Провокація хабара. Як селищному голові запропонували 15 тисяч гривень допомоги на АТО в обмін на землю. Тепер його судять

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 18007 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 24/01/2018Дата публікації

Часто правила, за якими живе наша країна, і офіційний закон - дві паралельні реальності. Весна 2014 року, українська армія гола і боса, за призовом туди йдуть багато простих хлопців з усієї країни. У цей час голові смт. Калита на Київщині якийсь чоловік пропонує 15 тисяч гривень пожертви на АТО в обмін на документ, який дозволить отримати землю. Голова обговорює пропозицію з сільською радою, і всі вирішують «землю дати», бо треба допомогти хлопцям, які пішли служити. Це була «провокація хабара»: тепер селищного голову судять, йому світить 8 - 12 років.

Автор: Любов Величко

Сумна нагорода

Після ранкового засідання суду колишній селищний голова смт. Калита Станіслав Мороз прийшов до Броварської адміністрації. Тут активісти та учасники бойових дій зібралися, щоб відсвяткувати третю річницю з моменту створення волонтерського руху для збору допомоги воїнам АТО.

Під гучні оплески голова Броварської райради Сергій Гришко вручає Морозу медаль «Патріот України».

Байдуже, що всі присутні знають: Мороза вже три роки судять за статтею «отримання хабаря в особливо великих розмірах». Якщо суд визнає його винним, чоловік проведе за гратами від восьми до дванадцяти років.

В лютому 2014-го року до Калитянського селищного голови Станіслава Мороза звернувся Дмитро Калько. Чоловік хотів, щоб сільрада дозволила йому розробити проект землеустрою на 15 соток землі на території селища. До розмов про гроші дійшло навесні, коли почалася війна. Згодом виявилося, що Калько - це адвокат-активіст, і пропонуючи хабарі, він викриває корупціонерів.

За версією досудового розслідування, селищний голова сказав, що зможе вмовити депутатів сільради проголосувати за виділення земельної ділянки, якщо Калько дасть йому 15 тисяч гривень. Ці гроші звинувачений мав передати до громадського комітету Броварської районної ради, який збирав допомогу для бійців АТО.

Сільський голова обговорював цю схему «пожертви в обмін на землю» із сільською радою. Є протокол засідання, на якому вирішили землю виділити. Потім Морозі анонсував Громадському комітету, що знайшов 15 тисяч гривень і скоро їх передасть.

Селищний голова Станіслав Мороз.

- Пам’ятаю: приходжу у сільраду, і тут мені кажуть, що Мороза пов’язали. Приносять газету. Ми всі в шоці. А потім над тією газетою сміялися, мовляв, цілий рік була розробка СБУ на нашого діда Мороза. Геніально! Ага! У нашому селі хрєн що вкрадеш. Ми всі куми одне одному, все знаємо, що, хто, коли і кому пропонує. А Мороз завжди казав: якщо вам город треба, я вам виділю. За «спасибі», - згадує Анатолій Козачок, який в 2014-му (коли сільського голову затримали правоохоронці) був депутатом Калитянської селищної ради.

- Усі члени Комітету знали, що Мороз має передати 15 тисяч гривень на допомогу бійцям АТО. Мороз казав, що Калько дає ці гроші, як благодійний внесок для наших бійців. І всі були в курсі, що цей благодійник отримає 15 соток в Калиті. І тут на нього «Альфа» кидається, мовляв, хабарник. Але не собі ж він ці гроші забрав, а для громадського комітету – для наших хлопців, які на війні голі, босі, без кашкета бігали тоді, - додає голова громадського комітету Броварського району Леонід Вайсфельд.

- Це кричуща несправедливість. На Комітеті озвучили, сказали, що Калько готовий взяти участь в соціальній допомозі для АТО. Він це сам заявляв. Я тоді ще просив привести його на Комітет, щоб ми подякували, - згадує голова Броварської районної ради Сергій Гришко.

Чиновник розповідає, як у квітні 2014-го до нього у кабінет зайшов знайомий полковник у відставці і запропонував зайнятися збором допомоги для АТО централізовано.

- Бо спочатку як було: хлопця із села призвали, і село на нього збирає. Але є сільради багаті, а є і депресивні. А хлопці то всі – наші. Тому й вирішили збирати усіма селами на всіх з нашого району. Об’їхали всі населені пункти, зустрілися із головами сільрад. І всі пішли назустріч. Місцеве самоврядування спрацювало на «ура».

Новостворена громадська рада збиралася у райраді раз на тиждень. Від кожного села було кілька представників. Під час засідання озвучували потреби, радилися, де що можна дістати. За три роки зібрали 5 мільйонів гривень, незліченну кількість продуктів, ліків, одягу.

- Кожне підприємство у районі має бути соціально відповідальне. Горе в державі. Не може з цією бідою впоратися держава. Потрібна була допомога. Відгукнулися. Навіть міжнародні компанії допомагали. І навіть анонімно, - каже Гришко. - Кошти ми старалися до рук не брати. У нас був список – яке матзабезпечення потрібне для АТО.

Волонтери до нас приходили і казали, що треба пічки, каски стільки-то. Якщо, наприклад, якесь підприємство хотіло допомогти, ми показували цей список, і бізнесмени самі думали, що вони можуть з цього списку придбати. А потім передавали на комітет готову продукцію.

Оперативна зйомка

На засідані суду розглядають докази бвинувачення. Дмитро Калько хотів перевірити, чи будуть просити у нього хабаря за виділення 15-ти соток землі. Коли прямих пропозицій не пролунало, активіст сам почав натякати, що може дати грошей. Тоді селищний голова запропонував передати ці кошти на потреби АТО.

Адвокат пішов в СБУ і запропонував взяти Мороза «на гарячому».

Спецслужбісти цю ідею підтримали, причепили приховану камеру на рівні поясу і почали все фільмувати.

Переглядаємо відео від 14 травня 2014 року. Калько приходить до сільради, йде у кабінет Мороза і розпитує про процес виділення земельної ділянки:

- Що я маю робити? - каже Дмитро.

- Напишіть заяву на земельну ділянку, копію паспорту, код. Все. Залишаєте тут.

- А можна подивитися варіанти? На карті?

- У нас варіантів мало, - розводить руками селищний голова. - Як заїдете з траси, то на ліву сторону постройки йдуть. Коротше, пишіть заяву.

- Як це буде?

- Сесія буде.

- Вони затвердять?

- Так.

Наступний епізод – 9 жовтня 2014 року, за день до передачі грошей. Калько приїхав до Мороза додому. Активіст іде за селищним головою крок у крок, потім сідає на лавці у дворі:

- Мені ніхто не сказав, за що і скільки, - голос чоловіка тремтить.

- Це на АТО, - Мороз ще раз перевіряє документи.

- Хм… Ну… Я з вами домовився. Мені треба земельна ділянка. Я ж до вас не так просто півроку їздив.

- Ось. Ми вам даємо рішення сільради про виділення землі на будівництво будинку. Ви їх даєте в держадміністрацію.

- А тепер треба проект землеустрою? Скільки мені бюджет планувати?

- Я озвучив 15 тисяч. Всі депутати знають. Давайте завтра зустрінемося в Броварах. Щоб ви бачили, що я ці гроші собі в кишеню не беру. На 10.00 коло держадміністрації. Я не хочу чужих грошей. Роблю по-людськи.

Помічник судді вставляє в комп’ютер наступний диск – затримання. Молодий прокурор сидить, спершись однією рукою на стіл. Вираз обличчя – напружений, його чоло вкривається густими зморшками.

Мороз приїхав на зустріч із Кальком не сам, а з депутатом Броварської ради Калініченком. Активіст прибув вчасно і почав зйомку.

Калько та Мороз стоять в тридцяти метрах від будівлі Броварської районної ради – там якраз відбувається засідання громадського комітету. Активісти знають, що сьогодні Калитнянський селищний голова принесе 15 тисяч гривень: 10 тисяч планували витратити на два бронежилети, 5 тисяч – для родини АТОвця Мухи: «в них веранда згоріла, треба ремонтувати».

Калько виймає гроші із кишені – тридцять мічених купюр по 500 гривень загорнуті у поліетиленовий пакет – і віддає їх Морозу.

- Зараз занесемо, віддамо, - Мороз прямує до адмінбудівлі.

- Тут 15 тисяч.

- Дякую.

Відео обривається. Селищного голову оточили бійці «Альфа», одягнули на нього наручники і посадили в машину. Депутат Калініченко побіг у райраду: «Мороза взяли!!!».

Викривач

Заявник по справі Мороза – 35-річний Дмитро Калько. Чоловік – родом із Росії, але зараз живе у Києві. Тут він отримав вищу юридичну освіту, зараз працює адвокатом. Крім цього, Дмитро активно займається громадською діяльністю. Основний акцент у роботі – розкриття корупційних схем у Київраді, зокрема, тих, що стосуються розподілу земельних ділянок.

Свою викривальну діяльність Дмитро веде відкрито. На його сторінці у фейсбуці багато його листів та звернень в різні держоргани з приводу незаконних забудов на надання землі в оренду. В дописах адвоката звучать сміливі звинувачення у хабарництві на адресу столичних держслужбовців.

Адвокат і активіст Дмитро Калько (у картатій сорочці), фото з його Фейсбука

Під час судового засідання прокурор по справі Станіслава Мороза підкреслив: за даними спецперевірки, Калько звертається до правоохоронних органів регулярно.

- В 2014-му році Калько неодноразово звертався до правоохоронних органів щодо погрози розправою. Зокрема, 23 жовтня він заявив у поліцію, кажучи, що невідомий погрожував йому. За тиждень до цього Калько заявляв, що завгосп Київавтодору займається фіктивним підприємством, а потім – про те, що на озері люди курять і вживають алкогольні напої. Ще одна заява – про те, що в Печерському районі незаконно встановлено шлагбаум на проїжджій частині. Потім написав заяву, що в родині виник конфлікт, бо він вдома не знайшов документів, - поінформував прокурор.

- А чому ви вирішили прийти до Калитянського селищного голови? Вам хтось розповів, що він бере гроші за виділення земельних ділянок? - запитую.

- Ні, мені ніхто цього не казав, - обурюється Калько. Але я вже не раз переконувався, що отримати землю під Києвом майже нереально.

- Ви ж самі запропонували допомогти фінансово. І знали, що гроші, які ви давали, мали бути передані в громадський комітет на потреби АТО?

- Мені байдуже, на що мали піти ці гроші. За законом, Мороз не мав права ці гроші брати взагалі. Він – хабарник. Все.

Справді, згідно з законом, Станіслав Мороз не мав права отримувати кошти від невідомого чоловіка. Бо в Кримінальному кодексі не написано, що існують винятки, які дозволяють це робити.

Тому зараз суд відсторонено від обставин війни 2014-го року досліджує письмові докази, які були зібрані в ході досудового розслідування. Усі – і суддя, і прокурор, і, тим паче, сам обвинувачений – розуміють абсурдність ситуації. Але закон є закон. І його потрібно дотримуватися.

Молодий прокурор в акуратному синьому костюмі читає протокол засідання селищної ради Калити від 15 травня 2014 року. Тоді слухали питання про виділення земельної ділянки від землевпорядника сільради для будівництва будинку та його обслуговування:

- Сільський голова наголосив, що всі села Броварського району дають благодійну допомогу для Громадського бюджету АТО, «і ми також можемо долучитися до цього процесу. Є людина, яка має бажання надати благодійну допомогу для АТО», - читає прокурор.

Депутати проголосували одностайно: «За» – 18, «проти» – 0. Так сільрада прийняла рішення виділити земельну ділянку.

- Ви сказали, що людина готова надати грошову допомогу. Мова йшла про Калька. А звідки взялася сума 15 тисяч гривень? - запитує суддя у Мороза.

- Тоді у нас одна сотка коштувала тисячу гривень, тому за 15 соток ми попросили 15 тисяч. Цю суму сказали саме депутати. Ці гроші я мав передати у район. Потім сільрада ухвалила рішення про розробку проекту землеустрою. Тоді ми 24-м особам виділили земельні ділянки. Калько теж був у списку.

- Затримання Мороза і пред’явлення йому постанови про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (одержання хабара - ред.), ґрунтується не не достовірних доказах, а на сфальсифікованих оперативних матеріалах та домислах слідства, - каже адвокат Іван Гриценко.

Показово, що за весь час суду виступило близько тридцяти свідків. Вони усі позитивно відгукнулися про Мороза. Навіть ті свідки, яких викликала прокуратура, виступали за Мороза.

Вивчивши заяву та докази, ще у квітні 2015-го року слідчий Осипенко закрив кримінальне провадження за відсутністю складу злочину. Скасував постанову Гойдало – заступник прокурора Київської області.

«Без волонтерів ми б здохли»

Калита - лідер по кількості мобілізованих у Броварському районі. Хоча селище невеличке (тут проживає 5,5 тисяч жителів) – у 2014 і 2015-му роках звідси поїхало воювати на схід 37 бійців. Першу групу військових призвали у березні 2014-го року і відправили на бойові позиції неподалік від адміністративного кордону із Кримом.

- Приїхали голожопі: на 40 чоловік - три броніка, і то – на базі військової частини. А реально ми їх не бачили. Форма «дубок» - ще радянських часів: скляна, синтетична, тіло не дихає, взимку холодно, влітку дуже жарко. Це добре, що земляки хоч продукти для нас зібрали. Ми виїзджали 22 березня із камазом продуктів, які потім 2,5 місяці їли на бойовій позиції, - розповідає Валерій Петрович, який народився і виріс у Калиті. - Не було б волонтерів, ми б там і здохли.

- Коли люди помагали АТОшникам, приносили гроші. Батюшка приносить стопку по рублю (тобто, гривні – ред.). Які офіційні рахунки в банку!? Принесли гроші, ми зразу їдемо на склади, купуємо що треба. Нам знижки давали. Разом з людьми їхали купляли. І оце… його підставили. Піти на таке, я не знаю, якою це треба … бути. Хотів би я побачити цю людину, яка це зробила, - розповідає Микола Драний, член комітету учасників АТО, який відповідав за збір коштів.

Жовтень 2014-го року. Захисник Донецького аеропорту Валерій у бронежилеті, який купив Громадський комітет при Броварській районній раді.

Зараз Валерій очолює громадську раду учасників АТО при Броварській облраді і регулярно їздить в зону АТО із волонтерами. Двічі на місяць із Броварів прямує бус із допомогою для бійців: ліки проти застуди, вітаміни, знеболюючі препарати, продукти.

- Тоді так було: я дзвоню, кажу, треба те-то і те-то, комітет збирав. А потім отримував посилку. Просили прилади нічного бачення, глушники, каліматори, розгрузки. І це все приходило. І знаєте, це дуже піднімало наш бойовий дух! Але ми не перегинали палку. Не просили супердороге обладнання. Бо розуміли, що люди останнє віддають.

Валерій та ще тридцять калитнянців, які воювали в АТО, стали на бік Станіслава Мороза. Попри букву закону, бійці обурені: «Як можна звинувачувати у хабарництві людину, яка брала гроші не для себе, а для потреб армії?!»

Підтримали Мороза не лише місцеві депутати, а й усі 80 представників громадського комітету, який займався і продовжує займатися збором допомоги для української армії.

Станіслав Мороз за ці три роки перетворився з енергійного дядька на виснаженого дідуся із сумними очима. Він – повністю зневірений.

- Як посадять, все одно до кінця строку не просиджу. З цими нервами…

- Перестань! Все буде добре, - сердиться Віра Мороз, дружина, і тут же гладить по спині.

- Еге ж… - Мороз махає рукою, а потім переводить погляд на грамоти, нагороди і подяки, які висять у нього вдома на стіні: Я ж старався. Допомагав. А тепер що?..

Зараз усе залежить від рішення судді. І від неї залежить – чи враховувати обставини, за яких селищний голова отримав гроші. Було б чудово, якби подібні випадки розглядав суд присяжних. Поки що закон дозволяє залучати присяжних лише під час розгляду злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.

Читайте також:

Хабар від агента. Спіймані корупціонери люблять доводити, що їх «спровокували» (досвід США)

Хабар від агента. Де закінчується спецоперація й починається провокація? (досвід ЄС)

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!