З

Захист сексменшин і конфіскація майна у корупціонерів. Про що йдеться у прийнятих «безвізових» законах?

Поки громадськість аж до сердечних приступів сперечалася навколо "антидискредитаційної поправки", зацікавлені депутати встигли вихолостити суть законопроекту про конфіскацію майна корупціонерів. Як кажуть: "спритність рук і ніякого шахрайства".

1. Дискримінація у на роботі

В інформаційному просторі цей закон часто називався «про дискримінацію сексменшин», хоча насправді там йшлося про зхист усіх потенційно вразливих груп. Прочитайте ці декілька рядків, які здійняли кількаденну бурю в політичному житті:

“Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов'язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов'язаними з характером роботи або умовами її виконання”.

Назва: “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу” (№ 3442).

2. Конфіскація майна в корупціонерів

Чотири із шести законів стосуються протидії корупції. Згідно з логікою ЄС, цей закон мав забезпечити реальні механізми арешту майна, набутого незаконним шляхом, у першу чергу майна корупціонерів. Та під час обговорення в Раді депутати вихолостили його суть. Після бурхливих дебатів депутати вирішили не відправляти закон на підпис президенту, а спочатку віддати на експертизу в ЄС.

Міністр юстиції Павло Петренко виступаючи з трибуни, заявив:

"Ті поправки, які затвердив комітет, пом’якшують покарання і можуть бути застосовані до вже арештованого майна. Візьмемо як приклад Межигір’я Януковича. Якщо буде прийнята редакція комітету, адвокати зможуть подати до суду, оскільки слідчий не подав обґрунтування розміру нанесених державі збитків. Але це нонсенс, коли слідчий на стадії накладення арешту з'ясовує розмір збитків".

Прем'єр Яценюк стверджує, що ухвалення законопроекту в такому вигляді несе більшу загрозу Україні, аніж його неухвалення взагалі. "Низка статей законопроекту не відповідає європейському законодавству. Це стане передумовою того, що Україні не дадуть безвізовий режим", - заявив глава уряду.

Опонентом уряду став відповідний парламентський комітет і низка депутатів. Так глава фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко вважає, що проект у редакції Мінюсту створює завеликі ризики зловживань з боку слідчих органів. Благими намірами арешту майна Януковича вимощена дорога в пекло. Неприпустимо все арештовувати", - пояснив він.

Основне у законі: він дозволяє арештовувати майно підозрюваних осіб за рішенням суду, слідчого судді у випадку, якщо «вартість майна, яке належить арештувати, є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові».

Віктор Шабунін з Центру протидії корупції зазначає, що співмірність арештованого майна завданій шкоді потрібно довести, не дивлячись на те, що «в корупційному злочині такої шкоди може і не бути», більше того, «хабар може бути надано і за вчинення законних дій».

Згідно із законом у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, повинна бути зазначена «достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, засобом чи знаряддям його вчинення».

У Центрі протидії корупції вважають, що такі норми матимуть швидше заспокійливий ефект для корупції, адже наявність повної доказової бази вже на початку розслідування та зв’язок між майном та злочином – це речі, які можуть працювати на те, щоб колекціонери уникали покарання.

Назва: «Закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні». (№ 2540а)

3. Спеціальна конфіскація майна

Основне в цьому законі – це конфіскація майна, яке корупціонер передав, наприклад, своєму водію, мовою юристів «третій стороні».

Йдеться про гроші, цінності, кошти на рахунках, майно, яке корупціонер нажив нечесно, а наш умовний водій отримав безкоштовно або купив за заниженою ціною.

Назва: Закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» (№2541а).

4. Агентство з управління конфіскованим майном

Національне агентство розпочне роботу протягом трьох місяців з дня набрання чинності цього закону. Агентство продаватиме, передаватиме в управління або знищуватиме конфісковані активи. Продаж чи передача в управління активів вартістю понад 10 тисяч мінімальних заробітних плат відбуватиметься за погодженням зі створеною при Агентстві міжвідомчою комісією.

Арештовані кошти зараховуватимуться на депозитні рахунки Національного агентства, які повертатимуться власнику або зараховуватимуться до спеціального фонду Державного бюджету України.

Агентство формуватиме та вестиме відповідний державний реєстр, у якому відображатимуться повні дані про арештовані в рамках кримінальних проваджень активи, управління ними чи їх реалізацію, конфіскацію, одержані від їх реалізації кошти тощо.

Назва: «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (№3040).

5. СБУ більше не займатиметься корупцією.

Закон забирає у СБУ не властиві для неї функції боротьби з корупцією. Це важливі зміни, котрі сприятимуть очищенню СБУ від хабарників, бо «антикорупційний» відділ у Службі і був найбільш корумпований. Також СБУ не відволікатиметься від основних своїх завдань: нацбезпека і тероризм. Повноваження СБУ щодо злочинів посадових осіб передаються до компетенції Державного бюро розслідувань.

Державне бюро розслідувань займатиметься злочинами:

1) вчиненими службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, суддями, прокурорами, працівниками правоохоронних органів та ін.;

2) вчиненими службовими особами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури тощо.

Назва: Закон "Про уточнення підслідності органів досудового розслідування" (№2542а).

6. Негайний розгляд судами позовів, що стосуються затримання іноземців

Останній прийнятий закон короткий і назва повністю пояснює його суть: «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо негайного розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію)» (3154). Розгляд, указаний у назві закону, повинен відбуватися «у п’ятиденний строк з дня надходження позовної заяви, крім справ про примусове видворення або про затримання, які суд розглядає негайно».

єс законопроект корупція закон Рада візи

Знак гривні
Знак гривні