Гнилоцвіт. Дамби, потепління та фосфати перетворюють Дніпро на застояну канаву

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 5489 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 15/08/2017Дата публікації

Дніпро тече Україною 981 км, але рікою можна вважати тільки сотню незарегульованих кілометрів: 60 км від кордону з Білоруссю до Київського водосховища і ще 50 км нижче греблі біля Каховки. Все інше — каскад водосховищ. Та зараз головним чинником «цвітіння» українських водоймищ Володимир Щербак називає збільшення концентрації фосфатів. Його в річку приносять стічні води, він — «їжа» для ціанофітів.

АВТОР: Олена Струк

Наше розслідування про те, чому «цвіте» Дніпро, читайте тут (+ красиві фото із супутника, які показують, як із року в рік вода стає зеленішою)

Фахівці Інституту гідробіології підрахували, що для нормального функціонування екосистеми у воді має бути не більше 40 г/м3 фітомаси, тоді якість водоймища не страждає. Наразі вони фіксують до 300—400 г/м3 біомаси в місцях, куди вітер зганяє фітопланктон, що вдесятеро перевищує норму.

Супутниковий знімок Канівського водосховища 1 серпня 2017 року

Дамби

— Гідроелектростанції будували, аби перекривати пікові навантаження на енергосистему великих міст. Пікове споживання електроенергії — це ранок і вечір, і найлегше реагувати на перепади, включаючи і виключаючи ГЕСи, — пояснює доктор біологічних наук Щербак. — Крім того, вони забезпечували водою промислових гігантів. Я й досі впевнений, що будівництво — то нерозумне рішення. Якби на теперішніх акваторіях водосховищ росла пшениця, це було б ефективніше з економічної точки зору. Але каскад — наша об’єктивна реальність, і ми отримали унікальні водні об’єкти.

Найбільші — Кременчуцьке і Каховське водосховища, які мають річне регулювання стоку, а от, наприклад, Запорізьке, Дніпродзержинське — добового регулювання. У верхів’ях вони схожі на ріку, нижче — на озера. Через греблі вода у Дніпрі застоюється, зникає здатність ріки до самоочищення. Потім це стане одним з факторів спалахів розвитку ціанофітів.

Площа земель, що були затоплені під час створення каскаду, перевищує 760 км2. З них більше трьохсот — сільськогосподарські угіддя і майже стільки ж — ліси. Водосховища створювались на українських чорноземах. Теоретично шар родючих ґрунтів мали б зняти, але фактично обійшлися без цього. І фітопланктон отримав величезний стіл з їжею.

Детально про те, чому «цвіте» Дніпро, читайте тут (+ красиві фото із супутника, які показують, як із року в рік вода стає зеленішою)

Фосфати

Наразі головним чинником «цвітіння» українських водоймищ Володимир Щербак називає підвищення концентрації фосфатів в акваторіях. Фосфати у річку приносять стічні води, він — «їжа» для ціанофітів. Вчений показує графіки вмісту азоту та фосфатів у воді.

— Загальний азот у 1965—1985 роках був у межах 1,1—0,6 мг/дм3. А у період з 2008-го по 2015 рік його концентрація зменшилась майже удвічі — до 0,5—0,2 мг/дм3. Азотних добрив, які потрапляють у воду зі стоками, сільське господарство зараз використовує значно менше, ніж наприкінці 1980-х. І це плюс.

За даними Держстату, внесення азотних добрив на один гектар в Україні і справді має тенденцію до зниження. Якщо в 1990 році цей показник сягав 44,9 кг, то у 2015 році в середньому не перевищував 27 кг. До речі, ситуація з фосфатними добривами схожа — їх споживання на один гектар скоротилося з 31,9 кг до 6,1 кг.

Вміст фосфатів у воді зростає, як пояснює Володимир Щербак, через бум використання мийних засобів, в яких є фосфати. В Інституті гідробіології підрахували, якщо у 1965—1985 роки його концентрація у воді не перевищувала 0,04 мг/дм3, то з 2008 року вона збільшилась до 0,1 мг/дм3, а в деякі роки вчені фіксували навіть 1,36 мг/дм3.

— Санітарні інспекції не працюють, а залпові скиди, які ми почали спостерігати ще у 1980-і роки, почастішали, — розповідає Володимир Щербак. — Багато підприємств мають свої водонакопичувачі. Коли вони заповнюються відходами, то їх треба переробляти, як передбачено технологією конкретного виробництва. Але наші підприємства спочатку збирають повні водоймища, а потім у п’ятницю ввечері або зранку у суботу відкривають шлюзи. Пляма починає свою подорож рікою. Якщо десь риба загинула, то і є типовий наслідок залпового скиду.

Ситуація ускладнюється тим, що до цих факторів «цвітіння» води додались нові.

Глобальне потепління

Через аномалії клімату останні роки маловодні. Талої води майже немає, водність водоймищ зменшується, а концентрація фосфатів відповідно збільшується.

— Це все одно, що в чашку з чаєм додати ложку цукру, — пояснює Щербак. — Якщо чашка повна, то ви можете навіть не відчути цього. Але якщо вона заповнена лише наполовину, то чай буде солодким. Так і з акваторіями водосховищ.

Глобальні зміни клімату проявилися не тільки у зменшенні водності, але й у підвищенні температур. У цьому році, приміром, «цвітіння» запустили несподівано високі температури у квітні, які «розбудили» ціанофіти, і ті зарано почали підійматися на поверхню.

Забудова берегів

Вода ще більше застоюється через будівництво на берегах водоймищ, яке порушує водообмін між водосховищами та підземними водами.

— Наприклад, обвідний канал біля Київського моря мав би бути вільною від забудови зоною, — каже Володимир Щербак. — Але в нашу останню експедицію ми змогли під’їхати до води лише в декількох місцях. Ось тому і настають синьозелені роки.

Детально про, те чому «цвіте» Дніпро, читайте тут (+ красиві фото із супутника, які показують, які з року в рік вода стає зеленішою)

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!