До 2020 року роботи знищать близько 5 мільйонів робочих місць. І тільки шведи вітають такий прогрес

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4750 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 26/01/2018Дата публікації

Тоді як увесь світ повниться тривогою через автоматизацію, яка може знищити робочі місця, Швеція готова освоювати передові технології, водночас стримуючи втрати для працівників.

Переклад з The New York Times Автор: Пітер С. Гудмен

Гарпенберг, Швеція - З кімнати управління, яка висічена у скелі на майже кілометровій глибині, Міка Перссон може спостерігати за ходою роботів, які, цілком імовірно, прийшли по його робоче місце на копальні New Boliden.

Він не бачить у цьому проблеми.

У Швеції, що відома своєю щедрою системою соціального забезпечення, не надто переймаються через автоматизацію - чи, якщо вже на те пішло, з будь-якого іншого приводу.

Тридцятип’ятирічний пан Перссон сидить перед чотирма моніторами, один із яких показує, як навантажувач під його керуванням підіймає породу, що містить срібло, цинк та свинець, одразу після детонації заряду. Якби він був унизу, у стовбурі шахти, то вдихав би пилюку та вихлопні гази. Натомість він сидить, відкинувшись на спинку офісного крісла, і контролює машину за допомогою джойстика.

Оскар Пальс, 19 років, оператор віддаленого керування навантажувача на шахті компанії New Boliden у Швеції. За його словами, менш ніж за 10 років “цю роботу автоматизують, але мене це не турбує - завжди знайдуться інші завдання”.

Автор: Лінус Сандел-Джерф для The New York Times

Він усвідомлює, що роботи постійно розвиваються. Boliden випробовує самокеровані машини на заміну водіям вантажівок. Але пан Перссон припускає, що люди завжди будуть потрібні, аби керувати роботою машин. Він вірить у шведську економічну модель та її здатність забезпечити захист від жахів безробіття.

“Мене це не дуже хвилює, - каже він. - На цій копальні так багато роботи, що навіть якщо це робоче місце зникне, вони знайдуть для мене інше. Компанія подбає про нас”.

У більшості країн світу люди, які живуть за рахунок заробітної плати, відчувають дедалі більшу тривогу через можливу хвилю безробіття під впливом автоматизації. Якщо вірити цій страшній оповіді, глобалізація змусила людей у багатших країнах Північної Америки та Європи змагатися безпосередньо з дешевими робітниками в Азії та Латинській Америці - і таким чином ширилось безробіття. Тепер же роботи йдуть, аби остаточно покінчити із людьми.

На підприємствах на кшталт копальні Boliden профспілки є сильними, державна підтримка суттєвою, а довіра між роботодавцем та робітниками - глибокою.

Автор: Лінус Сандел-Джерф для The New York Times

Але розмови на цю тему рідко лунають у Швеції чи її скандинавських сусідах, де профспілки є сильними, державна підтримка суттєвою, а довіра між роботодавцем та робітниками - глибокою. Тут роботи - це просто ще один спосіб зробити компанії ефективнішими.

Разом зі зростанням прибутків роботодавців, робітники теж багатіли, отримуючи пропорційний шматок пирога, - разючий контраст зі Сполученими Штатами чи Британією, де зарплати не піднімалися навіть тоді, коли корпоративні прибутки різко зростали.

“У Швеції, якщо ви запитаєте профспілкового лідера, чи він боїться нових технологій, він відповість: “Ні, я боюся застарілих технологій”, - переконує шведська міністерка зайнятості та інтеграції Їльва Йоганссон. - Робочі місця зникають, і тоді ми навчаємо людей нових професій. Ми не збираємося захищати робочі місця. Але ми захищатимемо робітників.”

Подушка для інновацій

Американці схильні зневажливо ставитися до країн Північної Європи, де панують соціалісти-любителі-няньки-держави, на противагу навіженим капіталістам, що заправляють у таких місцях, як Силіконова долина. Однак Швеція є прикладом того, що в часи автоматизації інновації найкраще просувати, забезпечивши солідну подушку безпеки на випадок провалу.

“Хороша система соціального забезпечення - це добре для підприємництва, - вважає Карл Мелін, директор з питань аналізу політик у дослідницькій установі Futurion, Стокгольм. - Якщо проект не став успішним, ви не мусите розоритися”.

Вісімдесят відсотків шведів висловили позитивне ставлення до роботів та штучного інтелекту, згідно з дослідженням Європейської комісії, проведеним у 2017 р. Натомість опитування Дослідницького центру ім. П’ю (Pew Research Center) виявило, що 72% американців “занепокоєні” щодо майбутнього, у якому роботи та комп’ютери прийдуть на зміну людям.

У Сполучених Штатах, де більшість людей залежать від роботодавців у питанні медичного страхування, втрата роботи може стати поштовхом до падіння на самісіньке дно. В таких умовах робітники не схильні звільнятися з роботи у пошуках потенційно більш прибуткової кар’єри. Відтак і профспілки схильні захищати робочі місця понад усе інше.

Однак у Швеції та решті Скандинавії уряди пропонують медичне забезпечення та безкоштовну освіту. Вони виплачують щедру допомогу по безробіттю, а роботодавці виділяють кошти на всеохопні програми підвищення кваліфікації. Профспілки зазвичай сприймають автоматизацію як конкурентну перевагу, завдяки якій робочі місця стають більш захищеними.

Прагнення зробити Сполучені Штати більш схожими на Скандинавію означатиме зростання витрат, а це суперечить лихоманці зниження податків, що протягом останніх десятиліть охопила американську політику.

Швеція, Данія та Фінляндія витрачають понад 27% свого річного обсягу виробництва на державні послуги з допомоги безробітним та іншим вразливим групам, згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку. Сполучені Штати виділяють на такі програми менш як 20% ВВП.

Графіка:

Системи соціального забезпечення у різних країнах

У Скандинавських країнах витрати на виплати з безробіття, охорону здоров’я та допомогу при народженні дитини є одними з найвищих, тоді як витрати Сполучених Штатів на систему соціального забезпечення нижчі, ніж у середньому в інших розвинених країнах.

Найсвіжіші з наявних даних по кожній країні

Джерело даних: Організація економічного розвитку та співробітництва

Візуалізація: The New York Times

Для шведського бізнесу такі витрати приносять ключовий дивіденд: доведено, що робітники стають більш сприйнятливими та простіше засвоюють нові технології.

Цей фактор відіграє вирішальну роль у видобувній промисловості, важливій галузі шведського господарства. Зарплати високі - їхні обсяги та умови праці прописуються у національних договорах за підсумками переговорів між профспілками та асоціаціями роботодавців. На копальнях Boliden видобувають руду найнижчого сорту, тобто, у ній міститься жалюгідна кількість цінних мінералів. Ціни при цьому встановлюються на глобальних ринках.

“У нас є всі передумови для того, щоб бути неконкурентноспроможними”, - вважає виконавчий директор Boliden Леннарт Еврелл.

Єдиним способом, у який компанія може забезпечити прибутковість, залишається постійне зростання продуктивності. Ось чому найближчим часом пан Перссон та його колеги у кімнаті управління за допомогою джойстиків керуватимуть вже чотирма навантажувачами одночасно.

Шахта Гарпенберга у 1966 р. У тій чи іншій мірі вона експлуатується з 1257 р.

Джерело фото: компанія Boliden

Компанія йде далі у своїх планах використовувати самокеровані вантажівки, випробовуючи систему спільно з компанією Volvo, шведським автомобільним гігантом, на копальні у містечку Крістінберг. Тут Boliden збільшив обсяги річного видобутку до 600 000 тонн із близько 350 000 тонн три десятки років тому, тоді як кількість робітників залишилася на рівні 200 осіб.

“Якщо ми не будемо рухатися услід за розвитком технологій та не шукатимемо нових джерел доходу, що ж - доведеться вилетіти із бізнесу, - говорить Магнус Вестерлунд, 35-річний заступник голови місцевої профспілкової організації, що представляє гірників на двох шахтах Boliden. - Не треба мати вченого ступеня із математики, щоб це прорахувати”.

У копальні, над якою розкинулися холодні соснові ліси Гарпенберга, за 180 кілометрів від Стокгольма, пан Перссон та його співробітники заробляють близько 500 000 крон на рік (це 60 000 доларів, або 1 750 000 гривень). Вони отримують п’ять тижнів відпустки.

Згідно зі шведським законодавством, коли народжується дитина, у батьків є 480 днів декретної відпустки, яку вони можуть розподілити між собою. Жоден робот цього не змінить, вважає пан Перссон. “Це шведський спосіб мислення, - пояснює Ерік Лундстром, 41-річний батько двох дітей, що працює разом із Перссоном. - Якщо ти віддаєш щось компанії, компанія повертає щось взамін”.

Страхітливі прогнози для робочих місць

Зараз це твердження має пройти серйозне випробуванння. Ніхто не знає, скільком професіям загрожують роботи та інші форми автоматизації, але прогнози віщують потенційний шок.

Дослідження, проведене у 2016 р. Світовим економічним форумом для 15 найбільших економік, що разом охоплюють дві третини світової робочої сили (близько 1,86 млрд робітників), виявило, що розвиток роботів та штучного інтелекту з урахуванням нових професій знищить 5,1 млн робочих місць до 2020 р.

Двоє дослідників з Оксфордського університету дійшли висновку, що близько половини робочих місць у Сполучених Штатах можна буде замінити роботами та іншими формами автоматизації протягом двох найближчих десятиліть.

Коли банкомати вперше з’явилися у відділеннях банків наприкінці 1960-х, дехто передбачав зникнення людей-робітників у банках. Однак зайнятість зростала, оскільки банки інвестували заощадження в нові напрямки, такі як іпотечне кредитування та страхування.

Три роки тому Сьорен Карлссон звільнився з адміністративної посади у шведській газеті та заснував United Robots, стартап, який на перший погляд спрямовано на руйнування життів колишніх колег: він створив робота на ім’я Розалінда, який прочісує дані про спортивні події для створення новин.

Сьорен Карлссон, засновник United Robots у Мальме (Швеція), створив робота, який пише спортивні новини. Що ж думає із цього приводу голова Профспілки журналістів Швеції? ”Ми завжди намагаємося вітати та запроваджувати нові розробки”.

Автор: Лінус Сандел-Джерф для The New York Times

“Історії виходять не такі барвисті, як написані людиною” - каже він.

Але його роботи ніколи не роблять перерву на обід. Сьогодні в офісі пана Карлссона у місті Мальме працюють шестеро людей. Він очікує, що цього року Розалінда напише 100 000 новин для різних шведських медіа, що принесе його компанії прибуток близько 5 млн крон (бл. $590 000 або 17,5 млн грн).

Здається, у Профспілці журналістів Швеції ніхто цим не переймається. Розалінда переважно висвітлює події, якими раніше не займалися - новини про університетський чемпіонат з флорболу, посередні матчі з футболу, тощо.

”Ми завжди намагаємося вітати та запроваджувати нові розробки, - говорить голова профспілки Йонас Нордлінг. - Не можна просто скиглити з приводу того, що відбувається”.

У Стокгольмі одна зі шведських рад з безпеки робочих місць, яку фінансують роботодавці, допомагає людям, що втратили роботу, знайти нову - за словами представників ради, рівень успішності сягає 83%.

Автор: Лінус Сандел-Джерф для The New York Times

Та навіть якщо роботи створять більше робочих місць, ніж знищать, великій кількості людей доведеться будувати нову кар’єру.

Швеція та її північні побратими довели, що можуть успішно управляти подібними переходами. Так звані ради з безпеки робочих місць, які фінансуються роботодавцями, допомагають людям, що втратили роботу, знайти нову.

Одна з таких рад у Стокгольмі, TRR Trygghetsradet, хвалиться, що 83% учасників знайшли роботу цього року. Дві третини отримали посаду із зарплатнею, яка була на тому ж або вищому рівні, що й на попередній посаді.

Але декого непокоїть, що система може не витримати тиску автоматизації.

Бездротовий інтернет та планшети належать до переліку технологічних новинок, які вітали робітники шахти Boliden. “Для нас автоматизація - це щось хороше”, - говорить лідер профспілки.

Автор: Лінус Сандел-Джерф для The New York Times

Утримання шведської системи соціального забезпечення вимагає від громадян продовжувати сплачувати податки, що сягають 60% від доходу. Через те, що Швеція приймає велику кількість мігрантів з конфліктних зон, підтримка може піти на спад. Багатьом новоприбулим бракує освіти, тож для них може бути складно знайти роботу. Якщо велика частина з них стане залежною від щедрості держави, це може викликати реакцію у відповідь.

“Існує ризик руйнування суспільного договору”, - говорить Мартін Блікс, економіст стокгольмського Інституту дослідження промислової економіки.

Наразі ж суспільний договір зберігається, і на копальні Boliden панує відчуття спокою. Шахта Гарпенберга у тій чи іншій мірі експлуатується з 1257 р. Більше десятка років тому Boliden об’єднала зусилля зі шведською телекомунікаційною компанією Ericsson для проведення бездротового інтернету. Це дозволило гірникам спілкуватися одне з одним, щоб оперативно вирішувати проблеми. Тепер шахтарі мають при собі планшети, що дозволяє зберігати вкладки про виробництво вздовж усіх 60 миль доріг, що проходять шахтою.

“Для нас автоматизація - це добре, - вважає Фредрік Газес, 41 рік, який очолює місцеву профспілкову організацію техніків. - Ніхто не відчуває, що його робоче місце забирають. Йдеться про те, щоб робити більше із тими людьми, які є”.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!