Покинуті будинки Андріївського Узвозу. Відновлювати історичний вигляд вулиці не потрібно (Інфографіка, фото)

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 3156 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 26/07/2017Дата публікації

Сім будинків на Андріївському узвозі руйнуються. Відновлювати їхній історичний вигляд вкрай дорого. Та й частина з них не має ні естетичної, ані архітектурної цінності. Рано чи пізно вони заваляться, і традиційний забудовник-варвар вижене щось багатоповерхове у псевдоісторичному стилі кінця 19-го століття. Тому мерії і міським активістам варто подумати, що будувати на місці цих будинків - з користю для киян і Узвозу. Наприклад, триповерхові будівлі у модерному стилі, з хакерспейсами і безкоштовними залами для публічних заходів.

Текст: Євгенія Дроздова, Орест Зог, Графіка і фото: Надя Кельм

Найстаріша будівля Андріївського узвозу – однойменна церква – датується 1747 роком. Активна забудова узвозу почалась в середині 19-го – початку 20-го ст. В 50-х рр. позаминулого століття тут кипіло веселе життя під червоними ліхтарями - на вулиці працювали борделі. У ті часи власники нерухомості, як правило, дерев’яної, добре заробляли на здачі своїх будинків в оренду – 800 рублів сріблом (близько 16 кг срібла) на рік за двоповерховий дім з меблями.

Щоб збільшити графіку, клікніть на неї

інфографіка

В 1861 році з Узвозу прибрали будинки терпимості. Тоді ж більшість дерев’яних будинків знесли, а замість них почалось будівництво кам’яних, в тому числі висотних.

Дослідники міста зазначають, що якби не початок Громадянської війни 1917-1920 років, від тогочасного Узвозу не лишилося б і сліду. Як, наприклад, від тогочасного Манхеттена в Нью-Йорку, який вже тоді був забудований висотками, але значно нижчими, ніж зараз. Наприкінці 19-го - початку 20-го століття, коли почалося промислове виробництво цукру, Київ почав активно розбудовуватись.

Сільські хати - на кшталт тої, в якій жив Тарас Шевченко, поблизу нинішнього Майдану замінювали на кам’яні житлові багатоповерхівки у стилі неоренесансу з елементами неокласицизму. Власне, це і є той Київ, який ми знаємо і любимо. Узвозу ця хвиля теж торкнулася, але лише частково.

Після встановлення радянської влади Андріївський зробили великою комуналкою - і населення вулиці збільшилось у 4-5 разів. В 1970-х роках до 1500-річчя Києва мешканців комуналок відселили до щойно зведених житлових масивів на околицях міста.

«Пам'ятаю з дитинства, як мої батьки шалено раділи, коли отримали нову квартиру на Троєщині замість розвалюхи-комуналки на Узвозі», - ділиться спогадами знайома киянка.

Тоді ж на Андріївському перестелили бруківку, підремонтували будинки, а перші поверхи віддали митцям під майстерні. І вулиця стала богемною - таким собі вбогим радянським Монмартром.

Очевидно, відтоді кияни й почали захоплюватися Узвозом.

З часом флер богемності трохи розвіявся. Адже вулиця змінилася - вона приваблювала туристів, відповідно, з’явився і товар для них: «Для мене Узвіз - це базар, де продають китайські вишиванки з поліестеру і сало на магніті», - говорить 24-річна корінна киянка Надія.

Модерно чи псевдоісторично

Утім, життя не стоїть на місці, і на головній «пішохідній вулиці» Києва (хоч насправді там їздить досить багато автівок) з’являються нові будинки.

За часів незалежності Узвіз майже не забудовували. Тридцять будівель Андріївського узвозу мають статус об’єктів культурної спадщини, але деякі з них - за подих від того, аби перетворитись на руїни.

Будинки в аварійному стані:

Будинок №2, внизу Узвозу

Будинок №9 затягнутий тканиною із намальованим фасадом будинку. Лише за станом першого поверху можна уявити, як він виглядає без драпування

Будинок №24

Будинок №26 продається, але він у такому стані, що важко знайти покупця

Будинки непридатні для проживання:

Будинок №22а

Будинок №22-б

В будинку № 18 «живе» дерево, яке виросло зсередини та вже стало вищим за сам будинок.

Дерево росте не за будинком, як здається, а зсередини споруди

З ними потрібно щось робити.

Часто у покинутих будинках, за якими не доглядають, руйнуються тримальні стіни, перекриття і навіть фундамент. Щоб їх відновити, потрібно більше грошей, ніж на будівництво нових споруд. Тому вкладати величезні гроші й відновлювати історичний вигляд усіх цих розвалюх навряд чи доцільно. Принаймні три з них особливою красою чи цікавими архітектурними рішеннями не вирізняються.

Міській владі краще не ховати голову в пісок, а оголосити конкурс серед архітекторів. І на місці щонайменше кількох будинків спорудити триповерхові будівлі у сучасному стилі, але так, щоб не порушувати атмосферу Узвозу. І там розмістити різні хакерспейси для технарів, лекційні зали тощо, де могли б безкоштовно збиратися та проводити свої заході різні активісти, митці й усі охочі.

Значна частина міських активістів бореться за збереження "автентичного" Узвозу. Однак більш прогресивно було б вимагати від влади спільного вироблення концепції, яка знов перетворила б Узвіз з базару на культове місце. І зробити це по-європейському.

В іншому разі будинки заваляться, і варвари-забудовники втулять на їхньому місці щось комерційно жахливе.

Земельні ділянки за номерами Андріївський узвіз № 16 та № 34-е Київрада передала у приватні руки зі звичним для нашого законодавства неординарним формулюванням: «в приватне користування для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва».

Ділянка в приватному користуванні, за високим парканом кипить будівництво

На шістнадцятій ділянці будується новий багатоповерховий готель у псевдоісторичному стилі.

Київський архітектор, засновниця TSEH Architectural Group Антоніна Капля говорить, що у сучасній містобудівній теорії жодних застережень щодо забудови старих вулиць немає: «Сучасне чудово вписується в стару архітектуру навіть на контрасті. Головне, аби це було зі смаком і професійно виконано в рамках міжнародних тенденцій».

З усіх нових будинків - а це три вже зведені та один, що будується, - цим критеріям відповідає лише будівля театру. І це скоріше виняток з правила. Між тим, вигляд театру шалено критикують.

Капля продовжує: «Проектуючи в старих стилях, ми обманюємо майбутнє покоління і заморожуємо розвиток архітектури. Якщо будуємо нове – то архітектура розвивається далі, з'являються нові форми, і в майбутньому їх назвуть якимись новими стилями».

Фото Узвозу, середини 19-го століття. Відновлювати цей стан точно не потрібно

У статті використані матеріали сайту «Интересный Киев».

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!