Підвищення "мінімалки" зробить бідних ще біднішими. Вдарить по молоді та дрібному бізнесу, збільшить безробіття і ціни

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 8560 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 01/11/2016Дата публікації

Політики ініціатори підвищення мінімальної зарплати навіть не приховують своєї справжньої мети – збільшення сплачених податків. Всі розмови про соціальні цілі – це словесне прикриття. Жертв підвищення мінімалки за ним не видно, а це молодь, низько кваліфіковані працівники, мешканці депресивних регіонів, малий бізнес. Ну і ціни також зростуть.

Автор: Володимир Рапопорт

Підвищення мінімальної зарплати здається підвищує рівень життя найбідніших, перерозподіляє на їх користь суспільний дохід. Але насправді, саме найбідніші від цього і потерпають.

Зростання мінімальної зарплати зменшує зайнятість низькокваліфікованих працівників та сприяє спадкоємному безобіттю у бідних районах країни.

Зростання мінімальної зарплати призводить до дефіциту бюджету, інфляції та економічного спаду, від чого страждають економічно пасивні верстви населення. Крім того, воно послаблює конкуренцію, посилює монополізм великого бізнесу на шкоду малому.

Якщо з вартості проданої продукції вирахувати кошти, які були виплачені за потрібні при виробництві товари та послуги, а також відняти витрати, потрібні для існування фірми, то залишається додана вартість.

Підприємець ділить цю вартість між собою та найманими працівниками. Але наприкінці 19 ст. наймані працівники підключилися до процесу поділу. Вони думали, що так їм залишиться більше.

Громадські активісти організували профспілку – організацію, яка від імені найманих працівників боролися за їх дохід з підприємцем.

Законодавчо закріплений мінімум заробітної плати здавався їм вдалим інструментом у цій боротьбі за права знедолених.

Але не так сталося, як гадалося. Хоча саме профспілковим чиновникам законодавчо встановлений мінімум зарплати чимало допоміг. Першими мінімальну зарплату обмежили у Новій Зеландії у 1894 р. У 1909 це відбулося у Великобританії.

Трохи історії. Жертви підвищення мінімальних зарплат: безробітні

Першою жертвою встановленого мінімуму стали безробітні. До цього безробітні також були, але не постійно. Частіше за все це були сезонні працівники, що виконували роботи з вирощування та переробки сільськогосподарської продукції. Коли сезон закінчувався, вони втрачали роботу до наступного року. Кількість безробітних збільшувалося у кризу.

З введенням рівня мінімальної зарплати з’явилися постійні безробітні. Тому, що рівень кваліфікації, культури, а можливо, стан здоров'я не дозволяв їм заробляти на рівні мінімуму.

Оскільки культурні особливості були часто пов’язані з регіональними, національними та расовими відмінностями, проблема безробіття ставала у різних країнах відповідно регіональною чи національною та расовою. З’являлися квартали, міста та цілі регіони, вражені масовим безробіттям.

Тобто, з одного боку, конкуренція виробників призводила до розвитку, ускладненню виробництва, підвищення вимог до якості. В результаті виникала конкуренція за кваліфікованих і відповідальних працівників, як отримували дедалі вищі зарплати та переходили за своїм рівнем життя до середнього класу. Це відбувалося за рахунок ринкової конкуренції, без втручання регуляторів чи профспілок.

З іншого, менш кваліфіковані та відповідальні працівники розділилися – одні отримували більшу зарплату, інші – втрачали роботу і навіть шанс її отримати. Це було результатом обмеження державою нижньої межі зарплати.

В США та країнах Європи багато років досліджують ефект від підвищення рівня мінімальної зарплати. Перше питання, яке цікавило дослідників – хто працює на цю зарплату? Адже вона часто нижче, ніж мінімальна потреба людини у грошах для нормального харчування та побуту.

Виявляється, абсолютна більшість цих людей не є головними годувальниками своїх родин. До 40% - це молодь до 21 року, більшість з них живе у родинах і для них це можливість підробити, допомогти родині і, найголовніше, набути досвід та стаж для майбутнього працевлаштування.

Удар по найбідніших

Для України це також зайнятість для пенсіонерів, адже при пенсії, наприклад, у 2000 грн. зарплата у ті ж 2000 грн. є великою допомогою для бюджету людини.

Це зайнятість у далеких селах, де, окрім бюджетників та пенсіонерів, ніхто не бачив грошей. Можливість отримати навіть 1500 грн у такий місцевості сприймається як дар долі.

Тобто зростання мінімуму зарплати – це удар саме по найбідніших. По молоді, яку без досвіду не візьмуть на більш оплачувану роботу, по пенсіонерам, по людям без потрібної на ринку кваліфікації, по мешканцям нерозвинутих територій.

Молодь залишається без роботи

Ті ж дослідження у США та Канаді, Європі і навіть у Китаї показують, що кожні 10% зростання мінімуму зарплати на 1-5% зменшують зайнятість серед молоді. У США серед афро-американської молоді більше, ніж серед білої. У Китаї зайнятість серед дівчат зменшується більше, ніж серед юнаків .

Тобто конкуренція серед працюючих зменшується, зарплата працюючих збільшується, а найбідніші стають ще біднішими. Молодь втрачає шанс набути досвіду і знайти роботу. Між іншим, у США, Франції вже започаткували різні рівні мінімальної зарплати для дорослих, молоді та практикантів. Тобто на законодавчому рівні визнали, що завищені рівні мінімальної зарплати знижує шанс молоді на працевлаштування.

Тіньовий ринок

Ясно, що для України через низьку законослухняність насправді зайнятість зменшиться не в повній мірі. Але збільшиться тіньова зайнятість, бо підприємці не зможуть платити легально нову мінімальну зарплату, переведуть працівника на неповний робочий день (хоча він буде працювати повний), або взагалі запропонують працювати без легального оформлення, пенсійних внесків та інших соціальних гарантій. Але чималу кількість працівників таки звільнять.

Наступна жертва - ціни

Наступною жертвою встановлення мінімуму зарплати стали ціни. Вони зросли разом з витратами бюджету та податками. Тобто там, де підприємці змогли компенсувати зростання витрат на зарплату ростом цін, вони це зробили.

Зростання зарплат призвело до збільшення витрат бюджетів на нові зарплати бюджетників та компенсацію безробітним, вирішення соціальних проблем міст та регіонів, що потерпали від безробіття.

В Україні кожне підвищення мінімальної зарплати збільшує дефіцит бюджету, бо бюджетники досить часто отримують найменшу зарплату в країні. Окрім того, воно підвищує рівень перерозподілу через бюджет (так називається відсоток від зароблених у країні грошей, які збирає держава, а потім витрачає на чиновників, освіту, армію. тощо), який у нас і так завеликий, як для бідної країни.

І ще 1 фактор – це збільшення тарифів державних монополій. Як порахувала CASE-Україна, працівники українських держмонополій отримують зарплати менші, ніж 3200 грн. На Укрпошті менше 3200 грн. отримують 70% всіх співробітників, на інших держмонополіях – 50% і більше. Тобто таке підвищення мінімальної зарплати неминуче призведе до підвищення тарифів – можливо не відразу, але виникне дефіцит, який треба буде якось покривати. Або з бюджету, або з підвищених тарифів.

На прикладі України можна побачити ефект від зростання мінімальної зарплати. До цих пір максимальне зростання було у 2007 та 2009рр. – на 28% та 43%. Перший рік був напередодні великої кризи, другий – у її процесі. І підняття рівня мінімальної зарплати сприяло її розгортанню, що зробило бідними мільйони українців.

Найбільший рівень мінімальної зарплати у доларовому еквіваленті був з 1.12.2013р. – 1218 грн або 152$. І знов напередодні величезної кризи. Після чого він опустився до 44$ на 1.03.2015р. І після цього вже почалася стабілізація гривні та поступовий повільний підйом економіки. Влітку цього року він піднімався до 52$. Різкий підйом може призвести до нового росту цін та падіння курсу, економічного спаду, а разом з ним – і до злиднів найбідніших.

Адже зростання цін б’є по найменш економічно активним, тобто пенсіонерам та іншим вразливим прошаркам населення, бо в них фіксований гривневий дохід і немає змоги його індексувати. Навпаки, економічно активні можуть чимало заробити на інфляції та коливанні курсів валют.

Щоправда, влада стверджує, що не буде ані збільшення податків, ані росту дефіциту бюджету, ані інфляції. Але справа у тому, що 20 жовтня ВР прийняла у 1-му читанні проект бюджету з мінімальної зарплатою 1600 грн. Там все було дуже докладно розписано по доходах та видатках. А 26 жовтня – запропонувала мінімум зарплати 3200. І жодних цифр не показала.

Чи існували обрахунки щодо підняття мінімалки на день голосування Бюджету? Якщо були, чому показували інші, з мінімальною зарплатою 1600?

Невідомо, як Мінфін рахуватиме доходи та видатки з новим мінімумом і чи знає він це сам. Але ясно, що підвищити зарплату бюджетникам держава буде зобов'язана. А чи збільшаться платежі від приватного сектору, це поки ще невідомо.

Але відомо інше. Збільшаться платежі підприємців на єдиному податку, бо і податок, і ЄСВ рахується від мінімальної зарплати. Так само рахується податок на нерухоме майно, який також збільшиться. Збільшиться плата за адміністративні послуги, розмір судового збору.

Іще одна жертва - малий бізнес

Наступна жертва мінімальної зарплати – це малий бізнес. Для прикладу можна порівняти мережевий супермаркет з невеличким магазином у селі чи небагатому районі міста. Виторг на 1 працюючого в цих магазинах незіставний. Тобто у маленькому магазині часто працівник не виробляє стільки доданої вартості, щоб отримувати мінімальну зарплату, що виросла.

А у мережевому магазині зарплата зазвичай значно вища, ніж мінімальна. Значить, якщо власник маленького магазину законослухняна людина, він його має закрити. На радість мережевому магазину, що позбувається конкурента.

Часто власники великих бізнесів є активними прихильниками збільшення мінімальної зарплати. Це виставляється як «соціальна відповідальність бізнесу». А насправді – боротьба з конкуренцією.

Бо маленький магазин часто розташований ближче до покупців, там менше народу, простіша атмосфера, продаються товари таких самих дрібних підприємців, яким нема дороги до мережевих супермаркетів, там часто бувають індивідуальні «родзинки», які приваблюють покупців конкретного села чи мікрорайону.

Він розташований подалі від великих трас, станцій метро, великих офісів та зупинок транспорту. Але там також живуть люди. Це тільки 1 приклад, як мінімальна зарплата застосовується великим бізнесом для монополізації ринку та позбавлення конкуренції. Таких прикладів багато. Як бачимо, саме зростання мінімальної зарплати відбирає дохід у частини малого бізнесу.

І останнє, відносно України. Прихильники підвищення мінімальної зарплати навіть не приховують своєї справжньої мети – підвищення фіскального тиску. Всі розмови про соціальні цілі – це словесне прикриття. Їх турбують «мінімізатори», які у своїх досить успішних бізнесах легально платять працівникам мінімальну зарплату, а все інше «у конвертах».

Збільшення мінімальної зарплати змусить їх платити більше легальної зарплати, а, значить, і більше податків. Те, що під руку попали найбідніші, вони навіть не помічають. Тобто слова урядовців, начебто виплати до бюджету не збільшаться, не відповідає ані діючому законодавству, ані їх власним словам про намір більше взяти до бюджету та ПФ.

Насправді, не всі підприємці та працівники погодяться на зменшення доходів. Є варіант звільнення, або переходу на повністю тіньову зайнятість. Але посилення фіскального тиску на економіку – це протилежне тому, що потрібно робити. В Україні зависокий перерозподіл через державу, його треба зменшувати, а не збільшувати.

Різке підвищення мінімальної зарплати – це контрреформа. Це негатив для економіки в цілому та найбідніших верств населення, зокрема.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Апокаліптика якась :).
Ок, почнемо з кінця. Ви стверджуєте що підвищення мінімалки вдарить по найбіднішим. Ну то, перепрошую, найбідніші почнуть отримувати вдвічі більше. Маховик інфляції який ви змальовує ще потрібно довести. Від того що мінімізатори заплатять ті самі чорні гроші своїм працівникам офіційно грошова маса не зміниться. Більша кількість грошей в отримувачів справжньої мінімальної ЗП стимулюватиме споживацький попит. І це не лише мінус, це ще й плюс. Чи вдарить підвищення мінімалки по працюючим пенсіонерам? Можливо. Але справді працюючих переведуть на неповний робочий день. І вони продовжать працювати. Чи вдарить це по молоді? Сумніваюсь. Молодий спеціаліст не працюватиме за 1600 грн. Подібне це типова "мінімізаторська" схема. Тут я проблеми не бачу. Це вдарить по вкрай слабкому бізнесу з працівниками, що створюють мінімальну додану вартість? Можливо. Але зміни не можуть бути позитивними абсолютно для всіх. Це по-перше. А по-друге, смерть це природний кінець для слабкого бізнесу. Що ж до сільських магазинів і т.п. Хлібне місце пустим не лишиться ). Не зможуть власники платити найманим працівникам? Продадуть магазинчики місцевим, де самі власники і будуть працювати. Нормальна цивілізована схема. І так буде практично і всіх подібних бізнесах. Вас турбує підвищення фіскального тиску? Але. Стан коли підприємство практично відкрито не платить податки і виплачує ЗП чорним налом не є нормальною. Практично те саме наш "єдиний податок" з мізерними виплатами до бюджету. Зростання мінімалки змусить їх зменшити рівень тінізації. Що вони і виконають з мінімальними втратами для себе. Чи спричинить це зростання цін? Можливо. Але це зростання навряд чи буде суттєвим. Те саме, до речі, з тарифами держмонополій. Так це може спричинити певне зростання тарифів. Але витрати на ЗП в держмонополіях того ж енергетичного сектору невелика. То й вплив зростання ЗП на тарифи буде мінімальним. І що ж в нас на виході? Не збільшувати мінімальну ЗП через незначний негативний вплив на пенсіонерів та сміттєвий малий бізнес? Я перепрошую ...:))