Ціни ростуть через те, що уряд збільшив мінімальну заробітну плату

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 7602 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 31/10/2017Дата публікації

Цього вересня споживчі ціни зросли на 16.4% у порівнянні з вереснем минулим, а з початку року – на 10.2%. Ціни на продукти зросли ще більше - на 19.6% в порівнянні з минулим вереснем.

Текст і дані до графіки: Володимир Рапопорт

Висока інфляція при невеликих темпах росту економіки може свідчити про суттєві проблеми в економіці.

Національний банк спрогнозував на 2017-й інфляцію у 9.1% та запевняв, що відхилення якщо й буде, то не перевищить 10% за рік. Оскільки зазвичай в останній квартал року інфляція прискорюється, то прогнози Нацбанку будуть значно перевищені. Навряд чи на кінець року інфляція буде менше досягнутих вже 16%.

Варто зауважити, що торік ціни виросли на 12.4%. Тобто, інфляція прискорюється. Для порівняння, за перші 9 місяців 2016-го ціни зросли лише на 6.4%, а ціни на харчові продукти взагалі зменшились.

Особливо вражає інфляція влітку. Зазвичай, у червні-серпні ціни падають. Так було щороку, так було у минулому році.

Висока інфляція при невеликих темпах росту економіки (2% на рік – невисокі темпи) може свідчити про суттєві проблеми в економіці. Звідки вони?

Уряд запевняє - нічого страшного не відбулося.

Навпаки, за словами чиновників, головна причина – ріст експорту «усіх видів м’ясної продукції» та яєць.

Інші причини суто технічні - поганий врожай овочів та фруктів, зростання цін на паливо через ріст цін на нафту на світових ринках та курсу євро.

Жодних глибинних, структурних причин для росту інфляції немає, запевняє Уряд.

Ціни на м’ясопродукти з початку року дійсно зросли більше, ніж інші – на 28.1%, але на фрукти ще більше – на 41.5%. Також зросли ціни на овочі – на 18%. А ще збільшились ціни на хліб на 13.6% - начебто його Україна не експортує, а врожай у минулому році був добрий.

Подивимось на цифри роботи м’ясної галузі.

У світі найбільше зросли ціни на свинину. Але вона майже не експортувалась. Експорт яловичини та птиці різко збільшився, але виробництво також зросло, і ціни збільшились не так сильно.

Експорт м’ясних виробів дійсно зріс. Але не весь. Наприклад, свинини за 8 місяців 2017-го було експортовано лише 4.3 тис.тон. Це більше, ніж минулого року, але, наприклад, менше, ніж у 2011-му.

І ціна експорту зменшилась з того часу удвічі. За 8 місяців було вироблено 173 тис.т. свинини, тобто, експорт не міг суттєво вплинути на ціни. М’яса великої рогатої худоби та птиці й справді продано більше, ніж у попередні роки, і експорт складає помітну долю у виробництві. А свинини продано небагато, бо основний покупець українського м’яса – мусульманські країни, і у виробників свинини тут невеликі шанси.

Далі, виробництво свинини за 8 місяців зменшилось на 3%, м’яса великої рогатої худоби залишилось незмінним, а птиці збільшилось на 6.8%.

Тобто, насправді, ресурс м’яса збільшився, а не зменшився.

Між іншим, виробництво ковбаси збільшилось на 5.7%, а її експорт - взагалі малопомітна величина. Проте ціни так само різко зросли.

Але несподіванка далі. Держкомстат не дає розбивку, яке м’ясо на скільки зросло у ціні в роздрібній торгівлі, але дає динаміку зростання цін у виробників. І виявляється, що найбільше зросли ціни саме на свинину, яка, нагадаємо, експортується слабо.

За 9 місяців ціни на свинину у виробників збільшились на 52.5%, на птицю – на 28%, а яловичини та ковбаси - тільки на 14-15%. Тобто, все навпаки – ціни найбільше зросли на те, що майже не експортується.

Далі, у 2017-му суттєво збільшився експорт не тільки м’яса, але й вершкового масла, цукру, кондитерських виробів, круп. Але ціни на них виросли не більш як на 10%.

Статистика не дає приводу казати, що головна причина росту цін на м’ясо - збільшення експорту. Є проблеми з виробництвом свинини (воно падає, а ціни ростуть), і вони внутрішні.

Врожай овочів та фруктів у 2017-му був гіршим, ніж торік. Але, знову ж таки, на нашій пам’яті були роки і гіршого врожаю. Минулого року через поганий врожай підскочили ціни на гречку.

А інфляція була низькою – на інші товари ціни знизилися. Добрий врожай зернових, гречки, цукру у минулому році міг би зменшити ціни на крупи, борошняні вироби, і нівелювати ріст цін овочів та фруктів. Але не судилося. Врожай завжди на щось гірше, на щось краще, а ціни ростуть не завжди.

Тобто, були всі чинники, якими пояснюють подорожчання продуктів офіційні особи, але вони не призвели б самі по собі до прискорення інфляції.

Єдиний адміністративний чинник 2017-го – це подвоєння мінімальної зарплати.

Це також визнає і НБУ, його фахівці вважають, що збільшення мінімальної зарплати збільшило інфляцію на 2-2.5%

Коли у 2014-2015-тих курс гривні впав у 3 рази, мабуть, кожен виробник хотів би пропорційно підняти ціни, а робітник – отримати зарплату. Але ринок зазвичай не допускає різких ривків, якщо, звісно, їх не провокувати ззовні.

Виробників стримував попит – у населення не було грошей, щоб купити товар за збільшеною ціною. Невипадково у 2016-му ціни на харчові продукти за рік збільшилися лише на 3.3% (загальна інфляція на 12.4% - це результат підвищення комунальних тарифів). Бо не було різких рухів з боку держави. У 2017-му Уряд, схоже, вирішив, що на ринку запанувала стабільність - і можна зайнятись популізмом.

Подвоєння мінімальної зарплати мало подвійний вплив.

Це не виправдане зростанням економіки збільшення грошей у населення з невисокими доходами.

Це зростання тарифів монополій, у яких велика доля зарплати у собівартості (монополії, на відміну від приватного сектору, можуть збільшувати ціни та тарифи, як хочуть).

Середня зарплата за січень-серпень 2017-го виросла до січня-серпня 2016-го на 37.2%, а у січні-серні 2016-го до січня-серпня 2015-го - на 24.4%. Тобто, люди стали отримувати більше.

Ось дані про ріст зарплат

Основний ріст зарплати відбувся у бюджетних галузях – державне управління, освіта, культура, медицина. А там, де велика доля приватного ринкового сектору – торгівля, ремонт, будівництво – зарплати виросли не більше, ніж торік, коли мінімалка була у 2 рази нижчою. Сектор нерухомості навіть загальмував.

Це невипадково, бо у багатьох бюджетників та працівників державних (комунальних) монополій зарплата була нижчою, ніж 3200 грн. У цьому році - різко підвищилась.

А у конкурентному секторі зростання зарплат можливе лише разом із ринком, і тому там воно не пришвидшилось, адже економіка виросла на 1-2% і в минулому році, і в поточному. Казали, що ціллю подвоєння мінімалки було примусити приватний сектор збільшити «білу» зарплату. Її досягнення також сумнівне.

Що було у 2016-му? Зарплата зросла на 24%. Інфляція склала 12%. Торгівля зросла на 5%. Вклади населення у банки зросли на 4%. Доходи та видатки збалансувались.

Що сталось у 2017-му? Зарплата виросла на 37%. Торгівля зросла на 8%, вклади населення у банках – на 2%. Грошей побільшало у тих, в кого невелика зарплата. Споживання послуг також не збільшилось - ці люди зазвичай користуються найдешевшим транспортом та зв’язком. В результаті виробники простих товарів – овочів, фруктів, м’яса, хліба - змогли підвищити ціни.

А ріст експорту, проблеми з виробництвом свинини, поганий врожай фруктів та овочів лише визначив, на які саме товари ціни підвищились більше. Тобто, зросли ціни не на автомобілі, наприклад (ріст цін з початку року на 2.6%) чи на готелі та ресторани (ріст 11.5%), а на ті товари, які найбільше купує прошарок населення з малими зарплатами, яких, начебто, хотіли захистити.

І другий фактор зростання цін – збільшення тарифів державних та комунальних монополій.

За 8 місяців тарифи ЖКХ збільшились на 8.8%. А, зокрема, на утримання будинків – на 44.9%. І без статистики, мабуть, кожен помітив зростання цього тарифу. За рахунок чого?

От пояснення харківського комунального підприємства "Жилкомсервіс": «зростанням рівня мінімальної заробітної плати у відповідності з Законом України «Про Державний бюджет України» з 991,33 грн, передбачених в діючому тарифі, до 3200,00 грн., та збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб до рівня 1600 грн. … Питома вага витрат на заробітну плату з нарахуваннями в собівартості послуги складає понад 70%.»

А от пояснення підвищення тарифів Укрпошти: «граничні тарифи на універсальні послуги поштового зв’язку були підвищені в середньому на 49,4% ... Розрахунок собівартості … послуг поштового зв’язку проведено відповідно до … рівня законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, оскільки найбільшу питому вагу в структурі витрат Укрпошти (близько 70%) займають витрати на оплату праці з нарахуваннями».

Між іншим, у 2016-му середня зарплата у галузі поштової діяльності була нижчою від 3000 грн, і за рік зросла на 37%.

Аналогічно пояснювалось підвищення тарифів на міський транспорт та інші послуги державних чи комунальних монополій.

Інший чинник зростання цін – недовіра до банків. Бо грошова маса у населення зростає, а вклади у банках – ні.

Таким чином, і вирівнювання українських цін до світових, і поганий врожай овочів та фруктів – це природні явища, вони є й будуть і надалі. А от інфляція у 16% - неприродне явище, і відображає економічну політику у країні. В даному випадку - бажання показати соціальні результати своєї діяльності, не створивши економічного підґрунтя.

Теоретично збільшили доходи найбідніших. Проте по-факту не для всіх, а лише для працівників державних установ. Разом з тим, услід за доходами збільшились і ціни, причому, саме на найпопулярніші серед незаможних людей товари.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!