Н

Не проросійськість, а каша в голові - причина можливих маніпуляцій у Приазов’ї

Розкол щодо принципових питань політики, війни, миру та майбутнього країни. Близько половини населення - це люди, які свідомо стоять на проукраїнських позиціях: у відповідях на питання щодо визначення агресора, ставлення до сепаратизму, ідеї Новоросії тощо - домінує проукраїнська більшість.

Текст і графіка: Марта Пугач

Інша ж половина «демонструє хитання різної спрямованості – від більш-менш системної опозиції до української влади (15-20%) до осіб, які або не можуть сформулювати позицію, або визначаються ситуативно. Це означає, що останні можуть бути легкодосяжним об’єктом для будь-якої пропаганди».

Такі висновки роблять експерти Української Миротворчої Школи, котрі провели соціологічне дослідження настроїв Приазов’я.

Українська Миротворча Школа працює в прикордонних регіонах України з вересня 2014-го року. Презентація дослідження відбулась вчора, 11 лютого, в Укрінформі.

Опитування охопило частини Донецької (з містом Маріуполь), Запорізької (з містами Мелітополь та Бердянськ) та Генічеський район Херсонської області. Всього опитано - 1522 особи.

Цей регіон було означено як Приазов’я на основі «неформальної колективної ідентичності, яка в принципі не відкидається більшістю населення». Неформальною столицею неформального регіону є Маріуполь.

Наводимо результати опитування:

«Орієнтовно близько 50% респондентів мають чітке уявлення про війну, що співпадає з офіційною точкою зору та реальним станом речей. Інші 50%, у свою чергу, також діляться навпіл: частина ретранслює думки з екранів телевізорів, налаштованих на російські канали, а частина має хаотичні та нестійкі уявлення, що суміщають як правдиві, так і хибні думки», - зазначають у звіті дослідники, що спілкувались з мешканцями регіону, проводячи опитування.

Близько половини опитаних мешканців Приазов’я відмежовують себе від ідеї Новоросії, такий самий відсоток людей не хочуть, аби в країні були «сепаратисти».

У Маріуполі кількість людей, які не хочуть бачити в країні «сепаратистів», досягає 71%.

Разом з тим маріупольці, а зокрема молодь, яка очікувано показує більшу проукраїнкість і розуміння подій, ніж населення старшого віку, ще не повернула собі відчуття впевненості. «Після обстрілів Маріуполя із міста пішов МакДональдс і досі не повернувся. Це важливий маркер для молоді. У неї є відчуття, що «її злили». Крім того, негативу додає досі не відремонтована після обстрілів 2014-го будівля міської ради всередині міста», - зазначила Наталія Зубар з Інформаційного центру «Майдан Моніторинг» під час презентації дослідження.

Іще один висновок: «більшість населення Приазов’я в ситуації кризи займає пасивно-очікувальну позицію, вона налаштована на виживання, зосереджується на сімейних справах або намагається «штучно» відключитися від негативної й травмуючої інформації. Третина жителів готова допомагати бійцям на фронті і в тилу пожертвами й волонтерством».

Автори дослідження відзначили мінімальний позитивний тренд: зростання довіри до українських телеканалів, яка була надзвичайно низькою в цьому регіоні. Висока довіра спостерігається до волонтерів та армії.

«Третина громадян, очевидно, ніколи не пристануть до протестів, ще третина – може вдаватися до обережних дій, а остання третина – це рішуче налаштовані громадяни. Нарешті, 5% заявляють, що вони готові до силових дій у разі потреби».

Дослідники підсумовують: 1) Приазов’я – це переважно україноспрямований регіон, 2) існує проросійська опозиція, яка є латентним фактором політичного впливу, 3) третина мешканців відзначається «розмитою» позицією - це група, якою потенційно легко маніпулювати.

донбас приазовя вата соціологія

Знак гривні
Знак гривні