Рої дронів, шоломи, начинені електронікою, та бійці, які стрімко переміщаються. Якою буде війна в XXI столітті?

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4133 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 07/12/2017Дата публікації

Уявімо тепер собі рій із сотні або навіть тисячі крихітних дронів з вибухівкою. Схоже на сценарій фільму, але такі концепції вже стали реальністю. Війна постійно змінюється, війна нового часу не схожа на війни, які велися тисячу років тому. Ось і сьогодні, в кінці другого десятиліття двадцять першого століття, ми стоїмо на порозі початку великої революції у військовій справі. На початку епохи швидкості, інформатизації та автоматизації війни.

Автор: Ігаль Левін

Закінчення епохи війни масового тотального бою, великих механізованих з'єднань, придушення вогнем по площах і так далі вперше ознаменувала Війна в Перській затоці (1990 - 1991).

Без перебільшення, це була перша війна, де інформація і точна зброя нівелювали тотальну кількісну перевагу ворога.

Тактичний шолом від японської компанії Devtac Ronin Kevlar

Війни другої половини дев'ятнадцятого століття і усього двадцятого були війнами індустріальної епохи. Згідно з концепцією американського філософа Елвіна Тоффлера, починаючи з Війни в затоці військова справа зробила крок в постіндустріальну епоху. Він висловлює цю ідею в своїй книзі "Війна та антивійна" (1995).

Згідно з концепцією Тоффлера, армія індустріальної епохи, безвідносно до своїх розмірів і сили, програє армії постіндустріального типу. Саме за постіндустріальними типами армій - майбутнє двадцять першого століття.

Але якщо Війна в затоці була тільки першою ластівкою, то нинішня Громадянська війна в Сирії (вона триває з 2011 року) яскраво вказує нам на те, що на нас чекає у війнах XXI століття. Розглянемо це ближче.

Дрони

Важко переоцінити потенціал використання дронів для ведення бойових дій

Хоча вони з'явилися на полі бою ще в двадцятому столітті, їм приділялася дуже скромна і другорядна роль: як правило, вони здійснювали розвідку і фотографування. Але сьогодні плани та перспективи застосування дронів набирають величезних масштабів.

Як і в Англо-бурській війні (1899 - 1902)*, на вістрі революції в цій справі стоять нерегулярні сили, ті, кого сьогодні в широких колах і ЗМІ заведено називати терористами. Наприклад, Ісламська Держава здивувала весь світ своєю здатністю до винахідливості та імпровізації на полі бою.

За темпами застосування новітніх технологій вона випередила навіть флагмана використання дронів, Ізраїль. Бойовики ІД взяли цивільний дрон «Фантом» і озброїли його найпростішими системами скидання мін. Результат перевершив усі їхні очікування.

Були задокументовані вже сотні випадків застосування й атак таких бойових дронів на позиції тих, хто бореться з ІД.

Знищення "Хамві" армії Іраку за допомогою дрона бойовиків ІД на південному заході від міста Мосул (лютий 2017р.).

Але це - тільки перший тривожний дзвіночок. Системи дронів удосконалюються з року в рік, найважливіші модифікації - це зменшення габаритів та підвищення автономності. Дрони - це вже не "іграшки", а повноцінні бойові пристрої вагою у 300 грамів. Уявімо тепер собі рій із сотні або навіть тисячі таких крихіток з вибухівкою. Схоже на сценарій фільму, але такі концепції -

вже реальність.

Наприклад, ось доповідь про випробування рою із сотні дронів від департаменту оборони США. За посиланням також є відео. Завдяки розвитку 3D-принтерів і подальшій мінімізації таких систем, варто очікувати їхньої масової появи на полі бою.

Від такого рою вас не врятує жодна штурмова гвинтівка і жоден транспортний засіб. Ховатись під землю? Це не вихід. Але ми можемо згадати, що і Перша світова на довгі роки загнала в глухий кут військову тактику - аж до винаходу і застосування танка.

Варто зазначити, що навіть вищезгаданий Ізраїль чесно зізнався, що не готовий до такого розвитку подій - до загрози з боку дронів. Державний контролер Йосеф Шапіра у своїй доповіді підкреслив:

«Доступність безпілотних літальних апаратів і постійне їх технологічне вдосконалення становлять загрозу для системи безпеки». На це застереження лідер Ізраїлю Беньямін Нетаньяху відповів тим, що вже звернувся до інших країн, стурбованих цим явищем. Тобто, ця справа офіційно стає вже проблемою міжнародного масштабу.

До речі, Китай теж не відстає від концепції рою дронів в якості озброєння. А з огляду на економічний потенціал цієї країни, можна передбачити появу на полі бою не тисячі, а сотні тисяч бойових дронів-камікадзе.

Цікаво, що вже відбуваються і міжнародні кампанії із забороні на використання дронів (і роботизованих систем взагалі), як зброї. Але якщо держави гіпотетично і можуть підписати такі угоди, то як бути у випадку, подібному до ІДІЛ? Відповіді немає.

Швидкість

У сучасній війні все менше залишається часу для знаходження на полі бою. За оцінками західних аналітиків, перебування на полі бою без руху більше однієї години рівносильне смерті.

Це обумовлено розвитком точної зброї, її смертоносності та засобів розвідки, що постійно вдосконалюються. Піхота, навіть у бойовиків терористичних або повстанських угруповань, тепер переміщається виключно на всіх доступних транспортних засобах. Це так звані «технічки», тачанки XXI століття.

Якщо в минулому транспорт виконував дві основні ролі - доставку піхоти на поле бою та укриття її від осколків - то тепер усе змінилося. Транспорт відіграє роль виключно засобу мобільного пересування. Будь-яка сучасна війна - це високомобільна війна.

Причому, до концепції «технічок» придивляється вже і регулярна армія Росії. І це не дивно: такі пікапи, поставлені на рейки війни, - це дешево, сердито і ефективно. Особливо в нерегулярній або обмеженій війні.

Зі зростанням точності й ефективності зброї фактично нанівець була зведена концепція повітряного десанту. Поки десантники опустяться, їх тисячу раз встигнуть виявити й знищити.

Не просто так останній випадок масового застосування ВДВ стався в далекому 1956 році. Відтоді, якщо і висаджують, то тільки з вертольотів. Але вертоліт не всюди може приземлиться, не кажучи вже про вдосконалення і доступність всіх можливих систем ПЗРК (Переносний зенітно-ракетний комплекс).

Відповіддю на цей виклик може послужити концепція «ранець-крило» з реактивним двигуном. І хоча такі системи поки існують в одиничних екземплярах, в Німеччині кілька років тому йшла мова про їх впровадження та випробування в армії. Дійсно, такий ранець, розганяючи бійця понад 200 кілометрів на годину, може забезпечити йому швидку і, що не менш важливо, точну доставку безпосередньо на поле бою або недалеко від нього.

Скептики, звісно, можуть заперечити, що вже кілька років нічого не чути про випробування або застосування цих систем. Але не будемо займатися самообманом: між концепцією парашутного десанту** і його реальним застосуванням в бою пройшло більше століття. Принаймні, такі системи вже не є фантастикою.

Подібна система може дозволити десантникові подолати десятки кілометрів

Подібна система може дозволити десантникові подолати десятки кілометрів, тобто, висадка може відбуватися за межами досяжності засобів виявлення і ППО (протиповітряної оборони) ворога. У сукупності з роєм дронів, який придушить вогневі точки ворога і здійснить розвідку, такі «ранці - крило» можуть бути дуже ефективними.

Інформація

Інформація - це той фундамент, на якому будується сучасна війна. Хто володіє інформацією, той на половину вже переміг. Інформація - це всі дані, накази, координація між бійцями й підрозділами, що знаходяться в постійному потоці приймання, віддачі й обміну. Нині недостатньо лише командиру володіти інформацією: війна стала настільки динамічною і стрімкою, що вимагає причетності кожного бійця. Недарма скоро передові армії світу перейдуть на тактичні «розумні» шоломи.

Системи з кевлара повністю захищають обличчя від осколків. У такі шоломи-маски будуть вбудовані системи діагностики поранень, окуляри нічного бачення, балістичні обчислювачі, інфрачервона камера і тому подібне. Те ж саме стосується і операторів всіляких систем: від колісно-гусеничних до бойових літаків. І хоча поки що мова йде про озброєння такими шоломами тільки бійців спеціальних підрозділів, необхідність у швидкому обміні, прийманні й аналізі інформації змусить військових оснастити ними і простих піхотинців.

Підіб'ємо підсумки

Що чекає нас у війні найближчого доступного для огляду майбутнього? Це рої дронів, що борознять поле бою в пошуках інформації і цілей для нанесення ударів. Це високомобільна піхота, одягнена в кевлар з розумними системами аналізу і обробки інформації, яка стрімко переміщається як по землі, так і по повітрю на усій можливій легкій колісній техніці з модульним озброєнням. До всього цього ще можна додати і численні безпілотні і роботизовані бойові системи, але це вже зовсім інша історія.

Замість постскриптуму

Українського читача справедливо може зацікавити - а як справи з цим всім в Україні? Адже Україна вже не перший рік веде оборонну війну на сході країни. В опублікованих планах Міноборони на 2018 рік ми можемо бачити, що пріоритетом в закупівлях стануть засоби ППО (протиповітряної оборони), РЕБ (радіоелектронної боротьби), протитанкових засобів, БПЛА (безпілотні літальні апарати) тощо.

Тобто, «розумні» засоби і точна зброя, а не банальне нарощування кількості заліза. Також озвучений бюджет: на оборону передбачено до 165 млрд грн, або на 37% більше в порівнянні з 2017-м (120 млрд грн).

Але тут потрібно відзначити найважливіше: в кінцевому підсумку воює не залізо, нехай навіть і найрозумніше, і, звичайно ж, не бюджет. Воюють, як би банально це не звучало, люди. А з підготовкою кадрів, як і з врегулюванням використання простих розвідувальних БПЛА, за довгі роки війни в Україні так і не склалося. Наприклад, ось цей тривожний текст від відомої волонтерки Марії Берлінської яскраво це ілюструє.

У війні між Україною і Росією важливо розуміти те, що борються дві армії індустріальної формації. Словами військового фахівця Цві Аріелі, зіткнулися «маленька радянська армія з великою радянською армією». І звісно, при такому становищі «велика радянська» завжди буде здобувати перемогу над «маленькою».

Щоб вийти з цього глухого кута, потрібно не гнатися за кількістю або якістю зброї, а реорганізувати армію за принципами постіндустріального типу. Чи здатна на це економіка України? Це велике і відкрите питання. Але якщо Україна хоче вийти з цієї війни переможницею, то іншого шляху немає. Світ стрімко несеться в майбутнє.

Для розумної армії XXI століття потрібні, в першу чергу, кадри. І не волонтери, якими рухає тільки чистий ентузіазм, а штатні фахівці. Лишається сподіватись, що наступний бюджет 2019 року виділить потрібні суми не тільки на нові і красиві залізяки й системи, а й на відкриття нових шкіл, реформи в структурі армії, організації та підняття рівня підготовки та професіоналізму.

* Саме в Англо-бурській війні вперше широко застосовували як форму хакі, так і снайперів, малі групи стрільців і іррегулярні загони для засідок і рейдів.

** "По данному сигналу из духовой пушки с аэростата главного начальника воздушной эскадры вдруг солдаты бросились опрометью на землю с неизмеримой высоты. Я обмер от страха, но вскоре пришёл в себя, увидев распускающиеся в воздухе парашюты, которые, плавно опускаясь в различных направлениях, представили взорам моим другого рода прелестное зрелище. Солдаты, коснувшись земли, выпутались проворно из сеток, свернули парашюты и, привязав их как ранцы к спине, немедленно построились и начали производить пешие маневры." Правдоподобные небылицы, или Странствование по свету в XXIX веке (1824 рік)

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!