У школі учать? Найкраща освіта у Львові, дівчата здають ЗНО краще, сільські учні дискриміновані (ІНФОГРАФІКА)

Днями Український центр оцінювання якості освіти опублікував результатиЗовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Оцінювання з української мови проходять усі учні, оцінювання з інших предметів здають ті, хто планує продовжити навчання у вишах. Ми вибрали всіх випускників, котрі здали ЗНО на більше, ніж 180 балів з трьох предметів одночасно. Загалом, максимально можливий бал 200.

Ми поділили предмети на 3 класичні блоки спеціальностей (гуманітарний, математичний, фізичний). Кількість найкращих учнів ми показали пропорційно до кількості всіх, хто здавав ЗНО.

Найкраща освіта у Львові

До рейтингу ми включили також і «міста області», тобто сумували результати всіх міст певної області. Саме міст, а не районних центрів, бо серед райцентрів іноді бувають і так звані "селища міського типу" (смт), вони йдуть у даних Центру окремим «рядком».

Щоб збільшити зображення, клікніть на нього

Отримані висновки несподівані. Львів однозначний лідер по кількості випускників з високим ЗНО. За ним Київ. Хоча в гуманітарному блоці столицю обігнали навіть містечка Львівщини. А в інших містах-мільйонниках ситуація ще гірша: Харків, Одеса та Дніпро не потрапили у жоден блок.

Також варто нагадати, що це не загальний рейтинг ЗНО, а лише вибірка тих, хто набрав високий результат – 180 балів і вище.

ТОПова позиція столиці цілком зрозуміла – Київ притягує ресурс з усієї країни, зокрема, й інтелектуальний. Столичні учні мають ряд переваг: кращий вибір спеціалістів, які можуть підготувати до ЗНО: від шкільних вчителів та репетиторів до підготовчих курсів при ВНЗ.

Не менш важлива і заможність батьків, які мають можливість витрачати кошти та час на освіту дітей. Також у столиці багато ліцеїв, котрі значно виділяються з решти шкіл. Хоча їх наявність - теж свідчення і наслідок фінансових можливостей батьків.

Успіх шкіл Львова в минулорічному ЗНО з української мови і літератури підтвердився цього року і за результатами з інших предметів.

Хоча доходи львів’ян менші, ніж у киян, фактори, котрі сприяють високому рівню ЗНО, можуть бути схожими: Львів велике місто, яке притягує інтелектуальні ресурси з усього регіону, у Львові розташовано багато вищих навчальних закладів, а отже є значна кількість хороших спеціалістів, які можуть підготувати до ЗНО. Важлива також загальна атмосфера цінності освіти та навчання, орієнтація на вступ до університету тощо.

Нагадаємо, що за дослідженням ТЕКСТІВ 2011 року львівські виші - одні з кращих в Україні.

Загалом у нашому рейтингу успішності у школах переважають міста, які знаходяться на захід від Києва. Чому так і чому учні таких потужних центрів, як Харків, Дніпро і Одеса, не потрапили до кращих - тема окремого дослідження.

Рейтинг шкіл: попереду ліцеї

У рейтингу лідирують ліцеї при вищих навчальних закладах. Панівні позиції мають столичні школи – 4 з 10 у «гуманітарному» блоці; 7 з 10 у «математичному»; 6 з 10 у «фізико-математичному».

Щоб збільшити зображення, клікніть на нього

Зверніть увагу на ті заклади, які змогли потрапити у дві групи одночасно: Гуманітарний ліцей Університету Шевченка, Технічний ліцей КПІ, гімназія «Троєщина», ліцей «Наукова зміна» (усі чотири - в Києві), Львівський фізико-математичний ліцей-інтернат при Львівському університеті Франка та Ліцей інформаційних технологій при Дніпровському університеті Гончара.

Проте у рейтингу є й школи невеликих міст: Тернополя, Чернівців, Вінниці та Полтави.

Школи лідери дають високий рівень підготовки. Але успіх має й інші складові: відбір для себе найкращих учнів, часто додаткове навчання, тобто найм батьками репетиторів, як для підготовки до ЗНО, так і для кращої успішності в класі.

За свідченням одного з батьків у 208-му ліцеї в Києві його син у 9-му класі мусить мати репетиторів з восьми предметів, аби здати на високі оцінки державну підсумкову атестацію (ДПА) - так зараз називаються шкільні екзамени. Можливо, це екстремальний випадок, але формула "гарний учень = заняття з репетиторами", діє у більшості випадків.

Все ж можемо стверджувати, що високі результати спеціалізованих шкіл та шкіл «при ВНЗ» підтверджують доцільність ідеї Міносвіти поділити середню школу на 3 частини – молодшу, середню і старшу (передбачено в проекті Закону України «Про освіту»), де старша школа – це вже фактично підготовка до навчання в університеті і до якої йдуть вмотивовані до навчання учні.

Крах шкільної освіти в селі

Проблема, про яку так багато говорили, нарешті підтверджена надійними даними.

Причини низьких результатів сільських учнів:

- нестача фахівців у сільських школах (інколи одна й та сама людина читає, наприклад, історію та математику, а то і по три предмета одразу);

- бідність селян, які не можуть найняти репетиторів для додаткових навчань, і відсутність таких фахівців, аби навіть хтось і хотів це зробити;

- дрімучість багатьох батьків, котрі не бачать цінності в гарній шкільній освіті.

Щоб збільшити зображення, клікніть на нього

На графіку показані абсолютні кількості тих, хто здавали ЗНО в різних типах населених пунктів. Тому, ми не можемо порівняти їх за висотою - оскільки в містах може бути просто більше учнів. Однак, ми можемо порівняти їх за кутом нахилу лінії - чим крутіше він йде вниз, тим гірше здають учні тестування (див., наприклад, лінію для сіл). Смт і особливо міста показують значно кращу картину. Не виключено, що "горб" на лінії для міст (праворуч, на високих значеннях результату ЗНО) викликаний... репетиторством (однак це лише припущення)

Експерт аналітичного центру ЦЕДОС Ігор Самохін рахував рейтинг, взявши за основу результати ЗНО усіх учнів. Він пише:

«Я зарахував до сільської місцевості, крім сіл, також смт, але результати все одно сумні. Серед учасників із села в 1,5-2 рази вищий відсоток тих, хто не набрав навіть мінімальний прохідний бал. Аж 20% зареєстрованих провалили тести з математики та англійської. Серед тих, кому вдалось скласти тест, оцінки все одно суттєво нижчі: міський житель у середньому отримав на 12 балів більше з української, математики та англійської».

Неоднаковий доступ до якісної середньої освіти міських і сільських дітей гальмує потенціал талановитих дітей «з села» та створює нерівні можливості у доступі до вищої освіти.

Україна тут не виключення – з подібним зіштовхуються безліч країн, від США до Китаю.

Щоб вирішити проблему нерівності, Міносвіти планує створити так звані «опорні школи». За задумом чиновників, вони почнуть роботу вже у вересні цього року.

Опорні школи – це школи у селах, які планується краще забезпечувати, у них навчатимуться учні 5-11 (в перспективі – 5-12) класів. В опорних школах планується мати стадіон, спортзал, спеціально обладнані класи та лабораторії з фізики, хімії, біології тощо. Діти із сусідніх шкіл їздитимуть на заняття і додому шкільним автобусом.

Дівчата учаться краще

Щоб збільшити зображення, клікніть на нього

Екс-заступник міністра освіти Інна Совсун вважає, що кращі результати ЗНО дівчат - це наслідок стереотипів у вихованні:

«Існує думка, що дівчата – старанніші за хлопців. Дівчатка справді вчаться краще, адже школа побудована таким чином, що винагороджуються ті риси, які в процесі соціалізації їм більш властиві: чемно сидіти на уроках, старанно відповідати на запитання.

Через те й результати ЗНО у дівчат кращі, і більший відсоток дівчат вступає до університетів. Зате все змінюється після університету: серед докторів наук більше чоловіків, ніж жінок».

***

Загалом, цього року на участь у ЗНО зареєструвалось майже 268 тисяч випускників. Більше 156 тисяч успішно здали тестування, а ще 75 тисяч чекають додаткової сесії.

школа інфографіка datavis освіта