Р

Розумне землеробство. Як українські аграрії використовують високі технології

Коли кажуть, що країна, яка багато займається сільським господарством – архаїчна, не варто погоджуватися. Дві найбільш розвинуті аграрні країни світу – США і Нідерланди. За ними йдуть Франція, Німеччина, Канада, Австралія. Їхнє аграрне лідерство базується на використанні високих технологій. Українці теж починають їх застосовувати, але мало і як правило не свої, а куплені у розвинених країн.

Автор: Ігор Петренко

За моїми інтуїтивними оцінками високі технології використовують десь близько 5% господарств. Точної статистки ніхто не веде. У цій статті розкажу декілька прикладів.

Точне землеробство

До землі слід підходити як до дитини – в цьому полягає ідея розумного фермерства. Кожна ділянка поля піддається персоналізованому обробітку. «Розмаїтість ґрунтів України дуже велика - підзолисті, заболочені, чорноземи й ін., - констатує академік Віталій Медведєв з Інституту агрохімії і ґрунтознавства ім. Соколовського НАНУ. - Це дає широкий простір для практичних рішень в області точного землеробства, в основі якого, зрештою, лежить індивідуальний підхід до кожного квадратного метра ґрунту».

Райцентр Варва Чернігівської області, тут працює аграрне господарство «Дружба-Нова», яке обробляє близько 1500 га, застосовуючи космічні методи земле обробітку. Техніка за допомогою GPS «знає» на якій ділянці поля скільки потрібно дати добрив. Агрономи компанії стверджують, що таке внесення азотних добрив дозволяє економити на кожному гектарі $ 15.

Ще один із піонерів розумного фермерства в Україні - агрохолдинг «Сварог Вест Груп» господарює на Хмельниччині. Керівник центру точного землеробства холдингу Євген Сапіженко переконаний: нормальний власник дасть добро на купівлю будь-якого високотехнологічного обладнання лише коли побачить, що матиме з цього конкретний зиск. Сапіженко наводить простий приклад: «Вже перевірено багатьма, що, наприклад, авто пілотування комбайнів і тракторів дозволяє заощаджувати 7- 15 % ресурсів палива». Це є абсолютний автопілот, робітник ще знаходиться в кабіні, але за пару років він там стане абсолютно зайвим.

Це працює так:

Машинобудівні компанії «Кейс», «Джон Дір», «Клаас» давно продають в Україні трактори, оснащені інтегрованою системою автоматичного керування. Вона приймає сигнал, який синхронізується із супутниковою системою GPS й використовується для миттєвої відправки та отримання технічних, агрономічних чи виробничих параметрів.

Тракторист «на ходу» може виміряти, скажімо, вміст азоту у ґрунті, і ці показники у ту ж мить знатиме власник чи менеджер господарства. Також власник зможе перевірити, скільки га обробив той трактор чи комбайн, скільки витратив палива.

Сівалка, розкидач добрив, будь-яка причеплена до трактора техніка діятиме згідно з даними тракторного бортового комп’ютера: де треба, покладуть більше добрива, а в іншому місці вкинуть іншу норму насіння. Ну, а компанія «Кейс» пішла ще далі: на міжнародній виставці SIMA-2016 в Парижі вона показала безпілотний трактор Case IH Magnum CVX – такий, що працює взагалі без водія в кабіні.

Майбутнє за точним землеробством

Деякі українські компанії самі не займаються агробізнесом, а лише впроваджують прийоми розумного фермерства для інших. Наприклад, фірма SmartFarming, яку очолює молодий директор і фанат точного землеробства Артем Бєлєнков.

Його підприємство проводить агрохімічні аналізи ґрунту, впроваджує в агропідприємствах програми контролю палива для техніки, економії насіння й добрив, картографування врожайності. Або компанія «Агрі 2.0» з Черкас: вона здатна впровадити систему точного землеробства в будь-якому господарстві, навіть невеликого розміру, починаючи із 40 га.

«Полюбила женщина робота залізного»

У селі Почуйки Житомирської області у сільськогосподарської фірми «Україна» корів доять французькі роботи фірми «ДеЛаваль».

На фермі у Почуйки утримується 465 дійних «хіпстерських корів», які дояться, коли хочуть самі:

підходять до робота й віддаються його волі. Це не виняток, а тренд: бо у Німеччині й Франції нині приблизно 35 % усього доярського встаткування становлять роботи, у Данії - понад 50 %, а у передових Нідерландах десь 60 %.

На одній з агровиставок нашим фермерам представляли робота-агронома на ім’я Боні Роб. Його розробили інженери німецької машинобудівної компанії Amazone разом з університетом міста Оснабрюк.

Польовий робот працює за допомогою камер і датчиків, має самостійну систему навігації, може визначати GPS-координати навіть окремих рослин, складати технологічні карти робіт - причому швидше й ефективніше, ніж

спроможна людина. Механотронний працівник збирає усю необхідну інформацію про рослини, ґрунт, бур’яни, шкідників – і передає її агрономові. Але інколи Боні Роб може й сам робити деяку роботу: наприклад, полоти моркву.

Боні Роб - робот-агроном

А компанія Harvest Automation зі штату Массачусетс (США) вже кілька років продає вкрай потрібного на будь-якій сільськогосподарській фермі робота-вантажника HV-100. Поки що його можна задіяти у нескладних, хоча й трудомістких справах: переміщенні контейнерів, відер чи ящиків.

Як бачимо, роботизація - одна з помітних тенденцій розумного фермерства, і «першим хлопцем» на селі претендує стати робот.

Мить - і нас багато

Цього року я потрапив на «круглий стіл». Разом із науковцями й аграріями-практиками там дискутували фермери, агрономи, студент – кількасот осіб. Обговорювали зволоження ґрунту, якість посівного матеріалу, хвороби рослин та ін. Що тут дивного? Все традиційно крім місця.

Аудиторія зібралася у Ютубі.

Всі, хто відповідно налаштував свій комп’ютер, могли не лише спостерігати за перебігом дискусії, мов по телебаченню, а й ставити свої питання й спілкуватися з учасниками. Так поширюються знання.

Наприклад, Олег Веселов, директор з виробництва компанії «Трайгон Фармінг Харьків» дав по Ютубу кілька практичних порад, як вносити фунгіциди. Його компанія займається вирощуванням зернових і тваринництвом. Фермери й агрономи схожого профілю з різних куточків України ставили йому уточнюючі питання, Веселов миттєво відповідав. Усі сиділи хто вдома, хто в себе в офісі – й зекономили час на відрядженні, отримавши необхідні консультації.

Аналогічні технології вже використовуються і на рівні окремих господарств. Як великому агрохолдингу проводити наради? Сьогодні вже не з’їжджаються з усіх усюд, а використовують відеотелефонію. Керівник, знаходячись у будь-якому місці України, іноді просто у полі, може «зібрати» підлеглих на екрані свого планшету.

Директор департаменту технічного забезпечення «Укрлендфармінгу» каже, що для керування холдингом впроваджено відеоконференції на 350 учасників. Це дозволяє не лише заощадити на відрядженнях, але й не надто відривати людей у регіонах від їхньої прямої роботи – боронування, доїння тощо.

Інтернет не тільки миттєво пов’язує людей, а й надає їм новітні підходи до

традиційних проблем. Про прийоми «Цифрового сільського господарства» цікаво розповів нам технічний фахівець глобального підрозділу компанії «Баєр» Володимир Клінков. Він показав, як використовувати зоновані карти родючості, зроблені із дронів і супутників, для подальшого зниження витрат.

На смартфоні можна слідкувати, як росте врожай

Продемонстрував одну зі своїх програмних розробок. За допомогою звичайного смартфону ми розпізнали підозрілий незнайомий бур’янець, все про нього дізналися. Й тут-таки отримали через Інтернет рекомендації, які гербіциди проти нього слід застосовувати. Діагностика і рецепт «лікування» зайняли лише кілька секунд. Так само можна розпізнавати й комах-шкідників. Приклав смартфон: хто це? Колорад! Як його позбутися? Ось так.

Без планшету, як без рук

Богдан Кривіцький, начальник відділу точного землеробства Індустріальної молочної компанії (Чернігівська область) вважає що для фермерів нині планшет або смартфон - незамінний атрибут праці. Завдяки йому є завжди під рукою карти посівів, агрохімічні аналізи ґрунтів, карти врожайності, дані аерофотозйомки.

Картографування відбувається з космосу за допомогою супутників, а більш точне – з дронів. Колись над полями літали «кукурузники». Тепер часто можна побачити, як гудять невеличкі джмелі – квадрокоптери. Вони можуть не лише картографувати, а й стежити за коровами, навіть точково вносити добрива.

Лабораторія «АгріЛаб» має безпілотний дрон, за допомогою якого облітаються поля і аналізується стан рослин, так би мовити, візуально з висоти пташиного польоту. Й фермери можуть стежити за ростом рослин, вологістю, мінеральними речовинами й урожаєм одержувати оперативну інформацію по таких параметрах як приріст біомаси, індекс листової поверхні, вегетації, рівень прийнятих опадів, концентрація азоту й мінералів у рослинах, і так далі.

Технології ефективного агробізнесу від лабораторії «АгріЛаб» впроваджує Ярослав Бойко, він вважає, що у масштабах середньої величини агропідприємства точне землеробство окупить себе буквальне за рік. «В чернігівській компанії «Агрікор» навіть в несприятливий для кукурудзи рік за допомогою технологій точного землеробства наростили урожайність на 0,5 т на кожному гектарі», - каже Бойко.

Оці технології, що стають окремим напрямом діяльності на межі агробізнесу і комп’ютерних наук, просто вражають. Однак американець українського походження Джон Шморгун, президент українського холдингу «АгроДженерейшн», пріоритети розставляє так: «Прецизійне землеробство – це для усіх нас мрія. Але якщо люди

безвідповідальні – говорити про GPS трошки зарано. Персонал – це є проблема №1. А земля – проблема №2».

Іншими словами: розумне фермерство – не для дурнів. Тож підсумок може

бути сумним: прогрес в агросфері неможливий без освічених людей і притомної (приватної) власності на землю. Ми не одні в світі. Нашу конкурентоздатність серед таких успішних аграрних гравців як ЄС, США, Бразилія, Аргентина, Канада, Австралія відзначатиме не наш чорнозем і мозолясті руки, а рівень інновацій. Але якщо вирішити болючі політичні питання, - запровадити ринок землі, та виховати покоління, яке відповідально ставитиметься до роботи, то у нас є шанси стати передовою країною.

Як стверджує книга «Чому Азії вдалося» чимало всесвітньо відомих японських, південно-корейських і китайських корпорацій почали свій бізнес із виробництва товарів для місцевих фермерів після вдалої земельної реформи.

Ця реформа полягала у створенні багатьох дрібних фермерських господарств, забороні концентрації землі у великі латифундії і державній підтримці інфраструктури (склади, дороги, кредити, навчання тощо), яка дозволяла селянам збільшувати продуктивність і ефективно подавати свій товар. Грунтуючись на досвіді успішних земельних реформ можна сподіватися, що за правильного підходу земельна реформа в Україні теж запустить бурхливий процес розвитку власного машинобудування і високих технологій пов’язаних із сільським господарством.

економіка технології агропром

Знак гривні
Знак гривні