер парламенту Андрій Парубій завжди знаходять спільну мову

Приміром, законопроект про створення «єдиного вікна» на митниці (№7010). Запропоновані в документі новації оптимізують митні процедури: інспектори, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, фітосанітарний, ветеринарно-санітарний, екологічний, радіологічний та інші види контролю, працюватимуть разом з митниками через електронну систему Єдиного вікна.

Рішення щодо митного оформлення товарів буде виноситися протягом кількох годин. Таким чином, має скоротитися термін розмитнення товарів, що зменшить витрати бізнесу, скажімо, на оренду складів.

Але система «єдиного вікна» на митниці вже запущена Кабміном. Навіть більше, на початку лютого уряд удосконалив її роботу, як пояснюється в офіційному повідомленні Кабінету міністрів, «за пропозиціями представників бізнесу і незалежних експертів». Натомість, депутати-автори законопроекту № 7010 (Олег Кришин з «Народного фронту», Тетяна Острікова з «Самопомочі» і Ніна Южаніна з БПП) хочуть перехопити урядову ініціативу.

Бо ж, як випливає з пояснювальної записки до законопроекту, «для 52% опитаних експортерів та 54% опитаних імпортерів витрати часу на митниці не змінились». Законопроект практично узаконює те, що зараз функціонує на основі урядового рішення. Аби не втратити ініціативу, Мінфін має підготувати власні правки до законопроекту, які, своєю чергою, можуть бути не сприйняті депутатами-авторами законопроекту.

Активно доопрацьовуються (тобто, переписуються) урядовою командою зміни до законів щодо поліпшення інвестиційного клімату (законопроект №6540). Як запевняють в Міністерстві економічного розвитку (МЕРТ або Мінекономіки), - профільному міністерстві, яке супроводжує підготовку документу, зібрані новації мають суттєво поліпшити позиції України в рейтингу Doing Business (зараз наша країна займає там 76 позицію).

Документ, зокрема, розширює можливості дрібних акціонерів контролювати управління компанією. Що в майбутньому має посприяти приходу портфельних інвесторів. Саме через портфельні інвестиції вкладають кошти в підприємства більшість інвестиційних банків, інвестиційних фондів та банків розвитку.

Спрощується ведення будівельного бізнесу та скасовується пайовий внесоку розвиток інфраструктури (платіж забудовника в місцевий бюджет певної суми на розвиток інфраструктури міста). Перед початком будівництва укладається угода про пайовий внесок, а при складанні декларації для введення об’єкта в експлуатацію має вказуватись, чи виконаний цей договір.

Фактично, без цього внеску забудовник не може «здати» побудований об’єкт. З одного боку, необхідність сплачувати цей внесок здорожчує вартість житла. З іншого, начебто з цих грошей місто має будувати інфраструктуру навколо новобудов - типу дитсадків та шкіл, але, як правило, ніхто цього не робить).

Також закон прискорює процедури банкрутства через розширення повноважень мажоритарного кредитора (це особа або підприємство, перед яким банкрут заборгував найбільше. Скажімо, одному підприємству банкрут винен 100 тисяч, і 10 - підприємствам по 10 тисяч. Закон дозволяє цьому головному кредитору вирішувати всі питання по банкрутству).

Каменем спотикання стала норма щодо повноважень третейських судів: Кабмін запропонував дати їм можливість розглядати корпоративні суперечки, депутати навідріз відмовились. Тому ще до винесення до сесійної зали Кабмін переробляє документ.

Уникнення податків

А от інший знаковий законопроект – про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал, видається, пішов у небуття. Хоча і в Кабміні, і в АП обіцяли його підтримати, оскільки така зміна оподаткування стимулювала б інвестиції в виробництво. Новий податок мали б сплачувати лише у разі розподілення прибутку (приміром, виплата дивідендів) або при проведенні операцій, які зараз допомагають підприємствам мінімізувати оподаткування. Приміром, по операціях з офшорними компаніями.

Але по факту цей законопроект не увійшов у топ-35 від прем’єра, не згадує більше про нього і Президент. І справа, скоріш за все, не в тому, що у перші роки дії нового податку бюджет втрачатиме (за підрахунками Мінфіну) 35-40 млрд грн. щорічно. А в тому, що нова система передбачає найпрогресивніший принцип оподаткування – сплата податків у країні, де генерується прибуток.

Саме запровадження цього принципу – сьогодні головне питання на всіх зустрічах голів європейських центробанків і міністрів фінансів. Але це означає, що з операцій з офшорними компаніями наш бізнес мав би сплачувати новий податок за ставкою 20% (у версії законопроекту, оприлюдненому на сайті Мінфіну). Чи готові олігархи, які мають суттєвий вплив на депутатів, сприяти появі подібної законодавчої норми – питання риторичне.

Що зробити, щоб закони запрацювали

Втім, навіть ухвалення пакету з 35 законопроектів, запропонованих прем’єром, і дійсно могли б суттєво покращити вітчизняне законодавство, що регулює діяльність бізнесу. Оскільки документи охоплюють практично всі сфери підприємницької діяльності і вирішують найболючіші питання. Як от законопроект №7365, який змінює на користь суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності чинну драконівську систему застосування санкцій.

Або ж ініціативи НБУ щодо лібералізації валютного контролю та посилення захисту кредиторів, що мають стати потужним стимулом для залучення інвестицій.

Однак самих лише законів, навіть найкращих, замало - закони мають виконуватись. Ось свіжий приклад – новий закон 2213-VIII від 16.11.2017 більш відомий, як «Маски-шоу стоп». Аби зупинити свавілля силовиків, документ запровадив обов’язкову звуко- та відеофіксацію під час розгляду питань слідчим суддею, тобто суддею, який дає дозвіл на обшук; визнав недопустимими докази, отримані під час обшуку без присутності адвоката; заборонив повторно порушувати закриті кримінальні провадження та ін.

Але силовики продовжують жити за старими правилами – бізнес, аби не втратити час на довгий конфлікт, не завжди звертається до суду, щоб відстояти свої законні інтереси.

Аби закони виконувалися, потрібна ефективна система судового захисту. Або, принаймні, чітка взаємодія між всіма гілками влади. Інакше Україна і надалі буде плестися в хвості світової економіки.

Також варто зазначити, що ці «35 законів» вже традиційно для наших реформаторських спроб латають дірки, які утворилися за часи стагнації в домайданній Україні. Навіть, якщо станеться диво і ці 35 законів радикально покращать інвестиційний клімат - не факт, що інвестори захочуть працювати в Україні.

Тому уряд повинен думати, як стимулювати українські компанії почати виробляти високотехнологічну продукцію в Україні і продавати її за кордон.

Також читайте: Розбагатіти або зникнути. Добробут приносять власні бренди, а не іноземні інвестиції

Будь ласка, дайте дайте відповіді на питання з нашої анкети. Щоб перейти на анкету, клікайте сюди.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!