"Надра" почали виплачувати вклади - a як ліквідуватимуть "Укрпромбанк", толком невідомо

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 82038 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 12/10/2009Дата публікації

Якби Уряд і Нацбанк швидше приймали рішення по найбільш проблемних банках - "Надрах" і "Укрпромбанку" - витрати бюджету на повернення вкладів були б на мільярди меншими. Минулого тижня "Надрам" в уряді пообіцяли швидку націоналізацію, а правоохоронці оголосили в розшук колишнього голову правління Ігоря Гіленка, звинувативши у привласненні чужого майна. "Укрпромбанку" ж найвищі чиновники напророкували швидку ліквідацію, ба навіть рішення уряду з цього приводу немов уже прийнято. Але низка ініціатив президента може відкрити банкам нове життя.

Автор: Тимофій КРАМАРІВ

Якщо не брати до уваги, що порятунок банків безнадійно запізнився і що на допомогу вкладникам будуть друкуватися нічим не забезпечені гроші (що зрештою, значно знецінить ці депозити), звичайно, урядові програми стабілізують ситуацію в банках.

Проте це лише ситуативна допомога.

Щоб банки мали працювати і кредитувати економіку, тимчасові адміністратори мали відразу повертати борги, коли в банків ще були активи.

Наразі ж держава бере на себе колосальні чужі борги.

Поки думали – гроші розікрали

По-нормальному діяти потрібно було швидко і жорстко. В першу чергу – Нацбанку, який має абсолютне право вирішувати, жити фінустанові чи піти „під ніж”.

В ідеалі, приміром, щодо Укрпрому, у якого кредити для Альфа-нафти (компанія близька до засновників банку) перестали обслуговуватися іще в липні 2008 (кризи не було!), потрібно було одразу вводити тимчасову адміністрацію і повністю відсторонити акціонерів і попереднє правління від керівництва банком.

Так само слід було вчинити і з «Надрами», натомість до лютого 2009 зірки з телеекранів переконували нести туди гроші. Тимчасова адміністрація дозволила б зберегти значну частину активів банків, які в реальності були виведені за кордон, і не витрачатися на рефінансування. В обох банках ще з осені було досить багато коштів від НБУ.

Значна їх частина, приміром, в Надрах, за словами тимчасового адміністратора Валентини Жуковської, пішла на повернення депозитів VIP-персонам, що вже знали про майбутні проблеми в банку.

До того ж, за останні півроку судами винесено кількадесят рішень про ліквідацію підприємств-боржників банку, що належали колишнім його власникам і через які з нього було виведено значні суми.

Відомі, зокрема, історії про банкрутство компаній „Найт” і „К-Л-О”, які були винні банкові на двох до 400 млн. грн.

Якби уже на момент виникнення проблем через неправильне управління банком життєздатність фінустанов була мінімальною, «Укрпром» і «Надра» треба було ліквідовувати одразу.

Це дозволило б найжорсткішим чином працювати з боржниками, що забезпечило б набагато більший відсоток повернень. Суми повернених боргів плюс активів, які не встигли спливти за кордон, плюс вартості відділень, які перебувають у власності банку мало би вистачити на розрахунок із 4 з 5 вкладників. Решту 20% - якщо мова йшла про фізосіб, можна було б передати до Фонду гарантування.

Таке навантаження він би без сумніву витримав – лишилися б кошти і на виплати вкладникам інших банків. Нехай ця процедура зайняла би рік-півтора. Але цей рік-півтора розпочався б набагато раніше. Державі не довелося б друкувати „пусту” гривню, а населення зберегло б довіру до НБУ як до серйозного, жорсткого і сильного регулятора.

Звісно, можна було перекласти все на плечі нових інвесторів, і взагалі відсторонитися від проблем вкладників.

Можливо, Дмитро Фірташ, котрий свого часу висловив бажання купити «Надра», при всій його одіозності і зміг би домовитися з НБУ про перетворення „Надр” на здорову фінустанову.

Проте тиск з боку Юлії Тимошенко, яка оголосила Фірташа втіленням вселенського зла, завадив цьому, загалом, не найгіршому варіанту розвитку подій.

«Укрпромом» інвестори цікавилися вже в процесі „проблемності”. У банку мали пропозицію від Платінум Банку, який за підтримки коштів Міжнародної фінансової корпорації мав намір викупити більшу частину активів та пасивів банку (80% мережі, кредитний портфель фізосіб та депозити до 150 тис. грн).

Однак, як повідомив ZaUA.org голова правління „Платінуму” Грег Краснов, оскільки уряд хотів швидкого вирішення питання, ця пропозиція була відкинута. А щоб підготувати купівлю, „Платінуму” довелося б збільшувати капітал і проходити період due diligence.

Якби ця пропозиція надійшла раніше, до початку затягування, можливо, це й був би вихід.

Здобутки банку "Надра"

На сьогоднішній день із нашої пари „Надра” виглядають дещо здоровішими за „Укрпром”.

Банком навіть цікавляться іноземні інвестори і він повертає депозити.

Втім, цей процес викликає багато запитань у самих вкладників. З одного боку, люди ніби отримують частину своїх коштів (переважно 20%). Та щоб повернути хоча б цю частку вкладу, клієнт має підписати договір про продовження терміну дії вкладу.

При цьому, за даними ZaUA.org, гроші на руки безпосередньо у відділенні ніхто не видає.

Спочатку вони переводяться із депозитного рахунку на поточний. А вже потім їх можна зняти, відповідно до лімітів (100 грн. на добу через банкомат чи касу, 500 грн. через термінал з можливістю підняття до 15 тисяч грн.).

Наразі банк має 240 тис. вкладників, з яких 6 тис. мають депозити понад 150 тис. грн. Всього борги за депозитами складають 7,8 млрд. грн. – фізособам, 4 млрд. грн. – юрособам. За словами тимчасового адміністратора Валентини Жуковської, до кінця року тут планують виплатити громадянам до 2,6 млрд. грн.

Націоналізація Надр входить в передвиборчі плани прем’єра Юлії Тимошенко. Поки, за словами прем’єрки, НБУ заважає врегулювати питання націоналізації із кредиторами банку. Та це вочевидь, лише технічні зачіпки. Валентина Жуковська стверджує, що вже з 75% кредиторів досягнуто домовленості про реструктуризацію боргів.

І дуже вірогідно, що ця робота буде завершена в лічені тижні. Але в Тимошенко інша логіка. Можна зарахувати собі ще одну перемогу в „боротьбі з фірташизмом”, тепер уже на банківському фронті.

Причому той факт, що Фірташ уже не має до «Надр» жодного стосунку, нікого не повинен обходити. А те, що банк самотужки уже кілька місяців виплачує депозити, націоналізувавши його, легко можна поставити собі в здобутки.

Здобутки "Укрпромбанку"

З „Укрпромом” ситуація набагато складніша.

Більше половини кредитного портфелю, а це близько 5,5 млрд. грн.– проблемні кредити. 95% з них – під заставу мережі заправок ANP, які були власністю близької до акціонерів „Укрпрому” „Альфа-нафти”. Заправки сьогодні відсуджуються „Приватом” (позови полягають в виведенні заправок з-під застави в „Укрпромі”).

До того ж через низку досить дивних судових рішень банк не може забрати собі у власність заставлене за позики майно.

Проблеми в Укрпромбанку почалися ще літом 2008 року, за декілька місяців до кризи. НБУ або не знав про них, або злочинно закривав очі.

Ще один шлях, яким можна було піти – рекапіталізація на 8,9 млрд. грн., яку пропонував НБУ. Але потім підрахували, що ліквідація і передача активів Родоводу – з зобов’язанням вибити частину проблемних кредитів і таким чином повернути хоч трохи грошей, - буде для друкарського станка щонайменше вдвічі дешевше.

Розглядалася і пропозиція щодо переводу всіх вкладників у Фонд гарантування вкладів. На 1 жовтня в Фонді акумульовано 4,8 млрд. грн. Але якби всі ці гроші плюс допомогу уряду спрямувати на виплати вкладникам „Укрпрому”, то в країні просто не лишилося б Фонду гарантування.

Більше того, таким чином були б задоволені лише вимоги тих вкладників, хто тримав у банку менше 150 тис. грн. І ходять наполегливі чутки про те, що уряд прагнув повернути комусь невідомому чималі кошти (набагато більші ніж гарантовані 150. тис.), які зависли в Укрпромбанку, тому вирішив перевести депозити в інший банк.

Та попри наміру уряду колишній директор департаменту НБУ реорганізації та ліквідації банків, а нині тимчасовий адміністратор банку Костянтин Раєвський зовсім не хоче визнавати себе переможеним.

Він, за чутками, розраховував самотужки (або за підтримки НБУ) вивести банк на нормальну роботу і стати головою його правління. Принаймні, збирався добитися націоналізації.

І шанс здійснити цю мрію дав президент, який до цього не дуже активно переймався долею двох фінустанов.

Минулого тижня Віктор Ющенко дав низку доручень, та підписав указ, яким рекомендував Генпрокуратурі та НБУ активізувати роботу з недобросовісними позичальниками цих банків, зокрема, заборонив брати участь у державних закупівлях, а також ініціював активізацію позовів тимчасових адміністраторів до таких позичальників.

До роботи також залучать Службу безпеки і Мінюст, а прикордонники матимуть ретельніше стежити за тим, аби боржники не змогли покинути межі країни. Генпрокуратурі доручено сформувати чорний список боржників, а НБУ та тимчасовим адміністраторам – до 13 жовтня сформувати графік погашення кредитів.

В „Укрпромі” сподіваються, що указ, виписаний фактично під два окремих банки, дозволить пожвавити процес повернення кредитів, а це в свою чергу, дозволить самостійно розрахуватися з вкладниками.

Більше того, тут поки розраховують, що найбільш проблемні позичальники боятимуться силових заходів, ініційованих Ющенком і самі прийдуть до банку із покаянням. Одним із ймовірних сценаріїв розвитку подій у збереженому банку п. Раєвський бачить розділення на 2 банки – санаційний та здоровий. Однак цьому вочевидь не судилося збутися.

За задумом уряду, депозити фізосіб (6,8 млрд. грн.) і непроблемні активи повинні бути передані в Родовід банк, а сам „Укрпром” має бути ліквідований.

Юридичного механізму немає, проте, ймовірно, для того, щоб з’явився прецедент, достатньо буде узгодженого рішення між Кабміном (який ухвалить політичне рішення про ліквідацію) та НБУ (який ухвалить рішення технічне). В банку мають лишитися лише проблемні кредити під заправки ANP.

Далі, найімовірніше, АЗС відійдуть Коломойському. Депозити юросіб, які за даними на 1 вересня 2009 р., складали близько 1,7 млрд. грн., також поки залишаться в банку.

Для передвиборчої кампанії Тимошенко необхідно в надшвидкому темпі – до Нового року – організувати всі виплати. Це дасть козирі, якими можна буде хизуватися на кожному розі.

Здобутки банку "Родовід"

Та найбільше від операції із „Укрпромом” виграє - вже державний - "Родовід-банк". Його голова правління Сергій Щербина в дечому діє на свій страх і ризик. Але і бонуси від цього ризику обіцяють бути суттєвими.

По-перше, „Родовід” отримає мережу „Укрпрому”. Частину відділень можна буде продати. До того ж це значний потенціал для розвитку роздрібного бізнесу.

По-друге, в банк прийдуть „живі гроші” для виплати депозитів. Втім, Костянтин Раєвський сумнівається, що швидко виплатити вклади через "Родовід" можливо.

„У нас 1,1 млн. рахунків. Навіть якщо ми будемо переводити по 1000 рахунків на день, уявіть, скільки часу це займе. До того ж, у кожного банку своє програмне забезпечення. Щоб адаптувати його, потрібен час”, - каже він. За оцінками тимчасового адміністратора „Укрпрому”, на весь процес слід відводити щонайменше три місяці.

По-третє, у банку, за чутками, дуже розраховують на те, що ситуація із депозитами „Укрпрому” повторить ситуацію кількамісячної давнини з вкладами самого «Родоводу».

Адже це лише спочатку відтік грошей з „Родоводу” склав 78%. Натепер лише половина із „боязких” вкладників закрили в банку рахунки. Решта лишили гроші працювати саме в „Родоводі”.

Якщо таке вдасться відтворити в „Укрпромі” (за відповідної піар підтримки з боку уряду), це дозволить лишити в банку 3,5 млрд. грн. Для цього включатимуть механізми, зокрема, бонусних „додатків” до відсоткових ставок „спеціально” для вкладників „Укрпрому”.

По-четверте, „Родовід” отримає базу з 1,1 млн. рахунків 461-єї тисячі нових клієнтів-фізосіб, яких потенційно можна залучити до інших продуктів банку.

Не виключено, що це не вичерпний перелік бонусів, через які Сергій Щербина лобіював призначення саме його банку на роль правонаступника для „Укрпрому”. Можливо, воно й краще, що всі тягарі не лягли на Ощадбанк (який теж розглядався як банк куди уряд може перевести вклади Укрпромбанку), і без того втягнутий в низку сумнівних схем, зокрема, із кредитуванням Нафтогазу.

Єдиний клопіт, який ляже на плечі „Родоводу” – теж пов’язаний із часом. Яким чином стягувати заборгованість із проблемних позичальників тепер, коли все фактично втрачено?

Адже Тимошенко довіряється «Родоводу» лише за умови, що він самотужки зможе вибити частину грошей із боржників, а не просто підсяде на голку державного бюджету. Навіть незважаючи на те, що кошти будуть свіжодруковані.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!