Не розуміють. Українські угорці та румуни у школах практично не вивчають українську (ІНФОГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4633 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 23/11/2017Дата публікації

Уряди Угорщини і Румунії протестують проти мовних статей нового закону про освіту. Ми дослідили, як складають ЗНО угорці, румуни та болгари. З них усіх найгірше інтегровані в українське суспільство угорці, якщо судити за результатами ЗНО. 42% угорських дітей не складають цей тест взагалі, румуни йдуть на нього, але, як і угорці, мають погані результати. Болгари ж складають ЗНО на загальноукраїнському рівні.

Текст: Орест Зог, Роман Кульчинський, аналіз даних та інфографіка: Остап Кучма, Надя Кельм

«Це нетелефонна розмова», − неодноразово долітало зі слухавки під час зазвичай коротких розмов з керівниками шкіл в болгарських, угорських і румунських селах України. Таку одностайну реакцію викликали лише три слова – зовнішнє незалежне оцінювання. Наше невелике журналістське дослідження показало, що проблема полягає не так у небажанні меншин вчити українську, як у відсутності методик Міносвіти викладання української як іноземної.

Мовна частина нового закону про освіту викликала бурхливу реакцію представників румунської та угорської меншин. До останнього часу угорці і румуни мали «національні школи», у яких навчання ведеться їхніми мовами, а українська викладалася як іноземна. Новий закон переводить школи, починаючи з 5-го класу, повністю на українську.

Ще в 2006 році ОБСЄ у "Ноті об’єднаної моніторингової групі в Україні та Румунії" рекомендувала: ”Потрібно докласти зусиль, щоб поліпшити навчання державної мови для членів румунської меншини в Україні. Володіння державною мовою – попередня умова для інтеграції осіб, що належать до національних меншин, в широке національне суспільство”.

Українські урядовці теж наголошують, що представники меншин гірше складають ЗНО, а отже, мають менші шанси на подальше навчання і успішну кар’єру в Україні.

Використовуючи дані результатів ЗНО та дані Міносвіти про кількість учнів у кожній школі (форма ЗНЗ-1), ми визначили, який відсоток випускників румуно- і угорськомовних шкіл проходять незалежне оцінювання з української. Отримані результати ми порівняли із балами учнів двохсот україномовних сільських шкіл, обраних випадковим чином.

Ми взяли результати ЗНО з української, бо цей предмет обов'язковий для тих учнів, які зголосилися пройти тест, і без нього неможливо поступити до вишу.

Також ми дослідили, скільки і як складають ЗНО з української випускники шкіл сіл і містечок, де населення меншин складає понад 50%, та порівняли їх з випускниками українських сіл.

Угорці. 42% не складають ЗНО

Щоб збільшити графіку, клікніть на неї

Угорськомовні школи

Школи населених пунктів, де угорців більше 50%

В обласному департаменті освіти пояснюють – якщо загальний відсоток етнічних угорців на Закарпатті сягає 12%, в регіоні трапляються села, де частка угорського населення перевищує 90%. А це значить, що в побуті та щоденному спілкуванні люди не використовують українську та спілкуються рідною. Тому першочерговою причиною низьких балів в департаменті освіти вважають відсутність мовного середовища.

− Нема середовища, так, − підкреслює Берта Катона-Миронова. У Великодобронській загальноосвітній школі, що на Закарпатті, вона обіймає посаду заступниці директора з навчальної частини. – Діти в нас чують українську тільки на заняттях з мови та літератури. Сусідні села всі угорські. Батьки не знають мови. Вони вчили ще російську, тому не дуже можуть допомогти дітям.

Юлія Тищенко з УНЦПД пояснює: "Серед угорських шкіл на Закарпатті є стійкий спротив ідеї запровадити навчання українською і угорською одночасно. Це пов'язано з усталеною системою підтримки Угорщиною своїх шкіл, учителів та дітей, які там навчаються.

Та все ж угорці зверталися до Міносвіти, аби запровадити вивчення української за методикою іноземної. Але це не зустрічало розуміння в українських чиновників. Тому ми маємо складну ситуацію: з одного боку, дітям доволі складно опанувати мову за методиками викладання рідної, бо вона не рідна для них, а з іншого боку, є заполітизованість ситуації з різних боків та небажання змін".

Заступник директора закарпатського обласного департаменту освіти і науки Аттила Штерр каже, що в Міносвіти наразі є плани змін в підході до викладання державної мови для представників нацменшин. Не виключено, що нові навчальні плани та підручники розроблятимуться саме за методикою вивчення іноземних мов. Додамо, що новий закон про освіту дає школам можливість самим визначати, які навчальні програми використовувати, можна розробити навіть власні.

Угорці в Україні мають замкнений цикл освіти національною мовою – від дитячого садочка до Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II, і це відбивається на загальному бажанні громади складати українське ЗНО.

− Ті, хто мають хороші результати ЗНО, їдуть здобувати вищу освіту в Берегове, в Ужгород, − говорить Берта Катона-Миронова. – Ось там вже є україномовне середовище. Моя дочка, наприклад, після школи вступила до УжНУ і за півроку вже вільно розмовляла українською.

Проте далеко не всі діти з сільських шкіл зацікавлені в отриманні вищої освіти. Випускники звертають увагу на коледжі і училища: для вступу тут ЗНО не потрібне.

− Дуже багато дітей їдуть навчатися закордон, − говорить Аттила Штерр.

Точних даних по кількості випускників, які обрали для себе освіту за межами України, немає. Втім, в облдержадміністрації роблять інтуїтивні висновки на основі кількості абітурієнтів, що вступають до Ужгородського національного університету. В провідному виші регіону конкурс на деякі спеціальності дуже низький, в окремих випадках університет не може заповнити навіть місця держзамовлення.

Румуни. ЗНО складають, але погано

Щоб збільшити графіку, клікніть на неї

Румуномовні школи

Школи населених пунктів, де румуни складають більше 50% населення

З-поміж 43 цьогорічних випускників Боянської загальноосвітньої школи (викладають румунською мовою), що в Чернівецькій області, двадцять школярів не набрали прохідний бал з української мови та літератури. За словами директорки школи Анжели Боти, майже всі вони продовжили навчання – дванадцятеро дітей вступили до коледжів і технікумів, інші обрали ПТУ чи пішли працювати.

− Низькі бали з зовнішнього незалежного оцінювання не заважають дітям реалізовувати себе. Якщо нема можливості вступити з атестатами за 11-й клас, вони знаходять можливість вступити до коледжів з атестатами за 9-й клас. На один рік. І потім вони вже без ЗНО вступають до вищих навчальних закладів на другий курс, − пояснює директорка. – Якщо дитина хоче, чи батьки спроможні оплатити навчання, то діти будуть навчатися.

На графіку ми бачимо, що більшість випускників румунських шкіл йдуть складати ЗНО. Не пробує свої сили лише 2% (йдеться про випускників суто румуномовних шкіл), в той час, як серед угорців таких 42%, а серед вибраних нами українських сільських шкіл 4%.

Румунія не так активно вкладається у румуномовну освіту в Україні і, можливо, тому румунські випускники більш лояльні до української ЗНО.

Розповідає Тищенко: «Наскільки мені відомо, в Чернівецькій області окремі школи схвально ставляться до ідеї впровадити двомовну освіту і вивчати деякі предмети українською».

Болгари. Вчаться на середньому рівні

Щоб збільшити графіку, клікніть на неї

Школи населених пунктів, де болгари складають більше 50% населення

Одне з найстаріших болгарських сіл – Городнє – примітне ще й тим, що тут знаходиться єдина в області школа, де викладання ведеться болгарською мовою («І то там чотири класи», − згодом скажуть в обласному департаменті освіти). З-поміж болгарських сіл в Городньому цьогоріч хіба не найбільша кількість випускників – 37. Шестеро з них на тестах з української поріг у сто балів не подолали.

− Звісно, завжди можна прагнути кращого результату, але і той, що є, не найгірший, − директорка підкреслює два останні слова та додає: – Головне, щоб учні були живі та здорові.

В департаменті освіти і науки Одеської облдержадміністрації наголошують – в болгарських селах викладання предметів у школах ведеться українською. Єдиний виняток – Городненьска ЗОШ. В усіх інших школах болгарську викладають як предмет – декілька годин на тиждень для вивчення національної мови та літератури.

Зайвим викладання предметів болгарською вважає директорка Криничненської загальноосвітньої школи Домнікія Койчева.

Більш як 90% населення Криничного складають етнічні болгари. Проте частина родин, за словами директорки, є змішаними, тобто, хтось з батьків розмовляє болгарською, а хтось – російською, що впливає на мовне середовище дітей.

− Діти не повинні забувати свою рідну мову, але ми сьогодні живемо в Україні. І державною мовою є українська. Діти мають її знати, − підкреслює Койчева.

Втім, питання викладання болгарською розглядається не лише в категоріях «зайве/не зайве». Експертка Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко пояснює, що значною мірою це пов’язано з відсутністю ресурсів.

− Бракувало відповідних підручників з предметів болгарською за українською програмою, бракує вчителів-предметників, які б володіли відповідною болгарською термінологією, − зазначає вона.

Бачимо, що Болгарія вела не таку агресивну політику підтримки своєї освіти в Україні, і це дозволило болгарам зберігати свою мову і складати ЗНО на середньому для сільських шкіл загальноукраїнському рівні. На запитання, чи діти з сімей нацменшин хочуть пов’язувати своє майбутнє з Україною, в болгарських селах Одещини відповідають по-різному.

− В нас є випускники, які одразу вступають до вищих навчальних закладів Болгарії. Десь 2-3% учнів, − говорить Домнікія Койчева. – Але є багато й таких, хто після отримання вищої освіти в Україні виїжджає за кордон на постійне місце проживання чи працювати.

Приблизно це можна сказати і про випускників українських шкіл.

Директорка Городненської школи Марія Пінті, в свою чергу, наголошує на зворотному:

− Діти залишаються тут жити, працювати і вчитися. Все інше – це дурниці. Дур-ни-ці!

Масштаби

За даними Міносвіти, в Україні 59 повністю угорськомовних шкіл і 79 румуномовних. Цього року румунів у випускних класах 2016-2017 навчального року було 1032 учні, загалом у румунських школах - трохи більше 12 тисяч. Угорців ще менше: у випускних класах - 521, загалом - 6,6 тисячі.

Враховуючи мізерний масштаб проблеми, на нашу думку, закон міг би містити поблажливіші формулювання щодо шкіл меншин. Змінювати ситуацію потрібно, але більш м'яко. Наприклад, не переводити повністю на українську уроки в середній і старшій школі, а запровадити двомовне навчання: частина предметів українською, частина -

мовою нацменшини. У законопроекті, який виносився відповідним парламентським комітетом, на голосування після першого читання, так і передбачалося.

Та депутати вирішили трохи радикалізувати закон і залишити двомовну освіту лише для молодшої школи. Як ми вже згадували вище, угорські організації були в тому числі й проти такого м'якшого варіанту. Їх влаштовував нинішній стан справ, коли українська вивчалася лише як іноземна. Хоча і за чинним законом, школи можуть викладати деякі предмети мовами ЄС, серед яких угорська і румунська.

Та румунська спільнота, як ми бачили вище більш лояльна до української держави і української мови, а Румунія активно допомагала Україні під час гарячої фази війни. І депутати мали б це врахувати гоосуючи за такі чутливі зміни.

Також зазначимо, що мовні проблеми повинні регулюватися законом "Про мову", зараз він діє у редакції Ківалова-Колесніченка. Якщо не оновити мовний закон, то дискусії навколо того, хто і якою мовою повинен послуговуватися в місцях компактного проживання меншин, виникатимуть постійно.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!