Фільм «Клони» з Брюсом Уіллісом. Струнка брюнетка виявляється "жирним мужиком"

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 79682 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 28/10/2009Дата публікації

В оригіналі фільм, що йде в українському прокаті під назвою «Клони», називається «Сурогати». Він розповідає про майбутнє, в якому стала можливою реалізація мрії кожного з нас – мати ідеальну зовнішність. Сурогат (тобто, замінник) в цьому фільмі – дивовижний робот із зовнішністю, обраною на ваш смак, яким можна дистанційно керувати за допомогою імпульсів мозку. Простіше кажучи, досконалий замінник вашого тіла.

Глядач і автор: Олександра Киричук, "Останній кінопоказ"

Ще в давній казці про красуню та чудовисько йшлося про те, що зовнішній вигляд може бути оманливим: піддавшись першому враженню від непривабливих рис обличчя, люди схильні не помічати за ними «широкої душі» чи «золотого серця». Власну фізичну оболонку не вибирають, і яким би прекрасним ми не вважали наш внутрішній світ, нерідко він прихований за далеко не такою прекрасною зовнішньою репрезентацією.

«Поєднують витривалість машини з граційністю людського тіла»

Хоча індуси стверджують, що зовнішність більш-менш адекватно відображає внутрішній світ людини. А китайці - що у фізіологічних даних закодований шлях, яким йде людина. І змінювати зовнішність - це все одно що втручатися у Божий замисел, що ні до чого доброго апріорі призвести не може.

До того ж фізичні дані можуть мати буквально вирішальний вплив на біографію: зі зростом метр п’ятдесят за всього бажання не потрапиш у національну збірну з баскетболу. І це, зрозуміло, далеко не найсерйозніше з обмежень.

Так чи інакше, в суспільстві, побудованому на ідеалі свободи вибору, де основним здобутком є можливість обирати власну ідентичність, неминучість даного від народження тіла переживається багатьма як несправедливість.

Частково ця проблема, звісно, вирішується за допомогою індустрії моди: правильно обраний бренд може повідомити соціуму про вас багато важливого. Якщо не можна стати баскетболістом, можна за допомогою потрібних кросівок виглядати як баскетболіст.

Можливість вільно обирати власну репрезентацію надає також Інтернет. Багато людей вважають, що саме в Інтернеті розкривається їх справжня сутність, звільнена від нав’язаного природою тягаря фізіології.

Частково невідповідність «внутрішньому образу» природних даних можна подолати шляхом все більш популярної пластичної хірургії. Хоча таку розкіш може собі дозволити значно вужча група населення. Тим більше, що це може мати досить ризиковані наслідки (згадаймо Майкла Джексона).

В фільмі «Сурогати» йдеться про світ, де подібних проблем більше не існує. Замовляючи свого сурогата, ви повністю обираєте його зовнішні параметри, «ви можете нарешті стати тим, ким хочете».

Тобто ви маєте можливість втілити свою «внутрішню сутність», як ви її мислите в найбільш відповідну їй, з вашої точки зору, зовнішню оболонку. Таке собі перенесення Інтернету в реальне життя

Надалі власник сурогату залишається вдома і за допомогою спеціального пристрою, власними мозковими імпульсами здійснює керування, сурогат же виконує функцію його репрезентації в суспільстві.

Звісно, для повної самореалізації важливою умовою нерідко виступає також анонімність. В цьому сенсі Інтернет все одно залишається незамінним.

Проте сурогати дають принаймні можливість виразити себе в дизайні і змусити інших бачити себе так, як ви самі себе бачите. Це, можна сказати, перемога ідеї над матерією.

Дистанційне управляння за допомогою мозкових імпульсів: поєднує ваш розум …

Та фільм подібного оптимізму не підтримує. В світі сурогатів головний герой Том Грір (у виконанні Брюса Уілліса) репрезентує позицію підозри:

«Я не знаю, хто ти, люба; може ти жирний мужик, що сидить вдома і дрочить», - відповідає він на зауваження симпатичної брюнетки про те, що вона «юрист».

Виявляється, що незважаючи на професійні досягнення людини в юридичній сфері чи, скажімо, її витончений естетичний смак (втілений в даному випадку в зовнішньому вигляді привабливої брюнетки), насправді значення має тільки той факт, що ця людина «жирний мужик», тобто її сутність а не уявлення про себе.

Нещодавно, до речі, на екрани вийшов також фільм під назвою «Тільки для закоханих», де без зайвих неоднозначностей було висловлено думку про те, що людям різних вікових груп варто триматися один від одного подалі, оскільки їм належить вести зовсім різний спосіб життя.

(Бар’єр між цими віковими групами було представлено за допомогою метафори двох островів курорту «Еден» - один для молоді, інший для одружених пар, міграція між якими заборонена. Порушення ж цієї заборони головними героями призвело тільки до усвідомлення її необхідності.)

Що характерно, персонажі (тобто, сурогати) однаково молоді, однаково бездоганні і, загалом, майже однакові.

Оскільки сурогата собі кожен замовляє сам, на свій смак, це, імовірно, має свідчити про те, що і смаки у всіх приблизно однакові. Візуальну метафору, запропоновану режисером, можна, очевидно, трактувати як заяву про уніфікуючий вплив (масової) культури.

...із вдосконаленою версією вашого тіла

Коли з’являється нарешті можливість без перешкод реалізувати в дизайні ідею власної особистості, виявляється що в більшості людей ці ідеї особливо не відрізняються, і доводиться користуватися фахово розробленими шаблонами з невеликими відмінностями.

З такої перспективи виходить, що «неповторність» кожного з нас полягає ні в якомусь «внутрішньому світі» (там давно вже панує дискурс масової культури), а саме в «подарованих нам природою» та не залежних від модних віянь фізичних даних.

А якщо прикласти сюди східну філософію, то й в умінні слідувати власній долі і бути задоволеним тим, що дано.

Але ж цю зображену критично «сурогатну подібність» можна трактувати також і як ознаку рівності: якщо всі виглядають приблизно однаково, значить фізіологічні дані не є більше достатньою підставою для винесення суджень щодо тієї чи іншої особистості.

Саме це, здається, і не влаштовує федерального агента Гріга. Адже, в ситуації, коли ринок масової культури здатен з легкістю постачати готові ідентичності, цінність невідчужуваних «біологічних» характеристик як джерела особистої інформації тільки зростає.

Зрештою, йому успішно вдається знищити всіх сурогатів: щоб жодному «жирному мужику» (це як мінімум) не вдалося більше приховати своєї справжньої сутності. Фізіологія , як вважають не тільки китайці, а й Фрейд, це доля. І ці слова, схоже, починають звучати з новою актуальністю.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!