Документи три роки збирають. Чому і досі немає власного виробництва патронів

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4637 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 02/08/2017Дата публікації

Роки пафосних заяв і бадьорих прес-релізів про те, що його ось-ось уже почнуть будувати - втомили. Заводу і досі немає. З трьох причин, які зводяться до одного слова: нехлюйство. Перша – відсутність координації у роботі президента, РНБО, Кабміну та парламенту (усі органи контролюють політичні союзники). Друга – невміння і небажання «Укроборонпрому» знайти приватних виробників. Третя – складна процедура прийняття рішень та нездоланна бюрократія.

Текст: Любов Величко

Поговорили - і по хатах

«Будівництво патронного заводу – одне з наших пріоритетних завдань. Уже є кілька проектів підприємства. Ми ведемо переговори з інвесторами. В наступному році завод має бути побудований».

Подібні фрази протягом останніх трьох років по черзі озвучували гендиректор ДК «Укроборонпром» Роман Романов, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, секретар РНБО Олександр Турчинов та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Але самих тільки балачок виявилося недостатньо для того, щоб патронний завод побудувався і запрацював.

ТЕКСТИ надіслали офіційні запити в РНБО, Кабмін, Міністерство економічного розвитку, ДК «Укроборонпром», «Спецтехноекспорт», МВС та Міноборони. А також на українські підприємства та до тих іноземних компаній, які, зі слів очільників українських відомств, потенційно мають бути залучені до будівництва патронного заводу.

Наша мета – з'ясувати, хто або що завадило будівництву, і де саме та коли завод все-таки з’явиться.

Почали ми з перевірки озвучених публічно обіцянок. Як виявилося, державні структури усіма способами уникають відповіді на прямі питання.

Те, що органи влади ігнорують питання журналістів – ще півбіди. За словами гендиректора ДК «Укроборонпром» Романа Романова, навіть його офіційні звернення часто залишаються без відповіді.

– Неефективність роботи всього державного апарату, ось що мене хвилює. Неузгодженість дій. Протягом року ми надіслали до органів державної влади 31 запит. Кожен стосувався важливого питання обороноздатності. А відповідь надіслали лише п’ять відомств. І це я кажу не про позитивні відповіді, - скаржиться Романов.

Саме тому жоден із його анонсів щодо будівництва патронного заводу так і не судилося реалізувати.

Наприклад, у грудні 2015 року Романов заявив про плани у наступному році запустити виробництво боєприпасів різних калібрів на потужностях київського підприємства «Артем». Але грошей Кабмін так і не виділив.

Гроші є, але не для всіх

Реальний шанс зрушити з місця питання виробництва патронів (слово-синонім - "набоїв") був у грудні 2015-го року, тоді тривала гарячі бої. МВС запропонувало проект виробництва стрілецької зброї та набоїв до неї на базі компанії «Форт», яка належить МВС і вже виготовляє пістолети та гвинтівки.

Проект підготували у відповідь на президентський указ «ужити заходів щодо модернізації оборонно-промислового комплексу».

Тоді міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у характерному для себе бравому стилі заявив, що переговори про встановлення нової лінійки виробництва патронів на заводі «Форт» уже на завершальному етапі:

– Ми поставили високу планку. Зараз ми завершуємо переговори про нову лінію виготовлення патронів вітчизняного виробництва, - сказав міністр.

Давати чи не давати із державного бюджету гроші на цей проект -

вирішували у Міжвідомчій комісії.

Всього комісія тоді розглянула 18 проектів. І вирішила, що десять із них будуть профінансовані державою протягом 2016-2018 років. Втім, проект будівництва лінії патронів до цього переліку не ввійшов.

Члени комісії вирішили, що 1 млрд грн. - це забагато, і таких грошей у бюджеті немає. Тим більше, що патрони ще є на українських складах, а Литва безкоштовно віддає Україні набої радянського виробництва, які зберігалися у неї.

Рішення про відмову фінансувати проект будівництва лінії з виготовлення боєприпасів приймали десять членів комісії. Аваков теж мав прийти (він також є офіційним членом комісії), але в нього, вочевидь, були інші важливі справи.

Одноголосне «ні» сказали:

Андрій Пивоварський, міністр інфраструктури України

Айварас Абрамавичус, міністр економічного розвитку і торгівлі України

Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я України

Курикін Сергій, в.о. міністра екології України

Володимир Демчишин, міністр енергетики і вугільної промисловості України

Павло Розенко, міністр соціальної політики України

Віктор Марченко, директор департаменту залучення інвестицій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Богдан Демчишин, голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки парламентського комітету з питань бюджету

Іван Крулько, Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати парламентського комітету з питань бюджету

Олександр Горбунов, Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету парламентського комітету з питань бюджету

– Наскільки я пригадую, причина у відсутності. Гадаю, Комісія мала б розглянути його в наступному бюджетному році, - каже член комісії Сергій Курикін.

– Проект не мав повного пакета документів. А сума – більше мільярда гривень – була достатньо проблематичною для бюджету, - додав заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко, який зараз курує питання розвитку ОПК у рамках міністерства.

Немає грошей у бюджеті? Відкриваю Закон «Про державний бюджет» на 2015 рік і дивлюся, на які цільові програми фінанси таки знайшлися.

У документі багато цікавих цифр. Наприклад, щоб допомогти людям з інвалідністю, у рамках держпрограми на проведення наукових досліджень з покращення протезів («засобів реабілітації, які підвищують індивідуальну мобільність») із бюджету щороку виділяють по мільярду гривень. Це при тому, що існують приватні фірми, котрі без державних дотацій виробляють протези європейського рівня.

На програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро – 1 мільярд 39 мільйонів гривень.

Бізнесу тут не раді

Якщо грошей у держбюджеті на завод немає, то можна купувати набої у приватних виробників. За умов гаранатованого замовлення, вони без грошей держави створять виробництво. Ще можна організувати спільне підприємство з приватними збройними компаніями.

Набої - товар ходовий, його можна продавати ще й за кордон. Власне, український патронний завод, який до війни працював у Луганську, виготовляв набої виключно на експорт.

Втім, домовитися із вітчизняними або іноземними партнерами для українських можновладців – завдання надскладне.

Після того, як у грудні 2015-го ідею виробляти набої на «Форті» Уряд забанив, РНБОУ доручило Кабміну за три місяці написати законопроекти, які б дозволили залучати приватні іноземні інвестиції у вітчизняну оборонку і створювати спільні підприємства.

Українська держкомпанія «Спецтехноекспорт» яка спеціалізується на експорті-імпорті військової продукції почала шукати іноземних партнерів. Шукали не поспішаючи, кілька років.

За словами прес-секретаря «Спецтехноекспорт» Вадима Шкляра, результати відправили в «Укроборонпром» «для системного опрацювання та спільної роботи з іншими державними органами та установами». Що далі сталося зі знайденими потенційними партнерами - не повідомлялося.

Керівництво «Укроборонпрому» відмовляється озвучувати перелік іноземних компаній, з якими воно вело переговори. Ми вирішили поспілкуватися з потенційними виробниками, про яких писали мас-медіа.

ТЕКСТИ надіслали листи французькій Manurhin, німецькій Fritz Werner та Stiletto Systems Ltd яка, як можна зрозуміти з сайту компанії, заснована у Британії українцями. У своїх листах ми запитали, чи дійсно компанія вела переговори з українською стороною про можливість налагодження спільного виробництва набоїв.

У 2016 році в інтернеті з’явилися повідомлення, що Manurhin начебто будуватиме завод в Україні. Офіційні особи не коментували, це і не дивно, адже тема делікатна.

Французи на наш лист не відповіли.

Чому Україні важко домовитися зі світовими збройними гігантами, пояснює відповідь з Fritz Werner. Компанія не має права без дозволу німецького уряду експортувати обладнання до України. А уряд проти того, аби Україна активно озброювалася: "щоб не відбулося ескалації", - така неформальна позиція союзників.

– Ми дуже хотіли б представити пропозицію Україні, але, на жаль, зараз ми не отримаємо дозволу від уряду Німеччини на експорт обладнання для виробництва боєприпасів до України, - відповів помічник керівного директора FRITZ WERNER Industrie-Ausrüstungen Керстін Дегенхардт.

Єдина компанія, яка публічно заявляє про свою готовність працювати з Україною – це «Stiletto Systems LTD». Ще рік тому керівництво компанії пропонувало Міністерству оборони почати спільне виробництво набоїв. Не дочекавшись позитивної відповіді, у липні цього року зброярі написали листа прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману.

Stiletto пропонує українським військовим модернізовані варіанти патронів радянських калібрів з бронебійними кулями і кулями підвищеної пробивної сили.

– Багато зразків Stiletto підкріплені українськими та міжнародними патентами, авторськими свідоцтвами і готовою технічною документацією на різні типи боєприпасів, аж до великокаліберних патронів. Звичайні кулі підвищеної пробивної сили і бронебійні кулі з металокерамічними сердечниками, розроблені Stiletto, вже отримали свої позитивні відгуки від експертів ЗСУ. З ними погоджуються і бійці спецпідрозділів, яким, у якості експерименту, дали застосовувати патрони Stiletto, - розповіли в компанії.

Цей виробник переконує - вартість боєприпасів не буде вищою за світові ціни, а вартість боєприпасів номенклатури покійного СРСР буде знаходитись в зоні цін колишнього радянського виробництва.

Володимир Гройсман на таку пропозицію ще не відповів. Треба ж усе добряче обдумати. Рік або два.

Надскладний вибір для уряду, президента і секретаря РНБО: працювати з приватними партнерами чи дати грошей держпідприємству і на свій розсуд наводити там порядки? Не кожен може швидко прийняти таке рішення.

Якщо варіант із українським виробництвом забуксує у бюрократичному болоті, Stiletto стане у нагоді. Особливо - перед виборами. Особливо - для оптимістичного прес-релізу чи відеоролика. Можливо, саме тому прем’єр-міністр не поспішає казати іноземцям чітке «ні» або «так».

Равлики, покваптесь, бо стріляють!

Робота державних органів щодо створення патронного заводу показує, наскільки важливо, щоб такі інституції, яка президент, уряд і парламент діяли узгоджено. Принаймні, у технічних питаннях.

Уряд і парламент - попри те, що ці установи контролюють політичні союзники Порошенка, - без особливого ентузіазму виконують розпорядження президента та рішення РНБО.

Так, ще у вересні 2014-го року Порошенко своїм указом доручив Кабміну за місяць (!) написати та подати до Ради законопроекти щодо державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Натомість, урядовці подали до парламенту законопроект «Про військово-технічне співробітництво» аж через рік і три з половиною місяці.

Через три місяці цей законопроект Кабмін відкликав. Ще через вісім парламентарі розробили законопроект з аналогічною назвою. Стільки ж часу комітет його розглядає.

Так само депутати не поспішають вносити до порядку денного

законопроект «Про відновлення належного функціонування державних ОПК та усунення перешкод для їх розвитку, створених в 2010 - на початку 2014 років». Документ припадає пилом ось уже три з половиною роки.

Словом, робота кипить.

Уряд проігнорував ще один указ президента: підготувати законопроекти про спрощення співпраці ОПК з інвесторами. А Порошенко не проконтролював виконання свого ж розпорядження.

Однак, цього року уряд таки затвердив дві державні програми, важливі для оборонки.

– Багато заходів цих програм вже виконуються. Це і новий формат ціноутворення, і надання державних гарантій, і - трирічне державне оборонне замовлення, - прокоментував рішення заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юрій Бровченко.

А тепер до гарних новин

Після кількох років порожньої паперової тяганини і прес-релізного окозамилювання, держава знайшла гроші на будівництво лінії з виробництва патронів!

Повернулися до початкової ідеї Авакова - дати грошей заводу «Форт». Нагадаємо, це відомче підприємство МВС.

Тепер Юрій Бровченко особисто відстежує проект будівництва лінії з виробництва патронів на підприємстві. Він налаштований оптимістично – і сподівається, що проект стартує вже цьогоріч. Адже цього разу Мінекономіки надає йому повну підтримку.

Варто уточнити. Нещодавно Порошенко заявив, що Уряд виділяє 1,4 млрд грн на будівництво заводу боєприпасів. Замміністра уточнює - це інший проект, який не стосується патронів і «Форту».

- Я особисто проводив нараду спільно з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів та з підприємством «Форт». Ми обговорювали, які документи треба їм добрати. Зараз розглядаємо проекти цих ліній і надання підприємству держгарантій. Фінансовий обсяг там невеликий – значно менший за 1,4 мільярда гривень. Думаю, цього року ми вже дамо їм гроші, - говорить Бровченко.

Керівництво заводу боїться розповідати журналістам про деталі проекту - мовляв це державна таємниця.

Чиновники так і не сказали, про яку ж суму йдеться і коли патронна лінія запрацює. Головне, щоб процес «добору документів» не розтягнувся на наступні три роки.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!